Рішення

від 17.08.2020 по справі 909/152/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/152/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМБЕР ГРУП"

про стягнення заборгованості за договором-заявкою від 25.07.2019 № 08 в розмірі 22 063, 90 грн, з яких основна заборгованість - 20 000 грн, пеня - 2 063, 90 грн,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 ТЗОВ "ВОСТОК" звернулося з позовом до ТОВ "ТІМБЕР ГРУП" про стягнення заборгованості за договором-заявкою від 25.07.2019 № 08 в розмірі 22 063, 90 грн, з яких основна заборгованість - 20 000 грн, пеня - 2 063, 90 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 02.03.2020).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

2.2 Суд в ухвалі про відкриття провадження від 02.03.2020 встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

2.3 Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. Частиною 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 02.03.2020 надсилалася відповідачу ТОВ "ТІМБЕР ГРУП" за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у витязі з ЄДРЮОФОПГФ від 24.02.2020 № 1006380898.

Надсилання ухвали підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на її звороті та сформованим списком розсилки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2).

На адресу суду повернулося поштове відправлення із відміткою органу поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення - відсутність адресата".

Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи.

2.4 Щодо строків розгляду справи та строків на подання відзиву, які були встановлені в ухвалі суду від 02.03.2020.

З 12.03.2020 на території України встановлено карантин (постанова КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"). Відповідно до приписів ГПК України, які були чинні на момент винесення рішень у даній справі, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду справи по суті, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину (ч. 4 Перехідних положень ГПК України). Надалі було внесено зміни до ГПК України та викладено даний пункт Перехідних положень в редакції Закону від 18.06.2020 № 731-IX. Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 17.07.2020. У п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, строк на подання відзиву закінчився 07.08.2020, від відповідача не надходило жодних заяв про його продовження.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1 Позовна заява від 17.02.2020 № 65 (вх.№3201/20 від 24.02.2020).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором-заявкою від 25.07.2019 № 08 щодо перевезення вантажу. Зазначає, що товар поставлено у точку відвантаження, однак, відповідач оплатив послуги лише частково. А тому у відповідача існує заборгованість в розмірі 20 000 грн. Згідно з ст. 231 ГК України нарахував пеню у розмірі 2 063, 90 грн. Просить стягнути з відповідача вказані суми.

3.2 Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 ТОВ "ТІМБЕР ГРУП", як замовник, та ТОВ "ВОСТОК", як перевізник, підписали договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.07.2019 № 08. Згідно з умовами вказаного договору-заявки перевізник зобов`язався здійснити перевезення вантажу по маршруту с. Садове, Голопристанський район, Херсонська обл., Україна - Калуш, Івано-Франківська обл., Україна - п/п Ягодин - 98-358 Kielezyglow, Poland. Найменування вантажу - зерно (просо) в біг бегах. Дата завантаження - 29.07.2019, дата розвантаження - 02.08.2019. Вартість перевезення - 37 000 грн. Вид розрахунку - безготівковий розрахунок на протязі 5 днів після приймання товару. Оплата здійснюється згідно двох рахунків згідно маршруту: перевезення по Україні на суму 5 000 грн і міжнародне перевезення на суму 32 000 грн.

Замовник зобов`язується здійснити своєчасне завантаження та розвантаження автомобіля, правильно оформити супровідні документи, вказати фактичну адресу завантаження та розвантаження автомобіля.

Перевізник зобов`язується вчасно надати автомобіль і доставити вантаж до місця розвантаження в обумовлений строк та несе повну матеріальну відповідальність за кількість і цілісність ввіреного йому вантажу, що підтверджується ТТН.

Перевізник зобов`язується після доставки товару надати оригінали наступних документів не пізніше 20 календарних днів: Акти виконаних робіт, СМR, ТТН (з місця завантаження товару).

Разовий договір-заявка набуває чинності з моменту його підписання.

Вказаний договір-заявка підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

4.2 ТЗОВ "ВОСТОК" надало ТОВ "ТІМБЕР ГРУП" послуги з перевезення вантажу (товарно-транспортна накладна № 464737, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 30.07.2019). Дані у вказаних накладних відповідають даним, які зазначені у договорі-заявці від 25.07.2019.

4.3 Позивач надсилав відповідачу претензію від 20.11.2019 № 149 з вимогою оплатити існуючу заборгованість за надані послуги з перевезення, а також просив підписати акти наданих послуг № 17 на суму 5 000 грн, № 18 на суму 32 000 грн (опис вкладення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення). Поштове відправлення повернулося на адресу відправника.

4.4 ТОВ "ТІМБЕР ГРУП" оплатило ТЗОВ "ВОСТОК" за перевезення вантажу 17 000 грн (платіжне доручення від 20.09.2019 № 64 на суму 5 000 грн, платіжне доручення від 20.09.2019 № 65 на суму 2 000 грн, платіжне доручення від 01.11.2019 № 89 на суму 10 000 грн). Доказів сплати решти суми матеріали справи не містять.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 307 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 909 ЦК України.

5.2 На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (ч. 2 ст. 307 ГК України, ч. 3 ст. 909 ЦК України).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором щодо перевезення вантажу позивач надав міжнародну товарно-транспортну накладну від 30.07.2019 та товарно-транспортну накладну № 464737.

5.3 Плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства (ст. 311 ГК України).

У договорі-заявці від 25.07.2019 № 08 визначено вартість автоперевезення у розмірі 37 000 грн. Однак, відповідач оплатив вартість перевезення лише частково - на суму 17 000 грн. Докази, які б підтверджували оплату решти суми - 20 000 грн, відсутні.

Отже, відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за договором щодо повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.

5.4 Щодо нарахованої пені.

Згідно з приписами ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Позивач нарахував пеню на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України у розмірі 2 063, 90 грн за несвоєчасну оплату відповідачем здійсненого перевезення.

Розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Позивач нараховує пеню посилаючись на приписи ч. 6 ст. 231 ГК України, згідно з якою штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Водночас умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Частина 6 ст. 231 ГК України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію.

А тому в даному випадку відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6. Висновок суду.

6.1 Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову - з відповідача на користь позивача слід стягнути 20 000 грн заборгованості за договором-заявкою від 25.07.2019 № 08, в частині стягнення пені в розмірі 2 063, 90 грн слід відмовити.

7. Судові витрати.

7.1 Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

ТЗОВ "Восток" за подання даного позову сплатило судовий збір у розмірі 2 102 грн (платіжне доручення від 18.02.2020 № 3110).

7.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1 905, 38 грн.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, ч. 4 Прикінцевих положень, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМБЕР ГРУП" про стягнення заборгованості за договором-заявкою від 25.07.2019 № 08 в розмірі 22 063, 90 грн, з яких основна заборгованість - 20 000 грн, пеня - 2 063, 90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМБЕР ГРУП" (площа Героїв, 15, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, ідентифікаційний код 40231860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК" (вул. Дружби народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55001, ідентифікаційний код 19292376) заборгованість за договором-заявкою від 25.07.2019 № 08 в розмірі 20 000 грн (двадцять тисяч гривень), а також 1 905, 38 грн (одну тисячу дев`ятсот п`ять гривень тридцять вісім копійок) сплаченого судового збору.

Відмовити в частині стягнення пені в розмірі 2 063, 90 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.08.2020.

Суддя О. В. Малєєва