Рішення

від 04.08.2020 по справі 914/1099/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2020 справа № 914/1099/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., при секретарі Хороз І.Б., розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ", м. Львів

про стягнення 12 543,62 грн.

Представники сторін:

від позивача: Вірк В.Є. - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Представнику позивача роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ" про стягнення 12 543,62 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2020 р. позовну заяву передано для розгляду судді Горецькій З.В.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року відкрито провадження у справі №914/1099/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 09.06.2020. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Суд неодноразово відкладав розгляд справи з огляду на неявку відповідача в судове засідання та у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 року №211 (зі змінами), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також, листа Ради суддів України від 16.03.2020 року №9/рс-186/20.

Представник позивача в судове засідання 04.08.2020 р. з`явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 04.08.2020 р. не з`явився, про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, в судовому засіданні 04.08.2020 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.01.2019 р. між позивачем та відповідачем укладено договір №14621-31/2019, на виконання умов якого позивач у серпні 2019 року передав відповідачу товар на загальну суму 13 297,08 грн., що підтверджується відповідними видатковими і товарно-транспортними накладними, та виставив рахунки на оплату. Оскільки відповідач, в порушення умов договору, оплату за отриманий товар здійснив лише частково, його заборгованість перед позивачем становить 9 297,08 грн. Окрім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 2 095,61 грн., 12% річних в розмірі 904,99 грн. та інфляційні втрати в розмірі 245,94 грн. Загальний розмір заборгованості, що є предметом розгляду в даній справі, - 12 543,62 грн.

Аргументи відповідача .

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ .

27.01.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (постачальник за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БР АВТО" (покупець за договором, відповідач) укладено договір №14621-31/2019, за яким постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця визначені цим договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини, тощо (далі - "товар"), а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги (далі - "послуги"), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і послуги та здійснити їх оплату (надалі - Договір).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БР АВТО" 02.03.2020 змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ", а 03.03.2020 - адресу місцезнаходження.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження належного виконання відповідачем зобов`язань, встановлених п.5.9 Договору, в частині невідкладного письмового повідомлення позивача про зміну найменування юридичної особи та юридичної адреси. Водночас, суд звертає увагу на те, що сама лише зміна адреси місцезнаходження (реєстрації) та найменування юридичної особи не є правонаступництвом, оскільки не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи, та тягне за собою лише необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів. Відтак, ТОВ "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ" є належною стороною зобов`язань за Договором.

У відповідності до п.п. 1.2., 1.4. Договору, номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальні кількість, ціна за одиницю товару, що передаються за цим Договором, термін та умови передачі, визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товари, які є невід`ємною частиною Договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару. Загальна сума Договору складається із вартості переданого товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних, та сумарної вартості наданих послуг, зазначених в актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного договору.

У п.п. 2.3.-2.6. Договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах: ЕХW (франко завод; назва місця: склад постачальника) (правила Інкотермс в редакції 2010 року) - товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару покупцю на складі постачальника. Доказом передачі товару постачальником у власність покупця є належним чином оформлена товарна (видаткова) накладна; FСА (франко-перевізник) (правила Інкотермс в редакції 2010 року) - товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару у розпорядження перевізника на складі постачальника. Вибір перевізника здійснюється покупцем на власний розсуд. З моменту передачі товару перевізнику обов`язки постачальника перед покупцем вважаються виконаними в повному обсязі та належним чином, а ризики загибелі, втрати, пошкодження або знищення товару переходять до покупця. Доказом передачі товару перевізнику є оформлення належним чином товарної (видаткової) накладної та товарно-транспортної накладної, що разом засвідчують факт передачі постачальником товару покупцю. Погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних та в рахунках на оплату, що являються невід`ємними складовими даного договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття товару від постачальника, у тому числі перевізника, покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо. Датою поставки товару вважається дата підписання повноваженими представниками сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.

Згідно з п. 3.1. Договору, ціни на товар і послуги погоджуються сторонами у кожному окремому випадку і вказуються у товарних (видаткових) накладних, товарно-транспортних накладних, замовленнях-нарядах та актах виконаних робіт, які є невід`ємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору, позивач протягом серпня 2019 року, передав у власність відповідача товар загальну суму 13 297,08 грн., що підтверджується видатковими накладними від 02.08.2019 р., 05.08.2019 р., 12.08.2019 р. та відповідними товаро-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як визначено п.п. 3.2.-3.4., 3.6. Договору, за домовленістю сторін товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом сторони вважають суму, на яку постачальник може поставити товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень покупця, постачальник визначає суму кредитного ліміту. У випадку продажу товару на умовах попередньої оплати постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає покупцю рахунок на оплату. Якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається постачальником покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання покупцем або уповноваженої ним особи на прийняття товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату. Оплата товару і наданих послуг за цим договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику. При здійсненні оплати покупець, крім обов`язкових реквізитів, повинен зазначити у документах на оплату номер та дату даного Договору, а також номер та дату рахунку-фактури, за яким здійснюється вказана оплата.

Так, у видатковій накладній №SI0001839701 від 02.08.2019 р. вказано рахунок на оплату №S0004081462 від 02.08.2019 р. з визначеним терміном сплати до 16.08.2019 р.; у видатковій накладній №SI0001843522 від 05.08.2019 р. - рахунок на оплату №S0004090159 від 05.08.2019 р. з визначеним терміном сплати до 19.08.2019 р.; у видатковій накладній №SI0001854681 від 12.08.2019 р. - рахунок на оплату №S0004110078 від 12.08.2019 р. з визначеним терміном сплати до 26.08.2019 р. та у видатковій накладній №SI0001854686 від 12.08.2019 р. - рахунок на оплату №S0004110142 від 12.08.2019 р. з визначеним терміном сплати до 26.08.2019 р.

У п.4.3. Договору встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з розділом три даного Договору.

Однак, всупереч умовам Договору, переданий у власність відповідача товар оплачено ним 02.12.2019 р. лише частково на суму 4 000,00 грн., що підтверджується кредитовим повідомленням (клієнтський референс: 129; номер виписки: 229) банку позивача - АТ "Креді Агріколь Банк".

Згідно з п.п. 5.1-5.3 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору, винна сторона несе відповідальність у межах даного Договору. Якщо відповідальність не передбачена даним договором, але визначена законодавством України, то винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України. За порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення. Сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, винна сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми.

За невиконання грошового зобов`язання, позивачем, відповідно до ст.625 ЦК України та п.п. 5.1.-5.3. Договору, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення пеню в розмірі 2 095,61 грн., 12% річних в розмірі 904,99 грн. та інфляційні втрати в розмірі 245,94 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст.ст. 173, 174 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №14621-31/2019 від 27.01.2019 р. є договором поставки.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як визначено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товари. Водночас, ТзОВ "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ" порушило виконання взятих на себе за Договором зобов`язань із оплати, провівши частковий розрахунок з ТзОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" за товар, поставлений в серпні 2019 року. Відтак, сума основного боргу становить 9 297,08 грн.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Договором №14621-31/2019 від 27.01.2019 р. передбачено, що за порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення (п. 5.2.).

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У зв`язку з порушенням ТзОВ "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ" зобов`язання із оплати вартості отриманого у власність товару, відповідно до п. 5.2. Договору, позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення пеню у розмірі 2 095,61 грн.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, а тому вимога ТзОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" про стягнення з відповідача 2 095,61 грн. пені є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу на те, що в п. 5.3.Договору сторони погодили інший, вищий розмір процентів, ніж встановлено законом, а саме 12 % річних від простроченої суми.

У зв`язку з порушенням ТзОВ "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ" грошового зобов`язання, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 5.3. Договору, позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 12% річних в розмірі 904,99 грн. та інфляційні втрати в розмірі 245,94 грн.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування 12% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, тому вимога ТзОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" про стягнення з відповідача 12% річних в розмірі 904,99 грн. та інфляційних втрат в розмірі 245,94 грн. є обґрунтованою.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача загальна сума боргу в розмірі 12 543,62 грн.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ" про стягнення 12 543,62 грн. - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. покладається на відповідача в повному обсязі порядку п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1 . Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ" про стягнення заборгованості у розмірі 12 543,62 грн. - задоволити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ТРЕЙД КОМ" (79010, м. Львів, вул. Під Дубом, буд. 7-Б; код ЄДРПОУ 42684754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд. 16; код ЄДРПОУ 37141112) суму грошових коштів у розмірі 12 543 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок три) гривні 62 копійок, з яких: 9 297,08 грн. - сума основного боргу; 2 095,61 грн. - сума пені за прострочення строку виконання зобов`язання за Договором; 904,99 грн. - сума 12% річних; 245,94 грн. - сума втрат від інфляції, а також 2 102,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України,

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 10 серпня 2020 р.

Суддя З.В. Горецька