Постанова

від 13.08.2020 по справі 340/219/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 340/219/20 (суддя Кармазина Т.М., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі №340/219/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 січня 2020 року звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області, згідно з яким просить скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області форми «ф» від 27.06.2019 року №76547-5208-1128;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «ф» від 29.10.2019 року №206392-5207-1128;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «ф» від 29.10.2019 року №206394-5207-1128.

Позов обґрунтовано тим, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено до сплати податкові зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік, за відсутності даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Крім того, протиправність спірних податкових повідомлень-рішень від 29.10.2019 позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено вимоги п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України щодо строку винесення вказаних рішень, тобто через чотири місяці після спливу граничного строку для нарахування податку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року позов задоволено частково.

Суд, скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 27.06.2019 №76547-5208-1128 та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 29.10.2019 №206394-5207-1128. У задоволенні іншої частини позову - відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2019 року №206392-5207-1128, суд першої інстанції виходив з того, що земельний податок за 2019 рік за вказану земельну ділянку нарахований позивачу, як власнику земельної ділянки, у відповідності до вимог чинного законодавства. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду та просить скасувати його у цій частині і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що єдиним належним способом отримання податковим органом для цілей оподаткування даних Державного земельного кадастру є отримання від державного кадастрового реєстратора витягу з Державного земельного кадастру на підставі, у порядку та у формі встановленій законом. Використаний відповідачем витяг не відповідає умовам встановленим законом.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду та просить скасувати його у цій частині і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідач при визначні грошового зобов`язання з земельного податку, керувався рішенням міської ради м. Кропивницького стосовно затверджених ставок земельного податку та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького, зокрема розташованих згідно з нормами чинного законодавства.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить у задоволені апеляційної скарги відповідача відмовити, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач є власником земельної ділянки 0,7419 га кадастровий номер 3510100000:19:124:0023, розташованої у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2017 року з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.81-84).

На вказаній земельній ділянці розташований належний позивачу комплекс будівель, співвласником якого він був з 03.07.2014 року та на час винесення спірного рішення (а.с.85-91).

Рішенням міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 року №1750 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області, яке введено в дію з 01.01.2019 року (а.с.27).

На підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ф", якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2019 рік, а саме:

- ГУ ДФС у Кіровоградській області - №76547-5208-1128 від 27.06.2019 на суму 100,08 грн. (а.с.9);

- ГУ ДПС у Кіровоградській області:

№206392-5207-1128 від 29.10.2019 на суму 49928,63 грн. (а.с.10);

№206394-5207-1128 від 29.10.2019 на суму 122,44 грн. (а.с.11).

Податковим повідомленням-рішенням від 29.10.2019 року №206392-5207-1128 позивачу нараховано земельний податок за 2019 рік у розмірі 49928,63 грн. за земельну ділянку площею 0,7419 га, кадастровий номер 3510100000:19:124:0023, розташованої у АДРЕСА_1 .

Згідно з наведеним відповідачем у відзиві на позов розрахунком податкового зобов`язання, земельний податок за вказану земельну ділянку за 2019 рік визначено на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №6991 від 15.10.2019, відповідно до якого нормативно грошова оцінка становить 4992863,84 грн. (а.с.26).

Щодо цієї нормативної грошової оцінки відповідачем кумулятивно застосовано коефіцієнт індексації, який у 2019 році становив 1,0. до того ж, відповідачем застосовано ставку податку, встановлену пунктом 5.1 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду", яким передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб державної та комунальної власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки (а.с.28-34).

Отже, розрахунок земельного податку склав: 4992863,84 грн. х 1% = 49928,64 грн.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.72. п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Згідно з п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: 271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п.271.2 ст.271 ПК України (в редакції чинній до 01.01.2019) рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п.271.2 ст.271 ПК України (в редакції чинній з 01.01.2019) рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з абз.1 п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У підпункті 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Згідно з абз.2 п.286.1 ст.286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386 затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів.

Пунктами 4, 9, 10 цього Порядку передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

- Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

- Мін`юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об`єкти незавершеного будівництва.

Подання інформації ДФС та/або її територіальним органам здійснюється на безоплатній основі в електронній формі. Формати інформаційних файлів, регламент передачі інформації про зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, форма журналів обліку переданих та отриманих інформаційних файлів визначаються спільними актами Мін`юсту і Мінфіну.

Інформація, що надійшла до ДФС та її територіальних органів, вноситься до інформаційних баз даних ДФС та використовується з урахуванням вимог, передбачених для інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У відповідності до п.286.6 ст.286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Згідно з п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (пункт 287.2 статті 287 ПК України).

Відповідно до п.287.6 ст.287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з п.289.2 ст.289 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до п.289.3 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.1 ст.13 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до статті 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно із статтею 20 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Згідно з ч.1 ст. 38 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Частиною 3 статті 38 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

Згідно з п.п.14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Судом встановлено, що належна позивачу земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:19:124:0023, площею 0,7419 га, що розташована у АДРЕСА_1 , зареєстрована в Державному земельному кадастрі 13.04.2016 (а.с.81).

Для обчислення земельного податку відповідачем використано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.10.2019 за №6991 (а.с.26).

При цьому, чинним законодавством, зокрема і положеннями пункту 286.1 статті 286 ПК України, не встановлено певної форми, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу.

Надання такої інформації в інших формах, у разі якщо така інформація відповідає відомостям Державного земельного кадастру, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

До того ж, згідно з п.4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 №1386, інформацією про земельні ділянки, необхідною для обчислення і справляння земельного податку, є зокрема значення нормативної грошової оцінки.

При цьому, суд враховує і те, що позивач у позовній заяві не зазначає обставин з посиланнями на докази (довідки, витяги із даними державного земельного кадастру), які відрізняються від використаних відповідачем відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 травня 2018 року по справі №815/2547/17, від 27 січня 2020 року по справі №804/886/18.

Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що земельний податок за 2019 рік за вказану земельну ділянку нарахований позивачу, як власнику земельної ділянки, у відповідності до вимог чинного законодавства, тому у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №206392-5207-1128 від 29.10.2019 слід відмовити.

Щодо податкового повідомлення-рішення №76547-5208-1128 від 27.06.2019 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, оскаржуваним рішенням позивачу нараховано земельний податок за 2019 рік у розмірі 100,08 грн. за земельну ділянку площею 0,0433 га, кадастровий номер 3510100000:28:240:0009, розташованої у АДРЕСА_2 (а.с.9).

Позивач є власником цієї земельної ділянки на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 05.07.2011 року Кіровоградською міською радою. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2013 року з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.95). На вказаній земельній ділянці розташований належний позивачу житловий будинок, власником якого він є з 10.08.2012 року (а.с.99). Земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі 05.07.2011 року (а.с.95).

Згідно з наведеним відповідачем у відзиві на позов розрахунком податкового зобов`язання, земельний податок за вказану земельну ділянку за 2019 рік визначено відповідно до рішення міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 року №1750 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області", нормативна грошова оцінка становить 770,438 грн. за 1 кв.м. станом на 01.01.2019 року (а.с.27).

Також відповідачем застосовано ставку податку, передбачену пунктом 5.3.3.8 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду" (зі змінами, внесеними рішенням №741 від 27.12.2016 року) (а.с.28-34, 106), яким передбачено, що ставка податку для земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, дачно-будівельними товариствами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, встановлюється в розмірі 0,03% від їх нормативної грошової оцінки.

Отже, за розрахунками відповідача, розмір земельного податку склав: (770,43 грн./кв.м. х 0,03%) х 0,0433 га (433 кв.м) = 100,08 грн.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з таким розрахунком відповідача, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правильності визначення бази оподаткування - нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач не надав доказів того, що він звертався до органів Держгеокадастру та Мінюсту із запитом про надання інформації, необхідної для обчислення і справляння земельного податку саме за цю земельну ділянку за звітний 2019 рік.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що земельний податок за 2019 рік за цю земельну ділянку нарахований позивачу всупереч вимогам пункту 286.1 статті 286 ПК України, за відсутності будь-яких відповідних даних державного земельного кадастру, а також даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Тому спірне податкове повідомлення-рішення №76547-5208-1128 від 27.06.2019 є протиправним, та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №206394-5207-1128 від 29.10.2019 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, оскаржуваним рішенням позивачу нараховано земельний податок за 2019 рік у розмірі 122,44 грн. за земельну ділянку площею 0,1782 га, розташовану у АДРЕСА_3 . Ця земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності. Позивач є одним із власником цієї земельної ділянки (кадастровий номер 3510100000:28:240:0046) на підставі рішення міської ради міста Кропивницького №2536 від 07.05.2019 (а.с.110-113). Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.05.2019 року з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.107).

Згідно з наведеним відповідачем у відзиві на позов розрахунком податкового зобов`язання, земельний податок за вказану земельну ділянку за 2019 рік визначено відповідно до рішення міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 року №1750 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області", нормативна грошова оцінка становить 770,438 грн. за 1 кв.м. станом на 01.01.2019 року. Також відповідачем застосовано ставку податку, передбачену пунктом 5.3.3.8 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду" (зі змінами, внесеними рішенням №741 від 27.12.2016 року) (а.с.28-34, 106), яким передбачено, що ставка податку для земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, дачно-будівельними товариствами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, встановлюється в розмірі 0,03% від їх нормативної грошової оцінки.

Отже, за розрахунками відповідача, розмір земельного податку (з 29.05.2019), з урахуванням вимог абз.2 п.286.5 ст.286 ПК України, склав: (770,43 грн./кв.м. х 0,03%) х 0,0891 га (891 кв.м)(0,1782/2) = 122,44 грн.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з таким розрахунком відповідача, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правильності визначення бази оподаткування - нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач не надав доказів того, що він звертався до органів Держгеокадастру та Мінюсту із запитом про надання інформації, необхідної для обчислення і справляння земельного податку саме за цю земельну ділянку за звітний 2019 рік.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що земельний податок за 2019 рік нарахований позивачу податковими повідомленнями-рішеннями №76547-5208-1128 та №206394-5207-1128 здійснено відповідачем всупереч вимогам пункту 286.1 статті 286 ПК України, за відсутності будь-яких відповідних даних державного земельного кадастру, а також даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи в частині судового рішення, що оскаржується позивачем та відповідачем об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції в оскаржуваній частині необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі №340/219/20 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2020 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко