Ухвала

від 05.08.2020 по справі 691/823/20

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/823/20

провадження № 2/691/422/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно.

Обгрунтовуючи свою позовну заяву позивач, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . До дня смерті він проживав одиноко та був зареєстрованим у АДРЕСА_1 згідно до довідки Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,2679 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Петриківської сільської ради Городищенського району Черкаської області, що підтверджується архівною копією Державного Акту на право приватної власності на землю серії 11-ЧР №018039 виданого Петриківською сільською радою. ОСОБА_2 є його дядьком по материній лінії споріднення, а тому, як його племінник, у встановлений законодавцем строк подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини. Заведена спадкова справа №383/2019, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06 листопада 2019 року. В червні 2020 року звернувся із заявою до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка розташована на території Петриківської сільської ради Городищенського району Черкаської області, що залишилася після смерті ОСОБА_2 .. Постановою нотаріуса 01 липня 2020 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з мотивів відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а також документів, які підтверджують родинні стосунки з померлим. Про родинний зв`язок між ним та ОСОБА_2 свідчить його свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , де зазначено матір`ю ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_4 . 08 листопада 1946 року ОСОБА_3 одружилася з ОСОБА_4 та змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Для отримання відомостей про народження своєї матері звертався до Державного архіву Черкаської області, де йому листом відповіли, що запис акту про її народження не виявлено. Таким чином у нього відсутні підстави в позасудовому порядку встановити родинний зв`язок із померлим і представити нотаріусу правовстановлюючі документи на спадкове майно, що і змусило звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У підготовче засідання сторони у справі викликалися шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Городищенського районного суду Черкаської області, тобто є належно повідомлені про день, час та місце проведення судового засідання: позивач ОСОБА_1 надіслав письмову заяву від 05 серпня 2020 року про підтримання позовних вимог і їх задоволення; представник відповідача Вільшанської селищної ради Черкаської області через канцелярію суду надав лист від 05 серпня 2020 року за №ЕП-1951/20 в якому зазначив на можливість розгляду справи у його відсутності та задоволенні позовних вимог.

Неявка сторін у справі не перешкоджає розглядові її по суті, так як, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для обєктивного розгляду і слухання у їх відсутність, враховуючи що кожна із сторін реалізувала в обраний для себе спосіб право на участь у судовому засіданні.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вивчивши зміст повідомлень до суду від сторін, позицію відповідача про визнання позову, дослідивши докази у справі вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ст. 316 ЦПК України , заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Пленум Верховного Суду України в п. 1 Постанови № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення вказав на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом та належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Сегединці Вільшанського району Київської області народився ОСОБА_2 , як зазначено у посвідкі про народження Серії НОМЕР_3 (а.с.9).Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09 вересня 2019 року за актовим записом №257 помер ОСОБА_2 (а.с.10). ОСОБА_1 на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Сміла Черкаської області (а.с.6). В свідоцтві про народження ОСОБА_1 Серії НОМЕР_2 виданому у м.Сміла Райзагс, зазначено у графі батьки: мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 (а.с.11). Довідкою від 07 липня 2020 року Вільшанської селищної ради підтверджено факт продивання ОСОБА_2 одиноко у с.Сегединці Городищенського району Черкаської області (а.с.12).Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06 листопада 2019 року №58212583 відбулася реєстрація спадкової справи під №383/2019(а.с.13). Як вбачається із Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 липня 2020 року, за даними Спадкового реєстру, після померлого ОСОБА_2 , в Городищенській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу №383/2019 та було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 після померлого через відсутність у спадкоємця правовстановлюючого документу на земельну ділянку та документів, які підтверджують родинні стосунки з померлим (а.с.14). Підставою для відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є відсутність у спадкоємця документів, які підтверджують родинні стосунки померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.12). Згідно повідомлення Державного Архіву Черкаської області Черкаської обласної державної адміністрації від 07 листопада 2019 року №К-146/05-08, виявити актовий запис про народження ОСОБА_7 в с.Сегединці не має можливості, остільки Книги реєстрації актів про народження за 1922 рік по зазначеному населеному пункту збереглися частково (а.с.8). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,2679 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Петриківської сільської ради Городищенського району Черкаської області, що підтверджується архівною копією Державного Акту на право приватної власності на землю серії 11-ЧР №018039 від 20 червня 2002 року виданого Петриківською сільською радою (а.с.17).

Позивач просить на підставі наданих доказів, встановити факт, що має юридичне значення і надасть можливість йому вирішити питання оформлення і прийняття спадщини після померлого спадкодавця.

Судом встановлені відповідні факти і правові відносини.

Метою встановлення заявленого факту є реалізація заявником права на спадкове майно.

Під час судового розгляду справи встановлено, що документ, який підтверджує родинні стосунки між спадкодавцем та спадкоємцем об`активно відсутній, родинні стосунки не підтверджені документом і, відповідно, позивач не може довести родинні стосунки інакше ніж у спосіб встановлення факту в судовому порядку. Спору про право не встановлено, жодна особа не оспорює спадкові права позивача, який є єдиним спадкоємцем. Суд бере до уваги що зміст наданих до суду позивачем доказів та фактичні обставини у справі про які зазначає позивач у позовній заяві до суду, узгоджуються з наданими письмовими доказами, підтверджують заявлені вимоги позивачем та не суперечать інтересам відповідача у справі.

Встановлення факту родинних стосунків породжує для позивача юридичні наслідки, та надасть можливість підтвердити факт нотаріусу при вирішенні питання про прийняття спадщини, остільки іншим шляхом, крім судового порядку це зробити неможливо. Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вищезазначених позовних вимог.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного Кодексу України спадкування - перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що відкривається внаслідок смерті особи, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті. За ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Право власності, згідно ст. 328 ч.1 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом - ч.2 ст. 328 ЦК України. Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України Про нотаріат , підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику в справах про спадкування . Листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що судам слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд, вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку є порушенням його права спадкування, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку Держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин. Із наданих до суду доказів встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем, який має право та виявив бажання, за наявності заповідального розпорядження, юридично оформити право на майно спадкодавця, тобто, на земельну ділянку, яка належала йому на праві власності.Перешкод для прийняття спадщини після померлого, судом не встановлено. З метою узаконення спадщини, за наявності правових підстав для того, суд, вважає за необхідне визнати за позивачем право спадкування на земельну ділянку, розташовану в межах Вільшанської селищної ради Черкаської області в порядку спадкування за законом.

З урахуванням викладеного, визнання позову відповідачем, беручи до уваги відсутність позасудових способів реалізації права позивача на спадкове майно, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на земельну ділянку розташовану на території Вільшанської селищної ради Черкаської області в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 не заявив клопотання про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку із подачею позову до Вільшанської селищної ради Черкаської області.

Позовна заява підтверджується: копією паспорта ОСОБА_1 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копією свідоцтва про одруження, повідомленням від 07 листопада 2019 року Державного Архіву Черкаської області Черкаської обласної державної адміністрації, копією посвідки про народження ОСОБА_2 , копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копією довідки від 07 липня 2020 року, копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 липня 2020 року, копією Державного Акту на право приватної власності на землю Серії 11-ЧР №018039 від 20 червня 2002 року виданого Петриківською сільською радою, висновком про вартість об`єкта оцінки.

Керуючись ст.ст. 4, 9, 13, 81, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Встановити факт, що має юридичне значення, за яким ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Сегединці Городищенського району Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , жителем АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Сегединці Городищенського району Черкаської області, право власності на земельну ділянку розташовану на території Петриківської сільської ради Городищенського району Черкаської області, площею 2,2679га кадастровий номер 7120386000:02:001:0056 згідно Державного Акту на право приватної власності на землю Серії 11-ЧР №018039 від 20 червня 2002 року виданого Петриківською сільською радою.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду Черкаської області.

Копію рішення направити учасникам справи, для відому.

Суддя О. М. Савенко