Рішення

від 14.08.2020 по справі 923/557/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 року м. Херсон Справа № 923/557/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. , розглянувши справу

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м.Скадовськ Херсонської області

до: Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт", м. Скадовськ Херсонської області

про стягнення 135225,29 грн заборгованості за договором № 198-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів)

представники сторін не викликались

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (відповідач) про стягнення 135225,29 грн заборгованості за договором № 198-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів), з яких - 71406,08 грн основного боргу, 4670,26 грн 3% річних, 9108,09 грн втрат від інфляції та 50040,86 грн пені.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 12.06.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з п.) 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 18.06.2020 відповідно до поштового повідомлення про вручення (а.с. 45).

Ухвала про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Скадовськ Херсонської області вул.Мангубінська 2) вручена відповідачу 20.06.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44).

З огляду на викладене, сторони у справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд враховує, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

При цьому суд також враховує, що строк вважається не пропущеним, якщо до його закінчення заява здана на пошту чи передана іншими відповідними засобами зв"язку (ч. 7 ст. 116 ГПК України).

Відповідно до розділу 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 12.12.2007 N 1149 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за N 1383/14650, Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;

Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на вищевикладене, встановлений Законом строк для подання відповідачем відзиву сплинув, враховуючи поштовий перебіг. Однак, відповідач не надав відзиву на позовну заяву.

Суд дійшов висновку, що враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

29.12.2017 між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (за договором - Адміністрація) та Державним підприємством "Скадовський морський торговельний порт" (за договором - Портовий оператор) було укладено договір про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) №198-П-АМПУ-17 (надалі - Договір), за умовами п.1.1. якого Адміністрація зобов`язалась забезпечити доступ Портового оператора до причалів № 1, 2, 3, 4 Скадовської філії ДП "Адміністрація морських портів України", що перебувають у господарському віданні Адміністрації, для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов`язувався сплачувати Адміністрації плату за Послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використання причалів в межах, визначених в паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди.

При цьому, згідно п.8.2. Договору, всі права та обов`язки Адміністрації, які передбачені цим Договором, виконуються Скадовською філією ДП "Адміністрація морських портів України".

У відповідності до п. 3.1. Договору, нарахування плати за послуги із забезпечення доступу до причалів здійснюється за тарифами у відповідності до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 року № 541. Для формування рахунку та акту наданих послуг Портовий оператор зобов`язався надавати Адміністрації протягом 2 робочих днів, після завершення обробки суднової партії, інформацію та документи у відповідності до Додатку № 3 до Договору. Формування рахунку та акту наданих послуг здійснюється на дату завершення обробки суднової партії протягом 3 робочих днів з дати отримання документів від Портового оператора.

Датою надання послуг є дата складання акту наданих послуг (п. 3.2 договору).

Порядок оплати рахунків врегульовано п.3.4. Договору, у якому зазначено, що оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом двадцяти банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з дати підписання і діє протягом 3 років з дати підписання.

На виконання укладеного між сторонами договору, позивач направив на адресу відповідача рахунок № 26 від 13.01.2018 на суму 27959,90 грн по судну Volgo-balt 179 та рахунок № 118 від 05.03.2018 на суму 43446,18 грн по судну "Дніпро-7".

Суд враховує, що банківський день - робочий день, протягом якого банк здійснює банківські операції. Крім того, вихідними днями є субота та неділя, а 8 березня - це святковий день відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3.4 договору відповідач повинен був протягом двадцяти банківських днів сплатити позивачу суму 27959,90 грн за рахунком №26 від 13.01.2018 (до 10.02.2018 включно) та 43446,18 грн за рахунком № 118 від 05.03.2018 (до 03.04.2018 включно).

Але відповідач не виконав своїх зобов"язань і не сплатив вартість послуг, у зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 71406,08 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України").

Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Сторонами підписано і скріплено печатками акти виконання робіт (надання послуг) № 25 від 13.01.2018 на суму 27959,90 грн та № 119 від 05.03.2018 на суму 43446,18 грн, які складені відповідно до вищезазначених вимог Закону.

Таким чином, позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов`язання означає виконання його належними суб`єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов`язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 29.12.2017 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов`язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань за договором.

Доказів перерахування основного боргу в сумі 71406,08 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у зв"язку з простроченням оплати послуг просить стягнути з відповідача 4670,26 грн 3% річних та 9108,09 грн втрат від інфляції.

Пунктами 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" роз"яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій, річних та втрат від інфляції за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, тобто з 11.02.2018 щодо суми 27959,90 грн (що позивачем не було враховано) та з 04.04.2018 щодо суми 43446,18 грн відповідно.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що позивач розраховував річні, інфляційні та пеню станом на 17.05.2020.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахувань інфляційних, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок:

Розрахунок інфляційних збитків

Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 27959,9грн. 11.02.2018 17.05.2020 43446,18грн. 04.04.2018 17.05.2020 Розрахунок інфляційних збитків.

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Лютий 2018 - Квітень 2020 100.9 101.1 100.8 100 100 99.3 100 101.9 101.7 101.4 101 100.5 100.9 101 100.7 99.5 99.4 99.7 100.7 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 113.55 27 959.00 31 747.44 3 788.44 Квітень 2018 - Квітень 2020 100.8 100 100 99.3 100 101.9 101.7 101.4 101 100.5 100.9 101 100.7 99.5 99.4 99.7 100.7 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 111.32 43 446.00 48 364.09 4 918.09 Всього: 8 706.53 Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції підлягають частковому стягненню - в сумі 8706,53.

З огляду на вищевикладене, здійснивши перевірку правильності нарахувань 3% річних, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки 11.02.2018 17.05.2020 827 27 959.00 3 1 899.58 04.04.2018 17.05.2020 775 43 446.00 3 2 766.10 Всього: 1602 4 665.68 Таким чином, вимоги про стягнення 3 % річних також підлягають частковому задоволенню - в сумі 4665,68 грн.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 50040,86 грн пені, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Укладаючи договір від 29.12.2017 сторони пунктом 6.4 передбачили, що у за порушення Портовим оператором строків оплати, вказаних у цьому договорі, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, періодом нарахування пені є щодо суми 27959,90 грн з 11.02.2018 по 11.08.2018, щодо суми 43446,18 грн з 04.04.2018 по 04.10.2018.

Зазначена норма права - ч. 6 ст. 232 ГК України при розрахунку пені позивачем не була врахована.

Здійснивши перевірку правильності нарахувань пені, про що зазначалось вище, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 11.02.2018 01.03.2018 19 27 959.00 16 32 465.73 02.03.2018 12.07.2018 133 71 405.00 17 34 7 510.88 13.07.2018 11.08.2018 30 27 959.00 17.5 35 804.30 13.07.2018 06.09.2018 56 43 446.00 17.5 35 2 332.99 07.09.2018 04.10.2018 28 43 446.00 18 36 1 199.82 Всього: 12 313.72 Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню - в сумі 12313,72 грн.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню в сумі 97092,01 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України витрати щодо сплаченого судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог (2102/135225,29*97092,01=1509,24 грн.)

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково

2. Стягнути з Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (м. Скадовськ Херсонської області вул. Мангубінська 2, код 01125703) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (м.Скадовськ Херсонської області вул. Мангубінська 2, код 38728486, р/р НОМЕР_1 , код валюти 980 в ПАТ АБ "Укргазбанк" МФО 320478) 71406,08 грн основного боргу, 8706,53 грн втрат від інфляції, 4665,68 грн 3% річних, 12313,72 грн пені та 1509,24грн витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 14.08.2020.

Суддя В.В.Литвинова