Рішення

від 13.08.2020 по справі 942/110/20

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 13.08.2020

ЄУ № 942/110/20

Провадження №2/942/270/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 2,28 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Україна с. Березівка Новопсковського району Луганської області у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Україна с. Березівка, яке належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0162885 від 11.04.2000. У відповідності до ст. 1261 ЦК України спадщину після смерті бабусі ОСОБА_4 прийняла її донька та матір позивача ОСОБА_3 , яка 20.01.2011 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина складається із земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Україна с. Березівка Новопсковського району Луганської області розміром 11,05, який па підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 137520, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією і зареєстрованого Новопсковським районним відділом земельних ресурсів 31.03.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010641600186 змінено на 2,28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, яке належить ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0162885. Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її матір ОСОБА_3 померла. Вона у відповідності до ст. 1261 ЦК України є спадкоємицею першої черги після смерті матері та у встановленому законом порядку спадщину після смерті матері прийняла, отримавши на частину спадкового майна свідоцтво про право на спадщину за законом. Разом з тим, державним нотаріусом Білокуракинської державної нотаріальної контори Марченко В.ІО. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) розміром 2,28 умов. кад. га після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно. На теперішній час оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачений. При таких обставинах з метою належного оформлення спадкових прав після померлої матері, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 06.02.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 24.02.2020.

24.02.2020 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2020 у зв`язку з витребуванням доказів.

11.03.2020 підготовче судове засідання було відкладено до 06.04.2020 у зв`язку із залученням співвідповідача.

06.04.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовом згоден, заперечень не має.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи були повідомлена належним чином на підставі п.19 Перехідних Положень ЦПК України та Законів України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Новопсковського районного суду Луганської області, а також засобами телефонного зв`язку, однак остання до судового засідання не з`явилася, про наявність поважних причин для цього суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направила, відзиву на позовну заяву не надала, зустрічного позову до суду не пред`явила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до суду надала пояснення з приводу позовної заяви, в якому просила розглядати справу за її відсутності.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тимошине Білокуракинського району Луганської області у віці 92 років померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Тимошинською сільською радою Білокуракинського району Луганської області 01.05.2007, актовий запис № 03.

Зі змісту пояснень Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 24.02.2020 вбачається, що за життя ОСОБА_4 на підставі розпорядження Новопсковської РДА від 09.12.1996 №623 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0162885 розміром 11,05 в умовних кадастрових гектарах по КСП Україна на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, про що свідчить запис в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 04.08.2000 за реєстраційним № 287 та особистий підпис власника.

Судом встановлено, що з вищевказаного сертифікату ОСОБА_4 Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 137520 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, угіддя - рілля, ділянка № НОМЕР_2 за кадастровим номером 4423388200:03:002:0075 розміром 6,2800 га, яка знаходиться на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Вказаний державний акт зареєстрований Новопсковським районним відділом земельних ресурсів 31.03.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на та право постійного користування землею, договорів оренди за №010641600186.

З дослідженої судом спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 №50617251, заведеної Білокуракинською державною нотаріальною конторою 20.01.2011 (номер у нотаріуса 1/2011) встановлено, що спадщину після ОСОБА_4 прийняла її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримавши 20.01.2011 свідоцтва про право на спадщину за законом.

Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.2011 серії ВРВ №488511, посвідченого державним нотаріусом Білокуракинської державної нотаріальної контори Зарубовою С.О., зареєстрованого в реєстрі за № 2-20, спадщина, на яку ОСОБА_3 видано свідоцтво, складається із земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Україна с. Березівка Новопсковського району Луганської області розміром 11,05, який на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 137520, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією і зареєстрованого Новопсковським районним відділом земельних ресурсів 31 березня 2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010641600186 змінено на 2.28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, яка належить ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0162885, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 11 квітня 2000 року і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 04 серпня 2000 за № 287.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тимошине Білокуракинського району Луганської області у віці 68 років померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Тимошинською сільською радою Білокуракинського району Луганської області 19.11.2013, актовий запис №7.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя склала заповіт, посвідчений секретарем Тимошинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області 27.11.2008, зареєстрований в реєстрі за № 108, зі змісту якого вбачається, що остання на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: належне їй право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ЛГ № 0112208, виданим Білокуракинською райдержадміністрацією 05.02.1997 і зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 25.03.1997 по реєстру №270 і відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 023736, виданого 11.04.2003, заповіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в рівних частках.

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Дослідженням спадкової справи №55934670 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 (номер у нотаріуса 33/2014), заведеної Білокуракинською державною нотаріальною конторою, встановлено, що спадкоємці за заповітом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини після ОСОБА_3 , подавши протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, до Тимошинської та Олександропільської сільських рад Білокуракинського району Луганської області відповідні заяви про відмову від спадщини.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки спадкоємці за заповітом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а також оскільки вищенаведеним заповітом не була охоплена уся спадщина, право на спадкування за законом одержали особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України.

При спадкуванні за законом спадкоємці одержують право на спадкування почергово, що передбачено ч. 1 ст. 1258 ЦК України.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її доньки - позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , син - ОСОБА_9 та чоловік ОСОБА_12 Вказані обставини підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_4 від 02.12.1968, де в графі мати вказана ОСОБА_3 (російською мовою); витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00024631179 від 20.11.2019, згідно якого після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище ОСОБА_1 ; матеріалами спадкової справи.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті матері ОСОБА_3 прийняла, подавши у визначений законом строк 25.03.2014 до Тимошинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області заяву про прийняття спадщини, що залишилися після смерті матері.

Судом також встановлено, що спадкоємці за законом першої черги ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 відмовилися від прийняття спадщини після ОСОБА_3 , подавши протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, до Тимошинської та Олександропільської сільських рад Білокуракинського району Луганської області відповідні заяви про відмову від спадщини.

З матеріалів спадкової справи №55934670 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 (номер у нотаріуса 33/2014) вбачається, що окрім позивача, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 також звернулася сестра померлої ОСОБА_2 (відповідач) - спадкоємець другої черги.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

При цьому, згідно положень ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, враховуючи, що донька померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 і не відмовилася від неї, тому відповідач ОСОБА_2 , як спадкоємець другої черги за законом, не має права на спадщину, що залишилася після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 у відповідності до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 та є такою, що прийняла спадщину після неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Судом встановлено, що позивач 15.04.2016 звернулася до Білокуракинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_3 та частково реалізовувала свої спадкові права, отримавши на частину спадкового майна, а саме: земельну ділянку № НОМЕР_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,5592 га, кадастровий номер 4420988000:06:010:0023; земельну ділянку № НОМЕР_6 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8742 га, кадастровий номер 4420988000:06:009:0084, розташовані на території Тимошинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області; земельну ділянку № НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2769 га, кадастровий номер 4423388200:03:002:0275, розташовану на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, свідоцтва про право на спадщину за законом. Вказані обставини підтверджуються заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.04.2016, свідоцтвами про право на спадщину за законом серіями НАІ 367577 НАІ 367578, НАІ 367579, посвідченими 15.04.2016 виконуючим обов`язки державного нотаріуса Білокуракинської державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Чеканал О.Є., зареєстрованими в реєстрі за №№ 961, 962, 963 відповідно.

Разом з тим, постановою державного нотаріуса Білокуракинської державної нотаріальної контори Марченко В.Ю. від 17.01.2020 про відмову у вчиненні нотаріальних дій позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 з посиланням на відсутність документів, які б підтверджували право спадкодавця на вказане майно.

В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , однак не може цього зробити, так як втрачений оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0162885, виданий Новопсковською районною державною адміністрацією 11.04.2000 на ім`я ОСОБА_4 .

Статтею 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документами, що підтверджують право особи-спадкоємця на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну мастку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 згаданого Закону документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Так, зі змісту наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області пояснень вбачається, що за життя ОСОБА_4 на підставі розпорядження Новопсковської РДА від 09.12.1996 №623 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0162885 розміром 11,05 в умовних кадастрових гектарах по КСП Україна на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, про що свідчить запис в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 04.08.2000 за № 287 та особистий підпис власника. При цьому, судом було встановлено, що з вищевказаного сертифікату ОСОБА_4 Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №137520 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, угіддя - рілля, ділянка № НОМЕР_2 за кадастровим номером 4423388200:03:002:0075 розміром 6,2800 га, яка знаходиться на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Вказана земельна ділянка, згідно матеріалів справи, після смерті ОСОБА_4 була успадкована ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.01.2011, посвідчене державним нотаріусом Білокуракинської державної нотаріальної контори Зарубовою С.О., зареєстроване в реєстрі за № 2-19; а після смерті ОСОБА_3 - позивачем ОСОБА_1 .

Згідно п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4/-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до абз. 19 п. 3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено; отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе, відповідно до чинного законодавства України, визнати за позивачем право на земельну частку (пай) розміром 2,28 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Україна с. Березівка Новопсковського району Луганської області у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивач прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вони законні, обґрунтовані та доказово підтверджені матеріалами справи, та не спростовані відповідачами.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, понесений нею при зверненні до суду, у розмірі по 420,40 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , право на земельну частку (пай) розміром 2,28 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Україна с. Березівка Новопсковського району Луганської області у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336642, місцезнаходження вул. Центральна, 10, с. Танюшівка Новопсковського району Луганської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.) в рахунок відшкодування понесеного судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.) в рахунок відшкодування понесеного судового збору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, місце знаходження: проспект Центральний, 17, корп. 2. м.Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ: 39771244.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя: В.В. Пронька