Рішення

від 07.08.2020 по справі 320/2488/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2020 року 320/2488/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації "Прозоро!" до Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Громадська організація "Прозоро!" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича щодо належного розгляду звернення Громадської організації "Прозоро!" від 29.01.2020 №04/01-20;

- зобов`язати Бориспільського міського голову Федорчука Анатолія Соловйовича розглянути звернення Громадської організації "Прозоро!" від 29.01.2020 №04/01-20 відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Громадська організація "Прозоро!" звернулась до Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича із зверненням, в якому було викладено суть порушення під час прийняття рішень на пленарному засіданні 68-ої сесії від 28.01.2020 та містилося прохання до останнього вжити заходів правового реагування та оперативного впливу на рішення міської ради. Однак, станом на 06.03.2020 позивачем відповіді на своє звернення саме від міського голови отримано не було.

На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною та суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради належним чином розглянуто звернення позивача та надана відповідна відповідь у визначені строки, а тому зі сторони міського голови відсутня протиправна бездіяльність. Також, відповідач зазначив, що дія Закону України "Про звернення громадян" стосується лише звернень громадян і не поширюється на розгляд звернень громадської організації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від17.06.2020 №500) дію карантину продовжено до 31.07.2020.

При цьому, пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину .

В такій редакції пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України діяв до 17.07.2020.

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять будь-яких заяв або клопотань учасників справи щодо неможливості її розгляду через запровадження на усій території України карантину, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

29 січня 2020 року Громадська організація "Прозоро!" звернулась до Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича із зверненням, в якому було викладено суть порушення під час прийняття рішень на пленарному засіданні 68-ої сесії Бориспільської міської ради від 28.01.2020 та містилося прохання до міського голови вжити заходів правового реагування та оперативного впливу на рішення міської ради Бориспільської міської ради VII скликання від 28.01.2020, що прийняті з порушенням вимог законодавства України та Регламенту Бориспільської міської ради VII скликання, а саме зупинити такі рішення та внести їх на повторний розгляд міської ради.

Позивач зазначає, що станом на 06 березня 2020 року ним не отримано відповіді від відповідача, що порушує розумні строки для її надання (30-ти денний термін).

Водночас, 06 лютого 2020 року позивачем отримано відповідь заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гопанчука Дмитра Олександровича (№12-20-454), якою позивача проінформовано про те, що його звернення розглянуто виконавчим комітетом Бориспільської міської ради.

Вважаючи, що звернення від 28.01.2020 Бориспільським міським головою Федорчуком Анатолієм Соловйовичем не розглянуто по суті, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ст. 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чинним і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Порядок розгляду звернень визначено ст. 15 Закону №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 19 Закону №393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Статтею 20 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Пункт 1 частини 4 статті 42 Закону №280/97-ВР встановлює, що сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.

Крім того, пунктом 18 частини 4 статті 42 Закону №280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міський голова забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань.

Судом встановлено, що звернення Громадської організації "Прозоро!" подано в порядку та в межах, встановлених чинним законодавством до такого роду звернень.

Звернення Громадської організації "Прозоро!" від 29.01.2020 містило прохання до Бориспільського міського голову Федорчука Анатолія Соловйовича вжити заходів правового реагування та оперативного впливу на рішення міської ради Бориспільської міської ради VII скликання від 28.01.2020, що прийняті з порушенням вимог законодавства України та Регламенту Бориспільської міської ради VII скликання, а саме зупинити такі рішення та внести їх на повторний розгляд міської ради.

Згідно з частиною 4 статті 59 Закону №280/97-ВР рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Аналізуючи положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" слід дійти висновку, що жодна інша посадова особа органу місцевого самоврядування (за виключенням секретаря міськради, який виконує повноваження міського голови у разі не можливості їх виконувати самим міським головою) не має повноважень для належного розгляду зазначеної категорії звернень, оскільки не наділена законом такими правовими інструментами для оперативного реагування на незаконні рішення ради як можливість їх зупинення та внесення на повторний розгляд ради з обґрунтованими зауваженнями.

Отже, оскільки звернення позивача було адресовано Бориспільському міському голові Федорчуку Анатолію Соловйовичу і стосувалося питання щодо зупинення рішень, які були прийняті на пленарному засіданні 68-ої сесії Бориспільської міської ради від 28.01.2020, то таке звернення повинно було бути розглянуто ним з урахуванням наданих йому повноважень у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР.

Однак, Бориспільським міським головою Федорчуком Анатолієм Соловйовичем не було надано відповіді на звернення позивача.

Дійсно, 06 лютого 2020 року позивачем отримано відповідь заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гопанчука Дмитра Олександровича, якою позивача проінформовано про те, що його звернення розглянуто виконавчим комітетом Бориспільської міської ради.

Проте, всупереч розподілу повноважень міської ради та її виконавчого комітету, що закріплений Главами 1 та 2 Розділу II Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та розподілу повноважень відповідача в частині діяльності ради та її виконавчого органу, визначеного Главою 3 Розділу II цього Закону, розгляд звернення позивача було здійснено виконавчим комітетом, до повноважень якого не відноситься розгляд "земельних питань" та відповідно на повноваження відповідача як очільника виконавчого комітету (у разі делегування повноважень щодо розгляду звернень своєму заступнику) не поширюється дія частини 4 ст. 59 зазначеного Закону.

Оскільки позивачем не отримано саме від відповідача відповіді на своє звернення, а відповідь заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гопанчука Д.О. надана поза його компетенцією (повноваженнями) щодо розгляду піднятого у зверненні питання та є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач порушив право позивача на звернення до посадової особи органу місцевого самоврядування, належного його розгляду та отримання обґрунтованої відповіді на нього.

Враховуючи, що відповідач не розглянув належним чином звернення позивача, відповідним способом захисту порушеного права є зобов`язання Бориспільського міського голову Федорчука Анатолія Соловйовича розглянути звернення Громадської організації "Прозоро!" від 29.01.2020 №04/01-20 відповідно до чинного законодавства.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що дія Закону №393/96-ВР не поширюється на спірні правовідносини, оскільки вказаним Законом передбачено право на звернення громадян, а не громадських організацій, з огляду на таке.

Так, статтею 12 Закону №393/96-ВР визначено дію цього Закону, яка не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження", відтак зазначена норма не містить обмежень щодо поширення дії цього закону на звернення громадських організацій та їх керівників.

Крім цього, відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Право на об`єднання у громадські організації є гарантованим Конституцією України правом, у ст. 36 якої зазначено, що громадяни України можуть вільно об`єднуватися у політичні партії та громадські організації для здійснення й захисту своїх прав і свобод, а також для задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Основними цілями діяльності будь-якої громадської організації в Україні є здійснення та захист прав і свобод громадянами України у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими громадськими об`єднаннями, фізичними та юридичними особами, міжнародними організаціями тощо.

Норми Закону України "Про звернення громадян" не містять обмежень щодо поширення дії цього закону на звернення громадських організацій та їх керівників.

Отже, розгляд звернення позивача підпадає під сферу застосування Закону України "Про звернення громадян", оскільки Конституція України наділяє всіх правом на звернення, а враховуючи відсутність у чинному законодавстві нормативно-правового акту, який би регулював питання щодо розгляду звернень громадських організацій, а також з огляду на те, що громадська організація є інституцією, яка діє від імені та в інтересах своїх членів (зокрема, громадян України), реалізує їхні права, сприяє у захисті прав громадян України та у відновленні таких прав у разі їх порушення.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові по справі №813/1960/18 від 31.10.2019.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 07.03.2020 №13 на суму 2102,00 грн. та від 31.03.2020 №14 на суму 2102,00 грн..

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича щодо належного розгляду звернення Громадської організації "Прозоро!" від 29.01.2020 №04/01-20.

Зобов`язати Бориспільського міського голову Федорчука Анатолія Соловйовича розглянути звернення Громадської організації "Прозоро!" від 29.01.2020 №04/01-20 відповідно до чинного законодавства.

Стягнути на користь Громадської організації "Прозоро!" (код ЄДРПОУ 42084690) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.