Рішення

від 14.02.2020 по справі 320/6756/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 року 320/6756/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь", в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі готелю Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь" за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 105-Б, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 04.10.2019 №305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь", що розташоване за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 105-Б, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що товариством усунуто більшість порушень, а саме по 29 пунктах, а 11 порушень перебувають в процесі виконання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь" (код ЄДРПОУ 40514950, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105-Б) зареєстроване в якості юридичної особи 27.05.2016, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005938051 від 07.11.2019.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №1025 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь" за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 105-Б.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 27.09.2019 №9132 на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь".

У період з 04.10.2019 по 04.10.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 04.10.2019 №305.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь"законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення будівлі не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009;

2) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не виконано монтаж системи голосового управління евакуацією людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009;

3) пункти 5, 6 розділу II ППБУ - на поверхах будівлі плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не відкориговані. На доповнення до схематичного плану евакуації не розроблено та не затверджено керівником інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, проживання інструкції повинні передбачати також дії у нічний час;

4) пункт 4 розділу II ППБУ - для кожного приміщення об`єкту не розроблено та не затверджено керівником інструкції про заходи пожежної безпеки;

5) пункт 2.34 глави 2 розділу III ППБУ - на випадок відключення електроенергії обслуговуючий персонал не забезпечено електричними ліхтарями, не менше одного ліхтаря на кожного працівника, який чергує на об`єкті у вечірній або нічний час;

6) пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ - не проведено щомісячний огляд первинних засобів пожежогасіння відповідно до наказу від 15.01.2018 №25 "Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників", зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.02.2018 за №225/31677;

7) пункт 3.18 глави 3 розділу V ППБУ - вогнегасники, які перебувають на об`єктах, не обладнані обліковими (інвентарними) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації;

8) пункт 3.18 глави 3 розділу V ППБУ - для обліку та контролю за первинними засобами пожежогасіння, переміщення при проведенні технічного діагностування не організовано роботу по веденню журналу обліку вогнегасників відповідно до наказу 15.01.2018 №25 "Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за №225/31677;

9) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається розміщення приміщення кладової в об`ємі сходової клітини першого поверху;

10) пункт 2.32 глави 2 розділу III ППБУ - на шляхах евакуації з поверхів будівлі не встановлено світлові покажчики з написом "Вихід";

11) пункт 2.27 глави 2 розділу III ППБУ - евакуаційні виходи з об`єму сходової клітини, що ведуть на зовні та сполучають приміщення 1-го та 2-го поверхів, не обладнані легковідкривними запорами з можливість відкриття з середини приміщення без ключа;

12) підпункт 6 пункту 2.3 розділу V ППБУ - перед входом до насосної не встановлено світлове табло з написом "Пожежна насосна станція";

13) підпункт 4 пункту 2.3 Розділу V ППБУ - не виконано живлення насосів підвищувачів від двох незалежних джерел живлений відповідно до п. 14.18 ДБН В.2.5-64:2012;

14) підпункт 4 пункту 2.3 Розділу V ППБУ - не здійснюється щомісячна перевірка роботи насосів підвищувачів системи внутрішнього протипожежного водопостачання;

15) підпункт 3 пункту 2.3 розділу V ППБУ - трубопроводи системи протипожежного водопостачання не пофарбовані у відповідний колір відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та ГОСТ 14202-69 "Трубопроводи...";

16) пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - не виконано ремонт пристроїв для самозачинення дверей в об`ємі сходових клітин, що межують з поверховими коридорами, холами відповідно до вимог п.6.2.9 ДБН В.1.1-7-2016;

17) пункти 5, 6 розділу II ППБУ - на поверхах будівлі не вивішено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

18) пункт 8 розділу II ППБУ - приміщення готелю не в повному обсязі забезпечено знаками безпеки згідно ДСТУ ISO6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір";

19) підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проводиться технічне обслуговування та перевірка на працездатність пожежних кран-комплектів, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

20) підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - елементи з`єднання пожежних кран-комплектів, встановлених на поверхах будівлі, рукавів та ручного пожежного ствола не забезпечено однотипними "Богданова";

21) підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - наявні пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами та стволами відповідного діаметру;

22) пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - не облаштовано проходками отвори (зазори), що утворилися в місцях проходження інженерних мереж через протипожежні перегородки (приміщення електрощитової підвальний поверх) з класом вогнестійкості не меншим ніж нормована межа вогнестійкості даної конструкції відповідно до вимог п. 6.20 ДБН В.1.1- 7:2016;

23) пункт 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ - двері приміщення електрощитової не виконано протипожежними;

24) пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - не влаштовано тамбур-шлюз з підпором повітря при пожежі в підвальному поверсі перед ліфтовою шахтою вантажного ліфту відповідно до вимог п.6.35 ДБН В.1.1-7:2016;

25) підпункт 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти на поверхах не розміщені у вбудованих шафках, які мають отвори для провітрювання, і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

26) пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітини будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням, незалежно від робочого відповідно до вимог п. 4.8, 4.12 ДБН В.2.5-23-2010;

27) пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - на коридорах поверхів будівлі не встановлено евакуаційне освітлення, яке повинне вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

28) пункт 2.28 глави 2 розділу III ППБУ - не представлено сертифікати щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум`я килимів, що використовуються для покриття підлоги в коридорах та холах будівлі;

29) пункт 2.17 глави 2 розділу III ППБУ - не представлено сертифікати групи горючості на матеріали оздоблення стін, встановлені на шляхах евакуації з приміщення фойє першого поверху відповідно до вимог п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016;

30) пункт 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ - електрощити, групові електрощитки встановлені на поверхах будівлі та в допоміжних приміщеннях не обладнано схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;

31) пункт 1.15 глави 1 розділу IV ППБУ - шафи силових та освітлювальних електророзподільних щитів, спільні апарати відключення не обладнані пристроями для замикання та не утримуються закритими на замок;

32) пункт 2.2 підпункту 2 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти не укомплектовані важелем для полегшення відкривання вентиля;

33) пункт 2.2 підпункту 7 розділу V ППБУ - на дверцятах шаф пожежних кран-комплектів не вказано відповідні показчики згідно ДСТУ 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та не проведено нумерацію;

34) пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - у вікнах сходових клітин типу СК1 будівлі не встановлено пристрої для легкого відкривання наявних фрамуг, що використовуються для видалення диму у разі пожежі, з рівня сходового маршу відповідно до вимог п. 7.3.26 ДБН В.1.1-7-2016;

35) пункт 22 розділу II ППБУ - в приміщенні котельні на газовому паливі не передбачено зовнішні легкоскидні огороджувальні конструкції, площа яких повинна становити не менше ніж 0,05 м. кв. на 1 м. куб. об`єму приміщення відповідно до вимог п.6.8 ДБН В.2.5-77-2014;

36) пункт 4.1 глави 4 розділу IV ППБУ - віконні прорізи в приміщенні котельні на газовому паливі не обладнано захисною сіткою з метою виключення розльоту скла при аварії, що є порушенням п. 6 п.п.6.8 ДБН В 2.5-77:2014 "Котельні";

37) пункти 1.1, 1.3 глави 1 розділу IV ППБУ - в приміщенні газової котельні електромережа не виконана у вибухозахищеному виконанні відповідно до класу зони по ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01, що є порушенням п. 16.22 ДБН В 2.5-77:2014 "Котельні";

38) пункт 4.1 глави 4 розділу IV ППБУ - автоматичне закриття запірних клапанів на вводі у котельню не виконано при спрацювання систем сигналізації про загазованість приміщення відповідно до п. 17.2.5 ДБН В 2.5-77:2014 "Котельні";

39) пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - дверні прорізи в протипожежних перегородках складських приміщень, підвального поверху будівлі не заповнені протипожежними дверима;

40) пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - ліфтові холи не відокремлені від інших приміщень протипожежними перешкодами шляхом встановлення протипожежних дверей чи протипожежних екранів (завісів) 2-го типу, що автоматично перекривають дверні прорізи під час пожежі відповідно до вимог п. 6.32 ДБН В.1.1-7:2016;

41) пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - вихід на покрівлю не виконано через протипожежні двері ІІ-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІ30 відповідно до п. 8.6 ДБН В.1.1-7:2016;

42) пункт 5.6 глави 5 розділу VI ППБУ, пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ - черговий персонал готелю, а також мешканці об`єкту не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для евакуації людей та саморятування у разі виникнення пожежі;

43) наказ МВС від 05.11.2018 №879 ПТБ - не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності відповідно до Розділу III п. 7 Наказу МНС №140.

Судом встановлено, що акт перевірки від 04.10.2019 №305 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 04.10.2019, про що свідчить підпис директора на вказаному акті.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Частиною 1 статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних, транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, об`єктом перевірки було Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь" за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 105-Б.

У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 43 (сорок три) порушення .

Заперечуючи проти задоволення адміністративного позову відповідач наголошував на тому, що на даний час ним усунуто переважну більшість порушень, зафіксованих в акті від 04.10.2019 №305, а саме по 29 пунктах, а інша їх частина (11 порушень) перебуває в процесі виконання.

Так, на підтвердження усунення порушень по 29 пунктах акту перевірки відповідач надав суду відповідні документи.

Проте, суд звертає увагу на те, що на підтвердження інших 11 порушень відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували усунення вказаних порушень.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що значна частина встановлених порушень не усунута Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь", що не заперечується і відповідачем у відзиві на позовну заяву. При цьому, будь-яких інших документальних доказів щодо усунення усіх порушень, які встановлені позивачем, суду надано не було.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що встановлені в акті перевірки від 04.10.2019 №305 порушення не усунуті повністю відповідачем.

Водночас, суд звертає увагу на те, що основне порушення відповідача стосується дотримання вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417, з приводу чого суд зазначає наступне .

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Разом з цим, на теперішній час приміщення готелю ТОВ "Інвест Груп Ірпінь" не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

Суд вважає, що виявлене порушення щодо не обладнання приміщення закладу системою протипожежного захисту є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Суд також звертає увагу, що наведене порушення не є формальними, а стосується відсутності у відповідача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаного порушення.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил №1417).

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді повністю не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач повністю не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі готелю Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь" за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 105-Б, до повного усунення порушень, зазначених в акті від 04.10.2019 №305

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що таких документів сторонами до суду надано не було.

Окрім того, суд враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

При цьому, суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача .

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі готелю Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Ірпінь" за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 105-Б, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 04.10.2019 №305.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.