Рішення

від 17.08.2020 по справі 904/3339/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020м. ДніпроСправа № 904/3339/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліром", м. Дніпро

про стягнення 48 017,86 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліром" заборгованість у розмірі 48 017,86 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 32 900,00 грн.; - пеня у розмірі 894,16 грн.; - штраф у розмірі 13 960,00 грн.; - 3 % річних у розмірі 165,00 грн.; - інфляційні втрати у розмірі 98,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №0763 від 03 березня 2020 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 16.04.2020 по 16.06.2020 у сумі 165,00 грн. та інфляційні збитки за період травень-червень 2020 року у сумі 98,70грн.

На підставі пункту 8.4 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 894,16 грн. за загальний період з 16.04.2020 по 16.06.2020 та штраф у розмірі 13 960,00 грн.

Позовна заява містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема очікувані витрати на професійну правничу допомогу адвоката та представництво інтересів в суді 12000,00грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, зазначає, що заборгованість станом на день подання відзиву, з урахуванням платіжних доручень від 18.06.2020 та 23.06.2020, складає 27900,00грн.

Щодо нарахування неустойки (штраф, пеня) відповідач посилається на постанови Верховного Суду України від 21.10.2015 від №6-2003цс15 та від 11.10.2017 у справі №347/1910/15-ц, якими визначено, що штраф і пеня є одним видом відповідальності, а тому їх одночасне застосування за порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором свідчить про недотримання положень ст. 61 Конституції України.

Відповідач просить зменшити розмір нарахованої пені та штрафу та врахувати, що:

- здійснив часткове виконання зобов`язань за договором, а саме оплату за поставлений товар у розмірі 41900,00грн, що складає 60% від суми договору;

- намагався вжити заходів до добровільного виконання зобов`язання, просив позивача надати додатковий термін для здійснення другої частини оплати;

- порушення відповідачем своїх зобов`язань не спричинило позивачу збитків.

Також відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважає їх розмір необгрунтованим.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

15 липня 2020 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 16.07.2020 клопотання відповідача залишено без задоволення.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліром" (покупець), укладено договір №0763, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцю у зумовлені сторонами строки запасні частини, акумуляторні батареї та шини до навантажувачів, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати такий товар, і сплачувати за нього певну грошову суму.

Найменування, загальна кількість, комплектність, характеристики товару та інші додаткові умов визначаються в узгоджених і підписаних сторонами специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (п.1.2. договору).

За п.2.1. договору сторони домовилися, що вартість кожної окремої партії товару, порядок та строки її оплати установлюється і зазначається сторонами у відповідних Специфікаціях до даного договору, із зазначенням еквіваленту вартості товару в іноземній валюті.

Сторони підписали до договору поставки Специфікацію №1 від 03.03.2020 на суму 69800,00грн.

Покупець зобов`язується сплатити постачальнику встановлену даною специфікацію вартість товару в наступному порядку (з урахуванням п.4 цієї Специфікації та умов п.2.1.-2.3. договору):

платіж №1: попередня оплата в розмірі 50% від вартості товару, що складає 34900,00грн., повинна бути сплачена покупцем постачальнику протягом трьох банківських днів, з моменту підписання даної специфікації. Сторони домовились, що зазначена в пункті сума грошових коштів є завдатком, та сплачується покупцем постачальнику на підтвердження і на забезпечення зобов`язання покупця сплатити у повному обсязі та прийняти товар у призначений даним договором та специфікацією строк. У випадку відмови покупця від договору та/або відмови від отримання товару та/або від повної оплати товару - платіж №1 поверненню не підлягає та є компенсацією постачальнику понесених збитків;

платіж №2: оплата в розмірі 50% від вартості товару, що складає 34900,00грн, повинна бути сплачена покупцем постачальнику протягом 30 календарних днів, з моменту передачі останньому (п.5.1. Специфікації).

За пунктом 6 Специфікації постачальник зобов`язується передати товар покупцю, а покупець зобов`язується прийняти товар протягом трьох робочих днів, з моменту зарахування на відповідний розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у вигляді попередньої оплати покупцем вартості товару, визначеному п.5.1. даної Специфікації.

Сторони визначили, що товар за цією специфікацією має бути переданий постачальником покупцю за місцезнаходженням товару: Україна, Запоріжжя, вул. Східна, буд.9 (п.6.1. договору).

Згідно п.8.4. договору за порушення покупцем передбачених даним договором строків оплати на користь постачальника відповідних платежів (вартості товару) більше ніж на три банківських днів, покупець зобов`язується сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день затримки такого платежу, а також неустойку у вигляді штрафу в розмірі 20% від вартості товару, визначеній у відповідній специфікації.

Договір укладено на строк до 31.12.21 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.11.1 договору).

На виконання умов зазначеного Договору, позивач поставив відповідачу акумуляторну батарею 40/3 PzS240L з електролітом у кількості 1 шт. на суму 69800,00грн, що підтверджується видатковою накладною №1561 від 10.03.2020.

Товар прийнято на підставі довіреності №7 від 10.03.2020 представником відповідача Турчиним Д.С.

Відповідач здійснив частково оплату за поставлений товар на суму 41 900,00грн.:

10.03.2020 на суму 34900,00грн.;

15.05.2020 на суму 1000,00грн.,

28.05.2020 на суму 1000,00грн.,

18.06.2020 на суму 2000,00грн.,

23.06.2020 на суму 3000,00грн.

Залишок несплаченої суми складає 27900,00грн. (69 800,00грн-41900,00грн.).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 32900,00грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

У зв`язку з порушенням строків оплати вартості поставленого товару позивачем нараховані пеня, штраф, три відсотки річних та втрати від інфляції.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами договірних зобов`язань щодо поставки й оплати товару (акумуляторна батарею 40/3 PzS240L з електролітом у кількості 1 шт), наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першоюстатті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 5.2. специфікації №1 до договору поставки оплата вартості поставленого товару мала відбутися протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару.

Судом встановлено, що товар отримано 10 березня 2020 року згідно видаткової накладної №1561, тож строк оплати вартості поставленого товару настав 09.04.2020.

У встановлений договором строк умови договору щодо оплати вартості поставленого товару відповідачем не виконані.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених вимог по стягненню заборгованості у розмірі 27900,00грн., строк оплати якої настав.

Матеріалами справи підтверджується, що після звернення позивача з позовом до суду 18.06.2020 (а.с.38), відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 5000,00грн. згідно платіжних доручень від 18.06.2020 на суму 2000,00грн., від 23.06.2020 на суму 3000,00грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, в частині вимоги про стягнення 5 000,00грн. провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом пункту 8.4 договору, у випадку порушення покупцем передбачених даним договором строків оплати на користь постачальника відповідних платежів (вартості товару) більше ніж на три банківських днів, покупець зобов`язується сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день затримки такого платежу, а також неустойку у вигляді штрафу в розмірі 20% від вартості товару, визначеній у відповідній специфікації.

Заявлені до стягнення позивачем пеня у сумі 894,16 грн. розрахована за загальний період з 16.04.2020 по 16.06.2020 (а.с.5) та штраф у сумі 13960,00грн. (69800х20%) обчислені вірно.

Відповідач посилаючись на ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України просить зменшити розмір штрафу.

Щодо зменшення суми штрафу.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд звертає увагу, що розмір заявленого штрафу у загальному розмірі (48017,86грн.) складає 42,43% суми основного боргу (32900,00грн..), що є непропорційно великим. При цьому, господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

До того, ж суд звертає увагу на те, що відповідач під час розгляду справи сплатив частково суму боргу (5000,00грн.).

Господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача щодо зменшення штрафу, та зменшити його розмір на 50% від розміру, який підлягає до стягнення. Відтак, розмір штрафу, що підлягає до стягнення буде становити: 6980,00грн. (13960,00грн.- 50%).

У зв`язку з наведеним, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру пені та штрафу більше, ніж на 50%.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір штрафу та стягнути з відповідача 50% від нарахованої суми 6980,00грн.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених законом, зокрема, виконанням, здійсненим належним чином; звертаючись до суду з позовом, позивач у певній процедурній формі реалізує надану йому статтею 16 Цивільного кодексу України можливість захистити свої цивільні права та інтереси в суді.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку трьох відсотків річних помилок не виявлено, тож стягненню підлягають три відсотки річних у сумі 165,00грн. за загальний період з 16.04.2020 по 16.06.2020.

За розрахунком суду втрати від інфляції за травень-червень 2020 року складають 164,50грн. (32900х100,5% - сукупний індекс інфляції за вказаний період=33064,50грн. - 32900,00грн.).

Враховуючи, що суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає заявлена сума втрат від інфляції - 98,70грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 27900,00грн. - основний борг, пеня в розмірі 894,16грн., штраф у розмірі 20% у розмірі 6980,00 три відсотки річних в розмірі 165,00грн., втрати від інфляції в розмірі 98,7грн., а всього 36037,86грн.

Щодо одночасного застосування за порушення строків виконання грошових зобов`язань штрафу та пені суд зазначає таке. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору суд враховує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Згідно платіжного доручення №37366 від 15.06.2020 (а.с.37) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00грн.

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору в частині суми 5000,00грн, сплачений судовий збір підлягає поверненню із державного бюджету у розмірі 218,88грн.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на відповідача без урахування зменшення такої неустойки.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1883,12грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231 (п.1 ч.1), 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліром" про стягнення 32900,00грн. задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині суми 5000,00грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліром" (49017, м. Дніпро, вул. авіаційна,39, ідентифікаційний код 36980773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс" (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9, ідентифікаційний код 25483198) заборгованість за поставлений товар у розмірі 27900 (двадцять сім тисяч дев`ятсот)грн. 00 коп., пеню у розмірі 894 (вісімсот дев`яносто чотири)грн. 16коп., штраф у розмірі 20% у розмірі 6980 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят)грн.00коп., три відсотки річних у розмірі 165 (сто шістдесят п`ять)грн.00коп., втрати від інфляції у сумі 98 (дев`яносто вісім)грн.70коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три)грн.12коп., про що видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс" (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9, ідентифікаційний код 25483198) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 218 (двісті вісімнадцять)грн.88коп., перерахований згідно платіжного доручення №37366 від 15.06.2020, оригінал якого міститься в матеріалах справи, видати ухвалу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 17.08.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва