Рішення

від 10.06.2020 по справі 183/675/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/675/20

Провадження № 2/183/2072/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.

з участю секретаря судового засідання - Данильченко Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Попасненської сільської ради, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни, треті особи - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила Інна Армоніківна, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, Відділ з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської районної державної адміністрації про визнання права співзасновників фермерського господарства у порядку спадкування за законом та скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2020 року позивачі звернулись до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнювали. В обґрунтування остаточної редакції позову позивачі посилались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з частки засновника фермерського господарства "ДАР" (Код ЄДРПОУ 20209819, дата державної реєстрації 26 листопада 2001 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 12091200000000066) у розмірі 33 %, яке розташоване на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та зареєстровано за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне. Згідно з установчими та реєстраційними документами ОСОБА_3 була співзасновником фермерського господарства "ДАР", вони є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті матері і згідно з ст. 1261 ЦК України мають право успадкувати за законом права частки засновника на Фермерське господарство "ДАР".

Після смерті матері вони у встановлений законом строк, бажаючи продовжити діяльність фермерського господарства, звернулися до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила І. А. із заявами про прийняття спадщини після смерті матері, але їм було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в законодавстві наявні протиріччя щодо спадкування прав засновників, посилаючись на ст. 19, ч. 1 ст. 23, п. 4 ст. 35 Закону України "Про фермерське господарство", ст.ст. 191, 317, 391, 392, 1216, 1218, 1299 ЦК України, ст. 92 Земельного кодексу України, ст.ст. 63, 66 Господарського кодексу України, вказуючи, що спадкодавець ОСОБА_3 була засновником Фермерського господарства "ДАР" і це право належало її на час відкриття спадщини і не було припиненим внаслідок її смерті.

Під час оформлення спадщини їм стало відомо про те, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловською (Андрєєвою) Г. О. 28 грудня 2018 року було внесено записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17239384 відносно рухомого майна - Фермерського господарства "ДАР" та № 17239388 відносно рухомого майна ОСОБА_1 , підставою вчинення таких записів стала ухвала судді Печерського районного суду м. Києва Козлова Р. Ю. від 14 грудня 2018 року у справі № 757/35628/17-ц про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно Фермерського господарства "ДАР", яка була постановлена на підставі заяви позивача ОСОБА_4 про забезпечення його позову, у якому Фермерське господарство "ДАР" начебто є відповідачем.

Їм нічого не було відомо про існування зазначеної вище цивільної справи, з ОСОБА_4 вони не знайомі, їх адвокатами були направлені запити до Печерського районного суду м. Києва та з наданих у відповідь довідок було установлено, що 14 грудня 2018 року суддею Козловим Р. Ю. ухвала про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рамках цивільної справи № 757/35628/17-ц не постановлювались, у зв`язку з чим є підстави вважати, що зазначена ухвала суду має ознаки підробленого документа, а тому записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17239384 та № 17239388 від 28 грудня 2018 року, вчинені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловською (Андрєєвою) Г. О. підлягають скасуванню.

У зв`язку з чим позивачі вважають, що приватний нотаріус Андрєєва (Павловська) Г. О., діючи як державний реєстратор в даному випадку порушила вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою КМУ № 1127, що, у тому числі, перешкоджає оформленню їх спадкових прав, а тому вони вимушені звернутись до суду та просять:

- визнати за ними права співзасновників Фермерського господарства "ДАР" (код ЄДРПОУ 20209819, зареєстроване Новомосковською районною державною адміністрацією 26 листопада 2001 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 12091200000000066, юридична адреса: 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне) в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати протиправним та скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17239384 відносно рухомого майна Фермерського господарства "ДАР" (ЄДРПОУ 20209819) від 28 грудня 2018 року, прийнятий державним реєстратором ОСОБА_5 , як незаконний;

- визнати протиправним та скасувати запис про державну реєстрації прав та їх обтяжень № 17239388 відносно рухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 28 грудня 2018 року, прийнятий державним реєстратором ОСОБА_5 , як незаконний.

Ухвалою суду від 07 лютого 2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачам строку для усунення її недоліків (а.с. 13-14). 17 лютого 2020 року позивачі усунули недоліки позовної заяви, звернувшись на адресу суду із її уточненням, надавши докази додаткової сплати судового збору та належним чином засвідчені копії письмових доказів (а.с.16-39). Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду у порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання (а.с. 40). 17 березня 2020 року позивачі звернулись на адресу суду із уточненою позовною заявою та додатками до неї і подали докази її направлення всім учасникам справи (а.с. 61, 62-66, 67-98, 99-105). Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року було задоволено клопотання представника позивачів про витребування доказів (а.с. 143-145). Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року постановлено про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті (а.с. 177).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с. 228).

Відповідач - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєва Ганна Олегівна у судове засідання не з`явилась, але подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності на розсуд суду, посилаючись на виконання нею, під час здійснення реєстраційних дій відносно рухомого та нерухомого майна, вимог "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25 грудня 2015 року (а.с. 187).

Представник відповідача - Попасненської сільської ради у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 229).

Представники третіх осіб - Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області і Відділ з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської районної державної адміністрації у судове засідання не з`явились, надали суду окремі заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 125-127,159).

Третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила І. А. у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи та письмових пояснень не подавала, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених судом наступних обставин.

Судом установлено, що 26 квітня 2018 року затверджено статут ФГ "ДАР", відповідно до якого засновником господарства є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 19 червня 2019 року, наданим суду у засвідченій позивачами копії (а.с. 26).

З отриманої судом копії спадкової справи та з наданих доказів вбачається, що спадкоємцями першої черги спадкування за законом після ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , які 22 липня 2019 року подали приватному нотаріусу Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила І. А. окремі заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 (а.с. 200, 205).

03 лютого 2020 року листом нотаріуса за № 38/01-16 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомлено, що в провадженні приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, Лили І. А., знаходиться спадкова справа № 51/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України "Про нотаріат" при видачі свідоцтва про право на спадщину як за законом так і за заповітом, нотаріус перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин спадкоємці подають документи, які підтверджують вказаний факт. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві. Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство" успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб ( спадкоємців). Отже успадковуватись можуть лише права та обов`язки фізичної особи, а не юридичної, якою є фермерське господарство. Такі протиріччя одного нормативного акту іншому не дають змоги правильно і однозначно вирішувати питання спадкування прав і обов`язків засновника фермерського господарства та за вирішенням даного питання належить звернутися до суду (а.с. 206).

19 лютого 2020 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з урахуванням укладеного між ними договору про поділ спадщини від 19 лютого 2020 року, подали нотаріусу окремі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на рухоме майно (а.с. 208, 212, 216).

04 квітня 2020 року листом нотаріуса за № 82/01-16 ОСОБА_1 повідомлено, про неможливість вчинення нотаріальної дії з підстав виявлення обтяження рухомого майна спадкодавця, накладеного приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г. О. та рекомендовано звернутись до суду для вирішення цього питання (а.с. 218).

У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Статтею 63 Господарського Кодексу України встановлені види та організаційні форми підприємств в Україні, в тому числі - приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи).

У відповідності до ст. 66 Господарського Кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього. Держава гарантує захист майнових прав підприємства.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Аналогічні норми містяться і в ст. 191 ЦК України, відповідно до якої, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

У той же час, у відповідності до ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство", що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Пунктом 4 статті 35 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено перелік осіб, які можуть набувати права постійного користування земельними ділянками.

Тобто, після успадкування фермерського господарства, спадкоємці мають переоформити у відповідності до вимог законодавства право на земельні ділянки, які посвідчені відповідними державними актами на право постійного користування, виданими на ім`я засновників фермерського господарства.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частина 1 статті 1258 ЦК України установлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.ст. 1261, 1264 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ст. 1278 ЦК України).

Таким чином, з урахуванням відсутності доказів подання заяви про прийняття спадщини іншими спадкоємцями, своєчасного подання заяви про прийняття спадщини позивачами, як спадкоємцями за законом, укладення спадкоємцями договору про зміну черговості права спадкування, наявності підтвердженого належними, допустимими та достатніми доказами, наданими позивачами та отриманими судом, права засновника ФГ "ДАР" у спадкодавця на момент його смерті, того, що неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину в частині права засновника порушуються спадкові права позивачів, суд приходить до переконання, що аргументи позивачів обґрунтовані та до позивачів, як до єдиних спадкоємців засновника фермерського господарства, які висловили бажання продовжити діяльність господарства, повинне перейти право засновника зазначеного господарства. Таким чином наявні всі підстави для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

З доказів наявних у матеріалах справи встановлено, що 28 грудня 2018 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловська (Андрєєва) Ганна Олегівна внесла запис про державну реєстрацію прав та обтяжень № 17239384, яким було накладено заборону на відчуження на все рухоме майно Фермерського господарства "Дар" (ЄДРПОУ 20209819) та запис про державну реєстрацію прав та обтяжень № 17239388, яким було накладено заборону на відчуження на все рухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Записи № 17239384, № 17239388 були внесені на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/35628/17-ц, видана 14 грудня 2018 року.

Згідно з відповіддю Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року, яка була надана на запит суду, проведеною перевіркою даних автоматизованої системи документообігу суду "Діловодство-3" за 2017-2018 роки встановлено, що 14 грудня 2018 року суддею Козловим Р. Ю. ухвала про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 та Фермерському господарству "Дар" в рамках цивільної справи № 757/35628/17-ц не постановлювалась (а.с. 196, 197).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У розумінні ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження можуть реєструватися держателем або реєстратором Держреєстру тільки на підставі заяви обтяжувача або рішення суду.

Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна регламентується Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 05 липня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Відповідно до п. п. 24-26 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 05 липня 2004 року, відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п`ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п`яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день прийняття заяви. У разі припинення обтяження до Реєстру вносяться дата і номер заяви про припинення обтяження, дата внесення запису про припинення обтяження, підстава припинення обтяження, відомості про реєстратора.

Наявність заборон відчуження, а також відповідні відомості, внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на усе рухоме майно, що належить Фермерському господарству "Дар" (ЄДРПОУ 20209819) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на законних підставах, які існують на підставі ухвали суду, яка, відповідно до повідомлення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року, не постановлювалась, обмежує право власності відповідних осіб.

На підставі наведеного суд вважає, що у державного реєстратора були відсутні правові підстави для застосування обтяжень щодо майна позивача, у зв`язку з чим державний реєстратор діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підстави для відмови у державній реєстрації: у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

Суд приходить до висновку, що у зв`язку з тим, що приватним нотаріусом ОСОБА_7 28 грудня 2018 року було внесено запис про державну реєстрацію прав та обтяжень № 17239384, яким було накладено заборону на відчуження на все рухоме майно Фермерського господарства "Дар" (ЄДРПОУ 20209819) та запис про державну реєстрацію прав та обтяжень № 17239388, яким було накладено заборону на відчуження на все рухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), порушуються права позивачів на розпорядження своїми частками, та часткою, що спадкується позивачами після смерті ОСОБА_3 у Фермерському господарстві "Дар" (Код ЄДРПОУ 20209819), а тому позов у цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), до Попасненської сільської ради (код ЄДРПОУ 04338842, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51242, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Попасне, вул. Центральна, 63 ), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни (місцезнаходження за адресою: 49044, м. Дніпро, вул. Гоголя, 26/1 ), треті особи - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила Інна Армоніківна (місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 37 ), Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 34984907, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 49027, м. Дніпро, прос. Дмитра Яворницького, 21-А ), Відділ з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської районної державної адміністрації (місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Шевченко, 7 ) про визнання права співзасновників фермерського господарства у порядку спадкування за законом та скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках права співзасновників Фермерського господарства "ДАР" (Код ЄДРПОУ 20209819, зареєстроване Новомосковською районною державною адміністрацією 26 листопада 2001 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 12091200000000066, юридична адреса: 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне ) у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати протиправним та скасувати запис про державну реєстрацію прав та обтяжень № 17239384 від 28 грудня 2018 року прийнятий державним реєстратором ОСОБА_5 , яким було накладено заборону на відчуження на все рухоме майно Фермерського господарства "Дар" (код ЄДРПОУ 20209819 ).

Визнати протиправним та скасувати запис про державну реєстрацію прав та обтяжень № 17239388 від 28 грудня 2018 року прийнятий державним реєстратором ОСОБА_5 , яким було накладено заборону на відчуження на все рухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду складено і підписано 10 червня 2020 року.

Суддя Г.Є. Майна