Рішення

від 17.08.2020 по справі 925/693/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Справа № 925/693/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом моторного транспортного страхового бюро України, м. Київ

до приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой", м. Черкаси

про стягнення 12 865 грн. 87 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося моторне транспортне страхове бюро України до приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой" про стягнення з відповідача в порядку регресу 12 177 грн. 62 коп. сплаченого страхового відшкодування, з підстав визначених ст. ст. 1187, 1188 ЦК України та Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та 688 грн. 25 коп. послуг аварійного комісара.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 30 липня 2020 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 липня 2020 року було оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 17 серпня 2020 року на підставі ст.216 ГПК України.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У визначені судом та продовжені законом строки відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Звертаючись до суду позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди позивачем було виплачено відшкодування власнику автомобіля марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту у розмірі 12 177 грн. 62 коп., а тому позивачем в силу положень ст. ст. 38, 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" отримано право звернення із регресним позовом до власника транспортного засобу, з вини водія якого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Також позивач вказував, що його загальний розмір витрат з урахуванням послуг аварійного комісара складає 12 865 грн. 87 коп.

Стягнення вказаної суми шкоди в порядку регресу і є предметом розгляду даного спору.

З матеріалів справи вбачається, що 29 жовтня 2015 року о 16 год. 10 хв. в м. Черкаси по вул. Небесної Сотні навпроти будинку №7 сталася ДТП за участю двох транспортних засобів: автомобіля марки МАЗ 5551, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 під його керуванням.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення №711/9986/15-п ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.8).

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 18 січня 2016 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2015 року закрито в зв`язку з відмовою скаржника від своїх апеляційних вимог.

За приписами ч. 6 ст.75 ГПК України постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП є доведеною.

В рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2019 року та постанові Черкаського апеляційного суду зі справи №712/16011/18 за позовом моторного транспортного страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування було встановлено, що володільцем джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу МАЗ 5551, 1993 року випуску було приватне підприємство "Черкаси-Інтерстрой".

ОСОБА_2 звернувся до позивача МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 12 листопада 2015 року та із заявою про виплату страхового відшкодування від 05 січня 2016 року (а.с. 8 -11).

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Іщенка Петра Юхимовича, пошкодженого внаслідок ДТП, складала 14 613 грн. 14 коп. Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилася на основі Звіту № 622 про визначення вартості матеріального збитку від 03 грудня 2015 року; наказу № 994 від 11 лютого 2016 року; довідки № 1 від 02 лютого 2016 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ( а.с. 16-27)

МТСБУ відшкодувало завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 12 177 грн. 62 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 994рв від 12 лютого 2016 року (а. с. 38)

Згідно платіжного доручення № 972рв від 26 січня 2016 року МТСБУ за послуги аварійного комісара згідно рахунку № 972 від 15 грудня 2015 року, справа 29265 сплачено 688 грн. 25 коп. (а.с. 40)

З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що він працював на приватному підприємстві "Промелектробуд 2000" (що в подальшому було перейменовано на приватне підприємство "Черкаси Інтерстройбуд") з 02 липня 2013 року, згідно наказу №25К від 01 липня 2013 року. З 11 березня 2015 року звільнений з роботи за власним бажанням згідно наказу №10 від 11 березня 2015 року (а.с. 75).

У відповідності до листа Регіонального сервісного центру в Черкаській області Територіальний сервісний центр №7141 від 24 травня 2019 року № 31/23/41-1296, згідно облікових даних ЄДР МВС "НАІС", станом на 29 жовтня 2015 року, транспортний засіб марки МАЗ 5551, 1993 року випуску, сірого кольору, №шасі НОМЕР_3 перебував у власності "Черкаси Інтерстрой" ПП, ЄДРПОУ 3864624. Станом на 23 травня 2019 року вищевказаний транспортний засіб зареєстровано за ТОВ "ДП Спецтехніка" ЄДРПОУ 42829042 (а.с. 89).

Суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі, та обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог до нього, оскільки він керував транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків, тому саме ПП "Черкаси - Інтерстрой" як володілець транспортного засобу, на момент скоєння ДТП, має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої її працівником.

При цьому, позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України не заявило клопотання про залучення до участі в справі як відповідача власника джерела підвищеної небезпеки, яким була заподіяна шкода ПП "Черкаси - Інтерстрой".

Також колегія суддів апеляційної інстанції не погодилася з доводами викладеними в апеляційній скарзі про те, що відповідач не довів того, що він перебував у трудових відносинах з ПП "Черкаси - Інтерстрой" на момент скоєння ДТП.

Як зазначалось, зі змісту довідки № 75576674 про дорожньою-транспортну пригоду вбачається, що ОСОБА_1 29 жовтня 2015 року о 16 год. 10 хв. керував автомобілем самоскид МАЗ 5551, д.н.з НОМЕР_2 , який належав ПП "Черкаси - Інтерстрой". При цьому, в якості місцезнаходження власника ТЗ в довідці зазначено м. Черкаси вул. Корольова Академіка, 11.

Крім того, під час оформлення ДТП працівниками ДАЇ не було встановлено відсутність підстав визначених законом щодо керування ОСОБА_1 ТЗ (самоскид МАЗ 5551, д.н.з НОМЕР_2 ) даної категорії, як і наявність іншої підстави щодо керування ТЗ, який належить юридичній особі ПП "Черкаси - Інтерстрой".

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів відповідач не укладав.

За приписами ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст.38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник).

Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Спеціальний Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За змістом цього Закону страхове відшкодування, яке за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик виплатив третій особі, а не своєму страхувальнику, є одночасно й відшкодуванням шкоди третій особі (потерпілому) в деліктному зобов`язанні, оскільки страховик у договірних правовідносинах обов`язкового страхування відповідальності є одночасно боржником у цьому деліктному зобов`язанні.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачено нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У зазначеній нормі встановлюються загальні правила відшкодування юридичною або фізичною особою потерпілій стороні шкоди, завданої їхнім працівником або іншою особою. Це один з випадків, коли суб`єктом деліктної відповідальності виступає юридична або фізична особа, яка шкоди потерпілій стороні безпосередньо не завдавала. Тобто, особливістю цих зобов`язань є те, що закон відмежовує особу, яка безпосередньо завдала потерпілій стороні шкоди, від особи, яка повинна цю шкоду відшкодувати.

Як роз`яснено в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов`язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб , що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов`язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров`ю, виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та ін.), відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

У цивільному праві під діями юридичної особи визнаються: дії органу, її представників, а також її членів або інших учасників (працівників і службовців). Покладення на юридичну особу відповідальності за вказаною нормою пояснюється тим, що безпосередній заподіювач шкоди (працівник) юридично втілює волю осіб, з якими він пов`язаний трудовим договором (контрактом), а тому його вина визнається виною роботодавця. Правовий зв`язок між юридичною особою та працівником виникає з трудових відносин незалежно від їх характеру - постійні, тимчасові, сезонні відносини або відносини, що склалися між зазначеними особами при виконанні працівником іншої роботи за трудовим договором (контрактом).

Під виконанням працівником своїх трудових обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною особою, або спричинена невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого дня.

Деліктні зобов`язання, передбачені вказаною нормою, включають: потерпілу особу, що зазнала шкоди; відповідача - юридичну особу, яка безпосередньо шкоди потерпілій стороні не завдавала; фактичного заподіювача шкоди - працівника, який пов`язаний з відповідачем виконанням своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності за статтею 1172 ЦК України необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника, шкода, завдана потерпілій стороні, причинний зв`язок між протиправною поведінкою працівника і завданою шкодою, вина працівника), так і спеціальних умов, які обов`язково слід ураховувати. Це обставини, за наявності яких шкода була спричинена, хоча сама шкода в цих зобов`язаннях і не набуває якихось особливостей. До таких обставин частина перша вказаної норми відносить виконання трудових (службових) обов`язків працівником.

Відповідач під час розгляду даної справи не спростував доводи позивача про те, що власником автомобіля МАЗ - 5551, державний номерний знак НОМЕР_2 було саме приватне підприємство "Черкаси-Інтерстрой", а також те, що водій автомобіля ОСОБА_1 під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з приватним підприємством "Черкаси-Інтерстрой".

Вина водія доведена судовим рішенням і даний факт відповідачем під час розгляду справи не спростований.

Наданими позивачем суду належними та допустимими доказами доведено протиправну поведінку працівника відповідача, розмір спричиненої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою працівника і завданою шкодою.

Отже, в даному випадку позивач, як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до юридичної особа, яка в свою чергу зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків у розмірі виплаченого відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой", вул. Академіка Корольова, 11, оф. 205, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38646241 на користь моторного транспортного страхового бюро України, Русанівський бульвар, 8, м. Київ, ідентифікаційний код 21647131 - 12 177 грн. 62 коп. страхового відшкодування, 688 грн. 25 коп. послуг аварійного комісара та 2 102 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 17 серпня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович