Постанова

від 13.08.2007 по справі 15/213-07-5079а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/213-07-5079А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "13" серпня 2007 р. Справа  № 15/213-07-5079А

16 год. 26 хв.                                                                                м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді -                      Петрова В.С.

При секретарі –                          Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача –            Обухов А.В.;  

від відповідача –        Левицька Ю.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптекс, ЛТД” до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

    ВСТАНОВИВ:  

Товариство з обмеженою відповідальністю „Оптекс, ЛТД” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 000511236/0 від 01.06.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1844,70 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на неправомірність прийняття відповідачем зазначеного рішення у зв'язку проведенням ДПА в Одеській області перевірки позивача, за наслідками якої винесене оскаржуване рішення, з порушенням вимог закону, та посилається на відсутність порушень позивачем законодавства про РРО, за які до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно оскаржуваного рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13 червня 2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/213-07-5079А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20 липня 2007 р. у справі № 15/213-07-5079А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В ході розгляду справи позивач звернувся до суду із змінами та доповненнями до позовної заяви, згідно яких остаточними позовними вимогами є скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 000511236/0 від 01.06.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає проведену перевірку позивача цілком правомірною, а оскаржуване рішення обґрунтованим, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 61-62).

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

24 травня 2007 р. співробітниками ДПА в Одеській області на підставі направлень від 07.05.2007 р. № 471023-7017 та № 471123-7017 здійснено перевірку крамниці „Оптика” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, де веде свою діяльність ТОВ „Оптекс, ЛТД”, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 14,  та належать позивачу.

За результатами перевірки ДПА в Одеській області складений акт № 0001979 від 24 травня 2007 р., яким встановлено порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, звернувся до ДПА в Одеській області та ДПІ у Приморському районі м. Одеси з письмовими зауваженнями № 11 від 25.05.2007 р. до акту перевірки № 0001979 від 24 травня 2007 р., на які ДПА в Одеській області було надано відповідь про відповідність дійсності встановлених перевіркою фактів порушення.  

Так, на підставі акту перевірки від 24 травня 2007 р. № 0001979-23-7017/1161 ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2007 р. № 0005112360 на суму 1844,7 грн.

Проте, на думку суду, зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2007 р. винесено за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства, та прийнято в порушення вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Указом Президента „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.

Статтею 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що вважаються позаплановими перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадах –за рішенням суду.

Крім того, згідно „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрований Мінюстом України 25.08.2005 р. №925/11205 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та іншими законодавчими актами.

Так, згідно ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка проводиться лише за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Одна з перелічених підстав обов'язково повинна бути зазначена у направленні та наказі під час проведення позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 112 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Як з'ясовано судом, в порушення зазначеної норми, фахівцями ДПА в Одеській області до проведення перевірки не була надана позивачу під розписку копія наказу про проведення позапланової виїзної перевірки. До того ж наказ керівника ДПА в Одеській області про проведення позапланової перевірки не надавався відповідачем і до суду.  

Також згідно ст. 15 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995р.  (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють орган державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. А відповідно до ст. 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Планова виїзна перевірка –перевірка, яка передбачена у плані роботи. Право податкового органу на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли податковий орган не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслав суб'єкту підприємницької діяльності письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки (ч. 4 ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”).  

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій ст. 16 Закону України № 265, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

У запереченнях на позов відповідачем не зазначено який вид перевірки (планову або позапланову) проводила ДПА в одеській області, але в обґрунтування правомірності підстав проведення перевірки відповідач надав суду витяг з плану-графіку проведення перевірок відділом оперативного контролю управління аудиту юридичних осіб ДПА в Одеській області на травень 2007 р., яким передбачена перевірка ТОВ „Оптекс ЛТД”, у зв'язку з чим перевірка являється плановою, так як вона проведена за окремим планом податкового органу.

Тобто, приймаючи до уваги викладене, на думку відповідача, ДПА в Одеській області було проведено планову перевірку позивача, адже перевірка, яка передбачена у плані роботи, є плановою. Проте, відповідач не надав доказів повідомлення перевіряючим податковим органом позивача про дату початку та закінчення перевірки за десять днів до дня проведення перевірки, як того вимагає чинне законодавство. Адже, як зазначалось вище, право податкового органу на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли податковий орган не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслав суб'єкту підприємницької діяльності письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку про порушення перевіряючим податковим органом норм законодавства щодо порядку проведення перевірки ТОВ „Оптекс ЛТД”.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, вказане рішення прийняте на підставі акту перевірки №  0001979-23-7017/1161 від 24.05.2007 р., але зазначений акт відповідачем до суду не надавався.

Щодо застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1844,70 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, штрафні (фінансові) санкції у вказаному розмірі застосовані до позивача за порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: у зв'язку з незабезпеченням відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. При цьому в акті перевірки зазначено, що сума невідповідності наявних готівкових коштів склала 348,94 грн.

Так, згідно п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ „Оптекс, ЛТД” діє на підставі Статуту  відповідно до якого ТОВ „Оптекс, ЛТД” знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Єкатерининська, 14/вул. Дерибасівська, 16 та предметом діяльності якого є, крім іншого, надання офтальмологічної допомоги.

Як зазначає позивач, під час перевірки поруч з реєстратором розрахункових операцій на робочому столі лікаря-офтальмолога, тобто на місці проведення розрахунків за послуги перевірки зору знаходились готівкові кошти в сумі 40,06 грн., які є виручкою ТОВ „Оптекс, ЛТД” за надані послуги по перевірці зору.

Між тим відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що в ході перевірки позивача податковим органом було встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 348,94 грн. Проте, як зазначено у відповіді ДПА в Одеській області № 14397/10/23-7012 від 19.06.1007 р. на зауваження позивача до акту перевірки (а.с. 63), сума невідповідності наявних готівкових коштів склала 368,94 грн. Більш того, як з'ясовано судом, застосовані відповідачем згідно оскаржуваного рішення до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1844,70 грн. розраховані, виходячи з суми невідповідності саме  в розмірі 368,94 грн. (368,94 грн. х 5).

При цьому в обґрунтування правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідач посилається на опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, відповідно до якого сума готівкових коштів складає 409,00 грн., але зазначений опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, не може прийматися судом до уваги як доказ наявності порушення, за яке застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1844,70 грн., оскільки перевірка позивача була здійснена з порушенням закону, а зазначена в описі сума наявних готівкових коштів не відповідає дійсності.

Так, згідно п. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Крім того, як зазначає позивач, в окремому місці, а саме: в шафі, тобто в місці, яке не є місцем розрахунків за послуги по перевірці зору, знаходилось 369,00 грн., які фактично є виручкою фізичної особи-підприємця Пінчук Т.Ю., отримані за продаж товару, та які враховані перевіряючим податковим органом при встановленні суми невідповідності наявних готівкових коштів на місці проведення позивачем розрахунків.  

Вказані доводи позивача щодо належності фізичній особі-підприємцю Пінчук Т.Ю грошових коштів в розмірі 369,00 грн., які враховані перевіряючим податковим органом при встановленні суми невідповідності наявних готівкових коштів на місці проведення позивачем розрахунків, підтверджуються відповідним записом в Книзі обліку доходів та витрат фізичної особи-підприємця Пінчук Т.Ю. за 24 травня 2007 року, витяг з якої наявний в матеріалах справи. До того ж, як з'ясовано судом, фізична особа-підприємець Пінчук Т.Ю. здійснює свою підприємницьку діяльність з торгівлі оптичною продукцією, надання медичних послуг у нежилому приміщені площею 207,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єкатерининська, 14 (де здійснює діяльність також позивач), на підставі укладеного з ТОВ „Еврооптика” договору суборенди від 25.11.2006 р. При цьому, як з'ясовано судом, діяльність фізичної особи-підприємця Пінчук Т.Ю. не відноситься до діяльності ТОВ „Оптекс, ЛТД”.

За таких обставин, суд вважає, що грошові кошти в розмірі 369,00 грн., які фактично є виручкою фізичної особи-підприємця Пінчук Т.Ю. від продажу товару, неправомірно  віднесені перевіряючим податковим органом до виручки позивача –ТОВ „Оптекс, ЛТД”.

До того ж, як вбачається з наявного в матеріалах справи Х-денного звіту реєстратора розрахункових операцій від 24.05.2007 р., сума наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків позивачем склала 40,06 грн.

Таким чином, вищевикладеним спростовується висновок податкового органу щодо незабезпечення позивачем відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеної в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, зокрема, спростовується висновок щодо наявності на місці проведення позивачем розрахунків готівкових коштів на загальну суму 409,00 грн. У зв'язку  з цим суд вважає безпідставними посилання відповідача на порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування. А частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює  наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи усе вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з чим, на думку суду, відповідачем безпідставно застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1844,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Виходячи з вищевикладеного, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптекс ЛТД” цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, а рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0005112360/0 від 01.06.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1844,70 грн. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

               ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптекс, ЛТД” до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.

2.          Рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0005112360/0 від 01.06.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасувати.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 14.08.2007 р.

                            Суддя