Ухвала

від 17.08.2020 по справі 911/168/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/168/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ліферунг ЛТД

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2020

у справі № 911/168/18

за позовом Національного банку України (далі - Банк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліферунг ЛТД (далі - ТОВ Ліферунг ЛТД , скаржник),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Фінансова ініціатива

про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 4 919 800, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Ліферунг ЛТД 23.06.2020 (згідно з відміткою штампу вхідної кореспонденції Північного апеляційного господарського суду) через Північний апеляційний господарський суд ПОВТОРНО звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2020, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без розгляду з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2020, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 911/168/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2019 у справі № 911/168/18.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду мотивована тим, що, оскільки ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) вчетверте подає апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2019 у справі №911/168/18, яка є водночас аналогічною за формою та змістом апеляційним скаргам поданих до суду 12.04.2019, 22.10.2019, 21.12.2019, то у відкритті провадження слід відмовити, зважаючи на те, що вже є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на те саме судове рішення.

У поданій касаційній скарзі (яка є аналогічній за змістом та формою касаційній скарзі поданій 05.05.2020) ТОВ Ліферунг ЛТД вказує, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції повинен був не відмовити у відкритті апеляційного провадження, а повернути апеляційну скаргу, як це передбачено частиною другою статті 260 ГПК України

Слід відзначити і те, що касаційна скарга містить низку недоліків: остання не містить належного обґрунтування суті порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, та обґрунтування, у чому полягало порушення положень вказаних норм чи помилковість їх застосування; касаційна скарга подана поза межами строку на касаційне оскарження судового рішення, встановлених статтей 288 ГПК України, та не містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду; відсутні докази на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому Законом порядку та розмірі.

З урахуванням вищенаведеного, Касаційний господарський суд вважає за необхідне відзначити, що процесуальна поведінка відповідача - ТОВ Ліферунг ЛТД при поданні чергової касаційної скарги за підписом директором ОСОБА_1 (за ініціативою якого і також подавались апеляційні та касаційні скарги на рішення суду першої інстанції) є свідченням того, що дії товариства вчергове не направлені на добросовісне користування правами у розумінні статті 43 ГПК України.

Колегія суддів відзначає, що за результатами розгляду численних поданих касаційних скарг ТОВ Ліферунг ЛТД , Верховним Судом (крім випадків, коли до товариства засновані заходи процесуального примусу) відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі частини 2 статті 293 ГПК України. Також, скаржнику неодноразово наголошено, що зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 911/168/18 визнано подання касаційної скарги ТОВ Ліферунг ЛТД на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 911/168/18 зловживанням процесуальними правами; касаційну скаргу ТОВ Ліферунг ЛТД залишено без розгляду; застосовано заходи процесуального примусу до у вигляді штрафу.

Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2020 у справі № 911/168/18 визнано подання касаційної скарги ТОВ Ліферунг ЛТД на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі № 911/168/18 зловживанням процесуальними правами; касаційну скаргу ТОВ Ліферунг ЛТД залишено без розгляду; застосовано заходи процесуального примусу до у вигляді штрафу.

Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №911/168/18 визнано подання касаційної скарги ТОВ Ліферунг ЛТД на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2020 у справі № 911/168/18 зловживанням процесуальними правами. Касаційну скаргу ТОВ Ліферунг ЛТД на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2020 у справі №911/168/18 залишено без розгляду та стягнуто із скаржника за зловживання процесуальними правами штраф.

Однак, як вбачається із подальшої процесуальної поведінки та дій ТОВ Ліферунг ЛТД , в особі директора ОСОБА_1, останнє продовжує зловживати процесуальними правами з метою затягування судового процесу шляхом подання численних безпідставних касаційних скарг на судові рішення апеляційної інстанцій, прийнятих за результатами розгляду заяв, клопотань.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Статтею 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це - роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення названого Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

За таких обставин подання ТОВ Ліферунг ЛТД касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2020 у справі № 911/168/18 Суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 235, 290, 314 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ліферунг ЛТД на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2020 у справі № 911/168/18 зловживанням процесуальними правами.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ліферунг ЛТД на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2020 у справі №911/168/18 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова