Рішення

від 17.08.2020 по справі 922/1319/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1319/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт", місто Запоріжжя до Підприємства "Конвектор" об`єднання громадян, місто Харків про стягнення 192 000,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Підприємства "Конвектор" об`єднання громадян (відповідача) 192 000,00 грн. заборгованості, з яких: 160 000,00 грн. - сума основного боргу за Договором поставки № 367/ОД/ХР/19 від 05 серпня 2019 року та 32 000,00 грн. - штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми (згідно п. 7.2. Договору поставки). Також позивач просить суд покласти на П-ВО "Конвектор" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 880,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 квітня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1319/20. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснено, що згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 з 02 квітня 2020 року набули чинності зміни до ГПК України: Розділ X Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, згідно якого "Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)". Приймаючи до уваги вищенаведені зміни до Господарського процесуального кодексу України, встановлені даною ухвалою строки продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 про відкриття провадження у справі № 922/1319/20 направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленнями про вручення за адресою Підприємства "Конвектор" об`єднання громадян, вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (61023, місто Харків, вулиця Весніна, будинок 7 А, квартира 7). Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", про що свідчить довідка відділення поштового зв`язку "Укрпошта".

Жодних відомостей щодо інших засобів зв`язку із Підприємством "Конвектор" об`єднання громадян матеріали справи не містять.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Разом з тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, який викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви Підприємства "Конвектор" об`єднання громадян на продовження процесуальних строків, строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, встановлений відповідачу ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2020, закінчився 06 серпня 2020 року.

Підприємство "Конвектор" об`єднання громадян наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося.

Також, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-ІХ, 06.08.2020 закінчився процесуальний строк розгляду справи № 922/1319/20 по суті.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З причин неможливості судді Рильової В.В. відправляти правосуддя у зв`язку з відпусткою з 04.08.2020 по 14.08.2020, рішення у справі № 922/1319/20 (за наявними у справі матеріалами) підписується 17 серпня 2020 року - у перший робочий день після виходу судді Рильової В.В. з відпустки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (надалі - Постачальник) та Підприємством "Конвектор" об`єднання громадян (надалі - Покупець) укладено Договір поставки № 367/ОД/ХР/19, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується продати та передати у власність Покупця металопрокат (далі по тексту "Товар"), а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти Товар від Постачальника згідно умов даного Договору (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість Товару та його ціна передбачаються в Специфікаціях та/або у видаткових накладних.

Відповідно до пункту 3.1. Договору Товар, вказаний в п.1.1. цього Договору, поставляється партіями на умовах ГСА - франко-перевізник (склад постачальника м. Харків, вул. Хабарова, 2) відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. Товар переходить у власність Покупця з моменту виписки Постачальником документів на відвантаження.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за Товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію Товару.

Вартість Товару визначається у Специфікаціях та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах, які є невід`ємними частинами Договору (пункт 4.3. Договору).

Відповідно до пункту 4.4. Договору умови оплати Продукції: 100% попередня оплата вартості кожної партії Товару.

Покупець здійснює оплату протягом 1 (одного) банківського дня з дати виписки Постачальником рахунку-фактури, якщо інше не передбачене у цьому рахунку-фактурі. Оплата свідчить про згоду Покупця із характеристиками Товару, вказаними Постачальником у рахунку-фактурі.

Згідно пункту 4.5 Договору підписання особою, уповноваженою Покупцем на прийняття матеріальних цінностей, видаткової накладної, свідчить про згоду Покупця із характеристиками Товару, вказаними Постачальником у цій видатковій накладній. Сторони домовились, що, підписуючи документи про отримання Товару (зокрема видаткову накладну), вони підтверджують факт отримання Покупцем відповідного рахунку-фактури на оплату цього Товару.

Відповідно також до Специфікації № 1 від 28 лютого 2020 року умова оплати Товару була передбачена: оплата 100% вартості товару до 31 березня 2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" поставило Підприємству "Конвектор" об`єднання громадян металопрокат в асортименті на загальну суму 191 826,43 грн. Факт поставки металопродукції підтверджується товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та фіксують відомості щодо здійснення господарської операції.

Так, згідно умов Договору та Специфікації № 1 від 28.02.2020 поставку металопродукції підтверджують підписані представниками та скріплені печатками сторін (без заперечень щодо кількості, асортименту та якості):

- видаткова накладна № РН8-000824 від 02.03.2020 на суму 32 120,00 грн. Сума боргу за цією накладною становить 293,57 грн.;

- товарно-транспортна накладна № (PH 314.824) від 02.03.2020;

- видаткова накладна № РН8-000827 від 02.03.2020 на суму 40 129,75 грн. Повністю несплачена;

- товарно-транспортна накладна № (PH 311.827) від 02.03.2020;

- видаткова накладна № РН8-000828 від 02.03.2020 на суму 34 606,98 грн. Повністю несплачена;

- товарно-транспортна накладна № (PH 311.828) від 02.03.2020;

- видаткова накладна № РН8-000829 від 02.03.2020 на суму 39 948,30 грн. Повністю несплачена;

- товарно-транспортна накладна № (PH 311.829) від 02.03.2020;

- видаткова накладна № РН8-000830 від 02.03.2020 на суму 32 173,40 грн. Повністю несплачена;

- товарно-транспортна накладна № (PH 311.830) від 02.03.2020;

- видаткова накладна № РН8-000831 від 02.03.2020 на суму 12 848,00 грн. Повністю несплачена;

- товарно-транспортна накладна № (PH 314.831) від 02.03.2020.

Всі поставки підтверджуються Довіреністю № 9 від 02 березня 2020 року. Також, за твердженням позивача Рахунок-фактуру № СФ8-00851 від 28.02.2020 в оригіналі передано Підприємству "Конвектор" об`єднання громадян разом з першою видатковою накладною під час відвантаження товару.

Згідно з пунктом 4.8. Договору поставки № 367/ОД/ХР/19 від 05.08.2019 у випадку наявності заборгованості за Товар, отриманий Покупцем раніше (на підставі іншого документа, ніж вказаного у платіжному дорученні Покупця), Постачальник має право отриману від Покупця оплату зарахувати спочатку в рахунок погашення заборгованості, а залишок зарахувати в оплату за відповідним документом, вказаним у платіжному дорученні.

На підставі цього положення Договору проплати на загальну суму 31 826,43 грн., які були здійснені відповідачем після поставки Товару, зараховані в рахунок оплати за поставку згідно видаткової накладної № РН8-000824 від 02.03.2020. Зокрема: 15 000,00 грн. (часткова сплата суми боргу 01.04.2020) та 16 826,43 грн. (часткова сплата суми боргу 17.04.2020).

Разом з тим, залишок вартості отриманого Товару Підприємством "Конвектор" об`єднання громадян оплачено не було. Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача за Договором поставки № 367/ОД/ХР/19 від 05 серпня 2019 року становить 160 000,00 грн. Крім того, внаслідок прострочення виконання Підприємством "Конвектор" об`єднання громадян грошового зобов`язання, позивачем, на підставі пункту 7.2. Договору також нараховано та заявлено до стягнення штрафу у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми, що складає 32 000,00 грн. Обставини щодо стягнення суми основного боргу та неустойки в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Окремим видом зобов`язання є договір поставки. Так, згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Також за приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів остаточної оплати продукції за Договором поставки № 367/ОД/ХР/19 від 05 серпня 2019 року у погоджені сторонами строки не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" в частині стягнення основного боргу в розмірі 160 000,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами частини другої статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 ГК України).

Відповідно також до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Розділом 7 Договору поставки № 367/ОД/ХР/19 від 05 серпня 2019 року встановлено відповідальність сторін. Зокрема, згідно пункту 7.2. Договору, у випадку невиконання зобов`язань з оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.

Позивачем наведено наступний розрахунок штрафних санкцій: 160 000,00 грн. (сума боргу на дату подання позову) х 20% = 32 000,00 грн., що не суперечить вимогам чинного законодавства та є арифметично вірним. Відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" в частині стягнення з відповідача 32 000,00 грн. штрафу також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позовні вимоги у даній справі задоволено у повному обсязі, а відтак витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 880,00 грн. покладаються на Підприємство "Конвектор" об`єднання громадян.

Відповідно до статей 11, 12, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 173-175, 193, 199 Господарського кодексу України та керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 126 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" - задовольнити.

Стягнути з Підприємства "Конвектор" об`єднання громадян (місцезнаходження: 61023, місто Харків, вулиця Весніна, будинок 7 А, квартира 7; код ЄДРПОУ 32266548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (місцезнаходження: 69006, місто Запоріжжя, вулиця Валерія Лобановського, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 32040840) суму основного боргу за Договором поставки № 367/ОД/ХР/19 від 05.08.2019 в розмірі 160 000,00 грн., штраф в розмірі 32 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 880,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "17" серпня 2020 р.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/1319/20