Рішення

від 12.08.2020 по справі 927/130/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/130/20

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпласт ,

провулок Артилерійський, буд. 9-А, приміщення 3-4, м. Київ, 03113;

вул. Академіка Філатова, буд. 22/8, офіс 200, м. Київ, 01042;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Фасад ,

вул. Пушкіна, буд. 16, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013;

предмет спору: про стягнення 593919,55грн

за участю представників сторін:

від позивача: Пшенишна В.В. - адвокат, ордер на надання правової допомоги серія КВ №418579, видано 02.01.2020;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 12.08.2020, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

21.02.2020, до Господарського суду Чернігівської області, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпласт (надалі - ТОВ Хімпласт ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Фасад (надалі - ТОВ Соліс Фасад ) про стягнення 593919,55грн, з них: 505020,00грн заборгованості за товар поставлений на виконання умов договору поставки №170319 від 01.03.2019 (надалі - Договір) та Специфікації від 02.07.2019 до нього, за видатковою накладною №1066 від 02.07.2019; 7183,84грн трьох відсотків річних за період з 24.07.2019 по 09.01.2020; 6195,24грн інфляційних втрат за період серпень-листопад 2019 року, нарахованих відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України); 75520,47грн пені за період з 24.07.2019 по 09.01.2020, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п.6.2. Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем умов Договору, а саме несвоєчасним розрахунком за товар поставлений за видатковою накладною №1066 від 02.07.2019, складеною на виконання його умов та Специфікації від 02.07.2019 до нього.

Ухвалою суду від 11.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №927/130/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.04.2020, учасникам справи встановлено строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог.

08.04.2020, сторони в підготовче засідання не прибули повноважних представників не направили. На адресу суду від позивача надійшла письмова заява від 03.04.2020 б/н з проханням провести попереднє засідання в справі за відсутності повноважного представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Позов підтримано в повному обсязі. Судом заява позивача задоволена, з огляду на те, що участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони.

Відповідач проти заявлених вимог не заперечив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Ухвала суду про відкриття провадження в справі №927/130/20 від 11.03.2020 надіслана за адресою державної реєстрації відповідача, а саме: вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013, повернута за зворотною адресою відділом поштового зв`язку з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , примітка адресат за вказаною адресою відсутній .

Судом перевірено відомості щодо адреси державної реєстрації відповідача згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг долучено до матеріалів справи) та встановлено, що адреса реєстрації відповідача, за якою направлялась ухвала суду від 11.03.2020, є актуальною.

Виходячи зі змісту п. 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання в справі №927/130/20

Судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , з урахування змін внесених постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 22.04.2020 №291, від 04.05.2020 №343, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641 у період з 12.03.2020 по 31.08.2020 на всій території України введено карантин.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій в зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX внесено, зокрема, зміни до Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), що набули законної сили 02.04.2020. Відповідно до п. 4 Розділу Х Прикінцеві положення ГПК України, в редакції названого Закону, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки для подання відзиву продовжуються на строк дії карантину, так само як і процесуальні строки розгляду справи по суті.

З урахуванням наведених положень, з метою недопущення обмеження процесуальних прав сторони (відповідача у справі) на участь в судовому розгляді спору та подання відзиву на позов, ухвалами суду від 08.04.2020, від 27.04.2020, від 20.05.2020, від 01.06.2020, від 01.07.2020 неодноразово відкладались підготовчі засідання в справі №927/130/20.

17.07.2020, набув чинності Закон України №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020, яким викладено в новій редакції п.4 Прикінцевих положень розділу Х ГПК України. Зокрема передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (в разі наявності в них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими в зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд, за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії в визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими в зв`язку з карантином.

При цьому, згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України , в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій в зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (в разі наявності в них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Ухвалою суду від 20.07.2020 судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 12.08.2020, про що сторони повідомлені засобами поштового зв`язку за адресами їх державної реєстрації.

12.08.2020, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Ухвала суду від 20.07.2020 направлена за адресою державної реєстрації відповідача згідно з даними ЄДРПОУ (витяг наявний в матеріалах справи, актуальність даних судом перевірено), повернута відділом поштового зв`язку на адресу суду без вручення адресату з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

За висновком суду, відповідно до п. 5 частини 6 статті 242 ГПК України відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи №927/130/20, натомість своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні та подання своєї позиції щодо заявлених до нього вимог не скористався, строк на подання відзиву на позов у порядку статей 165, 178 ГПК України сплинув 06.08.2020 (з урахуванням вимог п.4 Прикінцевих положень розділу Х ГПК України, в редакції Законів України №540-ІХ від 30.03.2020 та №731-ІХ від 18.06.2020), будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Додатково, для відповідача, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (за веб-адресою: http://court.gov.ua/) розміщувалися повідомлення про відкладення підготовчих засідань та призначення судового розгляду по суті справи №927/130/20 на відповідні дати.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 2 частини 3 вказаної статті визначено: якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника в разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору в відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань у справі №927/130/20, натомість процесуальним правом на участь у судових засіданнях не скористався, явку повноважного представника не забезпечив (без пояснення причин), правом на подачу відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав, суд вважає, що неприбуття його в судові засідання та неподання відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.

12.08.2020, судом розпочато розгляд справи по суті; позивач заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Судом проведено розгляд даної справи в межах розумних строків, з урахуванням положень п.4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, в редакції Законів України від 30.03.2020 № 540-IX та від 18.06.2020 №731-ХІ.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019, між ТОВ Хімпласт (Постачальник, позивач у справі) та ТОВ Соліс Фасад (Покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки №170319 (надалі - Договір) за п. 1.1., п.1.2. якого Постачальник зобов`язався передати полімерну сировину - поліпропілен у гранулах (надалі - Товар) у власність Покупцеві, а Покупець, у свою чергу, зобов`язався прийняти і оплатити Товар на умовах та в строки, передбачені цим Договором. Поставка Товару здійснюється партіями, відповідно до підписаних уповноваженими представниками Сторін Специфікацій. У Специфікації зазначається: перелік Товару, ціна кожної одиниці, загальна вартість партії Товару.

За умовами п.2.5. Договору, Постачальник здійснює передачу замовленої партії Товару протягом 5 банківських днів від дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної Специфікації. Місце передачі замовленої партії Товару - м. Київ, проспект Перемоги, 67, Бізнес Центр Нивки Сіті , корпус АПК 13-2, склад ТОВ Хімпласт , або за домовленістю сторін склад Покупця (п.5.1. Договору).

Специфікацією від 02.07.2019 до Договору (додаток №01) сторони погодили поставку Товару: полістирол, що спінюється, марки VSTEPS F-302 0,85-1,25мм, у кількості 10 тонн, загальною вартістю 520020,00грн (з ПДВ).

За вказаною Специфікацією оплата за передану Постачальником партію Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі протягом 21 календарного дня з моменту передачі Постачальником партії Товару, на поточний рахунок останнього в національній валюті України на підставі рахунку-фактури та з урахуванням умов п.2.4 даного Договору.

Згідно п.5.2. Договору, право власності Покупця на Товар виникає з моменту прийому ним Товару, факт якого засвідчується товарно-транспортною накладною або видатковою накладною, підписаними уповноваженими представниками сторін та виданими після отримання Постачальником від уповноваженого представника Покупця відповідної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та § 3 Глави 54 ЦК України.

Як встановлено судом, виходячи зі змісту п.9.1. та п.9.2. Договору, цей Договір є чинним, строк його дії закінчується 31.12.2020.

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості поставленого Товару, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, а також штрафних санкцій (неустойки) за порушення відповідачем грошових зобов`язань обумовлених Договором.

Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі належить факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати обумовленого Товару; наявність достатніх правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій за фактом порушення договірних зобов`язань, а також правових наслідків, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Специфікації від 02.07.2019 до нього, Постачальником за видатковою накладною №1066 від 02.07.2019 поставлено, а Покупцем в особі директора Ялини О.А. на підставі довіреності №38 від 02.07.2019 отримано Товар загальною вартістю 520020,00грн (з ПДВ).

Дана видаткова накладна складена за підписом обох сторін. Факт отримання товару за вказаним документом відповідачем не заперечується.

Постачальником виставлено до сплати рахунок №1020 від 02.07.2019 за отриманий Покупцем Товар.

За статтею 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з умов Специфікації від 02.07.2019 до Договору, відповідач мав розрахуватися за отриманий Товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання Товару, тобто в строк по 23.07.2019 (включно).

Відповідач порушив умови Договору, за поставлений Товар в установлений строк не розрахувався. З порушенням погоджених сторонами строків, відповідачем у рахунок отриманого Товару сплачено 15000,00грн в наступному порядку: 01.10.2019 - 5000,00грн; 14.11.2019 - 5000,00грн, 29.11.2019 - 5000,00грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку Постачальника.

На момент винесення рішення в справі доказів оплати решти вартості поставленого Товару на суму 505020,00грн до суду не подано.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов у частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 505020,00грн є обґрунтованим, правомірним, підтверджується матеріалами справи, відтак підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За визначенням статей 549 та 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 даного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З урахуванням наведених норм розмір неустойки (пені) за порушення грошових зобов`язань встановлюється сторонами в договорі в відсотковому співвідношенні до суми невиконаного зобов`язання, однак не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, якщо інше не передбачено в спеціальному нормативно-правовому акті, що регулює спірні правовідносини сторін.

У пункті п.6.1. Договору сторонами погоджено, що в разі порушення строків оплати за переданий Товар, Покупець сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Сплата штрафу не звільняє Покупця від повної оплати за переданий Постачальником Товар.

Беручи до уваги, що сторонами погоджено нарахування договірних санкцій у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний вид штрафних санкцій є пенею, що стягується за порушення грошових зобов`язань, тобто її розмір має бути обмежено подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Керуючись умовами п.6.1. Договору позивачем заявлено до стягнення 75520,47грн пені за період з 24.07.2019 по 09.01.2020, нарахованої у розмірі подвійної обліковою ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 6 статті 232 ГК України.

За приписами статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на порушення відповідачем строків по оплаті вартості поставленого товару, що ним не заперечується та підтверджується матеріалами справи, виходячи з погоджених сторонами умов у п.6.1. Договору, суд, перевіривши розрахунок неустойки (пені) наявний у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення неустойки (пені) частково в сумі 75511,28грн за заявлений період, враховуючи що в поданому до суду розрахунку не враховано, що 2020 рік складається із 366 календарних днів.

Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами частини 2 статті 625 ЦК України позивачем, за прострочення відповідачем грошових зобов`язань, заявлено до стягнення 6195,24грн інфляційних втрат за серпень - листопад 2019 року та 7183,84грн - трьох відсотків річних за період з 24.07.2019 по 09.01.2020.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунок позивача, приймаючи до уваги, що відповідач у порушення умов статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 6195,24грн за заявлений період та в частині трьох відсотків річних у сумі 7182,82грн за заявлений період, враховуючи що в поданому до суду розрахунку не враховано, що 2020 рік складається із 366 календарних днів.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню за рахунок відповідача позивачу має бути відшкодований судовий збір у сумі 8907,90грн.

Суд не вбачає правових підстав для вирішення питання щодо розподілу між сторонами витрат позивача на правову допомогу, орієнтовний розмір якої визначено в позовній заяві в сумі 20000,00грн за відсутності в матеріалах справи на момент винесення рішення в справі будь-яких доказів на підтвердження фактичних /реально понесених/ витрат позивача (розрахунок до суду не подано). При цьому, суд вважає за доцільне констатувати, що до закінчення судових дебатів позивачем не подано заяву про надання таких доказів до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як це обумовлено частиною 8 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статей 202, 233, 236, 238, 241, п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Законів України від 30.03.2020 № 540-IX та від 18.06.2020 №731-ХІ ) , господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпласт (провулок Артилерійський, буд. 9-А, приміщення 3-4, м. Київ, 03113, код ЄДРПОУ 21628041) до Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Фасад (вул. Пушкіна, буд. 16, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013, код ЄДРПОУ 41064191) про стягнення 593919,55грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Фасад (вул. Пушкіна, буд. 16, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013, код ЄДРПОУ 41064191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпласт (провулок Артилерійський, буд. 9-А, приміщення 3-4, м. Київ, 03113, код ЄДРПОУ 21628041) 505020,00грн основного боргу, 7182,82грн трьох відсотків річних, 6195,24грн інфляційних втрат, 75511,28грн пені та 8907,90грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 17.08.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко