Постанова

від 13.08.2020 по справі 361/2697/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 361/2697/19 Головуючий 1 інстанція- Селезньова Т.В.

Проваження № 22-ц/824/6596/2020 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 серпня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Мережко М.В., Кашперська Т.Ц.,

за участю секретаря Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2020 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя заява позивачки ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення експертизи та саме клопотання залишені без задоволення. Цією ж ухвалою залишене без задоволення клопотання про забезпечення доказів шляхом огляду за їх місцем знаходження.

Не погоджуючись із ухвалою позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови суду у задоволенні клопотання про забезпечення доказів і ухвалити нове рішення, яким клопотання задоволити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обстави, що мають значення для справи, та їх недоведеність, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Скарга мотивована тим, що суд не врахував, що клопотання подано своєчасно під час підготовчого провадження і стосується предмета спору, а тому з`ясування цих обстаивн шляхом їх огляду щодо найменування і технічних харак теристик, обсягу та інших питань має суттєве значення для вирішення спору. Суд не врахував, що огляд спірних об`єктів нерухомого майна та будівельних матеріалів, як і є предметом спору, необхідний для виготовлення експертного висновку, замоленого за її ініціативою, для встановлення переліку і форм фактично виконаних будівельних робіт та/або об`єктів нерухомого майна та/або незавершеного будівництва, та/або сукупних будівельних конструкцій, виробів матеріалів, встановлення ступеня їх будівельної готовності. Суд не звернув уваги, що у неї є складнощі у отриманні такого доказу як експертний висновок, осмкільтки власником спірного майна є відповідач, з яким у неї є гострий конфлікт, бо триває досудове слідство у справі за підозрою

- 2 -

відповідача у замовленні її вбивства, що на її думку свідчить про можливість втрати спірних об`єктів, які можуть бути знищені позивачем або третіми особами, і подання відповідних доказів стане неможливим. Об`єкти огороджені і знаходяться під охороною, а тому доступу до них вона не має. Висновки суду про те, що її заява про забезпечення позову є наміром забезпечити себе доказами при подачі ншого позову є хибними, як і є припущенням посилання суду на те, що вона хоче перекласти функцію по збиранню доказів на суд. Ухвала суду є суперечливою, оскільки суд вказав, що вона не подала клопотання про поновлення встановленого законом строку чи його продровження для подання доказів, при цьому суд не залишив без розгляду її заяву про забезпечення доказів. Суд порушив строки складання ухвали. Суд помилково відніс об`єкти нерухомості та матеріали до предмету доказування, а не до речових доказів. Вона подала заяву про забезпечення доказів своєчасно, під час підготовчого провадження, а тому посилання суду на незаявлення речових доказів у строки передбачені процесуальним законом є безпідставним.

Ухвала суду в частині залишення без задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення експертизи та самого клопотання не оскаржується і не є предметом перегляду.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законну і обгрунтовану ухвалу і правомірно залишив заяву позивачки про забезпечення доказів без задоволення, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.

В суді апеляційної інстанції представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Рекун Л.А. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримала, просила задоволити та скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області як незаконну і постановити нову, якою задоволити заяву позивачки.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Панченко О.В. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на правомірність судової ухвали та відсутність підстав для її скасування.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала відповідає не в повній мірі.

Судом встановлено, що в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Провадження у справі відкрито 13 травня 2019 року.

Позивачка заявила вимоги про визнання за нею права власнсоті на 1/2 частину наступного спільного майна:

- грошових коштів у розмірі 75000 доларів США;

- нежитлової будівлі літ. Б загальною площею 184,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та

- 3 -

яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1659707132106);

- нежитлової будівлі загальною площею 39 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1642731932106);

- матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення) нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,2370 га кадастровий номер 3210600000:00:058:0503 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема складського приміщення загальною площею 120 кв.м. та навісу над зоною складування готових бетонних виробів площею 250 кв.м.;

- матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення) нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 2 га, кадастровий номер 3221281601:01:037:0007 за адресою: Київська область, Броварський район, с.Гоголів, зокрема: двох боксів для зберігання літаків площею 1000 кв.м. і 600 кв.м. та адміністративної споруди з готельними номерами площею 1500 кв.м.;

- матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення) нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,3021 га, кадастровий номер 3210600000:00:034:1002 за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема: приміщення цеху для складання літаків площею 3500 кв.м; приміщення цеху металоконструкцій площею 2000 кв.м; приміщення складу нафтопродуктів літ. Ж-1 площею 16,3 кв.м.;

- матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення) нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,5091 га, кадастровий номер 3210600000:00:038:0521 за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема: виробничо-складського корпусу з кімнатами відпочинку літ. Ж-2 площею 1440,6 кв.м.; майстерні з офісним приміщенням літ. 3-3 з прибудовою літ. з-З площею 827,6 кв.м.; виробничого корпусу № 2 літ. И-2 площею 912,9 кв.м.; виробничого корпусу № 4 літ. Л-2 площею 887,2 кв.м.; три прибудови до накриття для будівельних механізмів літ. Б інв. № 11-01/669-6 (реєстраційним номер 1100702832106 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), а саме: прибудова літ. б площею 6,8 та 7 кв.м., прибудова літ. б1 площею 12 кв.м., прибудова літ. б2 площею 8,2 кв.м.

13 лютого 2020 року на стадії підготовчого провадження позивачка ОСОБА_1 подала до суду клопотання про огляд доказів за їх місцем знаходження в порядку забезпечення доказів, в якій просила встановити час і місце огляду доказів по кожному конкретно визначеному спірному об`єкту спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 за адресами: у АДРЕСА_1 - земельна ділянка к.н. 3210600000:00:058:0503; 2). В селі Гоголів - земельна ділянка к.н. 3221281601:01:037:0007; у АДРЕСА_2 земельна ділянка к.н. 3210600000:00:034:1002; у АДРЕСА_2 земельна ділянка к.н. 3210600000:00:038:0521, - та здійснити огляд доказів з участю експертів УНІСЕ з метою визначення місця знаходження спірних об`єктів відносно меж земельних ділянок; технічних характеристик об`єктів і їх кількості; вартості спірного майна; ступеню готовності об`єктів незавершеного будівництва; технічної можливості завершити об`єкти незавершеного будівництва; можливості здійснити розділ в натурі спірного майна, в тому числі спірних об`єктів незавершеного будівництва; меж та характеристик земельних ділянок, на яких розташоване спірне майно.

- 4 -

Клопотання мотивовано тим, що при вирішенні питання про поділ об`єктів незавершеного будівництва має значення ступінь готовності об`єктів, і обов`язковим є проведення експертизи для визначення ступеню готовності та можливості поділу в натурі, а при неможливості - визначення розміру компенсації; 11 лютого 2020 року з метою отримання доказу - експертного висновку вона уклала договір про призначення комплексної будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз із ТОВ Український незалежний інститут судових експертиз щодо спірних об`єктів спільного майна, що є предметом спору. Для отримання експертного висновку, експертам необхідно оглянути спірні об`єкти за місцем їх знаходження та встановити технічні характеристики, межі земельних ділянок. Проте власником спірного майна і ділянок є відповідач, з яким у неї триває гострий конфлікт, бо триває досудове слідство у справі за підозрою відповідача у замовленні її вбивства, а тому існують підстави вважати, що відповідач та його представники перешкоджатимуть огляду спірного майна, а вона самостійно без згоди відповідача не може провести огляд цього майна. Заява мотивована позиланням на ст.97 та ст.85 ЦПК України, що регулюють питання огляду за місцем знаходження речових доказів, які не можна достати на огляд до суду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про огляд доказів в порядку їх забезпечення, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що фактично даним клопотанням позивач має намір забезпечити себе доказами для подання іншого позову, який не є предметом розгляду в даній справі. Крім того, ті питання, які має намір з?ясувати позивач при огляді судом об`єктів на місці їх знаходження - не відносяться до питань, які має з?ясувати суд в межах розгляду даної конкретної справи. Фактично за змістом клопотання позивач має намір перекласти на суд функції експертів і функцію по збиранню доказів для одної сторони, що є неприпустимим, оскільки суд лише досліджує надані сторонами докази, а не створює їх для сторони, що явно виходить за межі передбаченого законом сприяння учасникам справи у збиранні доказів.

Окрім того, суд керувався тим, що позивачкою у строки, встановлені законом і судом для подання доказів не було заявлено ніяких речових доказів, в тому числі речових, і таких, які б мали бути оглянуті за місцем їх знаходження, а оскільки не заявлено про наявність речового доказу, то відсутні підстави і для його забезпечення шляхом огляду за місцем знаходження. На даний час строк подання доказів і відповідних клопотань закінчився, а позивачка не подала клопотання про поновлення встановленого законом строку або для продовження встановленого судом строку подання доказів.

Колегія суддів погоджується із висновками суду про залишення клопотання без задоволення з тих підстав, що позивачкою у строки, встановлені законом і судом для подання доказів не було заявлено про подання ні речових доказів, ні висновку експерта, а тому відсутні підстави і для їх забезпечення шляхом огляду за місцем знаходження.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.76 ЦПК України під доказами розуміються будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Закон зобов`язує позивача подати докази разом із позовом (ч.2 ст.83 ЦПК України).

Згідно частин 4-5 ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано, причини його неподання та

- 5 -

докази про вчинення усіх залежних від учасника дій для його отримання, а суд у випадку визнання поважними причин неподання цього доказу, може встановити додатковий строк для його подання.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно ч.2 ст.116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Проте за змістом наведених вище норм у будь-якому випадку суд може забезпечити лише докази, подані у встановлений законом або судом строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 при подачі позову не додала до заяви такий доказ як висновок експерта, як і не повідомила суд, що має намір його подати та не просила суд встановити додатковий строк для його подачі. Тобто висновок експерта, якого не існує, на даний час не має статусу доказу по справі.

Фактично позивачка просить суд через механізм забезпечення доказів сприяти їй у отриманні висновку, який не заявлений як доказ по справі у встановлені строки, як і не встановлено додаткового строку для його подачі, що є неприпустимим та порушує принцип рівності учасників судового процесу, встановлений ст.129 Конституції України і п.2 ч.1 ст.2 ЦПК України та може свідчити про небезсторонність суду.

За таких обставин, залишаючи без задоволення заяву позивачки в цій частині, суд обгрунтовано виходив з того, що позивачка намагається самостійно отримати висновок експерта, про намір подати який у якості доказу в установлені процесуальні строки нею заявлено не було, як і не було вирішено питання про встановлення додаткового строку для його подання, а відтак це питання не стосується забезпечення доказів.

Також, залишаючи клопотання без задоволенння, суд вірно виходив з того, що об`єкти нерухомості є предметом спору у справі, а не речовими доказами, як помилково вважає позивачка.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду про те, що фактично даним клопотанням позивачка має намір забезпечити себе доказами для подання іншого позову, який не є предметом розгляду в даній справі, а також перекласти на суд функції експертів і функцію по збиранню доказів для неї, які носять характер припущень, що суперечить вимогам процесуального закону щодо законності і обгрунтованості судового рішення.

- 6 -

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норми матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У відповідності до ч.4 ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на наведене мотивувальна частина ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2020 року підлягає зміні з виключенням із мотивувальної частини ухвали посилання на те, що позивачка має намір забезпечити себе доказами для подання іншого позову та перекласти на суд функцію по збиранню доказів як підставу відмови у задоволенні клопотання.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка подала заяву про забезпечення доказів своєчасно, під час підготовчого провадження, не спростовують висновків суду про відмову у задоволенні клопотання з викладених вище підстав, оскільки забезпечити можливо лише докази, про які заявлено стороною у встановлений процесуальним законом строк, або судом прийнято рішення про встановлення додаткового строку для їх подачі, чого в даній справі не встановлено.

В даному випадку позивака помилково ототожнює дві різні процесуальні дії - подання доказів і подання заяви про забезпечення доказів, які є різними за своїм правовим змістом та за процесуальними строками подання до суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги, що у неї є складнощі у отриманні такого доказу як експертний висновок, оскільки власником спірного майна є відповідач, з яким у неї є гострий конфлікт, а огляд спірних об`єктів нерухомого майна та будівельних матеріалів, які є предметом спору, необхідний для виготовлення експертного висновку, замовленого за її ініціативою, необгрунтовані.

Як вище вказувалося фактично дана вимога пов`язана із намаганням позивачки самостійно отримати висновок експерта.

Відповідно до положень ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням (ч.1 ст.107 ЦПК України).

Аналогічні положення містить п.3.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року (з послідуючими змінами), згідно якого якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці події або огляд об`єкта за його місцезнаходженням, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) (замовив(ла) дослідження), повинен(на) забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до

- 7 -

об`єкта, а також належні умови для його роботи, а в разі потреби викликати учасників процесу або інших осіб.

Отже, за змістом даних норм у випадку проведення експертизи на замовлення учасника справи саме на нього покладається обов`язок надання матеріалів, необхідні для проведення експертизи, в тому числі забезпечення доступу до відповідних об`єктів, які є предметом дослідження. Відповідно саме учасник справи, який замовив проведення експертизи самостійно несе всі ризики її невиконання внаслідок ненадання необхідних матеріалів.

Посилання представника позивачки адвоката Рекун _ на ч.3 ст.107 ЦПК України, яка передбачає право суду у необхідних випадках вирішити питання про витребування матеріалів за правилами витребування доказів, недоречні, бо дане положення стосується випадків призначення експертизи за ухвалою суду,на якого покладається обов`язок забезпечити експетра необхідними матеріалами, а не на замовлення учасника справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд помилково відніс об`єкти нерухомості та матеріали до предмету доказування, а не до речових доказів колегія суддів відхиляє як необгрунтовані.

Цивільний процесуальний закон чітко визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), які мають значення для вирішення справи і які встановлюються за допомогою письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів та показань свідків (ст.76).

Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи (ст.97 ЦПК України).

Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності - сфотографовані. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані (ст.98 ЦПК України).

Отже, під речовими доказами розуміються предмети матеріального світу, які містять інформацію про предмет доказування. В даному випадку позивачка невірно ототожнює речові докази, за допомогою яких встановлюються певні юридичні факти із предметом спору у справі яким є спірне нерухоме майно та матеріали.

Доводи скарги про суперечливість ухвали суду, оскільки суд вказав, що позивачка не подавала клопотання про поновлення встановленого законом строку чи його продровження для подання доказів і відповідних клопотань, при цьому всупереч ч.4 ст.117 ЦПК України, суд не залишив без розгляду її заяву про забезпечення доказів необгрунтовані.

В даному випадку позивачка невірно тлумачить зміст ухвали суду, який зводиться до того, що суд зазначив, що, заяволяючи клопотання про огляд спірного майна для проведення експертизи, позивачка не заявила вимог про встановлення додаткового строку для подання такого доказу як висновок експерта до суду, а не подання самого клопотання, як помилково вважає позивачка, оскільки доказом є висновок експерта, а не безпосередньо саме нерухоме майно.

Посилання у скарзі на те, що суд порушив строки складання ухвали безпідставні і спростовуються відомостями з Державного реєстру, в якому зазначено, що оскаржувана ухвала надіслана судом до реєстру 28 лютого 2020 року, зареєстрована 01 березня 2020 року і оприлюднена 02 березня 20202 року.

Решта доводів апеляційної скарги враховані при зміні ухвали.

- 8 -

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2020 року в частині залишення без задоволення заяви про огляд доказів змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, в іншій частині цю ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: