Рішення

від 12.08.2020 по справі 304/837/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/837/20 Провадження № 2/304/307/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/837/20 за позовом ОСОБА_1 до Тур`я-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з позовом до Т.Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , який за життя був головою домогосподарства в АДРЕСА_1 . На момент смерті разом з ним проживали дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , а оскільки ОСОБА_2 за життя заповіту не складав, то вони були єдиними спадкоємцями за законом, оскільки вважаються такими, що фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла та за життя залишила заповіт, яким все своє майно заповіла сину - ОСОБА_4 , який у свою чергу прийняв спадщину і за матір`ю, оскільки постійно проживаючи з нею фактично вступив в управління спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер і ОСОБА_4 , а відтак вона за відсутності інших спадкоємців майна ОСОБА_4 як рідна сестра залишилася його єдиним спадкоємцем за законом. У червні 2020 року вона звернулася до приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу Маріаша В.І. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак їй було відмовлено у оформленні такої за відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася, однак подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини, а також не вирішувати питання судових витрат.

Представник відповідача у підготовче судове засідання також не з`явилася, попередньо подала заяву про розгляд справи за їх відсутності та визнала позовні вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Перчинського районного управління юстиції Закарпатської області 28 травня 2003 року (а. с. 8, 12, зворот, 17, 18).

Довідкою виконкому Т.Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 214 від 19 лютого 2020 року на підставі даних по господарської книги № 1 виконкому сільської ради за 1996-2000 роки, об`єкт погосподарського обліку №86, підтверджується, що ОСОБА_2 був головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9).

На день смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 16 квітня 2020 року (а. с. 13).

На день смерті ОСОБА_3 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 14).

Однак ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 також помер (а. с. 15), та момент його смерті у спадковому будинку ніхто зареєстрований не був і ніхто не проживав (а. с. 16).

Як вбачається з наданої на вимогу суду копії спадкової справи № 28/2019, заведеної 20 листопада 2019 року, позивач ОСОБА_1 звернулася у встановлений статтею 1270 ЦК України строк до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її брата ОСОБА_4 , про відмову від спадщини не заявляла (а. с. 40-68).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 199364253 від 07 лютого 2020 року підтверджує відсутність відомостей щодо права власності на будинок АДРЕСА_1 . Так само згідно повідомлення Перечинської районної ради Закарпатської області від 10 лютого 2020 року вих. № 07-06/К-10 в архіві РКП Бюро технічної інвентаризації відсутні відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 21, 20).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. ст. 1262, 1263 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Разом з цим, як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу Маріаша В.І. від 25 червня 2020 року № 17/02-14 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_4 або його батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно та відсутні відомості про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 19).

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 Про судову практику в справах про спадкування від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Так, у судовому засіданні встановлено, що оскільки ОСОБА_1 будучи спадкоємцем другої черги за законом прийняла спадщину за рідним братом ОСОБА_4 , оскільки у встановлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не відмовилася від спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже враховуючи те, що позивач протягом встановленого законом строку прийняла спадщину, однак у неї існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то з врахуванням поданої позивачем заяви, в якій остання просить питання щодо судових витрат не вирішувати, а також положень ст. 13 ЦПК України, за якими суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, суд приходить до висновку, що таке волевиявлення позивача не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Тур`я-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будовами та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Тур`я-Бистрянська сільська рада Перечинського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351222; місцезнаходження: 89231 Закарпатська область Перечинський район с. Т.Бистра, вул. Духновича, № 64.

Головуючий: Чепурнов В. О.