Постанова

від 12.08.2020 по справі 311/4031/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.08.2020 Справа № 311/4031/19

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний № 311/4031/19 Головуючий у 1-й інстанції: Нікандрова С.О.

Провадження №22-ц/807/1380/20 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Маловічко С.В., Кочеткової І.В., Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі про усунення перешкод в праві користування майном, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі про усунення перешкод в праві користування майном.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та співвласником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі , в зв`язку з чим має право на користування загальною, спільною площею.

На даху будинку, в якому вона проживає, знаходяться супутникові антени всіх співвласників.

05 серпня 2019 року в ОСОБА_1 перестав показувати телевізор та вона в усному порядку звернулася до голови ОСББ Дім на березі - ОСОБА_2 з проханням надати їй доступ до даху, але їй було відмовлено в доступі до даху у зв»язку з тим, що вона не здала в касу (в файл) ОСББ 400 грн на ремонт даху.

При цьому рішення Загальних зборів співвласників ОСББ, щодо обмеження її у користуванні спільним майном не приймалося.

12 вересня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернулася до голови ОСББ, з проханням надати доступ до даху будинку, оскільки вона викликала майстра, для проведення ремонту кабелю лінії телепередач, але їй знову було відмовлено в такому доступі, мотивуючи тим, що вона може звернутися за ключем до інших співвласників в своєму під`їзді. Але ні в кого з сусідів по під`їзду ключів від даху не було, тому ОСОБА_1 звернулася з заявою до поліції.

16 вересня 2019 року ОСОБА_1 письмово звернулася з заявою до Голови ОСББ Дім на березі щодо надання доступу до спільного майна багатоквартирного будинку.

19 вересня 2019 року ОСОБА_1 отримала лист від Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області №7120/82/01-2019, з довідкою щодо розгляду її повідомлення, де їй було рекомендовано звертатися до суду за захистом свого порушеного права.

19 вересня 2019 року ОСОБА_1 письмово звернулася до т.в.о. голови Василівської РДА Зайцева В., на що 26 вересня 2019 року отримала відповідь за вих.№05-0-080-2, що місцева державна адміністрація не втручається в господарську діяльність підприємств, установ, організацій.

23 вересня 2019 року ОСОБА_1 отримала лист від 23 вересня 2019 року №0-617, в якому також вказувалось на те, що вона має право звернутися до суду для захисту своїх прав. 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 отримала лист від відповідача, у якому зазначено, що вона має право звернутися за ключами від даху до співвласників її під`їзду.

Позивач вважає, що обмеження у доступі до спільного майна багатоквартирного будинку порушує вимоги закону та її права як співвласника. Станом на 01 вересня 2019 року у неї наявна заборгованість в сумі 472,01 грн, але це є сумою поточної сплати за місяць. Вона регулярно сплачує комунальні послуги, та не має заборгованості зі сплати за утримання будинку та прибудинкової території. В результаті обмеження в доступі до даху та своєї антени, позивач вимушена була підключити собі кабельне телебачення, та понесла додаткові витрати в сумі 220 грн.

Із урахуванням зазначеного позивачка просила суд усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні спільним майном ОСББ Дім на березі , а саме: дахом будинку, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання голови ОСББ Дім на березі надати ОСОБА_1 вільний доступ до даху будинку та передачі дублікатів ключів від дверей до даху будинку.

Стягнути з ОСББ Дім на березі на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2020 року, позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі про усунення перешкод в праві користування майном - задоволено.

Усунуто ОСОБА_1 , перешкоди у користуванні спільним майном ОСББ Дім на березі , а саме: дахом будинку, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання голови ОСББ Дім на березі надати ОСОБА_1 вільний доступ до даху будинку для обслуговування антени.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2 300 (дві тисячі триста) гривень.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі на користь держави судовий збір в сумі 768,40 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`сування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати рішення Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2020 року та винести нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що ОСББ не здійснює управління спільним майном в частині доступу до нього, це здійснюється співвласниками цього майна без втручання ОСББ. Останній не чинив перешкод ОСОБА_1 щодо доступу до користування спільним майном, а навпаки надав відповідь, в якій роз`яснив, що доступом до спільного майна надають співвласники, а не ОСББ в цілому.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`яку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обмежуючи позивачці доступ до місць загального користування, а саме даху будинку створило позивачці перешкоди в володінні, користуванні та розпорядженні допоміжними приміщеннями будинку по АДРЕСА_2 , тому порушене право останньої підлягає захисту в обраний нею спосіб.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом установлено, що згідно Свідоцтва про право власності від 21 вересня 2006 року , посвідченого Виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради, ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . (а.с.6).

Установчими зборами від 13 лютого 2016 року протокол №1, власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі .

Установчими зборами ОСББ Дім на березі згідно протоколу №1 від 13 лютого 2016 року затверджено Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі ( а.с. 20-23).

Позивачка неодноразово зверталася із відповідними заявами до органів місцевого самоврядування, органів поліції, до голови правління ОСББ Дім на березі ОСОБА_2 для отримання доступу на горище житлового багатоквартирного будинку, де створено ОСББ Дім на березі , для проведення ремонту супутникової антени.

Листом голови правління ОСББ Дім на березі Левченко О.І. за вих.№57 від 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено, що дах під`їзду знаходиться у спільній сумісній власності усіх співвласників квартир. Оскільки заборгованість ОСОБА_1 по внеску на управління будинком станом на 01 вересня 2019 року складає 472.01, то позивачці рекомендовано звернутися за ключами від даху до співвласників її під`їзду ( а.с. 14).

Позивачка зверталасся до сусідів по під`їзду, але ключів від даху у них не було.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України , відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

За статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (пункт 1 частини першої та частина друга статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" ).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про приватизацію житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

У рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02 березня 2004 року (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Положеннями частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів.

Установивши, що позивачка є власником окремої квартири у будинку по АДРЕСА_2 , тому має право на користування допоміжними приміщеннями цього будинку, у користуванні якими чинить перешкоди відповідач, встановивши замок на дверях до даху будинку, ключів позивачці не надає, чим перешкоджає доступу до приміщень загального користування будинку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушене право позивачки підлягає захисту в обраний нею спосіб.

Доводи апеляційної скарги про те, що управління спільним майном вчинюється смими співвласниками цього майна без втручання ОСББ Дім на березі не заслуговують на увагу, оскільки рішенням Дніпрорудненської міської ради Василівського району Зарорізької області від 23 червня 2016 року № 35, в строк до 01 липня 2016 року було створено комісію для здійснення прийому-передачі житлових будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 з балансу комунального підприємства на баланс ОСББ Дім на березі , без прийняття на баланс житлового будинку, створення і діяльність ОСББ неможлива.

Жодного рішення співвласників під`їзду , старших під`їзду , чи інших органів не передбачених Статутом щодо обмеження ОСОБА_1 в користуванні дахом будинку не приймалося та такого рішення матеріали справи не містять.

Виходячи із мети створення ОСББ, обов`язків ОСББ, що визначені ст. ст. 4, 18 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ОСББ, як і голова правління ОСББ, зобов`язанні забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що ключі від даху знаходяться у старшої під`їзду, тому відповідач не мав можливості їх надати позивачці не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини не підтвердженні належними та беззаперечними доказами, рішення співвласників з цього питання матеріали справи також не містять.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суд першої інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4) п. в) в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з розрахунку витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 , останній надана правнича допомога адвокатом Фоменко А.С. в суді апеляційної інстанції на суму 2800 грн, що підтверджується актом виконаних робіт від 12 серпня 2020 року, прибутковим касовим ордером № 22 від 22 квітня 2020 року, прибутковим касовим ордером № 23 від 12 српня 2020 року ( а.с.154- 158 ).

З огляду на зазначене з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, які позивачка понесла в суді апеляційної інстанції в сумі 2800 грн.

Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі залишити без задоволення.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім на березі на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою в суді апеляційної інстанції в сумі 2800 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 серпня 2020 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Маловічко С.В.Кочеткова І.В.