Рішення

від 05.08.2020 по справі 904/2626/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2626/20 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Житлово-будівельного кооперативу №310

про стягнення 75 063,00 грн. вартості недоврахованої електричної енергії

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Тищенко Т.А. дов. № 837 від 08.11.2019 (адвокат)

Відповідача - Павлюк З.В. виписка з ЄДР від15.12.2016 (керівник)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 75 063,00 грн. - вартості недоврахованої електроенергії.

Відповідач у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що Позивач безпідставно відніс ЖБК-310 до категорії не побутових споживачів електроенергії при нарахуванні оперативно-господарської санкції в розмірі 75 063,00 грн., але в той же час при нарахуванні вартості спожитої електроенергії Позивач відносить ЖБК-310 до категорії побутових споживачів і застосовує в рахунках на оплату тарифи для побутових споживачів (населення). ЖБК-310 на підставі постанови КМУ від 26.07.1999 №1357 та згідно роз`ясненнями НКРЕ (лист від 08.02.2011 №811/11/17-11) відноситься до категорії "населення", а тому його правовідносини з Позивачем регулюються ПКЕЕН (Правила користування електроенергією для населення), а не ПКЕЕ, як стверджує Позивач. При нарахуванні оплати за спожиту електроенергію Позивач застосовував тарифи для населення згідно з постановою НКРЕКП від 26.02.2015 №220, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.03.2015 за №231/26676 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", якою передбачені тарифи, зокрема "населенню", об`єднаному шляхом створення юридичної особи (п. 1.5.), що також знайшло відображення і в розрахунку санкцій в оскаржуваному протокольному рішенні (протокол №5-1 від 03.05.2018) при обчисленні розміру санкцій. Ці документи Позивача підтверджують, що він визнає приналежність ЖБК-310 до категорії споживачів як "населення ", але в той же час безпідставно в акті та протоколі відносить ЖБК-310 до категорії "інших споживачів" при прийнятті протокольного рішення. Таким чином, Позивач при винесенні протокольного рішення керувався не ПКЕЕН, а ПКЕЕ, що є невірним застосуванням норм матеріального права. У протоколі №5-1 від 03.05.2018 сума санкцій обчислена на підставі п.2.9. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, але п.2.9. відноситься до споживачів, які не підпадають під категорію "населення", а тому до них застосовуються норми пункту 2 Методики. До споживачів категорії "населення" застосовуються норми п.3 Методики. Згідно з п. 3 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562. Позивач нарахував суму не облікованої електроенергії по п.2.9. Методики за період з 24.04.2015 по 24.04.2018, тобто за 3 роки по т.5 і за 90 днів по т.6 в розмірі 75 063 грн. Але згідно з п.3.3. Методики нарахування санкцій період їх нарахування не може перевищувати 12 місяців. А фактично, як вказано у Протоколі №5-1 від 03.05.2018, остання перевірка відбулася 23.01.2018, тобто за 3 місяці до акту від 24.04.2018, а тому санкції при наявності порушення повинні були б нараховуватися за 3 місяці, а не за 3 роки. Позивачем при розрахунку санкцій застосований не той пункт Методики: замість п.3 для споживачів категорії "населення" застосований п.2 для споживачів категорії "інші", що призвело до завищення розміру санкцій майже в 25 разів. Таким чином, Позивач при винесенні рішень керувався не п. 3, а п.2 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", що є також невірним застосуванням норм матеріального права і є достатньою підставою для відмови в частині зайвих нарахувань суми оперативно-господарської санкції. Рішення Позивача базується на підставі нормативно-правових актів, які вже втратили чинність та на Акті про порушення, який містить недостовірні відомості щодо фактичних обставин справи та не містить відомостей, достатніх для донарахування вартості не облікованої енергії. Протокольне рішення про застосування у відношенні Відповідача оперативно-господарської санкції Позивач прийняв у протоколі №5-1 від 03.05.2018. Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність складає 1 рік по вимогам про стягнення штрафних санкцій, в тому числі які є наслідком договірних відносин.

У відповіді на відзив Позивач вказав, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17 визначено, що нарахування по акту про порушення ПКЕЕ, за своєю правовою природою, є вартістю недоврахованої електричної енергії, а не оперативно-господарською санкцією, отже, посилання Відповідача на застосування проти нього оперативно-господарської санкції не відповідає судовій практиці Верховного Суду, яка склалася на момент розгляду позовної заяви у господарському суді. У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №904/2446/18 зазначено, положення п.3.3. Методики на які посилається Позивач (ЖБК №310), стосуються побутових споживачів електричної енергії (фізичних осіб) та застосовуються для визначення обсягу вартості електричної енергії у разі порушення споживачами Правил користування електричної енергії населенням. ЖБК №310 не є побутовим споживачем електричної енергії, тому правила ПКЕЕн до спірних відносин не застосовуються. Крім того, при підписанні Договору та додаткової угоди від 15.03.2013 сторонами узгоджувалося, що під час виконання умов договору вони зобов`язані керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п.2.1. Договору). Вартість недоврахованої електроенергії розраховується відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем юридичною особою Правил користування електричною енергією зі змінами та тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушеннями (п.3.1. Додатку №3 в редакції Додаткової угоди від 15.03.2013). У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №904/2446/18 зазначено, що правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 регулювали відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками. ЖБК №310 не є побутовим споживачем у розумінні п.2 Правил користування електричною енергією для населення. Актом №118825 від 24.04.2018 встановлено порушення Правил користування електричною енергією, а не Правил користування електричною енергією для населення. Норми матеріального права застосовано судами правильно. З огляду на вказане, підлягають відхиленню і посилання скаржника на п.3.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, який стосується побутових споживачів електричної енергії (фізичних осіб) та застосовується для визначення обсягу та вартості електричної енергії у разі порушення споживачами Правил користування електричної енергії для населення. Період нарахування по акту про порушення також перевірявся господарськими судами у процесі розгляду справи №904/2446/18. У постанові касаційної інстанції щодо періоду нарахування зазначено: за умовами п.2.5. Методики, якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази прилади обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електроенергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, "Д пор" визначається, виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилася), але не більше ніж за три роки. Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, втратили чинність 11.06.2018, тому розповсюджуються на спірні відносини, бо оскаржуване рішення прийнято 03.05.2018, тобто під час дії вказаних правил. Такий висновок міститься у мотивувальній частині постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №904/2446/18. На момент розгляду господарськими судами справи №904/2446/18, нарахування по актах про порушення, відповідно до судової практики Верховного Суду України, вважалося оперативно-господарською санкцією. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17 визначено, що нарахування по акту про порушення ПКЕЕ, за своєю правовою природою, є вартістю недоврахованої електричної енергії, а не оперативно-господарською санкцією. Відлік строку позовної давності починається з дати оформлення акта про порушення. Позивач зазначає, що штрафні та оперативно-господарські санкції за своєю правовою природою не одне й те саме, оскільки, регулюються різними нормами права. У ч.2 ст. 258 ЦК України не визначений строк позовної давності для стягнення оперативно-господарських санкцій. Позивач наголошує на тому, що чинним законодавством не встановлений окремий строк позовної давності для стягнення оперативно-господарських санкцій, отже, цей строк є загальним - 3 роки.

Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, мотивовану тим, що застосовані Позивачем нарахування у протокольному рішенні є штрафною санкцією, а не оперативно-господарською.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.1998 сторонами укладено Договір № 1236/23-209 про постачання електричної енергії (далі Договір).

08.02.2008 сторонами укладено Додаткову угоду №2/253, якою умови Договору №1236/23-209 викладено у новій редакції (далі Додаткова угода №2/253), за п.1. якої Постачальник (Позивач) продає електричну енергію Споживачу (Відповідачеві) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 8,2 кВт (КВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між Постачальником та Споживачем, та "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємною частиною даного Договору або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) (п.2.1. Договору, у редакції Додаткової угоди №2/253).

Споживач зобов`язався виконувати умови цього договору. Оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії". Забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника за пред`явленням службового посвідчення до електроустановок Споживача, через які здійснюється передача електричної енергії, засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії (п.2.3.1., 2.3.3., 2.3.4, 2.3.5 Договору, у редакції Додаткової угоди №2/253).

Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором. Вимагати відшкодування збитків, завданих Постачальнику внаслідок порушення Споживачем умов цього Договору та чинного законодавства (п. 3.1.1., 3.1.4. Договору, у редакції Додаткової угоди №2/253).

Відповідно до п. 4.2.3 Договору, у редакції Додаткової угоди №2/253 Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії , розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі Методика) у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових засобів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження (п. 4.2.4 Договору, у редакції Додаткової угоди №2/253).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 (п.9.8 Договору, у редакції Додаткової угоди №2/253).

Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (п.9.8.1 Договору, у редакції Додаткової угоди №2/253).

24.04.2018 представниками Позивача, за участю представника Відповідача (Споживача) - голови ЖБК № 310 Павлюк З.В. проведено перевірку об`єкта Відповідача за адресою: вул. Менахем Мендл Шнеєрсона, 13.

За результатами проведеної перевірки складено акт про порушення № 118825, яким встановлено порушення Відповідачем п. 6.40, 6.41 ПКЕЕ - самовільне підключення електропроводки до електричної мережі ЖБК № 310 без порушення схеми обліку. Самовільне підключення Т.5 (розетка) виконано дротом АПВ 2х2,5 від ввідного РБ в електрощитовій житлового будинку, Т.6 (розетка) виконано дротом ПВ 2х1,5 від електричного розподільчого щитка II під`їзду IX поверху з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення Т.6 виконано приховано, виявлено під час технічної перевірки. Електричні лічильники не обліковують спожиту електричну енергію. Порушення продемонстровано Споживачу.

Акт про порушення ПКЕЕ №118825 складений за участю представника Споживача - Павлюк З.В., яка підписала акт без заперечень.

На засіданні комісії прийнято рішення, про нарахування Споживачу вартості недоврахованої електричної енергії відповідно до п. 2.9 за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією всього на суму 75 063,00 грн., зокрема за період з 23.01.2018 по 24.04.2018 на суму 14 370,72 грн. щодо розетки Т.5 та за період з 24.04.2015 по 24.04.2018 на суму 60 692,28 грн. щодо розетки Т.6, про що складено протокол №5-1 від 03.05.2018.

За розрахунком Позивача вартість недоврахованої електроенергії становить 75 063,00 грн.

На оплату активної електроенергії за актом №118825 від 24.04.2018 Позивач виставив Відповідачеві рахунок № 1236/23-209/5/№118825 на суму 75 063,00 грн.

Позивач направив Відповідачеві листа №58/6072 від 03.05.2018, в якому повідомив Відповідачеві про результати засідання комісії з розгляду акту про порушення та зазначив, що оплата рахунку в повному обсязі повинна бути виконана протягом 30 календарних днів з дати його отримання. До листа додано протокол засідання комісії №5-1 від 03.05.2018 з розгляду акту про порушення, розрахунок недоврахованої електричної енергії, рахунок № 1236/23-209/5/№118825 на суму 75 063,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням комісії, оформленим протоколом №5-1 від 03.05.2018 про нарахування обсягу вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 75 063,00 грн. по акту про порушення ПКЕЕ №118825 від 24.04.2018, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", оформленого протоколом №5-1 від 03.05.2018, за результатами розгляду акту про порушення ПКЕЕ №118825 від 24.04.2018.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2018 у справі №904/2446/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2019 та постановою Верховного Суду від 20.03.2019, у задоволенні позову про скасування спірного рішення комісії постачальника електричної енергії - акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 03.05.2018, яке є підставою для застосування до споживача оперативно-господарської санкції - відмовлено, оскільки достовірність виявленого порушення Правил користування електричною енергією та правильність розрахунку фінансових санкцій підтверджується належними та допустимими доказами, а зворотного споживачем не доведено.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній рахунок не оплатив.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: наявність порушення ПКЕЕ Відповідачем та правомірність нарахування Позивачем вартості недоврахованої електричної енергії.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України, Законом України "Про електроенергетику" (чинним на момент укладання Договору), чинним Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (далі ПКЕЕ) (чинними на момент виявлення порушення).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 ГК України).

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є:… 4) крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (п.6.40. ПКЕЕ).

Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 6.43.ПКЕЕ).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем і не приймає позицію Відповідача.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2018 у справі №904/2446/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2019 та постановою Верховного Суду від 20.03.2019, у задоволенні позову про скасування спірного рішення комісії постачальника електричної енергії - акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 03.05.2018, яке є підставою для застосування до споживача оперативно-господарської санкції - відмовлено, оскільки достовірність виявленого порушення Правил користування електричною енергією та правильність розрахунку фінансових санкцій підтверджується належними та допустимими доказами, а зворотного споживачем не доведено. Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 № 312, проте Правила користування електричною енергією були чинними на час існування спірних правовідносин, а тому учасники правовідносин мали керуватись відповідними нормами ПКЕЕ. Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 регулювали відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками. Житлово-будівельний кооператив № 310 не є побутовим споживачем в розумінні пункту 2 Правил користування електричною енергією для населення. Актом №118825 від 24.04.2018 встановлено порушення Правил користування електричною енергією, а не Правил користування електричною енергією для населення. Норми матеріального права застосовано судами правильно. З огляду на вказане, підлягають відхиленню і посилання скаржника на п. 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, який стосується побутових споживачів електричної енергії (фізичних осіб) та застосовується для визначення обсягу та вартості електричної енергії у разі порушення споживачами Правил користування електричної енергії для населення.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, суд вважає за необхідне підкреслити, що Позивач у позові просить стягнути не оперативно-господарську санкцію, а вартість недоврахованої електроенергії, розрахованої на підставі Методики, виходячи з виявлених у Відповідача порушень, відображених в акті про порушення № 118825 від 24.04.2018.

Приймаючи рішення у даній справі суд бере до уваги, що Договір, Додаткова угода №2/253 укладено юридичними особами - Позивачем з Відповідачем. У Додатковій угоді №2/253 сторони погодили предмет договору та інші істотні умови, серед яких п. 4.2.3 , яким передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії , розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі Методика) у разі таких дій Споживача: … - споживання електроенергії поза засобами обліку.

За таких обставин, суд погоджується з Позивачем, що розрахунки недоврахованої електроенергії правильно проведені на підставі ПКЕЕ і п. 2.9 Методики, а також, що Відповідач має сплатити саме вартість недоврахованої електроенергії.

Щодо періоду нарахування, то на думку суду, Позивач правильно визначив цей період, оскільки розетка Т.6 встановлена приховано, про що вказано в акті про порушення № 118825 від 24.04.2018. Ця ж обставина була предметом дослідження та знайшла своє підтвердження у справі №904/2446/18, рішення у якій залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.

Заперечення Відповідача, про те, що його представник не погодилася з актом про порушення, а лише ознайомилася з ним, суд не вважає вирішальним у спірних відносинах, оскільки підписавши акт про порушення, представник Споживача - Павлюк З.В., не внесла в акт своїх заперечень щодо порядку проведення перевірки чи внесення працівниками Позивача в акт недостовірних даних, чи інш.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідач подав заяву про застосування позовної давності, мотивовану тим, що застосовані Позивачем нарахування у протокольному рішенні є штрафною санкцією.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені)….. (ст. 258 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Як зазначалося вище, нарахування за недовраховану електроенергію Позивач провів на підставі Договору (пункт 4.2.3.), воно є платою за поставлену електричну енергію. Розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно з ПКЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами. Пунктом 1.2 ПКЕЕ збитки (з вини споживача) визначено як витрати, недоотримана вигода (за винятком доходу від реалізації недоврахованої електричної енергії) постачальника електричної енергії або електропередавальної організації (основного споживача), яких вони зазнали внаслідок пошкодження електроустановок через зловмисну чи недбалу діяльність споживача (субспоживача) або інших осіб, та вартість робіт і послуг, необхідних для відновлення електроустановок та електропостачання. Звідси нарахування за недовраховану електроенергію, здійснювані електропередавальною організацією, не є збитками у розумінні законодавства про електроенергетику. Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання (ст. 237 ГК України). З викладеного вбачається, що оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов`язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов`язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов`язання в майбутньому. Одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони зазначеному не відповідає. Отже, ані нарахування вартості недоврахованої електричної енергії, ані рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, не є оперативно-господарською санкцією.

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17.

З урахуванням викладеного, заява Відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Житлово-будівельного кооперативу №310 - задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №310, 49101, м. Дніпро, вул. Менахем Мендл Шнеєрсона, буд. 13 (код 23066579) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", 49107, шосе Запорізьке, 22 (код 23359034) 75 063,00 грн. - вартості недоврахованої електроенергії, 2 102,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 17.08.2020

Суддя С.Г. Юзіков