Рішення

від 17.08.2020 по справі 927/279/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/279/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Заступника військового прокурора Деснянського гарнізону,

вул. Рибалко, 6А, смт Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024

в інтересах держави в особі:

позивача 1: Міністерства оборони України,

пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168

позивача 2: Остерської квартирно-експлуатаційної частини району,

вул. Ювілейна, 3, смт Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024

до відповідача: Комунального підприємства "Міжріччя" Деснянської селищної ради,

вул. Ювілейна, 1-А, смт Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024

про стягнення 27770, 01 грн

Учасники справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Заступником військового прокурора Деснянського гарнізону подано позовну заяву в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Міжріччя" Деснянської селищної ради на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) витрати по сплаті заборгованості за Договором особистого строкового земельного сервітуту № 01/2019 від 21 лютого 2019 року у сумі 25690,07 грн та пеню у сумі 2079,94 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2020 вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/279/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ст.165 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиції учасників справи.

Позов обгрунтовано не сплатою відповідачем в повному обсязі плати за користування сервітутом за Договором № 01/2019 особистого строкового земельного сервітуту від 21.02.2019 в сумі 25690,07 грн за період з липня по листопад 2019 року.

Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Обгрунтовуючи позов заступник військового прокурора Деснянського гарнізону посилається на те, що відповідно до ст. 2 Закону України Про оборону України та ст. 15 Закону України Про Збройні Сили України фінансування потреб національної оборони та Збройних Сил України здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. З та ч. 1 ст. 10 Закону України Про оборону України , п. п. 1, 6 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про Збройні Сили України , Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, об`єднань, з`єднань, військових частин, установ та організацій. Органами на місцях є підпорядковані Міністру оборони України командири зазначених військових формувань. Вони зобов`язані вживати заходи для відшкодування завданої державі шкоди, для чого діяти відповідно до Закону, в тому числі в разі необхідності представляти інтереси держави у судах.

Остерська КЕЧ району діє на підставі Положення про Остерську квартирно-експлуатаційну частину (району) , що затверджене Начальником ПТКЕУ №48 від 07.03.18, та згідно Закону України Про господарську діяльність у Збройних Силах України - є суб`єктом господарської діяльності у Збройних Силах України, яка здійснює свою діяльність з метою підтримання життєдіяльності військ, належного рівня бойової та мобілізаційної готовності.

Згідно вимог ст. 14 Закону України Про Збройні Сили України , Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Остерська КЕЧ району зареєстрована згідно свідоцтва, як суб`єкт господарської діяльності у Збройних Силах України.

Використання земель оборони без дотримання вимог чинного законодавства порушує суспільні та державні інтереси.

Таким чином шкода, яка спричиняється Міністерству оборони України внаслідок несплати Сервітуарієм Користувачу плати за користування особистим строковим сервітутом, є порушенням інтересів держави.

Прокурор зазначає, що враховуючи вищевикладене, орган державної влади, а саме Міністерство оборони України в особі Остерської КЕЧ району належним чином не виконує свої обов`язки щодо стягнення заборгованості за договором особистого строкового земельного сервітуту, заходи щодо захисту інтересів держави при реальному їх порушенні, не вживає, позовну роботу, спрямовану на стягнення заборгованості не проводить, відповідний позов до суду не подало, а отже виявлені порушення, на даний час залишаються не усунутими.

Попередньо, перед зверненням до суду, заступник військового прокурора Деснянського гарнізону листами від 18.03.2020 повідомив позивачів про направлення позову до Господарського суду Чернігівської області.

Позивачі у розумний строк з позовом до суду про стягнення заборгованості не звертались в зв`язку з чим позов подано заступником військового прокурора Деснянського гарнізону, у позові належним чином обґрунтовано порушення інтересів держави, підстави представництва інтересів держави у суді. Судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі після чого Міністерство оборони України та Остерська квартирно-експлуатаційної частина району набули статусу позивачів.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі № 927/279/20 від 06.04.2020, яка була направлена судом відповідачу рекомендованим листом, на адресу вказану у позовній заяві позивачем (вул. Ювілейна, 1-А, смт Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024) повернулась 15.04.2020 до суду без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Судом 18.05.2020 повторно було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі № 927/279/20 від 06.04.2020 відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану у позовній заяві позивачем, але вона повернулась 27.05.2020 до суду без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Судом були вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.08.2020 зареєстровано юридичну особу - Комунальне підприємство "Міжріччя" Деснянської селищної ради, вул. Ювілейна, 1-А, смт Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024, перебуває в стані припинення 20.07.2020, вимоги кредиторів розглядаються до 20.09.2020.

Згідно з ч.5 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В зв`язку з тим, що на дату винесення судового рішення відсутній запис про припинення відповідача, у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі № 927/279/20 від 06.04.2020 направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДР, і повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву і, лише у силу нехтування своїми правами на одержання поштового відправлення (фактично відмовившись від одержання поштового відправлення), відповідач не отримав ухвали суду, а отже не скористався своїми процесуальним правами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 3 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзиву на позов, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненням), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу встановлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020 на усій території України.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 22.05.2020 до 22.06.2020 із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", якою з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22.05.2020 до 31.07.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Окрім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, внесено, зокрема, зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, у відповідності до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції вищевказаного Закону, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-ІХ від 18.06.2020.

Відповідно до вказаного закону пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону від 18 червня 2020 року №731-ІХ встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Проте, відповідних заяв від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився в межах розумного строку, та з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України 17.08.2020 у перший день після виходу судді з відпустки.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 21.02.2019 між Остерською квртирно-експлуатаційною частиною району (користувач) та Комунальним підприємством Міжріччя Деснянської селищної ради (сервітуарій) було укладено договір №01/2019 особистого строкового земельного сервітуту далі - Договір (а.с. 20-23).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору користувач на підставі розпорядження Козелецької районної державної адміністрації № 657 від 28 вересня 2018 р., листа начальника Головного квартирно- експлуатаційного управління ЗСУ від 02.08.2018 року №303/6/27/1444, встановлює особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки, площею 393,0128 га, кадастровий номер земельної діянки - 7422055400:23:021:0001, яка розташована в межах смт. Десна, Козелецького району, Чернігівської області (далі - Земельна ділянка) в інтересах сервітуарія для встановлення модульної твердопаливної котельні з метою теплозабезпечення житлового фонду, соціальних об`єктів та можливістю теплозабезпечення військових об`єктів, розташованих у смт. Десна.

Зазначена земельна ділянка належить до державної власності у межах смт.Десна, категорія земель - землі оборони, та перебуває у постійному користування Остерської КЕЧ району, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1650013374220 від 21.09.2018.

Згідно п. 2.1 Договору договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 21.01.2022 включно.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Договору плата за договором встановлюється у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки 1кв. м земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт особистого сервітуту помножених на загальну площу земельної ділянки та на строк дії договору.

Виходячи з цього, розмір плати за цим договором на рік складає:

46,54 х 1000 х 10% х12 = 55848 грн.

де: НГО - нормативна грошова оцінка 1 м земельної ділянки, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру складає 46,54 грн за 1 м 2 .

Плата за Договором здійснюється сервітуарієм щомісяця, у розмірі 1/12 річної плати - 4654 грн виключно в грошовій формі, у безготівковому порядку, з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні або квитанції періоду (місяця та року), за який сплачується плата за користування особистим строковим сервітутом.

Згідно п. 3.5 Договору загальна сума земельного податку, яка складає 10% від середньої вартості 1 кв. м земель на 2018 рік по Деснянській селищній раді Козелецького району складає 46,54 грн. Остерська КЕЧ району самостійно сплачує щомісячний земельний податок з розрахунку 1/12 загальної вартості земельного податку, що складає 387,83 щомісячно до 10 числа наступного за звітним. Комунальне підприємство Міжріччя Деснянської селищної ради компенсує сплачений земельний податок на підставі наданих платіжних документів.

У відповідності до п. 5.1.2, 5.1.3 Договору цей договір може бути розірвано у разі систематичної несплати за користування частини земельної ділянки відносно якої встановлено сервітут, більше 2 (двох) місяців поспіль; за взаємною згодою сторін.

Договір сторонами виконувався, що підтверджується підписаними без заперечень актами надання послуг земельного сервітуту від 08.04.2019, 16.05.2019, 07.06.2019, 04.07.2019, 13.08.2019.

У зв`язку із несплатою відповідачем плати за користування особистим строковим сервітутом у липні 2019 року позивачем 2 підготовлено та підписано проект Додаткової угоди до Договору особистого строкового земельного сервітуту №01/2019, якою запропоновано розірвати Договір з 1 серпня 2019 року за взаємною згодою сторін. Два примірника Додаткової угоди надано відповідачу для підписання (а.с. 35).

Натомість відповідачем листом від 09.08.2019 №67 запропоновано позивачу 2 підписати Додаткову угоду №1 до Договору особистого строкового земельного сервітуту №01/2019 від 21.02.2019 в іншій редакції, згідно до якої пропонувалося внести зміни до Договору, доповнивши його пунктом 7.11, який передбачає можливість призупинення дії Договору (а.с.36-37).

Листом №68 від 15.08.2019 КП Міжріччя Деснянської селищної ради повторно надіслало до Остерської КЕЧ (району) зазначену вище Додаткову угоду №1, а також надано на підписання Додаткову угоду №2 до Договору особистого строкового земельного сервітуту №01/2019 від 21.02.2019, якою запропоновано Користувачу призупинити дію Договору з моменту її підписання і до 01.11.2019 (а.с. 40-43).

В обґрунтування Сервітуарієм зазначено, що станом на серпень 2019 року депутатами Деснянської селищної ради не затверджено план території земельної ділянки та припинено фінансування витрат КП Міжріччя на реалізацію проекту щодо встановлення модульної твердопаливної котельної.

Запропоновані позивачем 2 та відповідачем додаткові угоди не були підписані позивачем 2, а отже дія Договору продовжувалась в його первісній редакції.

08.11.2019 позивач 2 листом №2139 повідомив відповідача про розірвання Договору з 18.11.2019 в односторонньому порядку, у зв`язку із порушенням Сервітуарієм пунктів 5.1.2, 5.1.7 Договору (а.с. 47).

Також, Остерською КЕЧ (району) 26.11.2019 повідомлено Деснянську селищну раду про розірвання Договору з КП Міжріччя , на що 04.12.2019 отримано відповідь (лист №04-02/1477) згідно до якої відповідно до рішення позачергової 38 сесії 7 скликання Деснянської селищної ради та звіту директора КП Міжріччя Деснянської селищної ради виробнича діяльність підприємства зупинена у зв`язку із фінансовою заборгованістю. Платити по Договору особистого строкового земельного сервітуту №01/2019 від 21.02.2019 підприємство не має можливості та з 19.11.2019 вказаний договір вважається розірваним.

КП Міжріччя Деснянської селищної ради належним чином взяті на себе зобов`язання не виконувало та за користування сервітутом плату в повному обсязі не здійснювало, внаслідок чого утворилася заборгованість за Договором в сумі 25690,07 грн, що підтверджується рахунком №5 від 09.08.2019 року на суму 5 584,80 грн; рахунком №6 від 11.10.2019 року на суму 5 584,80 грн.; рахунком №7 від 11.10.2019 року на суму 5 584,80 грн.; рахунком №8 від 13.11.2019 року на суму 5 584,80 грн.; рахунком №9 від 13.11.2019 року на суму 3 350,87 грн (а.с.57-59), розрахунком позовної суми, а.с. 65.

Станом на день розгляду справи відповідачем доказів про оплату боргу в розмірі 25690,07 грн суду не надано, чим порушені права позивачів на своєчасне отримання плати за надання послуг земельного сервітуту за Договором, за захистом якого прокурор і звернувся до суду.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст.ст. 401, 402 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Статтею 403 ЦК України установлено, що особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач доказів оплати послуг земельного сервітуту за спірний період, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав.

У відповідності зі статтею 193 ГК України та статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (ч.1 ст.611 ЦК України).

Листом від 08.11.2019 позивач 2 розірвав Договір з 18.11.2019 у відповідності до п.5.1.2 Договору, що відповідає умовам Договору та закону.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за надання послуг земельного сервітуту, беручи до уваги відсутність належних доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 25690,07 грн за спірний період є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.2 Договору у разі несвоєчасного внесення плати за користування частиною Земельної ділянки, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут, сервітуарій сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пені в розмірі 2079,94 грн за період з 16.08.2019 по 16.01.2020 за порушення відповідачем зобов`язань за Договором згідно розрахунку а.с. 62-64.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, заявленого прокурором до стягнення, судом встановлено, що зазначена сума нарахована правомірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства.

Таким чином, вимоги прокурора по стягненню з відповідача 2079,94 грн пені є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з задоволенням позову судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 232-233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Міжріччя" Деснянської селищної ради, вул. Ювілейна, 1-А, смт Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024, код 41202013 на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини району, вул. Ювілейна, 3, смт Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024, код 07807645, 25 690,07 грн боргу, 2 079,94 грн пені та 2 102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 17.08.2020.

Суддя Ю.В. Федоренко