Постанова

від 11.08.2020 по справі 300/2185/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2185/19 пров. № А/857/5294/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ,,Виробничо-торгова кондитерська фірма ,,Ласощі» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі № 300/2185/19 (головуючий суддя Остап`юк С.В., час ухвалення 11:56 год., м. Івано-Франківськ, повний текст складений 10 березня 2020 року) за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства ,,Виробничо-торгова кондитерська фірма ,,Ласощі» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

07 листопада 2019 року публічне акціонерне товариство ,,Виробничо-торгова кондитерська фірма ,,Ласощі» (далі - ПАТ ,,ВТКФ ,,Ласощі» ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0006461405 від 15.08.2019 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 956 671, 00 грн.

Рішенням від 26 лютого 2020 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ПАТ ,,ВТКФ ,,Ласощі» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням усіх обставин справи.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що 22.07.2016 позивач та компанія MARTIN LLOVERAS, S.A. (Королівство Іспанія) уклали контракт №б/н на купівлю універсальної турбо-шоколадної конш-машини U-500 за ціною 42 500,00 євро.

Виконуючи умови вищевказаного контракту, позивач здійснив оплату товару в повному обсязі, що підтверджується квитанцією про оплату від 27.07.2016.

Однак, поставка універсальної турбо-шоколадної конш-машини позивачу здійснена не була, також не були поверненні кошти, сплачені позивачем в розмірі повної вартості товару на умовах передоплати авансовим платежем 27.07.2016.

Комерційний суд №3 Барселони постановою від 25.06.2018 припинив провадження про банкрутство цієї компанії.

Вказаною постановою, яка не підлягає оскарженню, анульована юридична особа компанії MARTIN LLOVERAS, S.A. із скасуванням її реєстраційних записів, припинено роботу адміністратора управління процесом банкрутства, затверджено наданий ліквідаційний звіт.

За наслідками процедури банкрутства компанії MARTIN LLOVERAS, S.A. згідно ліквідаційного звіту виконати зобов`язання перед третіми особами або виплатити борги не вважається можливим. Також у рішенні суду зазначено, що в межах провадження про банкрутство за результатами розгляду кредиторських вимог позивача про погашення заборгованості в розмірі 42 500 євро, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом компанією MARTIN LLOVERAS, S.A. строку, передбаченого зовнішньоекономічним контрактом №б/н від 22.07.2016 виконання зобов`язання перед позивачем або виплата йому заборгованості не вважаються можливими, а провадження припинено без зарахування грошових коштів на рахунки позивача.

Таким чином, вимоги ПАТ ,,ВТКФ ,,Ласощі» в розмірі 42 500,00 євро були включені в реєстр вимог кредиторів та визнані Арбітражним судом №3 м. Барселона, однак не були повернуті з підстав відсутності майна у боржника - компанії MARTIN LLOVERAS, S.A., за рахунок якого можливо було б здійснити погашення кредиторських вимог усіх кредиторів, в тому числі і ПАТ ,,ВТКФ ,,Ласощі» .

Отже, на думку позивача, задоволення Арбітражним судом № 3 м. Барселона кредиторських вимог ПАТ ,,ВТКФ ,,Ласощі» у розмірі 42 500,00 євро є позитивним вирішенням спору на користь товариства позивача, оскільки у рішенні цього суду встановлений факт порушення нерезидентом прав позивача на отримання валютних коштів згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту та обґрунтованість його позовних вимог, у зв`язку з чим нарахування позивачу пені ненадходження валютної виручки по контракту б/н від 22 липня 2016 року відповідно до статті 4 Закону України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та абзацом частини 7 статті 13 Закону України ,,Про валюту і валютні операції» є неправомірним.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до часткового задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ ,,ВТКФ ,,Ласощі» зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 29.07.1997, є юридичною особою, взяте на податковий облік 13.08.1997 за №6677 та є платником податків і зборів, установлених законодавством.

22.07.2016 ПАТ ,,ВТКФ ,,Ласощі» та компанія MARTIN LLOVERAS, S.A. уклали контракт №б/н на купівлю універсальної турбо-шоколадної конш-машини U-500 за ціною 42 500 євро.

Виконуючи умови вищевказаного контракту позивач здійснив оплату товару в повному обсязі, що підтверджується квитанцією про оплату від 27.07.2016.

Наприкінці жовтня 2016 року позивач отримав повідомлення від адміністратора управління процесом банкрутства компанії MARTIN LLOVERAS, S.A. про оголошення процедури ліквідації компанії, у зв`язку з чим товариству було запропоновано надати інформацію та підтверджуючі документи щодо заборгованості за контрактом за №б/н від 22.07.2016.

В січні 2017 року позивач отримав від адміністратора управління процесом банкрутства компанії MARTIN LLOVERAS, S.A. повідомлення про початок процедури банкрутства компанії MARTIN LLOVERAS, S.A., список майнових претензій, ліквідаційний баланс та перелік кредиторів, до якого включено позивача та його вимоги за контрактом №б/н від 22.07.2016 в розмірі 42 500 євро.

Поставка універсальної турбо-шоколадної конш-машини позивачу здійснена не була, також не було здійснено повернення коштів, сплачених позивачем в розмірі повної вартості товару на умовах передоплати авансовим платежем 27.07.2016.

Відповідно до висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.12.2016 року за №4102-09/1346 позивачу продовжено строк розрахунку за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту за №б/н від 22.07.2016 на суму 42 500 євро з 25.11.2016 до 04.01.2017.

За наслідками проведеної 12.07.2019 позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ ,,ВТКФ ,,Ласощі» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.06.2017 до 30.06.2019, оформленої актом перевірки від 19.07.2019 за № 654/09-19-14-05/00382102, ГУ ДФС в Івано-Франківській області, правонаступником якого на даний час є ГУ ДПС в Івано-Франківській області, 15.05.2019 прийняло податкове повідомлення-рішення за №0006461405, яким за порушення вимог статті 2 Закону України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 956671, 90 гривень.

Висновки контролюючого органу базуються на тому, що товариство позивача станом на 30.06.2019 має непогашену прострочену дебіторську заборгованість в сумі 42 500 євро при здійснені імпортних операцій з нерезидентом MARTIN LLOVERAS, S.A. (Королівство Іспанія) по контракту №б/н від 22.07.2016.

На підставі встановлених перевіркою обставин відповідач здійснив розрахунок пені за порушення термінів здійснення зовнішньоекономічних операцій позивачем за контрактом №б/н від 22.07.2016 з нерезидентом MARTIN LLOVERAS, S.A. (Королівство Іспанія) з 04.01.2017, згідно якого обраховано 760 днів прострочення і нараховано пеню в розмірі 956 671, 95 грн. (а.с. 129).

За наслідками адміністративного оскарження Державна податкова служба України прийняла рішення від 23.10.2019 за № 6383/6/99-00-08-05-02, яким податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області за №0006461405 від 15.05.2019 залишила без змін, а скаргу ПАТ ,,ВТКФ ,,Ласощі» - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що

застосування 15.08.2019 до позивача штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності розрахованої за кожний день прострочення в розмірі 956 671 гривня в межах вартості недопоставленого товару з урахуванням суми пені, нарахованої та сплаченої за попереднім рішенням від 27.06.2017, є правомірним.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а також граничні строки розрахунків при імпорті/експорті товарів/послуг час здійснення спірних зовнішньо-економічних операцій регулювалися Законом України від 23.09.94 № 185/94-ВР ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» .

Статтею 2 Закону № 185/94-ВР ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина 1).

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України (частина 3).

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина 4).

Відповідно до пункту 1 Постанови Правління Національного Банку України № 342 від 07 червня 2016 року визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону № 185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Аналогічні строки щодо термінів розрахунків за операціями при імпорті/експорті товарів/послуг були встановлені постановами Правління Національного Банку України № 386 від 14 вересня 2016 року та № 41 від 25.05.2017.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону № 185/94-ВР (чинного на момент виникнення правовідносин) строки, зазначені у статтях 1 та 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 та 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з 07.07.2018 набрав чинності Закон України 21 червня 2018 року № 2473-VIII ,,Про валюту і валютні операції» , яким визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Закону № 2473-VIII ,,Прикінцеві та перехідні положення» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності (ч.1).

Визнати такими, що втратили чинність з дня введення в дію цього Закону, зокрема, Закон України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (ч.2).

Таким чином, норми Закону № 2473-VIII підлягають застосуванню через сім місяців з дня опублікування 07.07.2018, тобто, з 08.02.2019, а до цієї дати діяли норми Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» .

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що за наслідками провадження про банкрутство компанії MARTIN LLOVERAS, S.A., Комерційний суд №3 Барселони постановою від 22.06.2018 припинив провадження про банкрутство компанії MARTIN LLOVERAS, S.A. (а.с. 67-68).

Вказаною постановою, яка не підлягає оскарженню, анульована юридична особа компанії MARTIN LLOVERAS, S.A. із скасуванням її реєстраційних записів, припинено роботу адміністратора управління процесом банкрутства, затверджено наданий ліквідаційний звіт.

За наслідками процедури банкрутства компанії MARTIN LLOVERAS, S.A. згідно ліквідаційного звіту виконати зобов`язання перед третіми особами або виплатити борги не вважається можливим.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (частина 2 ст. 4 Закону № 185/94-ВР).

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено (частина 3 ст. 4 Закону № 185/94-ВР).

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (частина 4 ст. 4 Закону № 185/94-ВР).

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, а також враховуючи припинення Комерційним судом №3 Барселони постановою від 22.06.2018 провадження про банкрутство компанії MARTIN LLOVERAS, S.A., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відновлення з 22.06.2018 перебігу граничного строк розрахунків за операціями з імпорту товарів за контрактом №б/н від 22.07.2016 з нерезидентом компанією MARTIN LLOVERAS, S.A. та відповідно правомірності нарахування відповідачем з 22.06.2018 пені за порушення граничного строку розрахунків за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк підлягав зупиненню.

Згідно додатку до акту перевірки № 6 пеня нарахована з 04.01.2017 за 760 днів прострочення в розмірі 956 671, 95 грн. (а.с. 129).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності застосування відповідачем 15.08.2019 до позивача штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності розрахованої за кожний день прострочення в розмірі 956 671 грн. в межах вартості недопоставленого товару з урахуванням суми пені, нарахованої та сплаченої за попереднім рішенням від 27.06.2017.

Однак, суд першої інстанції помилково застосував до даних правовідносин норми Закон України 21 червня 2018 року № 2473-VIII ,,Про валюту і валютні операції» , який введений в дію з 08.02.2019 року, оскільки відповідач нарахував пеню за 760 днів прострочення, починаючи з 04.01.2017, тобто до 05.02.2019.

За таких обставин до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , який був чинним на час спірних правовідносин.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення, однак помилково застосував норми Закону № 2473-VIII до спірних правовідносин, які регулювались на той час Законом № 185/94-ВР.

Враховуючи, що норми вказаних Законів практично ідентичні, колегія суддів визнає правильним змінити рішення суду першої інстанції в частині мотивації відмови у задоволення позову.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315,ч.4 ст. 317, ст. ст. 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ,,Виробничо-торгова кондитерська фірма ,,Ласощі» задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі № 300/2185/19 змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 14.08.2020.