Рішення

від 04.08.2020 по справі 910/17128/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2020Справа № 910/17128/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д. С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юнісон Груп

до Громадської організації Трансперенсі Інтернешнл Україна

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

за участі представників:

від позивача: Ярошенко С.М., адвокат,

від відповідачів: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юнісон Груп звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації Трансперенсі Інтернешнл Україна про визнання інформації недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію позивача, що розміщена на офіційній інтернет-сторінці відповідача в соціальній мережі Facebook у статті від 08.10.2019 із заголовком Як починалося АРМА? О, це було епічно! за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: Примітно і те, 1000 напіввагонів ОСОБА_1 ; офіційному сайті Громадської організації Трансперенсі Інтернешнл Україна у статті від 09.10.2019 із назвою Два роки тому Арма отримала перші активи в управління за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: Примітно і те, 1000 напіввагонів ОСОБА_1 , та зобов`язати відповідача видалити спірну недостовірну інформацію щодо позивача та спростувати у спосіб її поширення протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

23.12.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що використав у своїх публікаціях інформацію, яку отримав з офіційного джерела - на сумісному брифінгу Міністра внутрішніх справи України та Головного військового прокурора України, а тому не є автором такої інформації. Також відповідач зауважує, що не є належним відповідачем у справі, оскільки не є автором оспорюваної інформації. Крім того, за своїм характером та змістом вислів напіввагони ОСОБА_1 не вказує на належність вказаних напіввагонів до власності саме ОСОБА_1 . Щодо поданої позивачем до матеріалів позовної заяви копії виписки з балансу ТОВ Юнісон Груп щодо знаходження на балансі товариства напіввагонів відповідної кількості, то позивачем не доведено, що в тексті публікації йдеться про конкретні напіввагони (із визначеним номером, маркою, серією, роком виробництва), у той час як відповідач не заперечує приналежність вказаних у виписці напіввагонів позивачу. Також відповідач зауважив, що з тексту спірної публікації не вбачається висловлення будь-яких думок чи міркувань з приводу господарської діяльності позивача, у той час як спростуванню підлягає не будь-яка інформація, а та, що порушує особисті немайнові права, завдає шкоди ділової репутації.

У відповіді на відзив позивач вказав, що в спірних публікаціях відповідача відсутнє посилання на Головного військового прокурора України та офіційне джерело використаної інформації. При цьому, відсутнє жодне рішення суду щодо визнання вищевказаного сумісному брифінгу офіційним джерелом. Таким чином, відповідач, як власник веб-сайту, є належним відповідачем у справі, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Крім того, позивач зауважив, що в соціальній мережі Facebook біля заголовку розміщено зображення ОСОБА_1 . Одночасно, позивач заперечив проти доводів відповідача, що зазначена в публікаціях інформація є оціночним судженням.

У судовому засіданні 13.02.2020 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі Головного військового прокурора України (станом на жовтень 2019 року) ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору з огляду на недоведеність порушення прав та обов`язків останнього судовим рішенням у даній справі.

28.05.2020 судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про застосування заходів процесуального примусу до позивача, оскільки останнім виконано процесуальний обов`язок з направлення відповідачу копії відповіді на відзив, що водночас не отримана відповідачем у відділенні поштового зв`язку.

Дана справа розглянута з урахуванням пункту 4 розділу Х прикінцевих положень ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На офіційній інтернет-сторінці відповідача в соціальній мережі Facebook розміщено статтю від 08.10.2019 із заголовком Як починалося АРМА? О, це було епічно! за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , де вказано недостовірну, на думку позивача, інформацію: Примітно і те, 1000 напіввагонів ОСОБА_1 . Аналогічна недостовірна інформація, на думку позивача, розміщена на офіційному сайті Громадської організації Трансперенсі Інтернешнл Україна у статті від 09.10.2019 із назвою Два роки тому Арма отримала перші активи в управління за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: Примітно і те, 1000 напіввагонів ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що поширена Відповідачем інформація є недостовірною, не відповідає дійсності, шкодить діловій репутації Позивача. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що така інформація вказує нібито на приналежність власності позивача іншій особі - ОСОБА_1 .

В якості доказів наявності у власності позивача 1000 напіввагонів останнім подано до позовної заяви виписку з балансу від 11.01.2019 по рахунку № 105 Транспортні засоби станом на 03.07.2017 року.

Із метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою від 11.10.2019 про спростування недостовірної інформації, однак відповідач відповідних дій по її спростуванню не здійснив.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими правами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 № 1 роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

При цьому суд враховує, що для застосування зазначеного способу захисту (відновлення) прав необхідною є наявність усіх елементів складу відповідного правопорушення. Тобто інформація має бути поширеною (доведеною до відома хоча б одній особі у будь-якій спосіб), має стосуватися позивача, має бути недостовірною (такою, що не відповідає дійсності), має порушувати особисті немайнові права позивача. При цьому вина особи, яка поширила недостовірну інформацію, не є необхідним елементом правопорушення для зобов`язання її спростувати таку інформацію.

У позовній заяві підставою для визнання поширеної 08.10.2019 та ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем інформації недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію позивача останній зазначив, що остання носить стверджувальний характер по відношенню до позивача та вказує нібито на приналежність власності позивача (1000 напіввагонів) іншій особі - ОСОБА_1 .

На підтвердження наявності у власності позивача 1000 напіввагонів останнім подано виписку з балансу від 11.01.2019 по рахунку № 105 Транспортні засоби станом на 03.07.2017 року.

Разом із цим, позивачем не доведено наявності взаємозв`язку між інформацією, яку позивач вважає недостовірною по відношенню до нього, та приналежними позивачу на праві власності 1000 напіввагонами. Так, матеріали справи не містять жодних доказів зазначення відповідачем в оспорюваній інформації Примітно і те, 1000 напіввагонів ОСОБА_1 приналежності ОСОБА_1 саме тих напіввагонів, що перебувають у власності позивача. При цьому суд зауважує, що надана позивачем виписка з балансу містить відомості станом на 03.07.2017, у той час як оспорювана інформація датована 08.10.2019 та 09.10.2019 року.

Отже, обґрунтування позивачем недостовірності інформації Примітно і те, 1000 напіввагонів ОСОБА_1 тим, що остання відносить належне позивачу майно до власності іншої особи - ОСОБА_1 , не підтверджено жодними доказами в матеріалах справи.

Суд також зазначає, що усні пояснення учасників справи чинним процесуальним законодавством до доказів не віднесені. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 статті 73 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, позивачем не доведено та судом не встановлено, що спірна інформація Примітно і те, 1000 напіввагонів ОСОБА_1 безпосередньо стосується позивача та його права власності на зазначені напіввагони, у зв`язку з чим не є доведеним і обставина щодо недостовірності такої інформації по відношенню до позивача й порушення цим його прав та інтересів.

Таким чином, відсутня сукупність обставин, за яких судом може бути встановлено юридичний склад правопорушення, наявність якого слугуватиме підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Юнісон Груп відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 14.08.2020 року.

Суддя К.В. Полякова