Рішення

від 13.08.2020 по справі 640/7280/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року м. Київ № 640/7280/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720)

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 34967593),

третя особа Громадська організація Український інститут з прав людини (вул. Інститутська, 22/7, кв. 6, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ 42130736)

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), третя особа - Громадська організація Український інститут з прав людини , у якому просить:

- визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. щодо списання з рахунку Компанії в рамках ВП №60430258 коштів у сумі 4334,32 грн. в рахунок витрат по сплаті судового збору, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження протиправними;

- зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. повернути на рахунок Компанії стягнуті кошти в сумі 4334,32 грн. в рамках ВП №60430258.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2020 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено до участі у справі третю особу - Громадська організація Український інститут з прав людини

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що дії відповідача щодо списання з позивача понесених Громадською організацією Український інститут з прав людини витрат по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 року у справі №826/14346/18 в рамках виконавчого провадження №60430258, з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, вчинені з порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з чим підлягають визнанню протиправними, а їх наслідки скасуванню, оскільки на підставі вищевказаного рішення суду підлягали стягненню витрати по сплаті судового збору за рахунок Державного бюджету.

На виконання вимог ухвали, відповідачем надано копії матеріалів виконавчого провадження №60430258.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, на підставі заяви третьої особи - ГО Український інститут з прав людини від 26.10.2019 року та виконавчого листа від 01.07.2019 року у справі №826/14346/18, відповідачем винесено постанову від 28.10.2019 про відкриття виконавчого провадження №60430258 з примусового виконання рішення суду про стягнення з позивача на користь Громадської організації Український інститут з прав людини понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

28.10.2019 року відповідачем в рамках виконавчого провадження №60430258 винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 352,40 грн.

Разом з тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2020 року у справі №826/14346/18 виправлено описку, допущену в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 року у справі №826/14346/18, зазначивши в пункті 4 резолютивної частини Стягнути на користь Громадської організації Український інститут з прав людини понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. за рахунок Державного бюджету замість Стягнути на користь Громадської організації Український інститут з прав людини понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

22.04.2020 року відповідачем в рамках виконавчого провадження №60430258 винесено постанову про розмір витрат виконавчого провадження в сумі 457,92 грн.

Також, 22.04.2020 року відповідачем в рамках виконавчого провадження №60430258 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження .

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон N 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону N 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 42 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

8) пункт 8 частини першої статті 39 виключено

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 40 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2020 року у справі №826/14346/18 виправлено описку, допущену в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 року у справі №826/14346/18, зазначивши в пункті 4 резолютивної частини Стягнути на користь Громадської організації Український інститут з прав людини понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. за рахунок Державного бюджету замість Стягнути на користь Громадської організації Український інститут з прав людини понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

Відтак, відповідачем відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження , 22.04.2020 року в рамках виконавчого провадження №60430258 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) своє постановою від 22.04.2020 року про закінчення виконавчого провадження №60430258 усунув порушення прав позивача, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська