Ухвала

від 17.08.2020 по справі 914/2057/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.08.2020 Справа № 914/2057/20

місто Львів

Суддя Господарського суду Львівської області Рим Т.Я., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Бррент", до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус+", предмет позову: усунення перешкод в користуванні майном, ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бррент" до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус+" усунення перешкод у користуванні майном. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, відчуживши об`єкт нерухомого майна на користь позивача, фактично не передав його позивачу, чим порушує його право власності. Крім того, відбулася повторно реєстрація права власності на об`єкт нерухомості за відповідачем, який до того відчужив його позивачу.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову таким:

- позивач та відповідач уклали договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020;

- відповідач не виконує умови договору купівлі-продажу нежитлових приміщень тривалий час. Зокрема, з тексту позову вбачається, що відповідач, продавши нежитлові приміщення позивачеві, продовжує ними користуватись;

- станом на дату подання позову за відповідачем зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. Вказане унеможливлює розпорядження позивачем відповідним нежитловим приміщенням;

- у зв`язку з наявністю перешкод у користуванні відповідним нежитловим приміщенням, позивач звернувся з позовом до відповідача;

- незабезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду.

Суд установив такі обставини.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 (далі - Договір). Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 Договору продавець передає покупцю, а покупець приймає у власність нежитлові приміщення, літ. "Б-3" загальною площею 4'571,2 м 2 , що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101. Продаж нежитлових приміщень вчинено за ціною 2'736'308,29 грн. без ПДВ, які покупець зобов`язується сплатити продавцю не пізніше 01.09.2020, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Сторони уклали акт прийому-передачі від 29.01.2020. Згідно з цим актом продавець (відповідач у справі) передав, а покупець (позивач у справі) прийняв у власність нежитлові приміщення загальною площею 4'571,2 м 2 , що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 29.01.2020 було зареєстровано право власності позивача на спірні нежитлові приміщення.

Позивач долучив до позову також першу сторінку інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2020, з якого вбачається реєстрація 24.02.2020 права приватної власності на спірний об`єкт нерухомості. З наявної сторінки, однак, неможливо зробити висновок про особу, право власності якої було зареєстровано 24.02.2020. З тексту позовної заяви вбачається, що такою особою є відповідач.

Провадження у справі № 914/2150/18.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову, оцінки поданих позивачем матеріалів, на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд установив, що ухвалою від 17.01.2020 у справі № 914/2150/18 Господарський суд Львівської області вжив заходів забезпечення позову, зокрема заборонив товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС+", державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії , в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 4'571,2 м 2 , що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 у справі № 914/2150/18 вжито заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлові приміщення загальною площею 4'571,2 м 2 , що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101. При цьому, в зазначеній ухвалі суд установив, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 17.01.2020, виявилися неефективними. Зокрема, незважаючи на факт реєстрації ухвали від 17.01.2020 в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватний нотаріус Гусак Р.Т. 29.01.2020 здійснив державну реєстрацію переходу права власності на спірне нерухоме приміщення. Підставою внесення запису слугувало рішення про державну реєстрацію № 50879952 від 29.01.2020 та договір купівлі-продажу від 29.01.2020. Водночас, 24.02.2020 приватний нотаріус Гусак Р.Т. здійснив державну реєстрацію виправлення права власності, видалив з реєстру запис про договір про розірвання договору купівлі-продажу від 24.02.2020 та додав договір купівлі-продажу від 27.12.2013. Відтак, власника спірних приміщень змінено з товариства з обмеженою відповідальністю "Бррент" на товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус+".

Доказів зняття арешту з нежитлових приміщень загальною площею 4'571,2 м 2 , що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101, немає.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі № 914/2150/18, серед іншого:

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 9623076 від 27.12.2013 щодо нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 м 2 , що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101 та всі послідуючі/пов`язані рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: індексний № 50879952 від 29.01.2020 та індексний № 51284819 від 24.02.2020.

- скасовано державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус+" на нежитлові приміщення загальною площею 4'571,2 м 2 , що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101, номер запису: 4111803 від 27.12.2013 та всі послідуючі/пов`язані записи, а саме номер запису: 35249658 від 29.01.2020 та номер запису: 35627627 від 24.02.2020, з одночасним визнанням (поновленням запису про державну реєстрацію права власності номер запису: 4108213 від 27.12.2013 про право власності на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 258008746101) права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ".

Рішення Господарського суду Львівської області станом на 17.08.2020 не набрало законної сили, оскільки оскаржується в апеляційному порядку.

Пов`язаність позивача та відповідача.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що позивач та відповідач мають спільного засновника - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитінвестсервіс".

Єдиним засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитінвестсервіс" (одного із засновників позивача та відповідача) є ОСОБА_1 , яка одночасно є власником істотної участі позивача.

Як убачається з договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 (долученого позивачем до матеріалів позову), від імені продавця (відповідача) договір підписувала ОСОБА_1 (яка є власником істотної участі позивача).

Оцінка суду.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Таким чином, позивач, звертаючись з заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у справі № 914/2057/20 є вимога позивача до відповідача про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями. Разом з тим, за твердженням самого ж позивача, а також з урахуванням обставин, викладених в ухвалі Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 № 914/2150/18, станом на час вирішення заяви про забезпечення позову позивач не є титульним власником об`єкта нерухомості (відновлено запис про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус+").

Матеріалами справи підтверджується, що на спірний об`єкт нерухомого майна претендує юридична особа, про яку позивач не згадав у своєму позові - товариство з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу". З урахуванням наведеного вжитий захід забезпечення позову вплине на права та обов`язки особи, яка не залучена до участі у справі.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З наданих позивачем матеріалів, а також з ухвали Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 суд установив, що від імені продавця (товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус+") договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 підписувала ОСОБА_1 , яка водночас є власником істотної участі покупця (товариства з обмеженою відповідальністю "Бррент"). Учасником обох товариств є товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитінвестсервіс" (ідентифікаційний код 33122028), єдиним засновником якого є ОСОБА_1 .

Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 у справі № 914/2150/18 арешт на спірні приміщення накладено як захід забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу" до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус+" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Таким чином, на спірне приміщення уже накладено арешт.

З урахуванням наведеного, доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованими, що є підставою для відмови в забезпеченні позову.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Я. Рим