Рішення

від 17.08.2020 по справі 620/1650/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/1650/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Варвинської райдержадміністрації до Комунального закладу Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Варвинської райдержадміністрації звернувся до суду з позовом до Комунального закладу Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати випускнику ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , зобов`язати відповідача нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену ст.8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням проведених виплат, кошти в сумі 10 862,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що неналежне виконання Комунальним закладом Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради делегованих державою функцій, суперечить принципам верховенства права, задоволенні суспільної потреби та відновленні законності та, як наслідок, реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій.

Ухвалою суду від 19.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Одночасно, встановлено відповідачу строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відповідач відзив на позов не подав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.83).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Статтею 1 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Так, прокуратурою Чернігівської області витребувано та опрацьовано інформацію щодо стану додержання органами, установами державної влади та місцевого самоврядування вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до п.п. І, 1.9 рішення Чернігівської обласної ради від 26.06.20І9 № 48-І8/УІІ Про зміну типу та найменувань комунальних закладів загальної середньої освіти обласного підпорядкування , змінено тип та найменування комунальних закладів загальної середньої освіти обласного підпорядкування, у тому числі Комунальний заклад Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів Чернігівської обласної ради на Комунальний заклад Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради.

Згідно інформації Служби у справах дітей Варвинської райдержадміністрації від 07.02.2020 № 01-17/19 ОСОБА_1 набула статус дитини, позбавленої батьківського піклування, з 12 червня 2019 року, на підставі свідоцтва про смерть матері, громадянки ОСОБА_2 , виданого Варвинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головним територіальним управлінням юстиції у Чернігівській області від 22.04.2019 серії НОМЕР_1 та рішення Варвинського районного суду про позбавлення батьківських прав батька, громадянина ОСОБА_3 , від 07.05.2019 №731/39/19. Неповнолітня ОСОБА_1 з 5 лютого 2016 року та на момент набуття статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, навчалася та виховувалася в Комунальному закладі Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів . В 2019 році ОСОБА_1 закінчила Комунальний заклад Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів та вступила на навчання ВП НУБіП України Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім.О. Майнової де навчається і нині (а.а.24-25).

При цьому, як встановлено позивачем, ОСОБА_1 після закінчення Комунального закладу Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради у 2019 році, мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто у сумі не менше 12 162,00 грн. У порушення вимог ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ, незважаючи на законодавчо встановлений обов`язок, виплатити зазначеному випускнику після закінчення навчального закладу одноразову грошову допомогу, як випускникам навчальних закладів, із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Комунальним закладом Яблунівський ліцей протиправно не нараховано та не виплачено вказану допомогу у сумі 12 162,00 грн., а сплачено лише кошти у сумі 1 300,00 грн.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 після закінчення навчального закладу не працевлаштовувалася, а продовжила навчання, Комунальний заклад Яблунівський ліцей (Комунальнмй заклад Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів ) одноразову грошову допомогу їй нараховано та виплачено лише у сумі 1300 грн., згідно платіжної відомості на виплату матеріальної допомоги дітям- сиротам та дітям ПБП по закінченню школи-інтернат за вересень 2019 року (касовий ордер №5 від 25.09.2019) (а.с.37).

При виплаті коштів випускникам Комунального закладу Яблунівський ліцей керувався пп.1 п.13 постанови Кабінету Міністрів України Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей- сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування від 05.04.1994 №226, яким передбачено, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Таким чином, бездіяльність відповідача полягає у не нарахуванні та невиплаті зазначеному випускнику із числа дітей-сиріт, одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого Законом Україну Про Державний бюджет України на 2019 рік , а саме у сумі 10 862, 00 грн., з урахуванням вже виплачених 1 300,00, грн.

Відповідно до листа від 28.04.2020 №53-Б директора Комунального закладу Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради повідомляє, що Комунальний заклад Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради являється правонаступником Комунального закладу Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів (а.с.43).

Оскільки службою у справах дітей Варвинської райдержадміністрації не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави, зокрема, не направлено відповідну позовну заяву до суду, не скеровано листи щодо усунення порушень Комунальному закладу Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради, що свідчить про порушення інтересів держави у сфері соціального захисту та охорони дитинства в частині забезпечення, належного захисту гарантованих державою прав дітей, а також неналежний захист них інтересів органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.

У відповідності до п.1 ст.3 Конвенції ООН Про права дитини (від 20.11.1989, ратифікованої Постановою BP №789-ХІ1 від 27.02.91) (далі- Конвенція) в усіх діях щодо дітей. незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага мас приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч.2, 3 ст.3 Конвенції держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї та законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України є загальнообов`язковими та однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить їх у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Згідно ст.3 Конституції України людина, її житія і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (прийнята 04.11.1950, ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засуди державної політики у цій сфері, є Закон України від 26.04.2001 №2402-111 Про охорону дитинства .

Згідно ст. ст.5, 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей. встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Відповідно до ст.25 цього Закону діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Статтями 52, 53 Конституції України передбачено, що утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України від 13.01.2005 №2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Закону №2342-IV).

Згідно визначень, наведених в ст.1 Закону №2342-IV, статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Таким чином, статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на отримання передбачених законодавством пільг.

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист. Право на соціальний захист - це передбачені законодавством, гарантовані державою певні можливості людини отримати від держави, а також інших суб`єктів, які діють за уповноваженням або дозволом держави, на умовах і в порядку, передбаченому законодавством, а також договором, матеріальне забезпечення, матеріальну підтримку та соціальні послуги у разі настання соціальних ризиків.

Право на соціальний захист забезпечене певними юридичними обов`язками, які покладено на чітко визначених суб`єктів - відповідні державні органи праці та соціального захисту, соціальні фонди, соціальні служби, тощо. Невиконання або неналежне виконання юридичного обов`язку тягне за собою заходи державного примусу. Право на соціальний захист може бути захищене в суді.

Відповідно до ст.4 Закону №2342 заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Згідно ч.ч.1-3, 9 ст. 8 Закону №2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти. що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.

Згідно ч.7 ст.8 Закону №2342-IV передбачено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Отже, мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений ст.8 Закону №2342-IV, а виходячи із зазначених норм законодавства, обов`язок із виплати даній категорії дітей одноразової грошової допомоги покладено на навчальний заклад.

В даному випадку обов`язок виплати випускникам зазначеної категорії одноразової грошової допомоги покладено на навчальний заклад, які вони закінчили, а саме на Комунальний заклад Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради, як правонаступника Комунального закладу Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів .

Проте, після закінчення навчального закладу випускниці із числа дітей-сиріт ОСОБА_1 не виплачено допомогу відповідно до вимог ст.8 Закону №2342-ІУ, оскільки навчальний заклад при здійсненні нарахування та виплати випускникам одноразової грошової допомоги керувався пп.1 п.13 постанови Кабінеті Міністрів України Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування від 05.04.1994 №226, яким передбачено, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, при вступі на навчання до професійно- технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Однак, мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, на забезпеченні якого вони перебували та визначений Законом, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги в постанові Кабінеті Міністрів України від 05.04.1994 №226.

При цьому, навчальним закладом не враховано, що розмір одноразової грошової допомоги випускникам визначений у ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ, у розмірі шести прожиткових мінімумів.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до надрання чинності чим Законом діють у частині, то не суперечить цьому Закону.

Таким чином, встановлено не виплату випускнику 2019 року Комунального закладу Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів ОСОБА_1 , яка має статус дитини-сироти. одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку відповідно до ст.8 Закону №2342-IV.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст. 8 Закону № 2342-ІУ передбачено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлени х батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються конкретні діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування.

Відповідно до п.1.8 Статуту Комунального закладу Яблунівський ліцей , затвердженого наказом начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 03.02.2020 № 28, Ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний код.

Ліцей самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та Статутом. Директор Ліцею у межах повноважень організовує діяльність Ліцею, вирішує питання фінансово-господарської діяльності Ліцею (п.п. 5.4, 1.12 Статуту).

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні відповідно до встановлених норм (п.2.3 Статуту).

Таким чином, обов`язок із виплати випускникам зазначеної категорії одноразової грошової допомоги покладено на навчальний заклад, які вони закінчили, а саме на Комунальний заклад Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради , як правонаступника Комунального закладу Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів .

Нормами ч.7 ст.8 Закону №2342-IV передбачено, що діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, забезпечуються одноразовою грошовою допомогою у розмірі не менше 6 прожиткових мінімумів за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

Так, Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 2027 грн.

Виходячи з вищевикладеного ОСОБА_1 має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку, тобто у сумі не менше 10 862 грн.

Таким чином, у порушення вимог ст.8 Закону №2342-IV, незважаючи на законодавчо встановлений обов`язок після закінчення навчального закладу виплатити одноразову грошову допомогу випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у 2019 році Комунальним закладом Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради , як правонаступника Комунального закладу Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів протиправно не нараховано та не виплачено вказані кошти ОСОБА_1 .

А отже, неналежне виконання Комунальним закладом Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради , як правонаступника Комунального закладу Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів делегованих державою функцій, суперечить принципам верховенства права, задоволенні суспільної потреби та відновленні законності та, як наслідок, реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій.

Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України, зокрема, і соціальна сфера. Відповідно до п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя судам необхідно виходити з того, що нормативно- правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов`язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

При цьому суд зауважує, що позивачем в прохальній частині помилково зазначено визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати випускнику ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , оскільки фактично оскаржується протиправна бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати випускнику ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , а тому суд визнає її технічною помилкою.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Варвинської райдержадміністрації до Комунального закладу Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач в даній справі виступає, як орган державної влади, уповноважений реагувати на порушення закону у сфері дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог законодавства з питань благоустрою, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.12, 72, 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Варвинської райдержадміністрації до Комунального закладу Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради щодо не нарахування та невиплати випускнику ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

Зобов`язати Комунальний заклад Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену ст.8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік та виплатити випускнику ОСОБА_1 кошти в сумі 10 862,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач -Заступник прокурора Чернігівської області (вул.Князя Чорного, 9, м.Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ 02910114).

Позивач Служба у справах дітей Варвинської райдержадміністрації (вул. Шавченка, 38 смт. Варва Варвинський район Чернігівська область 17600)

Відповідач - Комунальний заклад Яблунівський ліцей Чернігівської обласної ради (вул.Яблунева, 17, с.Яблунівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17591, код ЄДРПОУ05266240).

Повне рішення суду складено 17.08.2020.

Суддя Л.О. Житняк