Рішення

від 17.08.2020 по справі 904/1840/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020р. Справа № 904/1840/20 За позовом: Приватного підприємства Епріс , м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Енерджи Покров , м. Покров

Про: стягнення 79 309, 35 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ПП Епріс (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ Солар Енерджи Покров (відповідач) про стягнення 79 309, 35 грн. ( в т.ч.: 69 000, 00 грн. - основна заборгованість; 6 969, 00 грн. - інфляційні втрати та 3 340, 35 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду №СЕП-0104/1307 від 25.06.18р. (укладеним між сторонами). Окрім того, просив стягнути 5 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу

Ухвалою суду від 07.05.20 було відкрите провадження у справі №904/1840/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ Солар Енерджи Покров (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням , направленим на адресу відповідача (зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань станом на 07.04.20р., а.с.44-47) та повернутим органами зв`язку з посиланням за закінчення встановленого строку зберігання (а.с. 63-66).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою Судова повістка в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата .

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом ). Оскільки провадження у цій справі відкрите ухвалою суду від 26.02.20р., то ця справа повинна бути розглянута в строк до 26.04.20р. (який є вихідним) , отже останнім днем розгляду справи є 27.04 2020 року.

Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020 ) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті , строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину .

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020 , та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Від сторін заяв, клопотань на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.18р. між ТОВ Солар Енерджи Покров (замовник) та ПП Епріс (виконавець) був укладений договір підряду №СЕП-0104/1307 на проведення інженерно-геологічних вишукувань, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання по проведенню інженерно-геологічних вишукувань для будівництва сонячної фотоелектричної електростанції.

Пунктом 1.2. договору встановлено місце розташування земельних ділянок: земельна ділянка №1- Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Покров, в районі вул. Садова (в межах населеного пункту), площа 14,7508 га, кадастровий номер - 1212100000:01:1111:0090. (п.1.2.1. договору); земельна ділянка №2 - Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Покров, в районі вул. Садова (в межах населеного пункту), площа 8,0 га, кадастровий номер - 1212100000:01:1111:0089. (п.1.2.2. договору); земельна ділянка №3 - Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Покров, в районі вул. Чернишевського (в межах населеного пункту), площа 14,9 га, кадастровий номер - 1212100000:01:107:0018. (п.1.2.3. договору).

Відповідно до п.1.4. договору виконавець здійснює роботи, зазначені в п.п. 1.1. договору , відповідно до технічного завдання на виконання інженерно-геологічних вишукувань (додаток №1 до договору).

Згідно п.2.1. договору,:вартість виконуваних робіт є договірною і складає 115 000 грн., в тому числі ПДВ - 19 166, 67 грн.; до початку виконання робіт за даним договором замовник зобов`язується перерахувати виконавцю аванс у розмірі 46 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 7 666, 67 грн., на підставі виставленого виконавцем рахунку. Остаточний розрахунок замовник здійснює на поточний рахунок виконавця у розмірі 69 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 11 500,00 грн., протягом 10 банківських днів з моменту підписання замовником акту здачі-приймання виконаних робіт, на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Відповідно до п.2.2. договору оплата за весь обсяг робіт здійснюється замовником у 5-денний термін з моменту підписання договору. Пунктом 2.3. договору встановлено, що загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 1), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на виконання робіт (додаток 2).

Термін виконання робіт складає два тижня з моменту оплати робіт по договору і закінчується з датою остаточного виконання сторонами зобов`язань, передбачених договором (п.3.1. договору).

Згідно п.3.2. договору, передача робіт від виконавця замовнику підтверджується актом приймання-здачі, який повинен складатися за повний обсяг робіт при виконанні усього об`єму робіт за домовленістю сторін.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за невиконання або не належне виконання зобов`язань, передбачених договором, сторони несуть відповідальність на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством та договором. (а.с. 20-24).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період червень-серпень 2018р. були своєчасно виконані роботи, обумовлені сторонами в договорі, на загальну суму 115 000, 00 грн. (що підтверджується відповідним актом здачі-приймання робіт від 08.08.18р., а.с. 30).

04.07.18р. замовник перерахував на рахунок виконавця аванс розміром 46 000, 00 грн., на підставі платіжного доручення №62 від 04.07.18р., що підтверджується довідкою АТ АЛЬФА БАНК №35563 від 17.04.20р. (а.с.57); у зв`язку з чим за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 69 000, 00 грн.

Окрім того, позивач відповідно до приписів договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 6 969, 00 грн. - інфляційні втрати та 3 340, 35 грн. - 3% річних (а.с.8). На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості (з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних) перед позивачем не надав. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 79 309, 35 грн.

Згідно із приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідач на їх спростування не подав суду жодного доказу.

За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Також, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 5000,00 грн. на послуги адвоката , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір про надання юридичних послуг №10/03 від 10.03.20р. (укладений між позивачем та ТОВ ЮК Мистецтво права ), акт надання послуг №27 від 11.03.20р., рахунок на оплату №34 від 10.03.20р. на суму 5 000, 00 грн. (без ПДВ), договір про надання юридичних послуг від 10.03.20р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Зарвій Р.Л. , ордер на надання правничої (правої) допомоги від 02.04.20р. та виписку банку про сплату позивачем на користь ТОВ ЮК Мистецтво права 6000, 00 грн. (а.с.34-42,58).

Враховуючи вищезазначене та відсутність будь-яких заперечень відповідача стосовно розміру адвокатських витрат в розмірі 5000, 00 грн. (як зазначено в попередньому орієнтованому розрахунку судових витрат по справі), понесених позивачем , ці витрати підлягають стягненню з відповідача .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Енерджи Покров (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Медична, буд.19Г/1; код ЄДРПОУ 41563768) на користь позивача - Приватного підприємства Епріс (49005, м. Дніпро, вул. Чернишевського, буд.1-А, кв.8; код ЄДРПОУ 13426835): 69 000, 00 грн. - основної заборгованості; 6 969, 00 грн. - інфляційні втрати; 3 340, 35 грн. - 3% річних, 2 102, 00 грн. - витрат на сплату судового збору та 5 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 17.08.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв