Постанова

від 12.08.2020 по справі 140/2979/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2979/19 пров. № А/857/4458/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Затолочного В. С., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Цар М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, ухвалене головуючим суддею Валюхом В. М. о 12:27 год у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТР до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ВТР (далі - ТзОВ ВТР ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про визначення коду товару від 28.08.2019 № КТ-UA-205000-0036-2019.

На обґрунтування своїх вимог позивачем вказано про протиправність прийнятого Волинською митницею ДФС рішення про зміну коду ввезеного ним товару з коду 3302909000 на код 2103909000 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), адже під час митного оформлення позивачем подано всі необхідні та достатні докази в підтвердження правильності обраного коду та характеристик товару, що поданий до розмитнення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує помилковістю висновку суду першої інстанції про неправомірність рішення митного органу про визначення коду товару, оскільки такий ґрунтується виключно на результатах проведеного експертного дослідження, висновок якого при здійсненні митного оформлення товару позивачем не подавався. Зазначає, що застосування експертом примітки товарної позиції 2103 УКТ ЗЕД щодо можливості переходу до товарної позиції 2106 УКТ ЗЕД у зв`язку з наявністю в складі ввезених позивачем товарів амінокислот та хлоридів є необґрунтованим, так як сама наявність таких складників не вказує на необхідність віднесення таких товарів до товарної позиції 2106 УКТ ЗЕД. Вказує, що класифікація товарів у товарній позицій 3302 здійснюється за умови надання повної інформації про хімічні назви, природу походження ароматичних речовин та їх відповідності Примітці 2 до товарної позиції 33 УКТЗЕД, якої позивачем не надано, у зв`язку з чим позивачем неправильно класифіковано товар, який ввозився на територію України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.01.2017 між ТзОВ ВТР та Компанією Firmenich UK Limited (Великобританія) укладено контракт №97 на поставку товару - харчові ароматизатори і харчові добавки зі строком дії 31.12.2017, а додатковими угодами такий строк продовжено до 31.12.2019.

На виконання умов вказаного контракту позивачу було поставлено товар - харчові ароматизатори Бекон артикул 579116 СВ, вага нетто 200 кг, та Жир , артикул 589045 СВ, вага нетто 150 кг, згідно з інвойсами від 05.07.2019 № 90080763 та від 02.07.2019 № 90080633 відповідно.

16.07.2019 ТзОВ ВТР подало до Волинської митниці ДФС митну декларацію № UA205090/2019/086223, згідно з якою заявило до митного оформлення товар: харчові ароматизатори: - Бекон артикул 579116 СВ, вага нетто 200 кг. Являє собою суміш запашних речовин, яка містить у своєму складі: ароматичні речовини (склад і аромат бекона і диму), носій (мальтодекстрин, соль) підсилювач смаку та аромату, смакоароматичні речовини - 12,7%, ароматизатор бекона - 0,9%, ароматизатор бекона - 0,02%, соль - 40 %, мальтодекстрин - 24,5 %, Е621 глутамат натрію - 10,1%, інші складові - 11,78%. Поставляється у вигляді порошку бежевого кольору Призначення для виробництва варених ковбас, сосисок та сардельок, напівкопчених, варено-копчених ковбас, шинкових продуктів, напівфабрикатів. Упаковка 8 картонних коробок по 25 кг; - Жир , артикул 589045 СВ, вага нетто 150 кг. Являє собою композицію ароматичних речовин, яка містить у своєму складі: кукурудзяний мальтодекстрин - 63,5%, витримка молочних білків (суха сироватка, казеїнат натрію) - 8,7%, модифікований кукурудзяний крохмаль (Е1450) - 21,3 %, діоксид кремнію (Е551) - 1,0 %, інші компоненти - 5,5%. Має вигляд сипучого порошку бежевого кольору. Застосовується для виробництва варених ковбас, сосисок та сардельок, напівкопчених, варено-копчених ковбас, шинкових продуктів, напівфабрикатів, м`ясних консерв. Упаковка 6 картонних коробок вагою по 25 25 кг. Виробник Firmenich UK Limited , GB, торговельна марка: Firmenich .

В графі 33 митної декларації вказано код даного товару відповідно до УКТЗЕД 3302909000.

До вказаної декларації позивачем було додано документи, а саме: рахунок-фактура від 02.07.2019 № 90080633, рахунок-фактура від 05.07.2019 № 90080763, автотранспортна накладна від 15.07.2019 А № 680417, сертифікати з перевезення, документ, що підтверджує вартість перевезення, зовнішньоекономічний контракт від 02.01.2017 № 97, доповнення до контракту, договір про надання послуг митного брокера, технічні специфікації, копії митних декларацій країни відправлення.

25.07.2019 Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин за запитом Волинської митниці ДФС від 17.07.2019 №16 складено висновок №142005801-0194, в якому зазначено, що заявлений товар ароматизатор Бекон артикул 579116 СВ має виражений запах копченостей та диму, у його складі підтверджено наявність крохмалю/продуктів розщеплення крохмалю (мальтодекстрину), хлоридів (входять до складу харчової солі), сполук з вільною аміногрупою (до яких відносяться амінокислоти та їх солі, в тому числі глутамат натрію), виявлено білкові речовини та жир, цукрози у складі проби не виявлено. Щодо товару ароматизатор Жир артикул 589045 СВ, такий при розчиненні у воді має запах смаженого сала, у його складі підтверджено наявність крохмалю/продуктів розщеплення крохмалю (мальтодекстрину), білкових речовин, виявлено сполуки з вільною аміногрупою, до яких відносяться амінокислоти та їх солі, в тому числі глутамат натрію та жир, не виявлено цукрози і хлоридів у складі проби.

28.08.2019 Волинська митниця ДФС прийняла рішення № KT-UA205000-0036-2019 про визначення коду товару, в якому наведено формулювання графи 31 ВМД №UA205090/2019/086233 від 16.07.2019 та визначено ввезений позивачем товар як смако-ароматичні харчові добавки для виробництва м`ясних продуктів, а також для графи 33 ВМД визначено код товару як 2103909000.

Крім того, Волинська митниця ДФС прийняла картку відмови у митному оформленні товару № UA205090/2019/04553.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не підтверджено правильність класифікації імпортованого позивачем товару за кодом 2103909000 та застосовано суперечливі підходи при класифікації товару, аналогічного до спірного. Зазначено, що висновок митного органу, який міститься в оскаржуваному рішенні, не відповідає висновку експерта від 23.09.2019 № 63/2019.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 246 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 Митного кодексу України).

Виходячи з положень частин першої-третьої статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 67 Митного кодексу України УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України від 19 вересня 2013 року №584-VII, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте, в разі, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначає Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (далі - Порядок № 650).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 650 класифікація товару - це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України Про Митний тариф України (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Митного кодексу України, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 650 контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів здійснює посадова особа ПМО чи митного поста.

За змістом пунктів 1 - 3, 5 розділу ІІІ Порядку № 650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей. У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем не доведено, у чому саме полягала складність класифікації імпортованого позивачем товару за УКТ ЗЕД, що, в свою чергу, зумовило його звернення до експертної установи із запитом на вирішення складного питання класифікації, як і не обґрунтовано які саме суперечності, що потребували додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень, щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД виникли у нього в процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару.

Будь-яких додаткових документів/відомостей відповідач у позивача не витребовував, при цьому всі дані щодо товару визначені у технічній документації та іншій документації виробника, що надавались до митного оформлення.

Так, згідно з документацією фірми-виробника поставлений ТзОВ ВТР товар класифікується як харчовий ароматизатор.

Крім того, позивачем надано суду висновок експерта від 23.09.2019 № 63/2019, складений за результатами проведення судової товарознавчої експертизи за заявою ТзОВ ВТР , яка проведена судовим експертом Мельником С.М.

З вказаного висновку вбачається, що на вирішення товарознавчої судової експертизи поставлено наступне запитання: яким характеристикам згідно з УКТЗЕД відповідає товар, а саме харчові ароматизатори Бекон артикул 579116 СВ та Жир артикул 589045 СВ, які отримувалися ТзОВ ВТР згідно з договором від 05.02.2019 № 97.

Так, експерт дійшов висновку, що харчовий ароматизатор Бекон артикул 579116 СВ відповідає по своїх характеристиках товарам, які класифікуються у товарній позиції 2106 Харчові продукти, в іншому місці не зазначені , код товару (підкатегорія) 2106 90 98 90 ---інші (на думку експерта, товарна позиція 2106 більш конкретно описує товари в порівнянні з товарною позицією 2103).

Також зазначено, що товар з характеристиками, подібними до характеристик харчового ароматизатора Жир артикул 589045 СВ, відповідає характеристикам товарів, які класифікуються товарній позиції 2106 Харчові продукти, в іншому місці не зазначені , код товару (підкатегорія) 2106 90 98 90 ---- інші .

Відтак, проведеним експертним дослідженням не підтверджено відповідність характеристик визначеного відповідачем коду товару за УКТ ЗЕД.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що поданий позивачем на його ж замовлення висновок експерта Мельника С.М. від 23.09.2019 № 63/2019 відповідає вимогам частин третьої, шостої-восьмої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, містить докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, а тому такий підлягає врахуванню при вирішенні даної справи.

Більше того, експерт Мельник С.М. підтвердив обставини, викладені у висновку, в судовому засіданні суду першої інстанції, перебуваючи під присягою.

В свою чергу, відповідачем не використано своє право на заявлення клопотання про призначення додаткової чи повторної експертизи у цій справі.

Що стосується доводів скаржника стосовно неможливості врахування при вирішенні справи зазначеного вище висновку експерта, оскільки такий не був поданий під час митного оформлення, апеляційний суд вважає такі безпідставними, так як відповідний висновок був поданий разом із поданням позовної заяви, що відповідає вимогам статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Більше того, митним органом не витребовувалось жодних додаткових документів у ТзОВ ВТР при здійсненні митного оформлення товару.

Судом першої інстанції правильно враховано і те, що відповідно до експортних митних декларацій, які були подані до митного оформлення та містяться в матеріалах справи, спірний товар був класифікований за кодами 21069098 та 33021090, а не за кодом 2103909000 згідно з УКТ ЗЕД, як це визначено в оскаржуваному рішенні про визначення коду товару від 28.08.2019 № KT-UA205000-0036-2019.

Доводи ж скаржника про невідповідність кодів УКТ ЗЕД, що передбачені в експортних деклараціях, зазначеним позивачем при розмитненні товару, до уваги судом не беруться, оскільки в межах даної справи предметом позову є правомірність рішення митного органу про визначення коду товару від 28.08.2019 № КТ-UA-205000-0036-2019, а не правильність заповнення позивачем митної декларації.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії , пункт 29).

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Волинська митниця ДФС не довела належними та допустимими доказами правомірності класифікації ввезеного позивачем товару за кодом УКТ ЗЕД 2103909000, що свідчить про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення Волинської митниці ДФС про визначення коду товару від 28.08.2019 № КТ-UA-205000-0036-2019.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № 140/2979/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді В. С. Затолочний Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 14.08.2020