Ухвала

від 13.08.2020 по справі 727/6734/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/6734/20

Провадження № 2-з/727/13/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

13 серпня 2020 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Семенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кошман Ірина Вадимівна про забезпечення позову до подання цивільного позову до суду, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 12.08.2020 року звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці із заявою про забезпечення позову.

У поданій належним чином оформленій заяві, вказав, що ним готується позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від нього в борг грошові кошти в сумі 100 000 доларів США. Просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на 1/3 частину нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна - 17063277, що належить на праві приватної спільної часткової власності - ОСОБА_2 .

Суд, оглянувши подані письмові матеріали справи, вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення.

Питання забезпечення позову врегульовано главою 10 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову , так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі вимог ч.1, 2 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пункт 1 частини 1 ст.150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Згідно з ч.1 п.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову , або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно із положеннями ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Наведене узгоджується і з правовими позиціями Верховного Суду України (постанови від 25.05.2016 року по справі № 6-605цс16 (№ в ЄДРСРУ 57933051).

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі"Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Дорани проти Ірландії"Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності 1/3 частина об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

Виходячи із змісту позовних вимог, зокрема із значної суми боргу, яка у разі задоволення позову підлягатиме стягненню з відповідача на користь позивача та заяви позивача, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за доцільне застосування до відповідача заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку нерухомого майна, що йому належить.

Частиною 1 статті 157 ЦПК України визначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-157, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кошман Ірина Вадимівна про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову і накласти арешт на 1/3 частину нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна - 17063277, кадастровий номер 7310136600:35:002:0021, що належить на праві приватної спільної часткової власності - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити для виконання: до Центру надання адміністративних послуг м.Чернівці (м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 7), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Кохановського, 7)

Заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Чернівці або безпосередньо до апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СУДДЯ: О.В.Семенко