Рішення

від 17.08.2020 по справі 532/537/20

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/537/20

2/532/419/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Тесленко Т. В.

за участю секретаря

судового засідання Климченко А. О.,

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Кобеляки цивільну справу за позовом Фермерського господарства Вікторія до ОСОБА_1 , треті особи: Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області, Приватне акціонерне товариство Полтавський облагропостач , про визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2020 року до суду звернулося ФГ Вікторія з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: РСЦ МВС в Полтавській області, ПАТ Полтавський облагропостач , про визнання права власності на майно.

20 березня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 27 травня 2020 року, яке в подальшому відкладалося, в зв`язку з установленим на території країни карантином.

Позивач вказував, що між ним та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки Москвич , однак покупцем не було сплачено вартість придбаного транспортного засобу. Оплатити товар відповідач відмовився, оскільки він не зареєстрований в установленому порядку. Оскільки автомобіль був придбаний позивачем відповідно до вимог законодавства станом на день його придбання, а наразі йому потрібно оформити право власності згідно чинного законодавства, тому ФГ Вікторія прохало суд визнати за ним право власності на вказане майно.

17.08.2020 сторони в підготовче засідання не з`явилися: представник позивача - адвокат Дмитренко О. С. надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити, розглянувши справу за його відсутності; відповідач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав повністю; представник третьої особи ПрАТ Полтавський Облагропостач Омельянов Я. С. надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо задоволення позову не заперечував; представник третьої особи РСЦ МВС в Полтавській області надав суду пояснення на позов, в яких прохав розглядати справу за його відсутності та прийняти обгрунтоване рішення в справі.

Відповідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, перевірив й дослідив матеріали справи та вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що 3 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Вікторія було укладено договір купівлі-продажу належного останньому легкового автомобіля марки Москвич , 1993 року випуску, модель - 21412-091, тип кузова - хетчбек, колір - червоний, номер кузова - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 (а.с.1).

Згідно з п. 1.1 цього договору Продавець зобов`язується передати Автомобіль у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти у власність Автомобіль, який має такі характеристики: марка - Москвич , рік випуску - 1993, модель - 21412-091, тип кузова - хетчбек, колір - червоний, номер кузова - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 .

Згідно з п. 4.3 договору Покупець зобов`язаний прийняти Автомобіль від Продавця у стані, що оговорений умовами цього Договору; сплатити встановлену ціну за Автомобіль відповідно до умов цього Договору. Того ж дня Позивачем було передано автомобіль Відповідачеві, про що складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.2).

Зі своєї сторони ФГ Вікторія , як Продавець, в повному обсязі виконало зобов`язання за договором та передало автомобіль Покупцеві.

Проте, й наразі Покупцем не було сплачено вартість придбаного автомобіля, чим грубо порушено умови вищевказаного договору купівлі-продажу.

10 січня 2018 року Позивач направив Відповідачу претензію з вимогою сплатити грошові кошти за придбаний автомобіль, а в разі відмови - повернути автомобіль його власнику, ФГ Вікторія (а.с. 3).

6 лютого 2018 року Позивач отримав від Відповідача письмову відповідь на претензію, в якій зазначалося, що оскільки по теперішній час не було здійснено державну реєстрацію автомобіля, то Позивач юридично не є власником цього автомобіля ( а.с.4).

З таким твердженням Відповідача Позивач не погодився, оскільки відповідно до норм чинного законодавства України, як на момент набуття Позивачем права власності на легковий автомобіль Москвич 21412 , так і на момент виникнення спірних правовідносин, набуття права власності на транспортний засіб не пов`язано з його державною реєстрацією. Державна реєстрація транспортного засобу здійснюється для обліку і контролю транспортних засобів та лише підтверджує правомірність їх участі в дорожньому русі України.

На підтвердження цього ФГ Вікторія було видано рахунок-фактуру № 70299.0693 від 12.08.1993, де було зазначено: Вантажоодержувач - т. ОСОБА_2 , платник - Ферм. г-во Вікторія , дата відправлення - 12.08.1993, товар - автомобіль, відпущено через дрібно-оптовий магазин, найменування товару - Москвич 2141, кількість - 1, ціна виробника - 15 000 000,00 укр. крб., сума до розрахунку (з урахуванням націнок та податків) - 22 065 000,00 укр. крб.

Також 12.08.1993 Позивач сплатив повну вартість придбаного автомобіля, про що на оригіналі рахунку-фактури стоїть відмітка ОПЛАЧЕНО , завірена підписом керівника та відбитком печатки Третьої особи-2, а також відбиток штампу ПЛАТЕЖ ПРИНЯТ , завірений підписом керівника Третьої особи - Приватного акціонерного товариства Полтавський облагропостач та його резолюція Документально оформить ( а.с. 15).

31 серпня 1993 року представник Приватного акціонерного товариства Полтавський облагропостач , Бочкарь А. М. , в місті Києві на 5-му Київському авторемонтному заводі (завод-виробник, на якому складався автомобіль) отримав легковий автомобіль Москвич 2141 , про що було складено приймально-здавальний акт № 1737 від 31.08.1993 (а.с.16).

Пізніше ФГ Вікторія отримало цей автомобіль від Третьої особи-2, про що також було складено відповідний приймально-здавальний акт (а.с.17).

Під час приймання автомобіля Позивач, як власник, також отримав свідоцтво про узгодження конструкції транспортного засобу в частині забезпечення безпеки дорожнього руху від 11.06.1993 (а.с.18).

Придбавши вищевказаний транспортний засіб, Позивач поставив його на стоянку в гараж та не експлуатував внаслідок відсутності господарських потреб.

До набрання чинності Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1993 р. № 873, в Україні у сфері державної реєстрації транспортних засобів діяли Правила реєстрації та обліку автомототранспортних засобів, затверджені Наказом МВС СРСР від 30.01.1975 р. № 20.

Згідно з п.3 Правил реєстрації та обліку автомототранспортних засобів, підприємства, установи, організації та індивідуальні володільці зобов`язані реєструвати (перереєстровувати) належні їм автомототранспортні засоби незалежно від їх технічного стану на протязі 5 діб з моменту придбання (отримання) або виникнення обставин, зумовлюючих перереєстрацію автомототранспортних засобів.

Згідно з п.12 даних Правил реєстрація автомототранспортних засобів здійснюється за пред`явленням:

- письмової заяви власника;

- документів, підтверджуючих законність отримання чи придбання транспортних

засобів;

- квитанції про сплату зборів за реєстрацію транспортних засобів, видачу номерних

знаків та технічного паспорта;

Згідно з п.13 Правил документами, підтверджуючими законність отримання чи придбання транспортних засобів, можуть бути:

б) для індивідуальних власників транспортних засобів:

- довідка-рахунок підприємства, яке продало транспортний засіб;

- наряд і оплачений рахунок;

- договір дарування чи свідоцтво про право власності і спадкування транспортного

засобу;

- рішення суду про належність транспортного засобу.

При цьому документами, які підтверджують технічні і облікові дані транспортних засобів, можуть бути:

- приймально-здавальний акт заводу-виробника або заводу, який встановлював спеціальне обладнання на транспортний засіб;

- копія рахунку (наряду) на отримання транспортного засобу.

Тобто, на момент придбання автомобіля в серпні 1993 року ФГ Вікторія мало довідку-рахунок підприємства, яке продало автомобіль, приймально-здавальні акти заводу-виробника та підприємства-продавця автомобіля, а також свідоцтво відповідності конструкції транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху, - всі документи, які згідно вимог Правила реєстрації та обліку автомототранспортних засобів, що діяли в Україні на той час, були необхідними для підтвердження правомірності набуття права власності на транспортний засіб.

Позивач правомірно і законно, у відповідності до встановленого на момент виникнення даних правовідносин порядку, набув права власності на легковий автомобіль Москвич 21412-091.

Проте, ФГ Вікторія не здійснило реєстрації та постановлення на облік в органах ДАІ МВС України придбаного автомобіля у встановлений Порядком 5-ти денний термін та жодним чином не експлуатувало його і не використовувало у своїй діяльності.

В 2017 році автомобіль було продано Відповідачу, як було зазначено вище.

Отримавши відмову Відповідача у задоволенні претензії, Позивач погодився власними силами та за власний рахунок здійснити державну реєстрацію автомобіля.

14 лютого 2018 року ФГ Вікторія звернулося до Територіального сервісного центру № 5346 Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області із заявою про проведення експертного дослідження належного йому автомобіля Москвич 21412-091 (а.с.19).

15 лютого 2018 року представником Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України було проведено експертне дослідження даного автомобіля, про що складено відповідний акт огляду та експертний висновок (а.с. 20-11).

8 жовтня 2019 року Позивач звернувся до Територіального сервісного центру № 5346 із заявою про здійснення державної реєстрації транспортного засобу, до якої були додані всі наявні в нього документи, що підтверджують право власності на даний автомобіль (а.с. 22).

У відповідь на заяву Позивача про реєстрацію автомобіля Територіальний сервісний центр МВС надав офіційну відмову у реєстрації та роз`яснив, що у зв`язку з пропущенням встановленого законодавством терміну такої реєстрації та відсутністю документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, провести державну реєстрацію автомобіля на даний час неможливо (а.с.23).

Згідно з п.7 Порядку державної реєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (далі - Порядок), власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до вимог цього Порядку, власники транспортних засобів повинні зареєструвати їх протягом десяти діб з дня придбання. Серед переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, зокрема, є договори купівлі-продажу, оформлені в установленому порядку та укладені на товарних біржах.

2 жовтня 2019 року Позивач звернувся до ПрАТ Полтавський облагропостач із листом, в якому прохав повідомити про наявність або відсутність у нього примірника укладеного в письмовій формі договору купівлі-продажу автомобіля Москвич 21412-091, орієнтовно у серпні 1993 року, та в разі його наявності - надати належним чином завірену копію даного договору для здійснення подальшої державної реєстрації цього транспортного засобу (а.с. № 24).

Проте Позивач так і не отримав відповіді на лист. З моменту придбання Позивачем автомобіля відбулися зміни у законодавстві в частині порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку транспортних засобів. Зокрема, 21 жовтня 1993 року були прийняті Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1993 № 873.

18 листопада 2015 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів" від 18.11.2015 р. № 941, яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка та приймально-здавальних актів при купівлі-продажу та оформлення транспортних засобів. У зв`язку з чим з 18 листопада 2015 року з документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів виключено довідку-рахунок установленої форми та приймально-здавальний акт, видані відповідними суб`єктами господарювання, натомість введено нову категорію документів, які підтверджують правомірність придбання транспортного засобу - укладені та оформлені безпосередньо в територіальних сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів цих органів договори купівлі-продажу та дарування авто та інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Відповідно до ст. 34 ЗУ "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Згідно з ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно з ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

Положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст. 9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй Постанові від 13.02.2018 р. у справі № 910/11266/17 висловив правову позицію, згідно якої приписами статті 34 Закону України "Про дорожній рух" та Порядку державної реєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, регулюються та встановлюються обов`язки продавців та покупців транспортних засобів, зокрема, щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу, тощо.

Однак, реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язується із набуттям особою права власності на нього.

Згідно з п.6 Порядку державної реєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг.

Згідно з п.8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, серед інших, є оформлені в установленому порядку:

- договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

- договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів;

- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Оскільки придбання автомобіля та набуття права власності на нього було здійснено згідно з вимогами Правил реєстрації та обліку автомототранспортних засобів, затверджених Наказом МВС СРСР від 30.01.1975 р. № 20 (на підставі довідки-рахунку та приймально-здавальних актів), на теперішній час Позивач не має можливості надати перелік документів, передбачений чинним Порядком державної реєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи той факт, що Позивач правомірно набув право власності на легковий автомобіль Москвич 21412-091 , а таке право Позивача не визнається, що перешкоджає ФГ "Вікторія" використовувати усі складові права власності, зокрема, володіти, користуватись та розпоряджатись належним майном, позовні вимоги ФГ Вікторія є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Тому потрібно визнати за Фермерським господарством Вікторія , ідентифікаційний код юридичної особи 21049602; індивідуальний податковий номер 210496016146; місцезнаходження: 39124, село Трудовик, Козельщинський район, Полтавська область, право власності на легковий автомобіль марки Москвич , модель 21412-091, 1993 року випуску, колір - червоний, тип кузова - хетчбек, номер кузова - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 .

Сторонами не заявлені вимоги щодо розподілу між ними судових витрат, то їх розподіл відповідно до ст. 141 ЦПК України судом не здійснюється.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення в порядку ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 258, 263, 264-265, 268 ЦПК України, ст.392 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Фермерського господарства Вікторія до ОСОБА_1 , треті особи: Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області, Приватне акціонерне товариство Полтавський облагропостач , про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за Фермерським господарством Вікторія , ідентифікаційний код юридичної особи 21049602; індивідуальний податковий номер 210496016146; місцезнаходження: 39124, село Трудовик, Козельщинський район, Полтавська область, право власності на легковий автомобіль марки Москвич , модель 21412-091, 1993 року випуску, колір - червоний, тип кузова - хетчбек, номер кузова - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 15.5 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України від 15.12.2017, до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області.

17.08.2020 складено повне судове рішення.

Суддя