ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
12 серпня 2020 року м. Дніпросправа № П/811/2695/15
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Притула К.М.) у справі №П/811/2695/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Креатив" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Креатив» звернулось до суду з до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (допущено заміну відповідача правонаступником) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2015 №0000512204, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 12577339,00 грн основного платежу та 6288671,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне рішення винесено на підставі Акту перевірки, за висновками якої було встановлено безтоварність (нереальність) господарських операцій товариства з контрагентами-постачальниками. Позивач вважає висновки необгрунтованими, оскільки такі взаємовідносини були підтверджені відповідними первинними документами, відображені в бухгалтерській і податковій звітності та які спричинили реальні зміни майнового стану товариства.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі (Т.5 а.с.242-245).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року апеляційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишено без задоволення. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року - залишено без змін (Т.6 а.с.152-153).
Постановою Верховного суду від 06 листопада 2019 року скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016, а справу направлено на новий розгляд. (Т.6 а.с.199-214)
У вищевказаній постанові Верховним судом вказано, що судами попередніх інстанцій ухвалено судові рішення без повного та всебічного з`ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача та не надав їм оцінку. Так подані позивачем копії документів як до перевірки так і суду містять такі недоліки, які свідчать про відсутність здійснення господарських операцій. Так видаткові накладні містять лише підписи, але відсутнє зазначення прізвищ, що унеможливлює ідентифікувати особу, що підписала документ, товарно-транспортні накладні оформлені з дефектами. Також не враховано інформацію інших податкових органів, як на час перевірки так і надано на вимогу суду, що контрагенти позивача є ризиковими суб`єктами господарювання, крім того, не було встановлено придбання такими контрагентами товару, що було поставлено позивачу, тощо.
Позивач не скористався правом подання відзиву.
Розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснювався із застосуванням режиму відеоконференції.
Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав ва ній викладених. Надав пояснення відповідно до доводів апеляційної скарги.
Представник позивачад о суду апеляційної інстанції не з`явився, повідомлений про день та час розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з 10 по 16 березня 2015 року податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Креатив» з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами ТОВ «Магнатек ЛТД» за період з 01.10.2014 р. по 30.11.2014 р., ТОВ «Коммунар-Престиж» за період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р., ТОВ «Дізфорс» за період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р., ТОВ «Буд-Монтаж-Сервіс» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р. та з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р., за результатами якої складено акт №44/11-23-22-04/31146251 від 23.03.2015 р.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями),що призело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 12577339,00 грн., в тому числі: - за вересень 2014 р. на суму 3037461,00 грн.; - за жовтень 2014 р. на суму 2663813,00 грн.; - за листопад 2014 р. на суму 6838897,00 грн.; - за грудень 2014 р. на суму 37168,00 грн. (Т.1 а.с.7-91).
Висновки перевіряючих ґрунтуються на тому, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Буд-Монтаж-Сервіс» за вересень 2014 р. на суму 3037461,00 грн., за листопад 2014 р. на суму 1419670,00 грн.; - ТОВ «Магнатек ЛТД» за жовтень 2014 р. на суму 2663813,00 грн., за листопад 2014 р. на суму 1152421,00 грн.; - ТОВ «Коммунар-Престиж» за листопад 2014 р. на суму 2357843,00 грн., за грудень 2014 р. на суму 37168,00 грн.; - ТОВ «Дізфорс» за листопад 2014 р. на суму 1908963,00 грн., не носять реального характеру.
За результатами перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення (Т. 1 а.с.6).
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зібраними у справі письмовими доказами, загалом підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за спірний період.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Податковий кредит, в силу приписів підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
В силу підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
А відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
При цьому, у статті 1 названого Закону визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.18 у справі №808/2447/17, від 19.11.19 у справі №№826/16304/17, від 4.02.20 у справі №826/3729/15 зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.
Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків неправомірно відображено у податковому обліку витрати, або документи, на підставі яких платник податків сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Спірним у цій справі є факт придбання Публічним акціонерним товариством «Креатив» у ТОВ «Буд-Монтаж-Сервіс» за вересень 2014 р. на суму 3037461,00 грн., за листопад 2014 р. на суму 1419670,00 грн.; - ТОВ «Магнатек ЛТД» за жовтень 2014 р. на суму 2663813,00 грн., за листопад 2014 р. на суму 1152421,00 грн.; - ТОВ «Коммунар-Престиж» за листопад 2014 р. на суму 2357843,00 грн., за грудень 2014 р. на суму 37168,00 грн.; - ТОВ «Дізфорс» за листопад 2014 р. на суму 1908963,00 грн., продукції насіння та олії соняшника.
Як свідчать встановлені обставини справи, між позивачем та контрагентами були укладені договори поставки товару соняшнику або олії соняшника.
За умовами таких договорів продавець зобов`язувався передати у власність покупця (ПрАТ Креатив ), а покупець - прийняти та оплатити, в подальшому товар, згідно умов договору.
Датою поставки товару є дата фактичного отримання товару та документів (ТТН, видаткової накладної).
Позивач на підтвердження факту виконання договорів надав до суду копії наступних документів:
по взаємовідносинам з ТОВ Буд-Монтаж-Сервіс з придбання товару (соняшникової нерафінованої олії), на підставі договорів поставки №МТ14-0030 від 23.09.2014 року, №МТ14-0021 від 19.09.2014 року, МТ14-0007 від 03.09.2014 року, МТ14-0003 від 29.08.2014 року, МТ14-0323 від 26.08.2014 року та МТ14-0039 від 26.09.2014 року (а.с.1-2, 65-66, 74-75, 132-133, 146, 161-162 т.3). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (а.с.3, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 67, 69, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 134, 136, 138, 147, 149, 151, 163, 165, 167, 169, 171, 173 т.3). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.4-5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 68, 70, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 135, 137, 139, 148, 150, 152, 164, 166, 168, 170, 172, 174 т.3). Оплату вартості отриманого товару позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.63-64, 73, 124-131, 143-145, 156-160, 184-188 т.3), а також за податковою накладною (а.с.208 т.3), виданою ТОВ Буд-Монтаж-Сервіс з надання будівельно-монтажних послуг по реконструкції котельні та теплової схеми котельні з виготовленням та монтажем, відповідно до договору генпідряду №0209-13 від 18.09.2013 року та додаткових угод №1, №2, №3 (а.с.189-194, 195-197 т.3). Факт надання будівельно-монтажних послуг підтверджується актом виконаних будівельних робіт (а.с.199-204 т.3). Оплату вартості отриманих послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.209-210 т.3); з придбання товару (соняшникової нерафінованої олії), на підставі договорів поставки №МТ14-0075 від 31.10.2014 року, №МТ14-0084 від 05.11.2014 року, №МТ14-0095 від 06.11.2014 року, №МТ14-0100 від 10.11.2014 року, №МТ14-0110 від 16.11.2014 року, №МТ14-0139 від 26.11.2014 року, №МТ14-0110 від 16.11.2014 року, №МТ14-0144 від 27.11.2014 року та №МТ14-0125 від 20.11.2014 року (а.с.1-2, 12-13, 50-51, 61-62, 68-69, 90-91, 100-100а, 105-106, т.5). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (а.с.4, 8, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39, 53, 57, 64, 71, 75, 79, 83, 93, 97, 102, 108, т.4). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.5-6, 9-10, 16-17, 20-21, 24-25, 28-29, 32-33, 36-37, 40-41, 54-55, 58-59, 65-66, 72-73, 76-77, 80-81, 84-85, 94-95, 98-99, 103-104, 109-110 т.4). Оплату вартості отриманого товару позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.11, 42-45, 60, 67, 86-89 т.5);
по взаємовідносинам з ТОВ Магнатек ЛТД з придбання товару (насіння соняшнику урожаю 2014 року, олії соняшникової нерафінованої), на підставі договорів поставки №МТ14-0074 від 31.10.2014 року, №С14-00804 від 29.10.2014 року, №С14-00583 від 10.10.2014 року, №С14-00533 від 07.10.2014 року, №МТ14-0062 від 20.10.2014 року, №МТ14-0068 від 29.10.2014 року та №С14-00789 від 29.10.2014 року (а.с.172-173 т.4, 1-2, 25-26, 69-70, 80-81, 126-127, 172-173 т.5). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (а.с.216 т.4;.3, 7, 13, 27, 31, 39, 42, 51, 60, 63, 71, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110,112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 129, 174 т.5). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.4-5, 8-11, 14-21, 28-29, 32-37, 40, 43-49, 52-58, 61,64, 72-77, 83-85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 130, 175-187 т.5). Оплату вартості отриманого товару позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.23-24, 66-68, 79, 156-171, 189 т.5, 217 т.4); з придбання товару (насіння соняшнику урожаю 2014 року, олії соняшникової нерафінованої), на підставі договорів поставки №С14-01003 від 10.11.2014 року, №С14-00901 від 05.11.2014 року, №С14-00849 від 03.11.2014 року, №С14-00837 від 10.11.2014 року, №МТ14-0074 від 31.10.2014 року та №С14-00958 від 07.11.2014 року (а.с.111-113, 119-121, 138-140, 146-148, 172-173, 182-184 т.4). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (а.с.115, 123, 126, 133, 150, 177, 180, 186, 190, 198, 207, т.4). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.116-117, 124, 127-131, 134-135, 142, 151-170, 178, 181, 187-188, 191-196, 199-205, 208-213 т.4). Оплату вартості отриманого товару позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.118, 136-137, 143-145, 171, 174-175, 214 т.4);
по взаємовідносинам з ТОВ Коммунар-Престиж з придбання товару (олії соняшникової нерафінованої), на підставі договорів поставки №МТ14-0146 від 27.11.2014 року, №МТ14-0138 від 20.11.2014 року, №МТ14-0134 від 20.11.2014 року, №МТ14-0130 від 19.11.2014 року, №МТ14-0124 від 21.11.2014 року, №МТ14-0118 від 18.11.2014 року, №МТ14-0116 від 07.11.2014 року, №МТ14-0111 від 14.11.2014 року, №МТ14-0106 від 12.11.2014 року та №МТ14-0140 від 26.11.2014 року (а.с.109-110, 125-126, 146-147, 158-159, 174-175, 180-181, 193-194, 202-203, 223-224, 232-233 т.1). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (а.с.111, 113, 115, 117, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 148, 150, 152, 160, 162, 164, 166, 176, 182, 184, 186, 195, 197, 204, 206, 208, 210, 212, 225, 227,234, 236, 238, 240 т.1). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.112, 114, 116, 118, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 149, 151, 153, 161, 163, 165, 167, 177, 183, 185, 187, 196, 198, 205, 207, 209, 211, 213, 226, 228, 235, 237, 239, 241 т.1). Оплату вартості отриманого товару позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.123-124, 145, 156-157, 172-173, 179, 191-192, 201, 219-222, 231, 246-247 т.1);
по взаємовідносинам з ТОВ Дізфорс з придбання товару (насіння соняшнику, олії соняшникової нерафінованої), на підставі договорів поставки №МТ14-0133 від 20.11.2014 року, №МТ14-0131 від 19.11.2014 року, №МТ14-0073 від 31.11.2014 року, №МТ14-0080 від 03.11.2014 року, №С14-01311 від 24.11.2014 року, №С14-01273 від 21.11.2014 року, №С14-01204 від 19.11.2014 року, №МТ14-0097 від 06.11.2014 року та №МТ14-0089 від 05.11.2014 року (а.с.1-2, 10-11, 16-17, 28-29, 68-70, 89-91, 108-110, 119-120, 139-140 т.2). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (а.с.3, 5, 12, 18, 20, 22, 30, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 71, 73, 75, 77, 77, 79, 92, 98, 102, 111, 113, 115, 117, 126, 128, 130, 141, 143, 145, 147 т.2). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.4,6, 13, 19, 21, 23, 31, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55,72, 74, 76, 78, 80, 93-97, 99-101, 103, 112, 114, 116, 118, 127,129, 131, 142, 144, 146, 148 т.2). Оплату вартості отриманого товару позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.9, 15, 27, 33, 66-67, 86-88, 107, 121-122, 136-138, 153 т.2).
За зазначеними господарськими операціями були видані податкові накладні. При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг (часткова їх оплата) не звільняє продавця від складання податкової накладної.
Також встановлено, що позивачем до податкового органу подано розрахунок коригування сум податку на додану вартість від 20.01.2015 р. та самостійно відкориговано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ Коммунар-Престиж на суму ПДВ 22494,00 грн.(а.с.224-230 т.5), таким чином, позивачем до податкового кредиту ПДВ в грудні 2014 року віднесено 37168,00 грн. за податковою накладною (а.с.231 т.5), виданою ТОВ Коммунар-Престиж з придбання товару (олії соняшникової нерафінованої), на підставі договору поставки №МТ14-0134 від 20.11.2014 року (а.с.146 т.1). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладної (а.с.232 т.5.). Оплату вартості отриманого товару позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.233 т.5).
Такими чином позивачем надано документи на підтвердження здійснення господарських операції та правомірності формування податкового кредиту.
Також судом було витребувано інформацію щодо контрагентів позивача.
Так згідно даних з АІС «Податковий блок» - ТОВ "Магнатек ЛТД" (код ЄДРПОУ 39208880) дата державної реєстрації 08.05.2014 код ДПІ за основним місцем обліку 2653 - Головне управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Дніпро Адреса: Україна, 02094, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Попудренка, б. 28; стан платника податків 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей 10.02.2015; тип останньої реєстраційної дії в ЄДР 144 - Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу 09.02.2015. Дата реєстрації платником ПДВ 01.06.2014. Дата анулювання реєстрації платника ПДВ 23.01.2015.
Відповідно до інформації, наданої на запит суду, Головним управлінням ДПС у м.Києві від 03.02.2020 № 19126-15-05-05-02-14, зазначено, що відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 документальні перевірки ТОВ «Магнатек ЛТД» не проводились (Т.7 а.с.92).
Згідно даних з АІС «Податковий блок» , ТОВ "Коммунар-Престиж" (код ЄДРПОУ 36201348) дата державної реєстрації 11.11.2008, код ДПІ за основним місцем обліку 1403 - Головне управління ДПС у Миколаївській області, Миколаївське управління, Адреса: Україна, 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, центральний р-н, вул. Декабристів, буд. 30/22; стан платника податків 0 - платник податків за основним місцем обліку. Дата реєстрації платником ПДВ 24.11.2008. Дата анулювання реєстрації платника 18.04.2016. Причина анулювання 39 - відсутність поставок та ненадання декларацій.
Судом встановлено, що згідно інформації наданої Головним управлінням ДПС у Миколаївській області № 230/9/14-29-05-07-09 від 15.01.2020, документальні перевірки (планові, позапланові) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено га контролюючі органи ТОВ «Коммунар-Престиж» (код ЄДРПОУ 36201348) за 2014 рік не проводились (Т.7 а.с.73).
Згідно даних з АІС «Податковий блок» - ТОВ "Дізфорс" (код ЄДРПОУ 38630980) дата державної реєстрації 18.03.2013; код ДПІ за основним місцем обліку 2037 - Головне управління ДПС У Харківській області, Східне управління, Індустріальні ДПІ (Немишлянський район м.Харкова). Адреса: Україна, 61060, Харківська область, м.Харків, Фрунзенський район, пр-т 50 - річчя СРСР, буд. 58 стан платника податків 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходенням 19.08.2015 , тип останньої реєстраційної дії в ЄДР 143 - Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою 19.08.2015
Дата реєстрації платником ПДВ 01.05.2013. Дата анулювання реєстрації платника 05.02.2015. Причина анулювання 41 - ліквідація за власним бажанням
Відповідно до наданої інформації Головним управлінням ДПС у Харківській області від 10.02.2020 №3290/9/20-40-05-1314, згідно з інформаційними ресурсами ГУ ДПС у Харківській області по ТОВ "ДІЗФОРС" (код за ЄДРПОУ 38630980) фахівцями Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведено документальні позапланові виїзні перевірки, за результатами яких складено акти: від 17.11.2014 № 3472/20-36-22-03-07 за період з 01.07.2014 по 31.07.2014; від 10.12.2014 № 4247/20-36-22-03-07 за період з 01.09.2014 по 30.09.2014; від 15.01.2015 № 154/20-36-22-03-07 за період з 01.10.2014 по 30.11.2014; від 24.02.2015 № 841/20-36-22-03-07 за період з 01.11.2014 по 31.12.2014.
На зберігання до архіву Східного управління ГУ ДПС у Харківській області зазначені акти документальних позапланових виїзних перевірок не надавались.
Відповідно до інформації наданої представником відповідача, згідно даних з АІС «Податковий блок» - ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс"(код ЄДРПОУ 38620588) дата державної реєстрації 04.03.2013; код ДПІ за основним місцем обліку 2658 - Головне управління ДПС у м.Києві, ДПІ У Солом`янському районі, з 01.01.2016 до 31.08.2015 перебував на обліку в ГУ ДПС в Одеській області (Малиновський район, м.Одеси); стан платника податків 0 - платник податків за основним місцем обліку. Адреса: Україна, 03035, м.Київ, Солом`янський район, вул. Василя Сурікова, буд. 3, к.37. Дата реєстрації платником ПДВ 01.05.2013. Дата анулювання 13.05.2014 Причина анулювання 36 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; Дата реєстрації платником ПДВ 28.05.2014, Дата анулювання 22.06.2015 Причина анулювання 36 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; Дата реєстрації платником ПДВ 01.01.2016, Дата анулювання 26.03.2018 Причина анулювання 39 - відсутність поставок та ненадання декларацій.
Також, на запит суду, Головним управлінням ДПС у м.Києві надано Акт від 31.12.2014 № 1845/26-59/22-02/38620588 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-монтаж-Сервіс» (код ЄДРПОУ 38620588) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з платниками податків за період: з 01.08.2014 по 30.09.2014 (Т.7 а.с. 94-121).
Таким чином, судом встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридична особа та як платники ПДВ, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача не було.
Не виконання податкових обов`язків контрагентом не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.
Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення податкового законодавства при складанні податкової звітності.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 р. у справі №817/1422/13-а.
За таких обставин, зважаючи на наявність у позивача належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних, підтвердження позивачем фактів отримання товару і проведення розрахунків, є вірними висновки суду про доведеність реальності спірних господарських операцій.
Крім того, відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з придбання товарів меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). А згідно акту перевірки, позивач є кінцевим споживачем товару, що придбавався.
Таким чином щодо наявності ділової мети у позивача на час укладання договорів, колегія судду погоджується з висновками суду першої інстанції, що Податковий кодексу України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків-покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Щодо посилання відповідача не наявність недоліків документів - ТТН та видаткових накладних, суд зауважує, що наявність певних недоліків не може свідчити про відсутність поставки товару.
Щодо посилань відповідача на відсутність у контрагента позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів тощо, як підстави неможливості реального здійснення спірних господарських операцій.
Дані посилання представника відповідача жодним чином не свідчать про наявність у контрагентів реальної можливості надавати вищезазначені послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 14.05.2019 р. у справі № 814/814/15.
При цьому суд виходить з того, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 05.03.19 у справі №820/4779/15 та враховуються судом з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 КАС України.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Крім того, колегія суддів зазначає, що дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.
Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №П/811/2695/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Креатив" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 14 серпня 2020року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2020 |
Оприлюднено | 17.08.2020 |
Номер документу | 90984395 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Малиш Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні