Постанова

від 30.07.2007 по справі 15/188-07-4499а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/188-07-4499А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "30" липня 2007 р.Справа  № 15/188-07-4499А

  12 год. 25 хв.                                                                                  м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді –                   Петрова В.С.

При секретарі –                           Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача –             не з'явився;  

від відповідача –         Урум А.Д., Цуркан Л.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рені-Лайн” до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

    ВСТАНОВИВ:  

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рені-Лайн” звернулось до господарського суду Одеської області з адміністративною позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області від 20.03.2007 р. № 0001782301/0 щодо визначення товариству суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11 021 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5510 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач всупереч нормам п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України ,.Про податок на додану вартість" неправомірно нарахував додаткові зобов'язання зі сплати ПДВ (з включенням операції, що не відноситься ні до експорту, ні до транзиту - купівля пшениці) та штрафні санкції.    

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30 травня 2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/188-07-4499А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14 червня 2007 р. у справі № 15/188-07-4499А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач з позовом не згоден з підстав, викладених у письмових за печеннях на позовну заяву (а.с. 64-66) та у додатку до заперечень на позову заяву (а.с. 76-78), та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 27.02.2007 р. по 19.03.2007 р. на підставі направлення № 000060/23 від 27.02.2007 р., виданого ДПІ у Ренійському районі Одеської області, відповідно до ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу” працівниками ДПІ у Ренійському районі Одеської області була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Рені-Лайн” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Ренійському районі Одеської області був складений акт від 19.03.2007 р. № 111/23-17-22478794, на підставі якого 20.03.2007 р. ДПІ у Ренійському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001782301/0 щодо визначення товариству суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11 021 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5510 грн., на загальну суму 16 531,00 грн.   

Так, на думку суду, зазначене повідомлення-рішення від 20.03.2007 р. прийнято ДПІ у Ренійському районі Одеської області правомірно, виходячи з наступного.

Як вбачається за акту перевірки, перевіркою були встановлені порушення позивачем п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.2 та п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Згідно вимог п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Згідно п.п. 7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Так, проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що в порушення вищевикладених вимог позивачем невірно здійснювався розрахунок питомої ваги операцій, що звільнені від оподаткування в загальному обсязі наданих послуг (відвантажених товарів), у зв'язку з чим до сум ПДВ, сплаченого постачальникам за отримані товари (роботи, послуги), невірно застосовувалась розрахункова питома вага, що вплинуло на завищення суми податкового кредиту за відповідні податкові періоди на суму 7688 грн., у тому числі:

- у вересні 2006 р. питома вага транзитних операцій у загальному обсягу податкових зобов'язань склала 48,91%, надмірно віднесено до податкового кредиту 7150 грн., тобто позивач застосував питому вагу у розмірі 38,07%;

- у жовтні 2006 р. питома вага транзитних операцій у загальному обсягу податкових зобов'язань склала 88,56%, надмірно віднесено до податкового кредиту 538 грн., тоді як позивач застосував питому вагу у розмірі 84,18%.

При цьому у своїх запереченнях на позов відповідач вказує, що проведеною документальною перевіркою „ТОВ „Рені-Лайн” було встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем здійснювались як операції з надання послуг з опрацювання транзитного вантажу при транспортуванні його через територію України та які звільнені від оподаткування відповідно до п. 3.15 ст. 3 Закону України „Про податок  на додану вартість”, так і операції з придбання товару для подальшої реалізації, які оподатковуються відповідно до п. 4.1 ст. 4 та п. 6.1 ст. 6 вказаного Закону за ставкою 20%. Так, згідно акту перевірки був встановлений факт відсутності ведення окремого обліку операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, а також які не є об'єктами оподаткування.

Як зазначає відповідач у запереченнях на позовну заяву, у вересні 2006 р. ТОВ „Рені- Лайн” придбало пшеницю від ТОВ „Рудіс” згідно накладної № 290910 від 29.09.2006р. на суму 150450 грн. Проте, при здійсненні розрахунку суми податкового кредиту, що підлягає  відображенню у декларації з ПДВ за вересень 2006 року, позивачем виключено із загальної суми сплаченого постачальникам товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість суму податку на додану вартість по операції, з придбання пшениці у ТОВ „Рудіс”, застосувавши при цьому питому вагу до залишку суми податку на додану вартість, що сплачена постачальникам за придбані товари (роботи, послуги), яка була розрахована на підставі обсягів продажу у вересні по операціям, які оподатковуються та не оподатковуються податком на додану вартість. Так, сума податкового кредиту позивача у вересні місяці була сформована відповідно до виставлених позивачу Ренійським портом рахунків з надання послуг оренди приміщення (рах. № 734 від 11.09.2006 р.) та оренди території (рах. № 735 від 11.09.2006 р.) Ренійського порту, з компенсації витрат по електроенергії (рах. № 19516, 19517 від 07.09.2006 р.), що були отримані товариством при здійсненні господарської діяльності, в тому числі операцій, які стосуються власного товару, а також рахунку портофлоту щодо надання послуг з маневрових робіт буксиру по супроводженню ліхтерів в акваторії порту. При цьому до суми податкового кредиту при складанні декларації з ПДВ позивачем була застосована питома вага.

Тим самим у податковому кредиті залишилися суми ПДВ по отриманим послугам, пов'язаним із перевантаженням, зберіганням та утриманням цієї продукції. Так, позивачем були надані послуги з перевантаження власної пшениці від Ренійського порту (рахунок від 04.09.2006 р. № 2241), які є об'єктом оподаткування за ставкою 20%. Проте, позивач, не маючи окремого обліку по подібним операціям, застосував до них питому вагу при визначенні суми податкового кредиту. Також відповідач посилається на те, що відсутність у позивача окремого обліку оподатковуваних та неоподатковуваних операцій підтверджується тим, що при складанні податкової декларації податкові зобов'язання та податковий кредит обліковуються на одному рахунку 641.

Також перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” в грудні 2006 р. не включено до податкових зобов'язань передплату Укррічфлоту на загальну суму 20000 грн., у т.ч. ПДВ 3333 грн. (Дт 311 - Кт 361), згідно платіжних доручень № 3661 від 28.12.2006 р. на суму 14000 грн. (ПДВ - 2333 грн.) та №3680 від 29.12.2006 р. на суму 6000 грн. (ПДВ –1000 грн.).

Таким чином, в результаті вказаних порушень, виявлених перевіркою, відповідачем нараховано позивачу суму податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет та   складає 11021 грн., у т.ч.: у вересні 2006 р. –7150 грн., у грудні 2006 р. - 3333 грн., а також зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2006 року на 538 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування.

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Разом з тим, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позивачем не спростовано належними доказами факт відсутності виявлених перевіркою порушень вимог Закону України „Про податок на додану вартість”. У зв'язку з цим суд вважає, що відповідачем правомірно визначено  позивачу суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 11021,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцій в розмірі 5510,00 грн.  

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Рені-Лайн” є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

               ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Рені-Лайн” до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 14.08.2007 р.

                           Суддя