Ухвала

від 30.07.2020 по справі 757/30883/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30883/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання СТ «ЖБК «Авантаж», поданого в особі керівника ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2020 року СТ «ЖБК «Авантаж» в особі керівника ОСОБА_3 звернулося до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням в порядкуст. 174 КПК Українипро скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт земельної ділянки кадастровий № 6310136300:04:013:0014 площею 0, 4237 га за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 4, яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія та номер: ЯК № 185424 від 28.05.2012 р. знаходиться у приватній власності СТ «ЖБК «Авантаж» для будівництва та подальшої експлуатації житлового будинку, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/62854/16-к від 20.12.2016 р.

В обґрунтування доводів клопотання зазначає, що арешт майна було накладено необґрунтовано, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:04:013:0014 площею 0, 4237, на яку ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі № 757/62854/16-к накладено арешт, станом на час звернення слідчого із клопотанням про арешт майна за будь-яких обставин не була ані об`єктом кримінального правопорушення, ні його предметом, ні знаряддям вчинення кримінального правопорушення, у т.ч. об`єктом, який зберіг на собі сліди, які можуть бути використані як доказ, ні об`єктом кримінально протиправних дій та/або набутий злочинним шляхом, тобто апріорі не могла бути доказом, тому в розумінніст. 98 КПК Українине могла бути доказом. Також зазначає, що такі обставини свідчать про неможливість досягнення дієвості кримінального провадження, всі процесуальні дії, з метою вчинення яких по суті накладався арешт на земельну ділянку, вже проведені, відповідні експертизи виконані, відтак вважає, що у подальшому арешті земельної ділянки відпала потреба.

В судове засідання власник майна не з`явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій просив клопотання задовольнити.

Представник органу досудового розслідування, за клопотання якого накладено арешт на вказане майно, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, будь-яких заперечень на адресу суду не надав.

Частиною 2 статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 року за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст.191, ч. 1 ст.255, ч. 2 ст.364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі № 757/62854/16-к в порядку забезпечення заходів кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014 року було задоволено клопотання слідчого з особливо важливих справ п`ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури ОСОБА_4 погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:013:0014 площею 0, 4237 га за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 4, яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯК № 185424 від 28.05.2012 р. знаходиться у приватній власності СТ «ЖБК «Авантаж» для будівництва та подальшої експлуатації житлового будинку.

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Зміст ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі № 757/62854/16-к свідчить, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером № 6310136300:04:013:0014 площею 0, 4237 га за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 4, накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.

У відповідності до ч.1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. (п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України).

В силу ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суд зауважує, що земельна ділянка з кадастровим номером № 6310136300:04:013:0014 площею 0, 4237 га станом на 20.12.2016 р., в розумінні ст. 98 КПК України, не була ані об`єктом кримінального правопорушення, ні його предметом, ні знаряддям вчинення кримінального правопорушення, у т.ч. об`єктом, який зберіг на собі сліди, які можуть бути використані як доказ, ні об`єктом кримінально протиправних дій та/або набутий злочинним шляхом. Іншими словами, не була речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України.

Викладені обставини дають підстави додатково стверджувати, що у подальшому арешті земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:04:013:0014 площею 0, 4237 га за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 4, відпала потреба, як з огляду на неможливість досягнення дієвості кримінального провадження, так і на той факт, що всі процесуальні дії, з метою вчинення яких по суті накладався арешт на земельну ділянку, вже проведені, відповідні експертизи виконані.

Більше того, зазначена земельна ділянка не має жодного відношення до даного кримінального провадження, будь-якій особі (чи то члену, чи то засновнику) кооперативу про підозру не повідомлено, інших доказів вчинення кооперативом кримінального правопорушення органом досудового розслідування на сьогоднішній день не представлено.

Таким чином, судом на підставі належних, допустимих та достовірних доказів встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:04:013:0014 площею 0, 4237 га, цільове призначення: для будівництва та подальшої експлуатації житлового будинку, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 4,на яку ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі № 757/62854/16-к накладено арешт, станом на час прийняття такої ухвали не могла мати властивості речових доказів в розумінніст. 98 КПК України, що свідчить про необґрунтованість накладеного арешту, у тому числі з огляду на неможливість досягнення мети арешту - забезпечення збереження речових доказів.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спороннг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982 р.). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна встановлено, що арешт земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:013:0014 площею 0, 4237 га за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 4, порушує права СТ «Житлово-будівельний кооператив «АВАНТАЖ» як власника земельної ділянки.

Викладені обставини приводятьдо обґрунтованого переконання у тому, що у подальшому арешті земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:013:0014 площею 0, 4237 га відпала потреба, як з огляду на неможливість досягнення дієвості кримінального провадження, так і на той факт, що такий арешт порушує право власності СТ «ЖБК «АВАНТАЖ», який відношення до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014220510002973 від 08.11.2014 року не має.

Протягом досудового розслідування не встановлено, а органом досудового розслідування при розгляді клопотання не надано доказів того, що земельна ділянка на яку накладено арешт є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимогКПК Українитасудовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:013:0014 площею 0,4237 га в рамках кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/62854/16-к від 20.12.2016 р. в межах кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014 р., на земельну ділянку кадастровий №6310136300:04:013:0014 площею 0,4237 га за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 4,

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1