Постанова

від 06.08.2020 по справі 518/1535/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4898/20

Номер справи місцевого суду: 518/1535/16-ц

Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Катерино- Платонівська сільська рада Ширяївського району Одеської області, про визнання незаконним та скасування рішення органу державної влади, про визнання недійсними дублікатів державних актів, про відновлення становища, яке існувало до порушення

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Катерино- Платонівська сільська рада Ширяївського району Одеської області, у якому після неодноразових уточнень (Том І: а.с.73-78, 89-95, 165-167) просила суд:

-визнати незаконним та скасувати Розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області Про видачу дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки громадянину ОСОБА_4 від 13.06.2007 року за №276;

-визнати недійсним дублікат державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №700956 виданого відділом Держкомзему у Ширяєвському районі Одеської області від 30 жовтня 2008 року, реєстраційний номер №010953700004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі від 13.01.2008 року;

-визнати недійсним дублікат державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №700957 виданого відділом Держкомзему у Ширяєвському районі Одеської області від 30 жовтня 2008 року, реєстраційний номер №010953700003, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі від 13.01.2008 року;

-зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відділ у Ширяєвському районі внести до державного земельного кадастру відомості про недійсність дублікатів державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №700956 від 30.10.2008 року та серії ЯЖ №700957 від 30.10.2008 року, а також відомості про дійсність державних актів на право власності на земельну ділянку серія Р1 №470882 від 14.05.2001 року та серія ЯА №260923 від 04.01.2005 року.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Катерино- Платонівська сільська Рада Ширяївського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення органу державної влади, про визнання недійсними дублікатів державних актів, про відновлення становища, яке існувало до порушення - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року залишити без змін.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо її змісту і вимог до апеляційного суду не направили.

До суду апеляційної інстанції з`явився відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Бурлака С.А., інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням голови Ширяївської районної державної адміністрації Про видачу дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки громадянину ОСОБА_4 №276 від 13.06.2007 року, було вирішено: вважати недійсним бланк державного акта на право приватної власності на землю серія Р1№470882 виданий на підставі рішення ХІХ сесії ХХІІІ скликання Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області від 11 квітня 2001 року та бланк державного акта на право приватної власності на землю серія ЯА№260923 виданий розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації від 04 жовтня 2004 року громадянину ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; видати громадянину ОСОБА_4 дублікати державних актів на право власності на земельні ділянки замість втрачених бланків на право приватної власності та право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Катерино-Платонівської сільської ради та зареєструвати їх згідно вимог чинного законодавства.

На підставі даного Розпорядження, ОСОБА_4 30 жовтня 2008 року було видано дублікати державних актів серії ЯЖ №700956 та серії ЯЖ №700957.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер в с.Ганно-Покровка Ширяївського району Одеської області (актовий запис №125 складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ширяївського районного управління юстиції в Одеській області від 04 квітня 2014 року).

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельних ділянок площею 5,20 га. та 13,38 га., розташованих на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали йому на праві власності.

За життя ОСОБА_4 залишив заповіт посвідчений Євдокімовою О.В. секретарем Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області 04.03.2003 року, зареєстрований в Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори) від 16.02.2007 року під №41787637, відповідно до якого заповів ОСОБА_1 усе його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі на те, що на день його смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право.

Також за життя ОСОБА_4 згодом залишив заповіт посвідчений Смоляковою В.І. секретарем виконавчого комітету Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області 25.02.2009 року, зареєстрований в Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори) від 11.03.2009 року під №46541135, відповідно до якого заповів ОСОБА_3 земельні ділянки розміром 13,38 га., серія ЯЖ №700957, 5,20 га., серія ЯЖ №700956 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, та усе його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі усе те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не довела і не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження порушення свого права чи інтересу спірним розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області Про видачу дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки громадянину ОСОБА_4 та дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 2 ст.1254 ЦК України передбачено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області Про видачу дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки громадянину ОСОБА_4 та визнання недійсними дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки.

При цьому в обґрунтування своїх позовних вимог, позивачка зазначила, що померлий ОСОБА_4 був її вітчимом, у неї наявні оригінали державних актів, які їй передав за життя ОСОБА_4 , необхідності отримання дублікатів державних актів у ОСОБА_4 не було, та на її ім`я є заповіт від 04.03.2003 року, відповідно до якого ОСОБА_4 заповів їй все своє майно.

Разом з тим, матеріалами справи було встановлено що за життя ОСОБА_4 , було залишено другий заповіт від 25.02.2009 року, яким він земельні ділянки та все своє майно заповів ОСОБА_3 . Даний заповіт не змінено та не скасовано.

Крім того, вказаний заповіт скасував попередній заповіт від 04.03.2003 року, яким ОСОБА_4 заповідав своє майно ОСОБА_1 .

Також , суду не надано доказів, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 та має обов`язкову частку у спадщині.

З урахуванням вищенаведених обставин справи, апеляційний суд погоджується із висновком районного суду, що позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок винесення Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області розпорядження Про видачу дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки громадянину ОСОБА_4 та видачі дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки, порушено її законні права та інтереси.

Основним і фактично єдиним доводом апеляційної скарги позивачки є те, що за життя, її вітчим ОСОБА_4 усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі на те, що на день його смерті буде йому належати запровів їй - позивачці ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 04.03.2003 року, посвідченого секретарем Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області та зареєстрованого в реєстром за №10.

Однак, як встановлено матеріалами справи, за життя ОСОБА_4 також залишив і інший заповіт від 25.02.2009 року на імя ОСОБА_3 , який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області та зареєстрованого в реєстрі під №46541135, відповідно до якого ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 земельні ділянки розміром13,38 га та 5,20 га відповідно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Катерино - Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області.

Проте, жодного доводу щодо пояснення чи спростування наведеного, ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не наведено.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Жодних нових обставин, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли вплинути на правильність висновків суду не виявлено і сторонами не надано таких нових доказів в суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи позовної заяви і зведені до переоцінки доказів, які районним судом досліджені на підставі вірно встановлених обставин, яким надано правильну оцінку.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, тому судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції компенсації не підлягають.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Катерино- Платонівська сільська рада Ширяївського району Одеської області, про визнання незаконним та скасування рішення органу державної влади, про визнання недійсними дублікатів державних актів, про відновлення становища, яке існувало до порушення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.08.2020 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

О.С. Комлева