Рішення

від 05.08.2020 по справі 603/370/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/370/20

Провадження №2-о/603/42/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання - Захарчишин М.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу

заявник: ОСОБА_1

представник заявника: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович

заінтересована особа: Гранітненська сільська рада

предмет заяви: встановлення юридичного факту

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст вимог заявника.

Представник заявника звернувсяв Монастириський районний суду Тернопільської області з заявою про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому він є сином, також встановити факт належності правовстановлюючих документів померлому ОСОБА_2 , а саме Свідоцтва від 25.10.2002 року про право особистої власності на житловий будинок з належними до нього будівлями по АДРЕСА_1 , де він записаний як ОСОБА_3 та факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника - ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно до якого входить:

- житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Вказану спадщину прийняла дружина спадкодавця, мати заявника - ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника - ОСОБА_4 , після смерті якої залишилось вищевказане спадкове майно.

Представник заявника вважає, що ОСОБА_1 вищевказану спадщину прийняв та вступив у фактичне управління спадковим майном, проте звернувшись до нотаріальної контори нотаріусом заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки існують розбіжності в актових записах і правовстановлюючому документіта не надано доказів, які підтверджують факт прийняття спадщини.

Так, у свідоцтві про народження заявника та у свідоцтві про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 батько заявника записаний як ОСОБА_3 , а в свідоцтві про смерть як ОСОБА_2 .

Через розбіжності в вищевказаних актових записах і правовстановлюючому документі заявник не може підтвердити родинні відносини з своїм батьком, належність його батькові свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок з надвірними будівлями та факт постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 в зв`язку з чим виникають труднощі для реалізації його прав на оформлення документів на спадщину.

ІІ. Процесуальні рішення в справі..

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 06.07.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

ІІІ. Позиції сторін.

У зв`язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав заявника для оформлення документів щодо подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому він є сином, також встановити факт належності правовстановлюючих документів померлому ОСОБА_2 , а саме Свідоцтва від 25.10.2002 року про право особистої власності на житловий будинок з належними до нього будівлями по АДРЕСА_1 , де він записаний як ОСОБА_3 та факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте представником заявника подано заяву про розгляд справи у відсутності представника заявника та заявника, подану заяву підтримують повністю просять її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Гранітненської сільської ради в судове засідання не з`явився, проте подав пояснення (відзив) в якому просить судовий розгляд справи проводити за його відсутності, з обставинами, викладеними у заяві погоджується.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років в с.Гранітне Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 12.10.2005 року.

Ще за життя ОСОБА_3 належав:

- житловий будинок з належними до нього будівлями по АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності.

Відповідно до свідоцтва про одруження матері та батька заявника серії НОМЕР_2 , виданого повторно 10.01.1983 року, записано, що шлюб укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу мати заявника змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

У відповідності до свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , батьками останнього записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

З довідки виданої Гранітненською сільською радою Монастириського району Тернопільської області 17.06.2020 року №51 встановлено, що з ОСОБА_3 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 його дружина ОСОБА_4 .

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Гранітненської сільської ради за №146 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одна і та сама особа.

З аналізу вищевказаних письмових доказів, суд дійшов висновку, що при видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 у свідоцтві була допущена помилка щодо написанняпобатьковібатька заявника, а саме замість ОСОБА_8 записано ОСОБА_9 , в зв`язку з чим суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 є одна і таж особа, а тому відповідно є батьком ОСОБА_1 .

Щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме Свідоцтва про право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених в судовому засіданні даних, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 є одна і та ж особа то відповідно Свідоцтво про право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_3 належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 90 років в м.Тернопіль померла мати заявника - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , після смерті якої залишилось спадкове майно.

Заявник звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у відкритті спадкової справи за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю документів про встановлення факту проживання на час відкриття спадщини з спадкодавцем, що підтверджується відмовою Монастириської державної нотаріальної контори від 30.06.2020 року №283/01-16.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області №54 згідно якої ОСОБА_1 до моменту смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав з нею без реєстрації.

V. Джерела права й акти їх застосування.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення родинних відносин суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для звернення до нотаріальної контори, оскільки він претендує на спадкове майно після смерті своєї матері - ОСОБА_4 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, викладених в інформаційному листі Верховного Суду України від 19.06.2013 року щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в графі Встановлення факту родинних відносин між фізичними особами факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК в старій редакції) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Таким чином, факт, що просить встановити заявник має юридичне значення так як породжує для заявника юридичні наслідки щодо подальшого звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

Судом не виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право.

А тому, беручи вищевказане до уваги та аналізуючи всі подані заявником докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 в частині встановлення родинних відносин підлягає задоволенню.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів суд враховує положення п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення .

В даному випадку встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно заявникові для звернення до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Таким чином, факт, що просить встановити заявник має юридичне значення.

Судом не виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право.

Згідно п. 12 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

А тому беручи вищевказане до уваги та аналізуючи всі подані заявником докази в їх сукупності, а також встановлені судом обставини того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 є одна і таж особа суд дійшов висновку, що факт належності ОСОБА_2 Свідоцтва про право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та копіями правовстановлюючих документів.

Отже заява ОСОБА_1 в частині встановлення факту належності правовстановлюючих документів підлягає задоволенню.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини суд враховує наступне.

У ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст.ст. 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми ст. 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (ч. 1 ст. 379 ЦК України).

Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 ЦК України).

Статтями 2, 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Отже, для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Беручи вищевказане до уваги та аналізуючи всі подані представником заявника докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява в частині встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини підставна та підлягає до задоволенню.

VI.Судові витрати.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтею 124 Конституції України, ст. ст.13, 81, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 5 ст. 272,354Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Гранітненська сільська рада Монастириського району Тернопільської області, про встановлення юридичного факту- задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу:

- Свідоцтва від 25.10.2002 року про право особистої власності на житловий будинок з належними до нього будівлями по АДРЕСА_1 , де він записаний як ОСОБА_3 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.08.2020 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), проживаючого за адресою: с.Гранітне Монастириського району Тернопільської області.

Представник заявника: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович, (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №701 від 27.04.2012 року, Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26.06.2020 року), місцезнаходження якого: вул.С.Бандери №1

м.Монастириська Тернопільська область.

Заінтересована особа: заінтересована особаГранітненська сільська рада (Код ЄДРПОУ 14052806), юридична адреса місцезнаходження якої: с.Гранітне Монастириського району Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян