Рішення

від 10.08.2020 по справі 278/996/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/996/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український СОЛОД" про розірвання договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що успадкував після свого брата ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 7,0322 га, кадастровий номер 1822085300:01:000:0323, яка розташована на території Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, та яка перебуває в платному строковому користуванні ТОВ «Український СОЛОД» на підставі укладеного між померлим та відповідачем договору оренди від 01 червня 2006 року. Позивач вказав, що ТОВ «Український СОЛОД» не виконує своїх зобов`язань зі сплати орендної плати, хоча використовує її для сільськогосподарських цілей. Також в обґрунтування позову останній зазначив, що договором передбачено, що якщо орендар не сплатив усієї орендної плати до 01 квітня року, наступного за звітним, договір автоматично анулюється, однак позивач не отримав орендну плату за 2018-2019 роки.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 4,5284 га, кадастровий номер 1822085300:01:000:0323, яка розташована на території Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, укладений 01 червня 2006 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український СОЛОД» .

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, поміж іншого, зазначив, що вона є безпідставною; з його боку не порушено зобов`язань з внесення орендної плати, оскільки позивач не повідомив про зміну власника земельної ділянки (а.с. 38-45).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначив, що неповідомлення відповідача про зміну власника не звільняє його від обов`язку зі сплати орендної плати (а.с. 99-100).

У судове засідання з`явилися представник позивача, який підтримав позов з підстав, викладених у ньому, а також представник відповідача, який просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Вказала, що відповідачем 01 липня 2020 року позивачу сплачено орендну плату за 2016-2019 роки у сумі 74000 грн шляхом переказу, надала відповідні документи (а.с.85-87).

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думки учасників справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

01 червня 2006 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український СОЛОД» було укладено договір № 30/407, 408 оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 7,0322 га, яка розташована на території Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, зареєстрований 01 червня 2006 року за №040620900119 (далі - Договір) (а.с. 9-11).

Пунктом 8. Договору передбачено, що він укладений на 10 років.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, за побажанням орендодавця у відробітковій формі або рослинницькою продукцією по ринковій ціні.

За змістом п. 10 Договору на момент його підписання загальна сума орендної плати становить 1200 грн.

Орендна плата вноситься у грошовій формі або рослинницькою продукцією до 31.12 звітного року (п. 11 Договору).

20 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український СОЛОД» було укладено додаткову угоду, якою продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1822085300:01:000:0323, площею 7,0322 га, яка розташована на території Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, зареєстрованого 01 червня 2006 року за № 040620900119, до 31 грудня 2027 року (а.с. 12).

12 лютого 2018 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 7,0322 га, кадастровий номер 1822085300:01:000:0323, що розташована на території Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (а.с. 13). Того ж дня право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 14), що підтверджується інформацією з вказаного реєстру станом на 18.02.2020 року, інф. довідка №200803277 (а.с. 15).

Відповідно до положень 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про оренду землі право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Частиною 5 ст. 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку (ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на наведене, суд вважає доведеним наявність у позивача права на отримання орендної плати від відповідача за користування земельною ділянкою, як спадкоємця попереднього орендодавця.

Однак, суд вважає недоведеним порушення відповідачем умов договору з внесення орендної плати, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що позивач на виконання вимог ч. 5 ст. 31 Закону України Про оренду землі та ч. 3 ст. 148-1 ЗК України протягом одного місяця з дня набуття права власності на спірну земельну ділянку повідомив про це відповідача.

Матеріали справи містять надіслану позивачем відповідачу вимогу про припинення дії договору лише 13 квітня 2020 року (а.с. 18-22).

Пунктом 15 Договору передбачено, що якщо орендар не сплатив усієї орендної плати до 01.04 року, наступного за звітним, цей договір автоматично анулюється.

Отже, враховуючи те, що позивач надіслав повідомлення відповідачу лише 13 квітня 2020 року, порушення умов договору з внесення орендної плати відбудеться лише 01 квітня 2021 року.

З огляду на наведене, враховуючи недоведеність порушення відповідачем зобов`язання з внесення орендної плати, суд вважає за потрібне відмовити в задоволення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК, ст. 651 ЦК, ч. 5 ст. 31, ст. 32 Закону України Про оренду землі та ч. 3 ст. 148-1 ЗК України суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український СОЛОД" про розірвання договору оренди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 серпня 2020 року.

Суддя О. М. Дубовік