Рішення

від 13.08.2020 по справі 200/5184/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 р. Справа№200/5184/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна - 3, код ЄДРПОУ 37803258)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

28 травня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна - 3, код ЄДРПОУ 37803258), в якому, з урахуванням уточнень, позивач просить:

- скасувати рішення Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 березня 2020 року № 37 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області вважати датою заповнення трудової книжки ОСОБА_1 25 лютого 1987 року;

- зобов`язати Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 14 березня 1990 року по 17 серпня 2017 року в ПАТ Шахтоуправління Донбас ;

- зобов`язати Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу навчання на денній формі навчання в Жданівському металургійному інституті з 01 вересня 1985 року по 29 грудня 1986 року;

- зобов`язати Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з зменшенням пенсійного віку з моменту звернення 24 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 02 червня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 липня 2020 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 03 серпня 2020 року.

03 серпня 2020 року у справі закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 13 серпня 2020 року.

Сторони про дату, час та розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що підприємство ПАТ Шахтоуправління Донбас не перереєструвалось на підконтрольній владі України території; не надано уточнюючих довідок про пільговий характер роботи та позивач не досяг 53 річного віку.

Зазначає, що відповідач не мав підстав відмовляти в призначенні пенсії, оскільки всі періоди роботи позивача підтверджені відповідними записами в трудовій книжці, що є основним документом, який підтверджує стаж роботи. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

В установлений законом строк, відповідачем наданий відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що до стажу роботи позивача зараховано періоди роботи: з 01.01.1999р. по 30.04.1999р. у ДВАТ Шахтоуправління Донбас ДХК Донецьквугілля ; з 01.06.2003р. по 06.06.2003р. у ДП Шахта Заперевальна № 2 ; з 09.06.2003р. по 30.09.2006р. у ДВАТ Шахтоуправління Донбас ДХК Донецьквугілля ; з 09.11.2006р. по 30.06.2007р. у ДП Шахта Глибока ; з 02.07.2007р. по 31.05.2014р. у ПАТ Шахтоуправління Донбас за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.02.2020р. ПАТ Шахтоуправління Донбас (ЄДРПОУ 00174668), ДП Шахта Заперевальна № 2 (ЄДРПОУ 32182971) та ДП Шахта Глибока (ЄДРПОУ 34685706) на територію підконтрольній Українській владі не перереєстровувались.

Також вказує, що ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах до управління не надала довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи для визначення права та характер пільгової роботи, атестацію робочих місць, тому стаж роботи зараховано за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд установив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Будьонівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 06 жовтня 2000 року, ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

24 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058 (далі - Закон №1058) (а.с. 52).

Рішенням Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 березня 2020 року № 37 Про відмову в призначенні пенсії позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії (а.с. 10, 11).

Як вбачається зі змісту спірного рішення позивач претендує на призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 за період роботи: з 01.02.1993 року по 31.08.2002 року у ДВАТ Шахтоуправління Донбас ДХК Донецьквугілля ; з 01.09.2002 року по 06.06.2003 року у ДП Шахта Заперевальна № 2 ; з 09.06.2003 року по 30.09.2006 року у ДВАТ Шахтоуправління Донбас ДХК Донецьквугілля ; з 01.11.2006 року по 30.06.2007 року у ДП Шахта Глибока ; з 02.07.2007 року по 3105.2014 року у ПАТ Шахтоуправління Донбас .

До стажу роботи зараховано періоди роботи: з 01.01.1999 року по 30.04.1999 року у ДВАТ Шахтоуправління Донбас ДХК Донецьквугілля ; з 01.06.2003 року по 06.06.2003 року у ДП Шахта Заперевальна № 2 ; з 09.06.2003 року по 30.09.2006 року у ДВАТ Шахтоуправління Донбас ДХК Донецьквугілля ; з 09.11.2006 року по 30.06.2007 року у ДП Шахта Глибока ; з 02.07.2007 року по 31.05.2014 року у ПАТ Шахтоуправління Донбас за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.02.2020р. ПАТ Шахтоуправління Донбас (ЄДРПОУ 00174668), ДП Шахта Заперевальна № 2 (ЄДРПОУ 32182971) та ДП Шахта Глибока (ЄДРПОУ 34685706) на територію підконтрольній Українській владі не перереєстровувалось.

Також в спірному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах до управління не надала довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи для визначення права та характер пільгової роботи, атестацію робочих місць, тому стаж роботи зараховано за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В матеріалах справи наявна трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 , відповідно до записів в якій вбачається, що трудова діяльність ОСОБА_1 розпочата 26 серпня 1987 року. Також записами в трудовій книжці підтверджено, що позивач дійсно працювала в ПАТ Шахтоуправління Донбас в період з 14 березня 1990 року по 17 серпня 2017 року (записи № 5-17).

Зазначені обставини підтверджені також довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, архівною довідкою про навчання позивача, довідками про заробітну плату для обчислення пенсії (а.с. 8-26).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов`язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах. Як встановлено судом, наявність пільгового стажу за дані періоди підтверджуються належними записами в трудовій книжці позивача.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах.

«Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації).

Згідно пункту 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» , затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» , затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з`ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

До спірних правовідносин слід застосовувати "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №235/2357/17 (адміністративне провадження №К/9901/2383/17).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем документально підтверджено період його період роботи з 14 березня 1990 року по 17 серпня 2017 року в ПАТ Шахтоуправління Донбас та навчання в Жданівському металургійному інституті з 01 вересня 1985 року по 29 грудня 1986 року.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування рішення Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 березня 2020 року № 37 про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 14 березня 1990 року по 17 серпня 2017 року в ПАТ Шахтоуправління Донбас ; зобов`язання Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу навчання на денній формі навчання в Жданівському металургійному інституті з 01 вересня 1985 року по 29 грудня 1986 року підлягають задоволенню.

Щодо зобов`язання Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 до пенсію за віком на пільгових умовах з зменшенням пенсійного віку з моменту звернення 24 лютого 2020 року, суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі а конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ „Прикінцеві положення« Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення« від 2 березня 2015 року № 213?VIII по справі № 1-5/2018(746/15) № 1-р/2020 Велика палата Конституційного Суду України вирішила

1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України

(є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б«-„г« статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення« від 5 листопада

1991 року № 1788- XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення«

від 2 березня 2015 року № 213- VIII.

2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б«-„г« статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення« від 5 листопада 1991 року № 1788- XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення« від 2 березня

2015 року № 213- VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14,

пункти „б«-„г« статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення«

від 5 листопада 1991 року № 1788- XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення« від 2 березня 2015 року № 213- VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

„На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку,

що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками

і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю« (стаття 13);

„При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік« (стаття 14);

б) працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають свідоцтво диспетчера:

чоловіки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 12 років 6 місяців роботи по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден;

жінки - після досягнення 45 років і при загальному стажі роботи не менше 17 років 6 місяців, з них не менше 10 років роботи по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден.

Зазначені працівники, звільнені від роботи по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден за станом здоров`я (через хворобу), при наявності вислуги років у чоловіків не менше 10 років і у жінок не менше

7 років 6 місяців мають право на пенсію пропорційно відпрацьованому часу.

У вислугу років працівникам, які здійснюють управління повітряним рухом, зараховується також робота, зазначена у пункті „а« цієї статті.

Працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають посвідчення (диспетчери, старші диспетчери, керівники польотів), мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах: чоловіки - не менше 20 років; жінки - не менше 17 років 6 місяців.

Порядок обчислення строків вислуги для призначення їм пенсій затверджується Кабінетом Міністрів України;

в) інженерно-технічний склад - за переліком посад і робіт, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи в цивільній авіації не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначених посадах; жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи в цивільній авіації не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначених посадах.

У вислугу років працівникам інженерно-технічного складу зараховується також робота, зазначена в пунктах „а« і „б« цієї статті;

г) бортпровідники: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років як бортпровідник; жінки - після досягнення 45 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років як бортпровідниця (пункти „б«-„г« статті 54).

При цьому Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначив, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію. Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б« -„г« статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» , ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я» . Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України» , «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» . Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Водночас, слід зазначити, що обов`язок проведення атестації робочих місць відповідно до законодавства покладений виключно на підприємства, організації, установи, а не на робітників, а відтак органи Пенсійного фонду не мають права перекладати відповідальність на фізичних осіб - пенсіонерів.

Відповідно до статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» , ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд зазначає, що спірне рішення відповідача не містить підстав для відмови в призначенні пенсії позивачу - відсутність дати заповнення трудової книжки, а тому ця вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень» , прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення адміністративного позову шляхом скасування рішення Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 березня 2020 року № 37 про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 14 березня 1990 року по 17 серпня 2017 року в ПАТ Шахтоуправління Донбас ; зобов`язання Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу навчання на денній формі навчання в Жданівському металургійному інституті з 01 вересня 1985 року по 29 грудня 1986 року; зобов`язання Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з зменшенням пенсійного віку з моменту її звернення, з 24 лютого 2020 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 139 КАС при частковому задоволені позову судові витрати підлягають пропорційному відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна - 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати рішення Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 березня 2020 року № 37 Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 14 березня 1990 року по 17 серпня 2017 року в ПАТ Шахтоуправління Донбас .

Зобов`язати Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу навчання на денній формі навчання в Жданівському металургійному інституті з 01 вересня 1985 року по 29 грудня 1986 року.

Зобов`язати Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з зменшенням пенсійного віку з моменту звернення 24 лютого 2020 року.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна - 3, код ЄДРПОУ 37803258) судовий збір у розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) гривні 64 копійки на користь Державного бюджету України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) гривень 16 копійок на користь Державного бюджету України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 серпня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова