Рішення

від 11.08.2020 по справі 160/11103/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 160/11103/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - Копнінського-Петриченко О.В., представника відповідача - Никитенко Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промавтоматика

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

третя особа Дніпровська міська рада

про визнання протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промавтоматика до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.07.2019 року № 4047-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПРОМАВТОМАТИКА (код ЄДРПОУ 32989945) .

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0023141404 від 07.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ПРОМАВТОМАТИКА за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 159 199,88 грн. з яких 127 359,90 грн. за податковим зобов`язанням та 31 839,98 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було винесено наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі якого проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають у користуванні позивача на підставі укладених договорів оренди землі та додаткових угод до них площею 0,1975 га (кадастровий номер - 1210100000:03:178:0002) та площею 0,0968 га (кадастровий номер - 1210100000:03:114:0001) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0023141404 від 07.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 159 199,88 грн. Позивач вважає, що вказані наказ про проведення перевірки та податкове повідомлення-рішення, є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

12.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третю особу відмовлено.

21.11.2019 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву, у зв`язку з неявкою відповідача.

03.12.2019 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вказано, що позивачем винесено наказ про проведення перевірки у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі якого було проведено перевірку позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

17.12.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки позивачем було проведено розрахунок плати за землю у відповідності до вимог чинного законодавства України та у відповідності до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

17.12.2019 року у підготовчому судовому оголошено перерву.

23.12.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпровську міську раду.

15.01.2020 року у підготовчому судовому засіданні, у зв`язку з неявкою третьої особи оголошено перерву.

04.02.2020 року від позивача надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано про протиправність винесення оскаржуваних наказу та податкового повідомлення-рішення.

25.02.2020 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання третьої особи про надання часу для підготування пояснень по справі та оголошено перерву.

11.03.2020 року у підготовчому судовому засіданні третьою особою було надано пояснення, відповідно до яких вказано, що відповідачем винесено оскаржувані наказ та податкове повідомлення-рішення відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

11.03.2020 року у підготовчому засіданні закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

25.03.2020 року відповідно до довідки секретаря судового засідання, у зв`язку з оголошенням загальнодержавного карантину, з урахуванням Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", судові справи, судові засідання у яких, призначені суддею Дєєвим М.В. на 25.03.2020 року, зняті з розгляду.

28.04.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (карантину).

15.07.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі з 28.07.2020 року та призначено судове засідання.

29.07.2020 року у судовому засіданні відкладено розгляд справи.

29.07.2020 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

29.07.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду виправлено описку в ухвалі суду від 15.07.2020 року.

11.08.2020 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду не з`явилась.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем винесено наказ №4047-п від 03.07.2019 року відповідно до якого на підставі п.п.19-1.1.1, п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням відповіді ТОВ ПРОМАВТОМАТИКА на запит від 08.11.2018 року №67958/10/04-36-12-26 вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПРОМАВТОМАТИКА на підставі укладених договорів оренди землі та додаткових угод до них площею 0,1975 га (кадастровий номер - 1210100000:03:178:0002) та площею 0,0968 га (кадастровий номер - 1210100000:03:114:0001) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

На підставі вищевказаного наказу відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають у користуванні позивача на підставі укладених договорів оренди землі та додаткових угод до них площею 0,1975 га (кадастровий номер - 1210100000:03:178:0002) та площею 0,0968 га (кадастровий номер - 1210100000:03:114:0001) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №39349/04-36-14-04/32989945 від 17.07.2019 року (далі - Акт).

Згідно висновків акту №39349/04-36-14-04/32989945 від 17.07.2019 року перевіркою було встановлено наступні порушення:

- п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку заниження нормативної грошової оцінки земельних ділянок ТОВ ПРОМАВТОМАТИКА було встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району (нова назва - Соборного району), за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року на загальну суму 127359,90 грн., в тому числі: за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року на суму - 75364,33 грн., за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року на суму - 51995,57 грн.

24.07.2019 року позивачем було подано відповідачу заперечення на акт перевірки.

02.08.2019 року відповідачем за результатами розгляду заперечень було надано відповідь №90068/10/04-36-14-04, відповідно до якої висновки перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0023141404 від 07.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 159 199,88 грн.

16.08.2019 року позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу на вищевказане податкове повідомлення-рішення.

17.10.2019 року рішенням Державної податкової служби України №5901/6/99-00-08-05-05 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач вважає, що вищевказаний наказ про проведення перевірки та податкове повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 ПК України.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.5 статті 78 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до пункту 81.2 статті 82 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки (дана правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №826/6376/16, від 07.11.2018 у справі №П/811/824/17).

Зі змісту наявних у справі матеріалів судом встановлено, що акт про не допуск до перевірки сторонами не складався, позивачем окремо листом про свою незгоду з наказом про призначення перевірки та про не допуск до її проведення відповідача не повідомляло та/або бездіяльність посадової особи щодо не складання акта про не допуск до проведення перевірки в досудовому/судовому порядку не оскаржувало.

Таким чином, фактично посадова особа відповідача була допущена позивачем до проведення перевірки, така перевірка була проведена, про що складений акт та як наслідок станом на день звернення позивача із цим позовом до суду наказ №4047-п від 03.07.2019 року, як ненормативний правовий акт одноразового застосування, вичерпав свою дію фактом його виконання, у зв`язку з чим правові наслідки оскаржуваного наказу за таких обставин є вичерпаними, а його оскарження не сприяє відновленню порушених прав позивача.

Таким, чином, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №804/1113/16, від 30.11.2018 у справі №808/1641/15 та від 20.12.2018 року у справі №826/3014/16.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, приймаючи оскаржуваний наказ та проводячи перевірку, діяв відповідно до норм чинного законодавства та за наявності визначених законодавством підстав, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо порушень встановлених під час перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі користування землею в Україні є платним.

Згідно з статтею 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України). Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України). Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.2 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України , податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України Про оцінку земель , дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель ).

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею платником подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З матеріалів справи вбачається, що між Дніпровською міською радою та ТОВ ПРОМАВТОМАТИКА було укладено:

- Договір оренди землі від 16.03.2010 р., зареєстрований у ДМВ ДРФ ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.03.2010 р. № 041010400196 щодо земельної ділянки загальною площею 0,0968 га, яка знаходиться за адресою: по вул. Набережна Перемоги 110-А (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:114:0001.

- Договір оренди землі від 11.04.2011 р., зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.05.2011 р. № 121010004000086 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1975 га, яка знаходиться за адресою: по просп. Гагаріна 105-А (Жовтневий район) , кадастровий номер 1210100000:03:178:0002.

Відповідно до умов вищевказаних договорів нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у довідці про нормативну грошову (витяг із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки, далі Витяг), що додається до Договору. Ця довідка є невід`ємною частиною договору та є підставою для вирахування державного мита та розрахунку орендної плати за землю. Довідка (Витяг) надається згідно з чинним законодавством територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку орендної плати за землю за 2017 рік, позивачем використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №228/86-17 та 229/86-17 від 02.02.2017 року, із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф - 2,00 .

При розрахунку орендної плати за землю за 2018 рік, позивачем використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №164/0/197-18 та 160/0/197-18 від 19.01.2018 року, із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф - 2,00 .

В подальшому, Відділом у м.Дніпро Головного управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради було сформовано витяги від 25.06.2018 року №49/220618/03-07, від 01.10.2018 року №20/041018/03-07 та від 05.04.2019 року №0104-1626 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф - 2,50 , згідно з якими, станом на 01.01.2018 року, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, (кадастровий номер -121010000:03:114:0001) складає 4006067 грн. та земельної ділянки (кадастровий номер -1210100000:03:178:0002) складає 8554648,36 грн.

Отже, зі змісту вищезазначених витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок (кадастровий номер-121010000:03:114:0001 та кадастровий номер-1210100000:03:178:0002) Головним управлінням Держгеокадасту у Дніпропетровській області, застосовані різні коефіцієнти функціонального використання (Кф) із значенням 2,0 та 2,5 відповідно, що і призвело до визначення різної нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Так, процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з 01.01.2017р. визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 р. за №1647/29777 (далі - Порядок №489).

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку №489 ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.

Згідно з п.5 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

Таким чином, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, який впливає на визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є базою оподаткування плати за землю, встановлюється залежно від коду виду цільового призначення земель. При цьому, суд звертає увагу на те, що у Примітках Додатку І до Порядку №489 визначено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 2,0.

Отже, єдиною умовою за якої починаючи з 01.01.2017 року повинен застосовуватися Кф інший, ніж із значенням 2,0 , є наявність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель.

Суд зазначає, що наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 р. №162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. №489, яким підвищено коефіцієнт Кф, набрав чинності лише з 17.07.2018 року.

Крім того, згідно з Додатком №9 до Порядку №489, яким затверджено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку, передбачено зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише дати формування витягу. Зазначення у витязі інших дат, в тому числі стосовно визначення нормативної грошової оцінки станом на будь-яку іншу дату, Додатком 9 до Порядку №489 не передбачено.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність застосування позивачем у розрахунку розміру орендної плати відомості, які були отримані від ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, а саме, витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №228/86-17 та 229/86-17 від 02.02.2017 року, №164/0/197-18 та 160/0/197-18 від 19.01.2018 року при тому, що витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на які посилається відповідач, на час подання декларації за 2017 рік, не існувало, а тому вони не могли бути враховані позивачем при розрахунку розміру орендної плати за землю.

Суд зазначає, що відповідальність за правильність визначення показників (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання Кф) при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі цих показників, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області). За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.

Також, судом встановлено, що відповідач отримавши від позивача витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на підставі яких було позивачем було розраховано орендну плату, не надав їм оцінку, не спростував їх, а лише на власний розсуд отримав інші витяги.

Оригінали вищевказаних витягів позивача були оглянуті судом у судовому засіданні під час розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що відповідно до п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що викладені в Акті перевірки обставини, що були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неправомірними та необгрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами та прийняті без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду за вимоги немайнового характеру в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №729 від 05.11.2019 року та за вимоги майнового характеру у розмірі 2388,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №728 від 29.10.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в розмірі 2388,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промавтоматика (49022, м.Дніпро, вул.Молодогвардійська, 12-А, код ЄДРПОУ 32989945) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 43145015), третя особа - Дніпровська міська рада (49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0023141404 від 07.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ПРОМАВТОМАТИКА за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 159 199,88 грн. з яких 127 359,90 грн. за податковим зобов`язанням та 31 839,98 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промавтоматика (код ЄДРПОУ 32989945)судові витрати у розмірі 2388,00 грн. (дві тисячі триста вісімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 14.08.2020 року.

Суддя М.В. Дєєв