Рішення

від 17.08.2020 по справі 904/1930/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020 Справа № 904/1930/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катена", смт. Калинівка, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс - Інвест", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у розмірі 305 545, 02 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катена" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс - Інвест" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 305 545, 02 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки, укладеного в спрощений спосіб, в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

В порушенням вимог ухвали суду від 30.04.2020, яка вручена відповідачу 27.06.2020, останній відзив на позовну заву не надав, в зв`язку із чим, керуючись ч.9 ст.165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами досягнуто домовленість щодо поставки товару (запасних частин).

На виконання зазначених домовленостей позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на суму 1 488 301,60 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №21 від 15.07.19 на суму 488 750,40 грн., №33 від 09.10.19 на суму 483 244,80 грн., №35 від 05.11.19 на суму 561 506,40 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем належним чином не виконані зобов`язання щодо оплати поставленого товару та здійснено часткову оплату на суму 1 216 995,20 грн. Заборгованість відповідач станом на 27.02.2020 складає суму у розмірі 271 306,40 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 до 27.02.2020 (а.с. 22).

27.02.20 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №27-02/2020 про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 271 306,40 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості сторонами не надано суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Підписані позивачем та відповідачем вищевказані видаткові накладні, які одночасно підтверджують факт досягнення сторонами домовленості щодо предмету та ціни такого правочину, а також, факт передачі та одержання товару, свідчить про виникнення між сторонами відносин з поставки, які регулюються Параграфом 3 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки, сторонами не передбачено строк оплати поставленого товару, з огляду на вище викладені положення закону, товар повинен бути оплачений замовником (відповідачем) після його прийняття

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свій обов`язок щодо здійснення оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, доказів суду не надав, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 271 306,00 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 30 192,84 грн. за період з 05.11.19 по 31.03.2020 (з урахуванням часткової оплати).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Зважаючи на те, що договір поставки був укладений сторонами у спрощений спосіб, шляхом підписання видаткових накладних, які не передбачали розміру відповідальності за порушення строків оплати товару, у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення пені.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем складено розрахунок трьох процентів річних у розмірі 3 493,17 грн. за період прострочення з 05.11.19 по 31.03.2020 (з урахуванням часткової оплати) та інфляційних втрат у розмірі 552,61грн. за період з 09.01.2020 по 05.02.2020 (з урахуванням часткової оплати).

Судом здійснено перевірку наданого розрахунку та встановлено, позивачем не правильно визначено початок періоду нарахування відсотків річних.

Зважаючи на те, що спірну (неоплачену) поставку позивачем здійснено 05.11.2019, то початок періоду прострочення виконання зобов`язання слід вважати 06.11.19.

Судом здійснено перерахунок трьох процентів річних за період прострочення з 06.11.2019 по 31.03.2020, за розрахунками суду, розмір процентів річних складає 3 467,58 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що розрахунок інфляційних втрат здійснено правильно.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 271 306,40 грн., трьох процентів річних у розмірі 3 467,58 грн., інфляційних втрат у розмірі 552,61 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс - Інвест" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Нікопольське шосе, буд. 165, код ЄДРПОУ 38465370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катена" (08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 164, код ЄДРПОУ 33555532) основну заборгованість у розмірі 271 306,40 грн., три проценти річних у розмірі 3 467,58 грн., інфляційні втрати у розмірі 552,61 грн., витрат зі сплати судового збору 4 129,91 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.08.2020

Суддя О.В. Ліпинський