Рішення

від 17.08.2020 по справі 918/532/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/532/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія регіонів"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Партнер"

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Куцоконь Ю., дов. від 24.06.2020,

від відповідача: Демчук Ю., ордер РН-946 № 022 від 03.08.2020,

УСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологія регіонів" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Партнер" про стягнення 48 051,72 грн за договором № 01/03/1 від 01.03.2019.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, 01.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія регіонів" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Партнер" (відповідач, покупець) укладено договір №01/03/1 (договір), за умовами якого позивач зобов`язався продати, а покупець прийняти і оплатити товар, вказаний у додатку. На виконання умов зазначеного договору позивачем передано відповідачу товар на суму 228 416,57 грн, що стверджується видатковими накладними, у свою чергу, відповідачем отриманий товар оплачено частково, на суму 180 364,85 грн, відтак заборгованість останнього перед позивачем становить 48 051,72 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 509, 530, 611, 655, 693 ЦК України.

01.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує з тих підстав, що неоплаченою залишилася частина товару - відходи поліетилену несортованого та відходи поліпропілену (ящик пластмасовий), оскільки вказаний товар не відповідав умовам договору поставки, про що складися акти, а позивач неодноразово повідомлявся засобами телефонного зв`язку. За таких обставин відповідач не вбачає підстав для оплати неякісного товару, вважає спір передчасним та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

27.07.2020 від позивача надійшли письмові пояснення у справі, де позивач заперечує проти аргументів, викладених у відзиві, та зазначає, що у період з 01.04.2019 та до дати звернення позивача до суду з цим позовом, позивач не отримував від відповідача жодних повідомлень про постачання ним неякісного товару, останній не повідомляв про призупинення подальшого приймання товару та про необхідність прибуття уповноваженого представника позивача для вирішення спірного питання, у тому числі і засобами телефонного зв`язку, відповідач впродовж всього часу дії договору не відмовлявся від приймання у позивача відходів поліетилену та поліпропілену, а також у встановлений строк не оскаржував до суду неправомірні дії продавця (позивача) щодо постачання неякісного товару. Долучені відповідачем до відзиву дефектні акти не можуть уважатися належними та допустимими доказами виявлення недоліків товару, оскільки не відповідають вимогам Інструкції П-7, як такі, що складені без виклику представника позивача та без участі осіб, передбачених п. 20 Інструкції П-7. Крім того, звертає увагу суду на те, що дефектні акти нібито складені відповідачем за період з 02.04.2019 по 07.10.2019, між тим 20.05.2019, 22.07.2019 та 01.08.2019 між позивачем та відповідачем укладалися додатки до договору № 01/03/1. При цьому відповідачем не було зроблено жодних зауважень позивачеві щодо неналежної якості раніше поставленого товару. 23.10.2019 між сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 23.10.2019, в якому сторони погодили, що станом на 23.10.2019 заборгованість відповідача перед позивачем складає 84 870,55 грн. Вказаний акт підписаний сторонами та завірений печатками сторін. При цьому відповідачем не було зазначено у вказаному акті жодних заперечень щодо розміру існуючої заборгованості з посиланням на поставку неякісного товару тощо.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 11.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06.07.2020.

06.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.07.2020 судове засідання відкладено на 03.08.2020.

03.08.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.08.2020 у судовому засіданні оголошено перерву на 17.08.2020.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

01.03.2019 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір № 01/03/1 (договір), за п. 1.1. договору продавець зобов`язався продати, а покупець прийняти та оплатити товар, що вказаний у додатку до договору, який є його складовою частиною і узгоджується сторонами додатково, згідно з п. 23 підр. 2 розділу 2 ХХ ПК України від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, папір та картон для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 8.1. договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до 28.02.2020. У випадку закінчення терміну дії договору, якщо жодна із сторін протягом місяця письмово не проінформувала про розірвання договору, він автоматично пролонгується на річний термін.

У п. 3.1. договору передбачено, що кількість, асортимент та ціна товару вказується в додатках до договору.

Вивіз товару здійснюється автотранспортом покупця, завантаження товару здійснюється працівниками покупця і за його рахунок (п. 1.2., 1.3. договору).

Судом установлено, що на виконання умов договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 228 416,57 грн, про що свідчать видаткові накладні № 141 від 01.04.2019 на суму 29 504,30 грн, № 142 від 01.04.2019 на суму 5 331,90 грн, № 171 від 08.04.2019 на суму 5 252,15 грн, № 172 від 08.04.2019 на суму 2 184,36 грн, № 218 від 15.04.2019 на суму 4 874,75 грн, № 219 від 15.04.2019 на суму 2 170,44 грн, № 248 від 22.04.2019 на суму 6 536,05 грн, № 249 від 22.04.2019 на суму 2 322,96 грн, № 275 від 30.04.2019 на суму 6 643,35 грн, № 276 від 30.04.2019 на суму 2 325,90 грн, № 314 від 13.05.2019 на суму 11 862,20 грн, № 315 від 13.05.2019 на суму 3 387,72 грн, № 334 від 20.05.2019 на суму 7 254,00 грн, № 335 від 20.05.2019 на суму 3 064,08 грн, № 358 від 27.05.2019 на суму 4 324,00 грн, № 359 від 27.05.2019 на суму 1 246,50 грн, № 367 від 31.05.2019 на суму 6 784,00 грн, № 368 від 31.05.2019 на суму 1 846,02 грн, № 400 від 10.06.2019 на суму 4 362,08 грн, № 401 від 10.06.2019 на суму 1 020,24 грн, № 435 від 18.06.2019 на суму 7 516,00 грн, № 436 від 18.06.2019 на суму 1 733,10 грн, № 468 від 24.06.2019 на суму 5 124,00 грн, № 469 від 24.06.2019 на суму 1 353,78 грн, № 486 від 30.06.2019 на суму 7 136,00 грн, № 487 від 30.06.2019 на суму 1 733,10 грн, № 510 від 08.07.2019 на суму 4 774,00 грн, № 511 від 08.07.2019 на суму 1 151,04 грн, № 549 від 15.07.2019 на суму 7 028,00 грн, № 550 від 15.07.2019 на суму 1 713,48 грн, № 576 від 22.07.2019 на суму 4 238,35 грн, № 577 від 22.07.2019 на суму 981,00 грн, № 613 від 31.07.2019 на суму 10 308,20 грн, № 614 від 31.07.2019 на суму 2 439,42 грн, № 665 від 12..08.2019 на суму 4 181,10 грн, № 666 від 12.08.2019 на суму 1 111,80 грн, № 689 від 19.08.2019 на суму 7 781,40 грн, № 690 від 19.08.2019 на суму 1 595,76 грн, № 711 від 31.08.2019 на суму 10 647,45 грн, № 712 від 31.08.2019 на суму 2 799,12 грн, № 749 від 09.09.2019 на суму 4 318,05 грн, № 742 від 09.09.2019 на суму 1 458,42 грн, № 768 від 16.09.2019 на суму 4 006,20 грн, № 769 від 16.09.2019 на суму 1 118,34 грн, № 796 від 23.09.2019 на суму 6 215,55 грн, № 797 від 23.09.2019 на суму 1 536,90 грн, № 819 від 30.09.2019 на суму 3 704,25 грн, № 820 від 30.09.2019 на суму 922,14 грн, № 842 від 04.10.2019 на суму 5 989,50 грн та № 852 від 04.10.2019 на суму 1 504,20 грн.

Ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки та маркування. Ціна товару вказана в додатку, який є невід`ємною частиною договору. Оплата товару здійснюється покупцем за кожну партію товару протягом 10 (десяти) банківських днів після доскавки товару покупцю. Моментом оплати вважається день поступлення коштів на рахунок (п. 3.2.-3.4. договору).

Судом із фактичних обставин справи установлено, що відповідач, отримавши товар, розрахувався за нього частково, сплативши: 19.04.2019 - 20 504,30 грн, 20.05.2019 - 3 641,86 грн, 21.05.2019 - 28 664,44 грн, 03.06.2019 - 15 000,00 грн, 25.06.2019 - 10 000,00 грн, 15.07.2019 - 25 735,42 грн, 27.08.2019 - 10 000,00 грн, 23.09.2019 - 10 000,00 грн, 25.09.2019 - 10 000,00 грн, 30.09.2019 - 10 000,00 грн, 29.10.2019 - 10 018,83 грн, 05.11.2019 - 5 000,00 грн, 21.11.2019 - 5 000,00 грн, 09.12.2019 - 5 000,00 грн, 27.12.2019 - 3 800,00 грн, 05.02.2020 - 2 000,00 грн, 27.02.2020 - 5 000,00 грн, 13.03.2020 - 1 000,00 грн, а всього - 180 364,85 грн, про що свідчать підписані обома сторонами акти звіряння взаємних розрахунків, банківські виписки по рахунку, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 48 051,72 грн (228 416,57 грн - 180 364,85 грн).

Як стверджує відповідач, він здійснив розрахунки за макулатуру, щодо відходів поліетилену несортованого та відходів поліпропілену (ящик пластмасовий), то вказаний товар не відповідав умовам договору поставки, про що складися дефектні акти від 02.04.2019, 09.04.2019, 16.04.2019, 23.04.2019, 02.05.2019, 14.05.2019, 21.05.2019, 28.05.2019, 03.06.2019, 11.06.2019, 19.06.2019, 25.06.2019, 01.07.2019, 09.07.2019, 16.07.2019, 23.07.2019, 01.08.2019, 13.08.2019, 20.08.2019, 02.09.2019, 10.09.2019, 17.09.2019, 24.09.2019, 01.10.2019, 07.10.2019 (доказів їх направлення позивачу в матеріалах справи немає), у зв`язку з чим відповідач не убачає підстав для його оплати.

Згідно з п. 2.1., 4.1. договору якість товару повинна відповідати ДСТУ 3500-97. У разі постачання неякісного товару або такого, який не відповідає умов цього договору, покупець зобов`язаний упродовж 3 днів з дати отримання товару повідомити про це продавця, який зобов`язаний у термін 7 днів забезпечити прибуття уповноваженого представника для вирішення спірного питання.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із несвоєчасною оплатою поставленого товару, поставкою неякісного товару, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 228 416,57 грн, за який відповідач розрахувався частково, сплативши 180 364,85 грн, отже, аргументи позивача є обґрунтованими, а вимога про стягнення боргу в сумі 48 051,72 грн - такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача про поставку неякісного товару, то суд уважає за необхідне зазначити таке.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ст. 673 ЦК України).

Статтею 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Правові наслідки передання товару неналежної якості врегульовані, зокрема ст. 678 ЦК України, згідно з якою покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 затверджено Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

Відповідно до п. 14 Інструкції П-7 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація).

Згідно з п. 16 Інструкції П-7 у разі виявлення невідповідності якості продукції, що постачається, вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору тощо, отримувач складає акт, у якому зазначається кількість оглянутої продукції і характер виявлених під час приймання недоліків.

За змістом п. 18 Інструкції П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, якщо інші строки не встановлено основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором. При цьому у виклику згідно з п. 17 Інструкції П-7 зазначається час, на який призначено приймання продукції (у межах встановленого для приймання строку).

Запропонований одержувачем товару час для приймання продукції повинен бути достатнім для забезпечення явки іногородніх представників (становити не менше трьох днів). У разі неотримання від іногороднього одержувача упродовж наступного дня від виклику інформації щодо того, чи буде направлений його представник для участі у прийманні продукції в одержувача товару виникає право здійснити приймання продукції до завершення встановленого строку явки представника відправника (п. 19 Інструкції П-7).

Відповідно до п. 20 Інструкції П-7 у разі неявки представника виробника (постачальника) на виклик покупця у встановлений строк та у випадках, коли виклик іногороднього представника виробника (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При цьому якщо бюро товарних експертиз або відповідна інспекція по якості відсутні у місці знаходження покупця, або у разі відмови таких у залученні, перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості.

За результатами приймання продукції по якості та комплектності за участі представників, зазначених у п. 19, 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманого товару.

Судом із фактичних обставин справи установлено, що на підтвердження неякісного товару відповідачем долучено до матеріалів справи дефектні акти, однак докази того, що відповідач повідомляв позивача про невідповідність товару умовам договору, як це передбачено п. 4.1., відсутні, дефектні акти складалися в односторонньому порядку (за участі лише представника відповідача), доказів повідомлення відповідачем позивача про час, місце та дату складання актів в матеріалах справи немає, так само як немає доказів залучення до участі у прийомці товару експерта бюро товарних експертиз, представника інспекції по якості.

Окрім того, згідно з матеріалами справи, дефектні акти складені за період з 02.04.2019 по 07.10.2019, у той же час 20.05.2019, 22.07.2019 та 01.08.2019 між позивачем та відповідачем укладалися додатки до договору № 01/03/1, при цьому відповідачем не було зроблено жодних зауважень щодо неналежної якості раніше поставленого товару. 23.10.2019 між сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 23.10.2019, в якому сторони погодили, що станом на 23.10.2019 заборгованість відповідача перед позивачем складає 84 870,55 грн, вказаний акт підписаний сторонами та завірений печатками сторін, відповідачем не було зазначено у вказаному акті жодних заперечень щодо розміру існуючої заборгованості з посиланням на поставку неякісного товару. Зміст актів є ідентичним, не відображає фактичної кількості товару, який невідповідає якості, тощо.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Окрім того, ч. 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Усупереч наведеному відповідач, посилаючись на те, що товар є неякісним, свого обов`язку по доведенню вказаної обставини, зокрема шляхом подання належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів або шляхом подання висновку експерта чи заявлення клопотання про призначення судової експертизи, не виконав, відтак заперечення в цій частині судом не приймаються як необґрунтовані.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже, про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 48 051,72 грн основного боргу.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено у повному обсязі, відтак судовий збір в розмірі 2 102,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія регіонів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Партнер" про стягнення 48 051,72 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Партнер" (33001, м. Рівне, вул. Соборна, БОС 250, кв. 20, ідентифікаційний код 36565344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія регіонів" (79058, м. Львів, пр - т. В. Чорновола, 65, ідентифікаційний код 37162939) 48 051,72 грн основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Партнер" (33001, м. Рівне, вул. Соборна, БОС 250, кв. 20, ідентифікаційний код 36565344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія регіонів" (79058, м. Львів, пр - т. В. Чорновола, 65, ідентифікаційний код 37162939) 2 102,00 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологія регіонів" (79058, м. Львів, пр - т. В. Чорновола, 65, ідентифікаційний код 37162939).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ Партнер" (33001, м. Рівне, вул. Соборна, БОС 250, кв. 20, ідентифікаційний код 36565344).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 17.08.2020.

Суддя О.Андрійчук