Постанова

від 29.07.2020 по справі 661/1737/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Херсон

Номер справи: 661/1734/19

Номер провадження: 22-ц/819/726/20

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,

суддів: Приходько Л.А.

Радченка С.В.

секретар Кутузова А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 31 січня 2020 року, у складі судді Матвєєвої Н.В., повне судове рішення складене 10 лютого 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новокаховського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Херсонській області (нині Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)) про встановлення батьківства

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_3 ) звернулась до суду з позовом про встановлення батьківства, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 58 років помер її батько - ОСОБА_4 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, що складається з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою, цільове використання якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Після смерті батька, відповідачка ОСОБА_2 , яка доводиться батькові племінницею, звернулася до приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І. із заявою про прийняття спадщини, за її заявою нотаріусом було заведено спадкову справу № 12/19. Позивач також звернулася до цього ж нотаріусу із заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її батька. Проте їй було запропоновано звернутися до суду із заявою про встановлення факту батьківства між нею та батьком, оскільки документ, який би підтверджував цей факт відсутній. Відповідно до її свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.07.1991 року відділу РАГСу м. Таврійськ у відомостях про її батьків, в графі мати зазначена- ОСОБА_5 , в графі батько зазначений - ОСОБА_6 .

Позивач вказує, що її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з травня 1990 року до травня 1993 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Незважаючи на те, що в подальшому батьки разом не проживали, її батько постійно підтримував стосунки з нею, визнавав її своєю донькою.

Просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно доньки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язати Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Херсонській області внести зміни до актового запису про народження 02.06.1991 року ОСОБА_8 , зареєстрованого відділом запису актів громадянського стану Таврійської міської ради у книзі записів актів громадянського стану про народження 1991 року, липня місяця, 05 числа, актовий запис № 107, проведений згідно із ч.1 ст.135 СК України (за вказівкою матері), вказавши батьком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 31 січня 2020 року позов задоволено. Встановлено факт батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно доньки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язано Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Херсонській області (нині Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса ) внести зміни до актового запису № 107 від 05.07.1991 року про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого відділом запису актів громадянського стану Таврійської міської ради у книзі записів актів громадянського стану , вказавши батьком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивач надала переконливі докази того, що ОСОБА_4 проживав з її матір`ю ОСОБА_5 до її народження, під час вагітності, забирав разом з дитиною з пологового будинку, допомагав доглядати в перші дні життя доньки, вони виховували разом дитину ОСОБА_10 до 2 років, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, ОСОБА_4 від народження ОСОБА_11 визнавав її своєю донькою, разом із матір`ю дитини реєстрували її у державних органах РАЦСУ, після припинення їх сімейних відносин він допомагав доньці, його батьки також визнавали ОСОБА_12 донькою ОСОБА_13 , в підлітковому віці ОСОБА_14 спілкувалася із батьком і він не відмовляв їй у спілкуванні і допомозі, ОСОБА_11 піклувалася про батька, коли він перебував у лікарні, тому зазначений факт батьківства знайшов підтвердження у судовому засіданні. Суд першої інстанції дійшов висновку, що зібрані у даній справі докази в їх сукупності достовірно підтверджують визнання ОСОБА_4 себе батьком ОСОБА_11 , спільного проживання й ведення спільного господарства померлим та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання та утримання ними дитини.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не були встановлено необхідні для встановлення в судовому порядку батьківства за нормами КпШС України, які були чинні на момент народження позивача, а саме : а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем. Зазначає, що зібрані у даній справі докази в їх сукупності не містять достовірного підтвердження визнання ОСОБА_4 себе батьком ОСОБА_1 , спільного проживання та ведення спільного господарства померлим та матір`ю дитини до її народження, спільного виховання, утримання ними дитини. Посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В заяві на адресу суду апеляційної інстанції Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) просив справу розглянути за відсутності його представника, проти задоволення позову не заперечує.

Інші учасники судового розгляду не скористались правом на надання письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та її представника, представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі народила ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачку по справі ОСОБА_11 . Зі свідоцтва про народження позивачки вбачається, що її батьками зазначено - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_11 вбачається, що номер актового запису про народження ОСОБА_11 - № 107 від 05.07.1991 року, відомості про батька зазначені на підставі заяви матері ОСОБА_5 на підставі ст.135 СК України.

В силу зазначених конституційних приписів про дію законів та інших нормативно-правових актів у часі, при вирішенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції правильно керуватися правилами ст.53 КПШС України 1969 року.

З приводу застосування цієї норми Пленум ВСУ п.13 Постанови Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України № 16 від 12.06.1998 року роз`яснював, що питання про походження дитини від осіб, які не перебувають між собою в шлюбі й не подали в органи РАГС спільної заяви про їх реєстрацію як батьків, може вирішуватися судом за заявою про встановлення батьківства, поданою одним із батьків або опікуном (піклувальником), іншою особою, на утриманні якої перебуває дитина, а також самою дитиною після досягнення повноліття.

Згідно з ст.53 КПШС підставою для встановлення батьківства може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у тих випадках, коли це сталося до її зачаття.

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою , яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Суд першої інстанції проаналізував надані сторонами докази, а саме покази свідків, як зі сторони позивача так і відповідача, дійшов висновку, що позивачка надала переконливі докази того, що ОСОБА_4 проживав з її матір`ю ОСОБА_5 до її народження, під час вагітності, забирав разом з дитиною з пологового будинку, допомагав доглядати в перші дні життя доньки, вони виховували разом дитину ОСОБА_10 до 2 років, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, ОСОБА_4 від народження ОСОБА_11 визнавав її своєю донькою, разом із матір`ю дитини реєстрували її у державних органах РАЦСУ, після припинення їх сімейних відносин він допомагав доньці, його батьки також визнавали ОСОБА_15 донькою ОСОБА_13 , в підлітковому віці ОСОБА_16 спілкувалася із батьком і він не відмовляв їй у спілкуванні і допомозі, ОСОБА_11 піклувалася про батька, коли він перебував у лікарні, тому зазначений факт батьківства знайшов підтвердження у судовому засіданні. Зібрані у даній справі докази в їх сукупності достовірно підтверджують визнання ОСОБА_4 себе батьком ОСОБА_11 , спільного проживання й ведення спільного господарства померлим та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання, утримання ними дитини.

Суд першої інстанції дійшов такого висновку з врахуванням наданих фотознімків, на яких зображена мати позивачки - ОСОБА_5 поруч з ОСОБА_4 та дитиною - ОСОБА_15 , родиною ОСОБА_5 , разом з подругою матері. Зазначені фотознімки надані свідку ОСОБА_2 , який на знімках впізнав ОСОБА_4 . Крім того судом досліджено показання свідків позивачки: ОСОБА_5 - матері позивачки, яка повідомила, що зустрічалася із ОСОБА_4 , потім почала проживати з ним однією сім`єю, як до пологів так і після народження ОСОБА_10 , вони разом доглядали дитину, піклувалися про неї, вели спільне господарство, також їм в цьому допомагали батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_17 . Батьки ОСОБА_18 визнавали його доньку, після припинення сімейних стосунків, ОСОБА_10 і батько спілкувалися, він допомагав їй матеріально. Також подруга ОСОБА_5 - ОСОБА_19 підтвердила, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, як до народження дитини так і після пологів, разом гуляли, сім`єю допомагали їй, ОСОБА_20 був дуже радий народженню доньки, весь час її визнавав і допомагав. Хрещена мати ОСОБА_4 - ОСОБА_21 також під час допиту в якості свідка зазначила про проживання ОСОБА_22 та ОСОБА_13 як чоловіка та дружини, народження у них доньки ОСОБА_10 , святкування хрестин ОСОБА_10 та входин до квартири, на яких вона була присутня і під час вказаного свята батьками ОСОБА_18 були подаровані обручки молодим. ОСОБА_23 - колишня дружина ОСОБА_13 також підтвердила факт визнання ОСОБА_24 батьківства відносно доньки ОСОБА_15 і спілкування з нею та ОСОБА_25 навіть під час їх сумісного проживання. ОСОБА_26 зазначила, що ОСОБА_16 спілкувалася із ОСОБА_4 в підлітковому віці, він надавав їй у її присутності допомогу, поради, цікавився її життям.

Судом першої інстанції також надано оцінку показам свідків сторони відповідача, які повідомили, що не знають про існування у ОСОБА_4 доньки та неможливості її існування, оскільки родина ОСОБА_18 не могла приховати вказану інформацію від родичів. Судом оцінено, що свідок ОСОБА_27 почав спілкуватися із ОСОБА_24 з 2009 року, свідок ОСОБА_27 була маленькою дитиною, коли народилася ОСОБА_16 , тому не може знати подробиць дорослого життя ОСОБА_4 , свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_20 , хоча і спілкувалися із ОСОБА_24 , але не змогли повідомити суду, де він проживав протягом 1990-1991 року, коли ОСОБА_20 почав проживати з ОСОБА_25 та коли народилася ОСОБА_15 , а також не змогли розповісти подробиць життя ОСОБА_4 на відміну від свідків сторони позивача. Свідок ОСОБА_29 був часто у відрядженнях та не цікавився подробицями особистого життя ОСОБА_30 . Таким чином, відповідачкою не спростовано обставин, зазначених свідками позивача стосовно факту батьківства ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_11 .

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не містять нових даних, які б вплинули на законність прийнятого рішення. Зокрема, доводи про відсутність письмових доказів визнання ОСОБА_24 батьком позивачки, колегія суддів не бере до уваги, як юридично безпідставні, оскільки частина третя статті 53 КпШС України не обмежує коло доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство.

Рішення щодо визнання/встановлення батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Тобто при вирішенні спору про встановлення батьківства мають враховуватись усі докази в сукупності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведення факту батьківства на підставі показань свідків, фотографій.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.367, п.1ч.1 ст.374, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 31 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 серпня 2020 року

Головуючий І.В. Вейтас

Судді: Л.А. Приходько

С.В. Радченко