Рішення

від 11.08.2020 по справі 903/205/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 серпня 2020 року Справа № 903/205/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Аванта", м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства "КВІД КОМ", м.Луцьк

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Шум М.С.

секретар судового засідання Кобись Є.О.

Представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Аванта" в позовній заяві від 23.03.2020 №63 просить суд зобов`язати Приватне підприємство "КВІД КОМ" забрати в позивача товар, що поставлений без замовлення на суму 30 773 грн. 66 коп. шляхом його вивезення власним транспортом зі складу ТзОВ "ТД" Аванта", судові витрати покласти на відповідача.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач поставив позивачу товар згідно з договором поставки №905-16А від 19.12.2016, що не відповідає замовленню останнього.

Ухвалою суду від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 28.04.2020.

27.04.2020 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд продовжити строк для подання відзиву та прийняти його до розгляду, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, стягнути з позивача 5 000 грн. 00 коп. коштів, сплачених за професійну правничу допомогу.

Протокольною ухвалою від 28.04.2020 суд долучив відзив до матеріалів справи та прийняв його до розгляду.

У відзиві ТзОВ "КВІД КОМ" заперечує позовні вимоги повністю з огляду на наступне:

- накладна на повернення від 25.06.2019 відповідачем не підписана, не відповідає дійсності та є недостовірною, деякі позиції товару, що зазначені у ній, невідомого походження, позивачем відповідачу не поставлялися вже більше двох років;

- відповідач заперечує отримання листів у лютому-березні 2020 року про вимогу забрати товар по накладній на повернення від 25.06.2019;

- замовлення на отримання товару здійснювалося або шляхом надіслання на електронну пошту файлів із переліком товару, або у телефонному режимі, що не забороняється п.п. 1.6, 2.1, 2.2 договору поставки №905-16 А від 19.12.2016;

- позивач здійснював замовлення товару згідно з договором поставки від 19.12.2016, приймав його згідно з видатковими накладеними, накладні підписував без зауважень та заперечень до якості товару.

Крім того, відповідач зазначає, що ТзОВ "ТД" Аванта" поводить себе, як недобросовісний контрагент, намагаючись будь-якими шляхами уникнути оплати за поставлений належним чином товар.

Ухвалою суду від 28.04.2020 розгляд справи по суті відкладено на 19.05.2020, запропоновано позивачу подати суду до 18.05.2020: належним чином завірену копію видаткової накладної (видаткових накладних) на отримання спірного товару по договору №905-16 А від 16.12.2016 на суму 30 773 грн. 66 коп., що заначений у накладній на повернення №РЦ11-000034 від 25.06.2019; відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу; запропоновано відповідачу подати суду до 18.05.2020 при наявності додаткові пояснення по справі.

18.05.2020 від представника ТзОВ "ТД" Аванта" через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від 18.05.2020 №92. На виконання вимог ухвали суду, позивачем долучено до матеріалів справи податкові та прибуткові накладні за період з 07.11.2018 по 12.04.2019, сформовані в системі електронної бухгалтерії товариства та у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, позивачем зазначено позиції товару у зазначених накладних, що, як стверджує ТзОВ "ТД" Аванта", поставлені без замовлення.

Позовні вимоги ТзОВ "ТД" Аванта" підтримує повністю, розгляд справи просить відкласти на час дії карантинних заходів. У випадку неможливості відкладення розгляду справи, - розгляд справи проводити без участі свого представника.

Докази надіслання відповіді на відзив на адресу відповідача долучені до матеріалів справи.

Суд протокольною ухвалою від 19.05.2020 долучає відповідь на відзив до матеріалів справи.

В клопотанні від 18.05.2020 представник відповідача просить суд долучити до матеріалів справи видаткові накладні на позиції товару, що зазначені у накладній на повернення №РЦ11-000034 від 25.06.2019 та замовлення на поставку товару. Зазначає, що спірний товар поставлявся позивачу в різний період різними партіями та згідно з різними замовленнями.

Крім того, до клопотання долучено акт здачі-прийняття виконаних робіт №02 від 27.04.2020 згідно з договором про надання правової допомоги №02/12-19 на суму 5 000 грн. 00 коп.

У зв`язку із введенням карантинних обмежень, ухвалою суду від 19.05.2020 розгляд справи відкладено, постановлено, що про час та дату наступного судового засідання сторони будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою суду від 20.07.2020 розгляд справи по суті призначено на 11.08.2020.

11.08.2020 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення від ТзОВ Торговий Дім Аванта №112 від 10.08.2020. Позивач у відповідних поясненнях зазначає, що надані відповідачем скріншоти на підтвердження здійснення замовлення оспорюваного товару не є належним та допустимими доказом у справі, не можуть вважатися електронними документами в розумінні ст.ст. 5, 7 ЗУ Про електронні документи та електронний документообіг . Позивач просить суд поновити строк для прийняття пояснень до розгляду у зв`язку з тим, що вони стосуються нових обставин та доказів по справі, які надані стороною відповідача, а також врахувати обмеження, які виникли внаслідок епідемії короновірусної хвороби, позовні вимоги задоволити повністю, розгляд справи проводити без участі представника позивача. До пояснень долучено докази їх надіслання відповідачу.

Суд з врахуванням приписів п. 4 Прикінцевих положень ГПК України протокольною ухвалою від 11.08.2020 поновлює ТзОВ ТД Аванта строк для надання додаткових пояснень по справі та долучає їх до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, ухвала суду від 20.07.2020 повернута на адресу суду органом поштового зв`язку з відміткою організація розформована .

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін . Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом надано сторонам у справі розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, а отже дотримано принципу змагальності сторін. Відтак, суд розглядає спір по суті з постановленням рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

19.12.2016 між ПП КВІД КОМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Аванта укладено договір поставки №905-16А.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору поставки №905-16А від 19.12.2016.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.5, 1.6, 2.2, 2.8, 2.9, 3.2.1, 3.3.3, 3.3.6, 3.3.7, 3.4.1, 9.1, 9.2 договору предметом договору є товар (партія товару), вказаний у накладних. Під партією сторони розуміють товар, зазначений в окремій накладній. Асортимент, кількість та ціна кожної партії погоджується сторонами і вказується в накладних, які є невід`ємною частиною договору. Відповідач здійснює поставку товару згідно замовлення позивача. Подання замовлення здійснюється у письмовому вигляді за підписом уповноваженої особи позивача. Замовлення може бути подано і в іншій формі (електронною поштою, факсом і т.д.). Приймання-передача товару здійснюється в місці поставки за участю представників сторін. Перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі чи пошкодження відбувається в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що засвідчує момент приймання-передачі товару. Відповідач зобов`язується своєчасно поставити товар до місця поставки погодженого сторонами в кількості, якості, по цінам та в асортименті згідно з умовами даного договору та у відповідності до замовлення позивача. Позивач має право у випадку якщо при прийомі або оприбутковуванні товару виявлена неправильність або не належне оформлення товаросупроводжувальних документів або перелік товару, що зазначений у товаросупроводжувальних документах не відповідає переліку товару, який вказаний у замовленні, в такому випадку позивач має право відмовити відповідачу в прийманні такого товару. Позивач має право відмовитися від прийняття товару, асортимент якого не відповідає замовленню. Уразі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам замовлення, позивач має право пред`явити вимогу про заміну такого товару або відмовитися від оплати такого товару, а якщо він вже оплачений - вимагати повернення оплаченої за нього грошової суми. Позивач має право відмовитися від прийняття товару у випадку поставки товару, не передбаченого договором чи замовленням позивача. Позивач зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від прийняття товару та відмовитися від договору та у інших випадках, визначених цим договором. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2017. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо до кінця дії договору від жодної сторони не надійшла вимога про його зміну або розірвання, або не укладено нового договору.

Згідно ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Позивачем долучено до позовної заяви сформовану накладну повернення постачальнику №РЦ11- 000034 від 25.06.2019 на суму 30 773 грн. 66 коп., яка складається із 23 позицій найменувань товару, а саме сир , масло , спред , суміш рослинно-молочна .

Відповідна накладна на повернення підписана та скріплена печаткою в односторонньому порядку стороною позивача.

Відтак, ТзОВ ТД Аванта зазначає, що товар, зазначений у накладній повернення, поставлений ТзОВ КВІД КОМ не відповідає замовленню позивача згідно з договором поставки.

Як зазначає позивач та підтверджує долученими до матеріалів справи доказами 10.02.2020 ТзОВ ТД Аванта направило на адресу ТзОВ КВІД КОМ лист №23 від 10.02.2020 про те, що відповідачем здійснено поставку товару, який не відповідає замовленню, перелік такого на загальну суму 30 773 грн. 66 коп. зазначений в накладній на повернення, що долучено до листа з пропозицією забрати відповідний товар. Лист, докази його надіслання з описом вкладення у цінний лист та відстеження про отримання листа відповідачем 13.02.2020 долучено до матеріалів справи (а. с. 16-18).

13.03.2020 відповідачу надіслано лист №48 від 12.03.2020 з аналогічними пропозиціями. Лист, докази його надіслання з описом вкладення у цінний лист та відстеження про отримання листа відповідачем 18.03.2020 долучено до матеріалів справи (а. с. 19-21).

В свою чергу, відповідач зазначає, що про походження накладної на повернення товару від 25.06.2019 №РЦ11-000034 від 25.06.2019 йому невідомо взагалі, товарні позиції, зазначені у ній поставлялися не однією партією, деякі позиції відповідач не постачає вже більше двох років.

На підтвердження поставки спірного товару, позивач надав суду ряд накладних (прибуткових) та податкових накладних за період з 07.11.2018 по 12.04.2019, повідомивши суд про товарні позиції, які як зазначає позивач поставлені не згідно із замовленнями та відповідно внесені до накладної на повернення від 25.06.2019 №РЦ11-000034 від 25.06.2019 (а. с. 68-105).

Щодо неможливості подати суду первинні документи (видаткові накладні) позивач зазначив, що наразі Товариство знаходиться у стані зміни місцезнаходження з м.Луцьк на м.Київ, у зв`язку з чим архівні документи, в тому числі оригінали накладних знаходяться в процесі перевезення з одного архівного приміщення в інше.

В свою чергу, відповідач у клопотанні від 18.05.2020 просить долучити до матеріалів справи видаткові накладні на позиції товару, що зазначені у накладній на повернення, проте інші, ніж ті, на які посилається позивач у справі. Відповідачем долучені видаткові накладні за період з 31.01.2019 по 12.04.2019.

В даному випадку, суд вважає, що обов`язок довести обставину поставки товару, який не відповідає замовленням покладається саме на позивача.

Позивач не надав суду достовірні докази, зокрема, будь-які замовлення до наданих суду податкових та прибуткових накладних, з яких би вбачалося, що частина товару, що поставлена саме на підставі таких накладних відповідає/не відповідає замовленню (підставою позову позивач зазначає саме поставку товару, що не відповідає замовленням останнього), хоча на кожну сторону покладено обов`язок доводити обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Закріплений законодавцем принцип справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах (постанова ВП ВС від 18.03.2020 №902/417/18).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено достатніми доказами обставину поставки товару, що зазначений у накладній на повернення від 25.06.2019 №РЦ11-000034 без замовлення останнього.

Викладене вище є підставою для відмови у позові.

Крім того, сторони договору в п.п. 3.3.6, 3.3.7 узгодили, що позивач має право відмовитися від прийняття товару, асортимент якого не відповідає замовленню. Уразі відмови від товару , асортимент якого не відповідає умовам замовлення , позивач має право пред`явити вимогу про заміну такого товару або відмовитися від оплати такого товару, а якщо він вже оплачений - вимагати повернення оплаченої за нього грошової суми. Позивач має право відмовитися від прийняття товару у випадку поставки товару, не передбаченого договором чи замовленням позивача.

ТзОВ ТД Аванта своїм правом на відмову від прийняття , за їх твердженням, поставленого не згідно із замовленням товару, не скористалося, проте весь товар прийнято, що останнім підтверджується.

Приписами ст. 670 ЦК України встановлено таке: якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Враховуючи долучені позивачем документи та надані пояснення, Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Аванта не надано суду допустимих (первинні документи, замовлення) та достатніх доказів на підтвердження поставки відповідачем товару не згідно із замовленнями.

Частинами 1, 2 ст. 672 ЦК України встановлено, що якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

4) прийняти весь товар.

Виходячи із фактичних обставин справи, суд вважає, що позивач скористався своїм правом, встановленим ст. 671 ЦК України та прийняв весь товар. Прийняття товару, що зазначений у накладній на повернення, позивачем підтверджується.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 671 ЦК України товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Аванта звернулося до Приватного підприємства "КВІД КОМ" 10.02.2020 листом від 10.02.2020 №23 з пропозицією забрати товар, що не відповідає замовленню покупця. При цьому, як зазначає сам позивач спірний товар поставлений в період з 07.11.2018 по 12.04.2019. Проміжок часу між поставкою/прийняттям товару та повідомленням про відмову від нього становить більше року. З огляду на таке, не зважаючи на оціночне понняття "розумний строк" у суду не має підстав стверджувати про будь-яку розумність строку повідомлення позивачем відповідача про відмову від прийнятого товару, що поставлений без замовлення. При цьому, судом взято до уваги вид товару - молочна продукція.

В даному контексті суд також бере до уваги доктрину заборони суперечливої поведінки non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ГПК встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Аванта" до Приватного підприємства "Квід Ком" про зобов`язання вчинити дії.

Господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на позивача.

Відповідач у відзиві на позов від 27.04.2020 просить суд стягнути з позивача 5 000 грн. 00 коп., що сплачені за професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат відповідачем надано суду договір про надання правової допомоги №02/12-19 від 16.12.2019, що укладений між ПП КВІД КОМ та адвокатом Довжиком Романом Степановичем, предметом якого є домовленість сторін про захист прав та представництво інтересів клієнта адвокатом по господарським справам. (п. 2.1). Крім того, суду надано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Довжиком Романом Степановичем від 04.11.2017 серії РН№1264, ордер серії ВЛ№000,076202 на надання правової допомоги ПП КВІД КОМ у Господарському суді Волинської області.

Клопотанням від 18.05.2020 представник позивача долучив до матеріалів справи акт здачі-прийняття виконаних робіт по наданню правової допомоги на суму 5 000 грн. 00 коп. із зазначенням виду наданих послуг, що підписаний та скріплений печатками сторін.

Суду надано докази надіслання відзиву та клопотання від 18.05.2020 на адресу позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина 3 стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката по справі, позивач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (договір, ордер, акт виконаних робіт) та не встановив недотримання відповідачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Позивач не звертався до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 аналізуючи ГПК прийшов до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

З огляду на викладене, за відсутності клопотання позивача про зменшення таких витрат, вимога відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Аванта (вул. Олени Теліги, буд. 15, м.Київ, код ЄДРПОУ 35495114) на користь Приватного підприємства КВІД КОМ (вул. Підгаєцька, буд. 13А, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 40931528) 5 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення

складено 14.08.2020

Суддя М. С. Шум