Рішення

від 17.08.2020 по справі 916/1454/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1454/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/1454/20

За позовом : Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма „Авіобуд" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 89/91; код ЄДРПОУ 33138263)

про стягнення 1969,77 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - Акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма „Авіобуд" про стягнення 1967,77 грн.

Позовні вимоги Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз" обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма „Авіобуд" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору №6699/18-ТЕ-22 постачання природного газу від 02.11.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2020р. позовну заяву Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз" від 25.05.2020р. вх. № ГСОО 1495/20 залишено без руху. Акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз" запропоновано надати суду докази, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів на належну відповідачу адресу. Встановлено Акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз" строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду та із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ. Повідомлено Акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз", що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

09.06.2020р. позивачем були надані документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 27.05.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2020р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1454/20. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "27" липня 2020 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду та із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву та із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив та із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 27.07.2020р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2020р. відкладено розгляд справи по суті на "17" серпня 2020 р. о 09:45. Викликано представників сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на 17.08.2020р. о 09:45.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма „Авіобуд" відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його реєстраційну адресу ухвали суду, проте кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштовою організацією, що адресат відсутній за вказаною адресою. (а.с. 78-80).

У судові засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

02 листопада 2018 року між Акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма „Авіобуд" (Споживач) було укладено Договір №6699/18-ТЕ-22 постачання природного газу (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2018 році природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди №1 від 22.11.2018р. до Договору №6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р., природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно до п. 2.1. Додаткової угоди №1 від 22.11.2018р. до Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р., Постачальник передає Споживачу з 01 листопада 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 60,0 тис. куб. метрів.

Відповідно до п. 2.1. у редакції Додаткової угоди №3 від 20.03.2019р. до Договору №6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р., Постачальник передає Споживачу з 01 листопада 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 47,631 тис. куб. метрів: листопад 2018р. - 7,757, грудень 2018р. - 10,765, січень 2019р. - 10,777, лютий 2019 р. - 9,332, березень 2019р. - 9,0.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Постачальник передає Споживачу природний газ у його загальному потоці у разі передачі природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.

Права власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п. 4.1. Додаткової угоди №1 від 22.11.2018р. до Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р., ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням.

У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Відповідно до п. 4.2. Додаткової угоди №1 від 22.11.2018р. до Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р., ціна за 1000 куб.м. газу з 01 листопада 2018 року становить 6235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складаються із сум вартості місячних поставок природного газу за цим договором. (п. 4.3. Додаткової угоди №1 від 22.11.2018р. до Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р).

Умовами п. 5.1. Додаткової угоди №1 від 22.11.2018р. до Договору №6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р. сторонами було визначено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.3. цього Договору підписання будь-яких договорів (або інших документів) про організацію взаєморозрахунків з різниці в тарифах відповідно до механізму, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України (до 01.01.2019 - відповідно до постанови КМУ від 14.02.2018 №110), а також підписання Споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002р. №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим Договором.

Відповідно до п. 7.1. Додаткової угоди №1 від 22.11.2018р. до Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р., за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Згідно до п. 7.2. Додаткової угоди №1 від 22.11.2018р. до Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р., у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 5.1., 5.6. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних. але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 .березня 2002р. №256.

Умовами п. 7.3. Додаткової угоди №1 від 22.11.2018р. до Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р. визначено, що сторони погодили, що з урахуванням п. 10.3. цього Договору. Підписання Споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002р. №256, не звільняє Споживача від обов`язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором.

Також, відповідно до п. 10.3. Договору, строк, у межах якого Сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Умовами п. 1 Додаткової угоди №2 від 13.03.2019р. до Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р. визначено, що пункти 2.3., 3.2.2., 3.4.2., 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2. п. 3.9., 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 5) п. 6.2., підп. 8) п. 6.2., підп. 4) п. 6.3., абз. 3 підп. 2) п. 6.4. цього Договору застосовується Сторонами з 01 березня 2019 року.

Умовами п. 2 Додаткової угоди №2 від 13.03.2019р. до Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р. визначено, що пункти 3.2.1., 3.4.1, 3.8.1, абз. 1) підп. 3.9.2. п. 3.9., абзац 4 підп. 5) п. 6.2., абз. 2, підп. 2 п. 6.4. цього Договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність.

На виконання умов укладеного Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р. позивачем на користь Споживача було поставлено природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2018р., 31.12.2018р., 31.01.2019р., 28.02.2019р., 31.03.2019р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, в порушення договірних зобов`язань за умовами укладеного Договору №6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р. відповідач здійснював сплату вартості отриманого природного газу несвоєчасно та в порушення умов, що викладені у п. 6.1. укладеного між сторонами Договору, що підтверджується відповідними виписками по сплаті боргу, наявними в матеріалах справи.

У зв`язку з неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами укладеного договору щодо своєчасної сплати вартості отриманого природного газу, позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 1253,60 грн., 3% річних у розмірі 412,96 грн. та інфляційних втрат у розмірі 303,21 грн.

Позовні вимоги позивача у даній справі - Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами укладеного Договору № 6699/18-ТЕ-22 від 02.11.2018р. та направлено на стягнення з відповідача пені у розмірі 1253,60 грн., 3% річних у розмірі 412,96 грн. та інфляційних втрат у розмірі 303,21 грн., що загалом становить грошову суму у розмірі 1969,77 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини між Акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма „Авіобуд" виникли на підставі укладеного між ними 02 листопада 2018 року Договору №6699/18-ТЕ-22 постачання природного газу.

Також судом встановлено, що 22 листопада 2018 року було укладено Додаткову угоду №1 до Договору постачання природного газу від 02.11.2018р. № 6699/18-ТЕ-22, 13 березня 2019 року було укладено Додаткову угоду №2 до Договору постачання природного газу від 02.11.2018р. № 6699/18-ТЕ-22 та 20 березня 2019 року було укладено Додаткову угоду №3 до Договору постачання природного газу від 02.11.2018р. № 6699/18-ТЕ-22.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма „Авіобуд" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору постачання природного газу від 02.11.2018р. № 6699/18-ТЕ-22 щодо своєчасної сплати вартості отриманого природного газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 412,96 грн. та інфляційних втрат у розмірі 303,21 грн. Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних у розмірі 412,96 грн. та переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних втрат у розмірі 303,21 грн., вважає такі розрахунки вірним, а вимоги про їх стягнення - правомірними.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 1253,60 грн. Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованої відповідачу пені в сумі 1253,60 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення пені - правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз" в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма „Авіобуд" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 89/91; код ЄДРПОУ 33138263) на користь Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 1253 (одна тисяча двісті п`ятдесят три) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 412 (чотириста дванадцять) грн. 96 коп. та інфляційні втрати у розмірі 303 (триста три) грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко