Постанова

від 13.08.2020 по справі 420/3761/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3761/19

Головуючий в І інстанції:Тарасишина О.М.

Дата та місце ухвалення рішення: 28.02.2020 р.

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді - доповідача -Шеметенко Л.П. судді -Стас Л.В. судді -Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 , та з урахуванням зміни позовних вимог, просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі житлового будинку Житлово-будівельний кооператив Київський-22 , розташованого за адресою: 65122, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 120; у порядку: шляхом відключення вищевказаного житлового будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 189 від 26.04.2019 року за номерами: 1-6, 8-16.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведення позапланової перевірки 16-ти поверхового житлового будинку ЖБК Київський-22 з питань додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту було виявлено ряд порушень приписів Кодексу цивільного захисту, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року та інших чинних нормативно-правових актів, норм і правил у сфері пожежної та техногенної безпеки, які є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивач посилався на те, що подальша експлуатація житлового будинку з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю і здоров`ю людей. Не усунення виявлених порушень прямо впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки експлуатації об`єкта, безпеки жителів та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами пожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації тощо.

З огляду на зазначене, позивач вбачає необхідність вжиття судом заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації будівель житлового будинку ЖБК Київський-22 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року позов задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 (місцезнаходження: вул. Академіка Корольова, 120, м. Одеса, Одеська область, 65122; код ЄДРПОУ 20994451);

у спосіб: у вигляді часткового зупинення експлуатації Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 за адресою: вул. Академіка Корольова, 120, м. Одеса, Одеська область, 65122;

у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій приміщень загального користування вищевказаного житлового будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 189 від 26.04.2019 року за номерами: 1-6, 8-16.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Житлово-будівельний кооператив Київський-22 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилався на те, що зазначення судом першої інстанції у рішенні про неподання відповідачем клопотань про розгляд справи без участі або перенесення судового засідання на іншу дату не відповідає дійсності, оскільки ним 26.02.2020 року о 18.03 було направлено засобами електронного зв`язку на адресу Одеського окружного адміністративного суду заяву про відкладення судового засідання, однак, вказана заява судом була проігнорована. Відповідач вказував на те, що у відповідності до п. 4 ст. 205 КАС України, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи, суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини 3 цієї статті.

Також апелянт посилався на те, що п.п. 57 п. 4 Указу Президента України Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20/2013 від 16.01.2013 року, встановлено вичерпний перелік установ та організацій, які можуть бути перевірені Державною службою України з надзвичайних ситуацій, однак, ЖБК Київський-22 до цих установ та організацій не належить. Також апелянт вважає, що ЖБК Київський-22 не відноситься до суб`єктів, визначених у ст. 70 Кодексу цивільного захисту України.

В апеляційній скарзі апелянтом наведено зміст ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, та вказано, що жоден із пунктів, що містяться у вказаній статті не має відношення до обслуговуючого кооперативу ЖБК Київський-22 , який виконує роль обслуговуючого кооперативу, тобто виконує функції ЖЄКУ, будинок за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 120 не є власністю кооперативу, на балансі не перебуває, не є об`єктом господарювання ЖБК.

З огляду на все вищевикладене апелянт вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог Головного управління ДСНС в Одеській області.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2019 року, на підставі наказу ГУ ДСНС України в Одеській області № 39 від 05.02.2019 року, посвідчення на проведення перевірки № 184 від 25.04.2019 року, провідним інспектором Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби цивільного захисту Шевченком О.В., проведено позапланову перевірку 16-ти поверхового житлового будинку ЖБК Київський-22 , розташованого за адресою: 65122, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 120, під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 189 від 26.04.2019 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення вимог Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014 року (далі - ППБУ) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме:

1) не проведено монтаж систем протипожежного захисту відповідно до вимог з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу системи АПС на пульт цілодобового протипожежного спостереження;

2) не проведено монтаж системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей;

3) система димовидалення, підпору повітря не змонтована;

4) система внутрішньо протипожежного водопроводу знаходиться в непрацездатному стані;

5) на наявних шафках пожежних кранів системи внутрішнього протипожежного водопроводу не нанесені літерний індекс ПК з порядковим номером крану та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

6) не здійснюються обстеження та технічне обслуговування пожежних кранів системи внутрішнього протипожежного водопроводу кваліфікованою особою або відповідною сервісною організацією у відповідності до ДСТУ EN 671-3:2005;

7) не заведений журнал обліку обстежень та технічного обслуговування пожежних кранів системи внутрішнього протипожежного водопроводу у відповідності до ДСТУ EN 671-3:2005;

8) пожежні крани системи внутрішнього протипожежного водопроводу не укомплектовані пожежно-технічним обладнанням;

9) в місцях розміщення наочної інформації не розміщена інформація стосовно унеможливлення розміщення в приміщеннях мешканців будинку ЛЗР, ГР, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів, балонів з газом, майстерень та інших приміщень з категоріями за вибухопожежної небезпекою А і Б;

10) на дверях технічних приміщень та електрощитової не зазначена інформація щодо місця зберігання ключів;

11) приміщення недоукомплектовані вогнегасниками;

12) не проведені вимірювання опору ізоляції електромережі та ревізія блискавкозахисту;

13) допускається експлуатація тимчасової дільниці електромережі;

14) не надано посвідчення проходження навчання з пожежної безпеки;

15) не виконано незаскленими та незакладеними жалюзі і отвори повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках будинку;

16) не оформлений інформаційно-довідковий куточок щодо дій персоналу об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації або інших нестандартних подій у побуті.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що примірник вказаного акту із зазначенням виявлених порушень, отримано 26.04.2019 року головою ЖБК Київський-22 особисто, що підтверджується наявним підписом в примірнику акту.

26.04.2019 року Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було видано припис № 164 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в Акті №189 від 26.04.2019 року.

Виявлення вказаних порушень стало підставою для звернення Головного управління ДСНС України в Одеській області до адміністративного суду з позовом до ЖБК Київський-22 про застосування заходів реагування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Головного управління ДСНС України в Одеській області, з огляду на наступне.

Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

При цьому, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ України).

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Основним завданням ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Підпунктом 50 пункту 4 вказаного вище Положення визначено, що ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань, організовує і здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Відповідно до п. 6 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, в тому числі і позивач - Головне управління ДСНС в Одеській області.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - ГУ ДСНС України в Одеській області), затвердженого наказом ДСНС України № 507 від 21.09.2017 р., ГУ ДСНС України в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань, на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області наділено правом звернення до суду з позовом про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств та об`єктів.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на те, що виявлені в ході проведення перевірки порушення, зокрема, за номерами 1-6, 8-16, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, а їх не усунення несе ризик виникнення надзвичайної ситуації або пожежі, у зв`язку з чим зазначав про необхідність вжиття відповідних заходів реагування.

Досліджуючи наведені Головним управлінням ДСНС в Одеській області підстави для звернення з позовом про застосування заходів реагування, колегія суддів враховує, що таке звернення обумовлено, перш за все, наявністю загрози життю та здоров`ю людей до усунення відповідачем порушень пожежної безпеки.

Колегія суддів вважає, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Як вже зазначалось вище, в ході проведення Головним управлінням ДСНС України в Одеській області позапланової перевірки ЖБК Київський-22 щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, було встановлено 16 порушень пожежної та техногенної безпеки.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач не заперечував виявлені факти порушень та, фактично погодившись із ними, вживав заходи щодо усунення вказаних порушень.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що у період з 16.12.2019 р. по 17.12.2019 р. позивачем було проведено ще одну позапланову перевірку житлового будинку ЖБК Київський-22 , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 120, на підставі, якої було складено припис Про усунення порушень вимог законодавства у сфері технічної та пожежної безпеки від 23.12.2019 року № 216.

Згідно припису встановлено 6 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) не проведено монтаж систем протипожежного захисту відповідно до норм;

2) не проведено монтаж (ремонт) системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

3) не відремонтовано систему димовидалення, підпору повітря;

4) система внутрішньо протипожежного водогону знаходиться в непрацездатному стані;

5) на наявних шафках пожежних кранів системи внутрішнього протипожежного водопроводу не нанесені літерний індекс ПК з порядковим номером крану та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

6) не здійснюються технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі технічного обслуговування пожежних кран-комплектів з періодом не рідше одного разу на рік.

Інші порушення, встановлені під час першої перевірки, відповідачем були усунуті.

Однак, враховуючи характер порушень, які так і залишились не усуненими відповідачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ЖБК Київський-22 шляхом часткового зупинення експлуатації приміщень житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 120, оскільки у протилежному випадку, його експлуатація може створювати реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також розділом 4 Класифікатору надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 року № 457, встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Слід зазначити, що з аналізу вказаних приписів чинного законодавства вбачається, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

В даному випадку обґрунтованими є доводи позивача про те, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямо впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю і здоров`ю людей, оскільки наявність вказаних порушень впливає на забезпечення безпеки роботи об`єкту, безпеки співробітників та жителів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; а також на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідацію її наслідків, на своєчасну евакуації людей та їх захист від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

Не усунені відповідачем порушення є, на думку колегії суддів, суттєвими та створюють серйозну небезпеку, з огляду на те, що відсутність належно обладнаної системи пожежного захисту та системи оповіщення про пожежу, які мають на меті, в тому числі, раннє виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги, може призвести до сповільнення процесу евакуації людей при пожежі та пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей.

Непрацююча система внутрішнього протипожежного водогону унеможливить своєчасну доставку води до пожежних кранів у разі спалаху пожежі, що напряму впливає на можливість погашення пожежі та, відповідно, загрожує життю і здоров`ю людей.

В свою чергу, статистично під час пожежі основною причиною людських жертв є саме задимленість приміщень продуктами горіння, а тому відсутність системи димовидалення також створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Виявлені в ході проведення перевірки порушення не є формальними, а свідчать про відсутність необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Колегія суддів приходить до висновку, що виявлені порушення вимог пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх не усунення може призвести до невиправних наслідків - до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю, а тому, враховуючи, що згідно ст. 3 Конституції України,людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, колегія суддів вважає, що в даному випадку є підстави для вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що при перевірці житлового будинку ЖБК Київський-22 , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 12, позивачем перевірялися лише приміщення загального користування, приміщення, що перебувають у приватній власності об`єктом перевірки не були та зауважень щодо їх функціонування не зазначено.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав саме для часткового зупинення експлуатації житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Академіка Корольова, 120, м. Одеса, Одеська область, 65122, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій приміщень загального користування вищевказаного житлового будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 189 від 26.04.2019 року за номерами: 1-6, 8-16.

При цьому, в апеляційній скарзі ЖБК Київський-22 не заперечує наявність виявлених порушень, а також не надає доказів їх усунення. При цьому, підставою вважати, що загрозу життю та здоров`ю людей усунуто, може бути лише повне усунення виявлених порушень.

Натомість відповідач вважає, що не підпадає під перелік установ та організацій, які можуть бути перевірені Державною службою України з надзвичайних ситуацій відповідно до п. 4 Указу Президента України Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20/2013 від 16.01.2013 року.

Вказані твердження відповідача є помилковими, з огляду на те, що підпунктом 50 пункту 4 Указу Президента України Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20/2013 від 16.01.2013 року визначено, що до повноважень ДСНС України належить організація і здійснення безпосередньо та через свої територіальні органи державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, зокрема, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Таким чином, повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки ДСНС України розповсюджуються не лише на суб`єктів, зазначених у п.п. 57 п. 4 Указу Президента України № 20/2013 від 16.01.2013 року.

Відповідно до ч.ч. 2-4, 6 ст. 55 КЦЗ України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об`єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб`єктами господарювання, що утворили об`єднання. Для виконання делегованих об`єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - житлово-будівельний кооператив Київський-22 - зареєстрований в якості юридичної особи 30.08.2004 року, за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом. Основним видом діяльності відповідача є комплексне обслуговування об`єктів (код КВЕД 81.10).

Згідно ст. 6 Закону України Про кооперацію , кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно статті 1 цього Закону, обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Враховуючи викладене, відповідач є суб`єктом господарювання у розумінні ст. 56 Господарського кодексу України.

У межах спірних правовідносин на відповідача розповсюджується дія Кодексу цивільного захисту України, який визначає права та обов`язки, зокрема підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

В свою чергу, статтею 20 Кодексу цивільного захисту України встановлені завдання і обов`язки суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, до яких, зокрема, належить, забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Як вже зазначалось вище, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій, а забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що він не є суб`єктом правовідносин у сфері цивільного захисту.

Що стосується тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає про наступне.

Так, в поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що ним 26.02.2020 року о 18.03 було направлено засобами електронного зв`язку на адресу Одеського окружного адміністративного суду заяву про відкладення судового засідання, однак, вказана заява була проігнорована судом. Апелянт зазначив, що відповідно до п. 4 ст. 205 КАС України, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи, суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини 3 цієї статті, однак, в даному випадку суд здійснив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дійсно, в матеріалах справи відсутня заява представника ЖБК Київський-22 адвоката Грушанського А.В. про відкладення судового засідання, датована 26.02.2020 року.

Апелянтом до суду апеляційної інстанції було надано копію вказаної заяви із роздруківкою відомостей про направлення такої заяви засобами електронного зв`язку.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що з наданої відповідачем роздруківки вбачається, що електронний лист із вкладенням заява.pdf 476К був направлений представником ЖБК Київський-22 Артемом Грушанським на електронну адресу nbox@adm.od.court.gov.ua , тоді як офіційною електронною адресою Одеського окружного адміністративного суду є іnbox@adm.od.court.gov.ua .

З огляду на вказання невірної електронної адреси отримувача (Одеського окружного адміністративного суду), твердження апелянта про доставлення на адресу суду першої інстанції вказаної заяви є безпідставними.

В свою чергу, частиною 1 статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 4 ст. 205 КАС України визначено, що за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року було закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2020 року. Однак, 18.02.2020 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із поданням 17.02.2020 року представником відповідача А.В. Грушанським заяви про відкладення судового засідання.

Розгляд справи було відкладено на 27.02.2020 року, про що сторони у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи довідковим листом (розпискою) (а.с. 116) та розпискою (а.с. 119).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку були відсутні передбачені частиною 2 статті 205 КАС України обов`язкові підстави для відкладення судом першої інстанції розгляду справи, та суд мав право розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності сторін по справі, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явились.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскарженого судового рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 13.08.2020 р.

Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька