Рішення

від 15.07.2020 по справі 160/4367/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Справа № 160/4367/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ :

21 квітня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради, в якій позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі інфекційного відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Паркова, буд. 15, комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради (код ЄДРПОУ - 01987327), до повного усунення порушень.

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі інфекційного відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Паркова, буд. 15, комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради (код ЄДРПОУ - 01987327), до повного усунення порушень.

Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що подальша експлуатація об`єктів комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради із порушеннями щодо пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які виявлені під час проведення перевірки, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

26.05.2020 року комунальним підприємством "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного, відповідач зазначив, що з моменту проведення зазначеної перевірки до подання позовної заяви минув тривалий проміжок часу. Так, закладом усунуто всі виявлені під час проведеної перевірки порушення. Крім того, деякі порушення, які начебто встановлені не момент проведення перевірки, взагалі не існували, так в акті зазначено про те, що керівник закладу не пройшла навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилами техногенної безпеки. Разом з тим у керівника закладу наявне посвідчення № 000902 від 23.02.2018 року яким посвідчено факт проходження керівником зазначених навчань. Крім того, після проведеної перевірки на даний час закладом у повному обсязі забезпечено експлуатацію та підтримку системи протипожежного захисту. Станом на 22.05.2020 року закладом усунуто наступні порушення: система протипожежного захисту у робочому стані та утримується у постійній готовності до виконання роботи; тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольного пожежного системи протипожежного захисту будівлі інфекційного відділення виведено на пульт пожежного спостерігання; наявний акт введення в експлуатацію та перевірки системи протипожежної сигналізації та оповіщення про пожежу; проводиться технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт системи протипожежної сигналізації; біля вузла керування системи протипожежного захисту вивішено таблички із зазначенням приміщень, що підлягають захисту, типу та кількості сповіщувачів; наявний резервний запас пожежних сповіщувачів у кількості 10% від загальної їх кількості; опломбовано приймально-контрольний прилад системи протипожежного захисту; ведеться журнал обліку вогнегасників; встановлено вказівні знаки; на дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку вказано літерний індекс ПК та порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; у будівлі розміщені схеми евакуації людей на випадок пожежі. Таким чином, відповідачем виконано всі дії, необхідні для усунення недоліків, які зазначено в акті № 23 від 23.01.2020 року.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 року зазначена вище справа розподілена та 22.04.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року в задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 24.04.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 року у задоволенні клопотання про залучення Марганецької міської ради Дніпропетровської області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача відмовлено.

У період з 08.07.2020 року по 14.07.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/4367/20 у спрощеному провадженні.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід частково задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 21.01.2020 по 23.01.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено позапланову перевірку комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради (далі - КП "МАРГАНЕЦЬКА ЦМЛ" ММР") за адресою: Дніпропетровська область м. Марганець, вул. Паркова, 15.

Актом перевірки об`єкта КП "МАРГАНЕЦЬКА ЦМЛ" ММР" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 23.01.2020 №23 (далі - акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених

наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252тр6697 (далі - ППБУ), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - наказ МВС №25), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі-ДВН В.2.5-56:2014). Національного стандарту України Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування, і технічного обслуговування (далі - ДСТУ-Н СЕІМ/Т5 54-14:2009), Державних будівельних норм України Пожежна безпека об`єктів будівництва , затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В. 1.1 -7:2016), а саме:

загальні питання

1) пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - керівник (в.о. директора) не пройшла навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - аварія;

2) підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежні кран-комплекти. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

3) підпункти 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу, не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

4) пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ; п. 1 розд. V Наказ МВС №25- будівлі закладу не доукомплектовані переносними або пересувними вогнегасниками відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників . Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

5) пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - територія закладу недоукомплектована пожежним щитами (стендами) з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

6) підпункт 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - пожежний гідрант, який розташований на території закладу знаходиться у несправному стані. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

7) пункт 3.2 глави 3 розділу VІ ППБУ - відділення закладу з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися не в повному обсязі забезпеченні ношами з розрахунку одні ноші на 5 хворих. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

8) пункт 3.2 глави 3 розділу VI ППБУ - лікарня з наявністю постійного перебування хворих, не здатних самостійно пересуватися, не забезпечена засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

9) пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - працівників закладу не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

будівля інфекційного відділення КП Марганецька ЦМЛ ММР , за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Паркова, 15

10) пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 5.7, пункт Ж.6.7 додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014 ДБН В.2.5-56:2014 - підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту, а саме: система протипожежного захисту знаходиться у неробочому стані та не утримується у постійній готовності до виконання роботи. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

11) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 - монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольного пожежного системи протипожежного захисту будівлі школи не виведено на пульт пожежного спостерігання. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

12) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 5.8 ДБН В.2.5-56:2014; пункт 8.5, додаток С.3 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009 - монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: відсутній акт введення в експлуатацію та перевірки системи пожежної сигналізації та оповіщування про пожежу. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

13) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не забезпечено постійне підтримання експлуатаційної придатності СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту , а саме: не проводиться технічне обслуговування та планово-поп5реджувальний ремонт системи пожежної сигналізації. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

14) пункт 1.4 глави розділу V ППБУ; пункт Ж.6.7 додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014- монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: біля вузла керування системи протипожежного захисту не вивішено (установлено) таблички із зазначенням приміщень, що підлягають захисту, або технологічного устаткування, типу та кількості сповіщувачів. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

15) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; п.5.8 ДБН В.2.5-56:2014 - монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи і протипожежного захисту , а саме: на об`єкті відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних, тощо) який повинен становити не менше 10% від загальної кількості їх в системі протипожежного захисту змонтованої на об`єкті. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

16) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; дод. Ж. п. Ж.6.13 і ДБНВ.2.5-56:2014 -монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи і протипожежного захисту , а саме: не опломбований приймально-контрольний прилад системи протипожежного захисту. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

17) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; дод. Ж, п. Ж.6.9 ДБН В.2.5-56:2014-монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи і протипожежного захисту , а саме: не опломбовані ручні пожежні сповіщувачі та їх місце незабезпечене робочим і аварійним освітленням безпеки, а також непозначені вказівними знаками, що розміщують як усередині, так і поза приміщеннями згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309 та 12.4.026. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

18) пункти 3.10 глави 3 розділу V ППБУ; пункт 3 розділу ІІІ наказу МВС України № 25 від 15.01.2019р. - особою, відповідальну за пожежну безпеку у будівлі, не ведеться журнал обліку вогнегасників, відповідно до наказу МВС №25 від15.01.2019р. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

19) пункти 3.10 глави 3 розділу V ППБУ-для зазначення місцезнаходження вогнегасників у будівлях не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист . Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT). Знаки розташовуються на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і за межами приміщень. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

20) пункт 4 розділу ІІ ППБУ - для кожного приміщення будівлі не розроблені та не затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

21) підпункт 8 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - на дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку не вказано літерний індекс ПК та порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

22) пункт 5 розділу ІІ ППБУ - у будівлі відсутні плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа;

23) пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; пункт 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016 - допускається облицювання стелі у приміщенні санпропускнику на першому поверсі горючим оздобленням (пластиком), без визначених показників пожежної безпеки. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа.

Не належне утримання автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію людей з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність виводу сигналу від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження спричинить до збільшення часу передачу інформації про пожежу, в зв`язку з чим збільшиться час прибуття пожежних підрозділів, та в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину.

Не відповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів, водойм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі па людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

Відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність інструкції, яка визначає дії працівників у разі виявлення пожежі, а також щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, може призвести до загибелі та травмування людей внаслідок незнання порядку дій в разі виникнення пожежі.

Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персонажу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Відповідно до підп. 39 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

За приписами пп. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 №507), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Слід зазначити, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84987953).

Таким чином, на день ухвалення рішення відповідні порушення відповідачем залишаються не усунутими.

Виявлені порушення є суттєвими та потребують усунень, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84805275).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вказаних порушень.

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов`язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об`єкта.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Пунктом 6 цього ж Розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).

Отже, забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, у тому числі, керівника суб`єкта, який експлуатує відповідні приміщення, обов`язки якого з цих питань визначаються у договірному порядку.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі інфекційного відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Паркова, буд. 15, комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради (код ЄДРПОУ - 01987327), до повного усунення порушень.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі інфекційного відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Паркова, буд. 15, комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради (код ЄДРПОУ - 01987327), до повного усунення порушень, виходячи з наступного.

Так, питання щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, що віднесена до Розділу ІV "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах", при цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства Україна).

З аналізу наведеного вбачається, що встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до положень ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили.

Згідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною 1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, виходячи з наведених процесуальних норм, вбачається, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили, при цьому, на момент складання повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження, таке судове рішення є таким, що ще не набрало законної сили, а тому і підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення до моменту набрання такого судового рішення законної сили у адміністративного суду відсутні, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у наведеній частині позовних вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради про застосування заходів реагування- задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі інфекційного відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Паркова, буд. 15, комунального підприємства "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради (код ЄДРПОУ - 01987327), до повного усунення порушень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник