Ухвала

від 14.08.2020 по справі 927/728/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"14" серпня 2020 р. м. Чернігів справа № 927/728/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 03 серпня 2020 року

позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС

вул. Хмельницьке шосе, 2, офіс 404, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 39286927

відповідач: Селянське (фермерське) господарство Урожай

вул. Галини Костюк, 22, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 32230925

про стягнення 124131,09 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства Урожай про стягнення 124131,09 грн, з яких:

-45116,96 грн за договором №25/04-2 купівлі-продажу від 25 квітня 2018 року, а саме: 17204,79 грн пені, 9000,00 грн штрафу, 14609,59 грн 30% річних, 4302,58 грн інфляційних;

-29862,28 грн за договором №29/05-9 купівлі-продажу від 29 травня 2018 року, а саме: 8715,36 грн пені, 10805,80 грн штрафу, 7291,64 грн 30% річних, 3049,48 грн інфляційних;

-32970,45 грн за договором №01/06-4 купівлі-продажу від 01 червня 2018 року, з яких: 8497,03 грн пені, 14604,24 грн штрафу, 7130,89 грн 30% річних, 2738,29 інфляційних;

-5362,67 грн пені, 9374,40 грн штрафу, 4468,89 грн 30% річних, 2338,11 грн інфляційних - за договором №01/10-2 купівлі-продажу від 01 жовтня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за:

-договором №25/04-2 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25 квітня 2018 року, укладеним між ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС та СФГ УРОЖАЙ ;

-договором №29/05-9 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу 29 травня 2019 року, укладеним між ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС та СФГ УРОЖАЙ ;

-договором №01/06-4 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу 01 червня 2018 року, укладеним між ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС та СФГ УРОЖАЙ ;

-договором №01/10-2 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу 01 жовтня 2018 року, укладеним між ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС та СФГ УРОЖАЙ .

Посилаючись на ст. 173 Господарського процесуального кодексу України та на роз`яснення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18, позивач об`єднав позовні вимоги по договору №25/04-2 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25 квітня 2018 року, договору №29/05-9 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 травня 2019 року, договору №01/06-4 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 01 червня 2018 року, договору №01/10-2 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 01 жовтня 2018 року, які укладені між ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС та СФГ УРОЖАЙ , оскільки заборгованість виникла на підставі аналогічних за правовим регулюванням договорів та оскільки позовні вимоги пов`язані одним і тим самим способом захисту.

За приписами ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Пов`язаними позовними вимогами є вимоги, які випливають або виникають одна щодо іншої.

Отже, кожний із договорів купівлі-продажу є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені при виконанні відповідного договору, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.

Виходячи зі змісту позовної заяви, а також доданих до неї документів, заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою, а ні підставами виникнення, а ні поданими доказами. Вказані договори є самостійними правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. Заявлені позовні вимоги нічим іншим, ніж способом захисту, не пов`язані, проте аналогічність підстав, тобто один і той же спосіб захисту, свідчить про певну однорідність, але не пов`язаність.

Отже, кожна із вимог про стягнення коштів є самостійною вимогою, безпосередньо між собою не пов`язаною та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Таким чином, позивачем по суті заявлено чотири окремі позовні вимоги.

Критерій аналогічності договорів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатнім для застосування правил об`єднання позовів у розумінні ст. 173 ГПК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що мотивувальна та прохальна частини позовної заяви умовно складаються з чотирьох самостійних блоків, у яких пред`явлено вимоги про стягнення грошових коштів до відповідача. У той же час, кожна вимога, зазначена у різних пунктах прохальної частини позову, різниться не тільки за заявленим розміром, а й за тими обставинами та наданими доказами, на підставі яких виникли такі вимоги.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2019 року у справі №910/11811/18.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Щодо посилання позивача на роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у постановах Вищого господарського суду України.

Крім того, висновки Вищого господарського суду України стосуються редакції статті Господарського процесуального кодексу України, що діяв до 15 грудня 2017 року, яка є відмінною від статті 173 чинного ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд вважає, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, встановити інші обставини спірних правовідносин, а також правомірність заявлених до стягнення сум. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру, з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних з встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову було порушено правила ст. 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку між сторонами у справі було укладено чотири договори купівлі-продажу, які є різними за предметом, обсягом зобов`язань, що має наслідком дослідження окремо кожного договору.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Враховуючи вимоги ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо самостійного роз`єднання позовних вимог.

За наведених підстав, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню, у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала складена та підписана 14 серпня 2020 року.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/