Постанова

від 12.08.2020 по справі 2-445/2010

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 серпня 2020 року

м. Харків

Справа № 2-445/10

Провадження № 22-ц/818/50/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Кругової С.С., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання : Прокопчук І.В.,

Учасники справи:

позивач: Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк ,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2010 року в складі головуючого судді Тарасової І. В.,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство АЛЬФА-БАНК , що є правонаступником всіх прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства Альфі-Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 22.11.2017 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 800000400, згідно якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 50000,00 доларів США строком до 22.11.2022 року зі сплатою за користування кредитом 13,50 % річних. У зв`язку з невиконанням зобов`язання відповідачем ОСОБА_1 згідно договору кредитування позивачем була нарахована пеня.

У зв`язку із чим остаточно просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 465359,99 грн.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2010 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк суму заборгованості у розмірі 465359,99 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк суму судового збору у розмірі 1700,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 250 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 19 серпня 2010 року по цивільній справі позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить вказане заочне рішення скасувати повністю та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи відсутні відповідні докази, зокрема зворотне повідомлення про вручення судової повістки про виклик в судове засідання. Оскільки судова повістка за місцем постійного проживання не надходила (не вручалась), то відповідач не була належним чином повідомлена та не мала можливості прибути на судове засідання, та не могла повідомити суду про поважність причини неявки.

Вказує, що нею щомісячно, добровільно та сумлінно сплачувались кошти за кредитним договором № 800002699 від 22.11.2007 р. Посилається на те, що відповідач та її чоловік втратили роботу й не мали жодних доходів, які б спрямовувалися на належне виконання зобов`язань за кредитним договором. У зв`язку з цим, відповідач неодноразово зверталася до ПАТ Альфа-Банк з проханням реструктуризувати заборгованість, призупинити виплати, зробити розстрочку платежів або будь-яким іншим чином пом`якшити процедуру виплат за кредитним договором.

Крім того, апелянт не погоджується із загальною сумою грошових вимог, зазначеною у рішенні, зокрема із стягненням пені та відсотків.

Зазначає, що на даний час фактично предмету спору немає, оскільки 03 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ПАТ Альфа-Банк підписано додаткову угоду до кредитного договору № 800002699 від 22.11.2007 р., згідно якого було проведено реструктуризацію наявної заборгованості та встановлено остаточну суму заборгованості й схему повернення даної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.11.2017 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 800000400, згідно якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 50000,00 доларів США строком до 22.11.2022 року зі сплатою за користування кредитом 13,50 % річних.

З метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язань за Договором між позивачем та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 800002699-И від 22.11.2007 року.

Взяті на себе зобов`язання за зазначеними Договорами Позивач виконав цілком і повністю, своєчасно перерахувавши кредитні кошти.

Відповідно до п. 3.6 Кредитного договору, в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язання в частині повернення Кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитору пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконується, у зв`язку із чим станом на 18.06.2009 року заборгованість по Кредитному договору становила 465359,99 грн., яка складається із суми заборгованості у розмірі 374730,00 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 39159,76 грн. та суми пені у розмірі 51470,23 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного Кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Апелянт посилається на те, що не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, судових повісток не отримувала, а про існування рішення дізнався з єдиного державного реєстру судових рішень.

Однак вказані доводи не приймаються колегією суддів виходячи з такого.

З інформації, наданої на запит головуючого по справі архівом суду, вбачається, що справа № 2-445/10 за позовом Публічного акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором була знищена, що дає підстави вважати втраченим судове провадження по вказаній в цивільній справі.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 10.10.2018 року ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-445/10 за позовом Публічного акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, закінченої ухваленням заочного рішення Фрунзенським районним судом м. Харкова від 19 серпня 2010 року.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 29.03.2019 року провадження по справі відновлено та зазначено, що необхідно вважати встановленим зміст відновленої резолютивної частини заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.08.2010 року по цивільній справі №2-445/10 за позовом Публічного акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якої позовні вимоги Публічного акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства АЛЬФА_БАНК суму заборгованості у розмірі 465359,99 гр.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства АЛЬФА_БАНК суму судового збору у розмірі 1700 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн. Ухвала набрала законної сили.

Із тексту заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.08.2010 року вбачається, що відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Отже вказані доводи апелянта не підтверджені, спростовуються змістом оспорюваного рішення.

Також апелянт не погоджується із загальною сумою заборгованості, стягнутою оскаржуваним судовим рішення, а саме з розміром заборгованості, процентів та пені.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та позивачем 03.05.2019 року укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 800002699-И від 22.11.2007 року, відповідно до якої було проведене реструктуризацію заборгованості відповідача шляхом застосування до відносин, що склалися між сторонами схеми повернення заборгованості відповідно до продукту Debt settlement та було встановлено з 03.05.2019 року проценту ставку за користування кредитом 0,01 % річних зі строком виплати до 03.03.2023 року, уся заборгованість (штраф, пеня, процент) були анульовані в повному обсязі.

Сторонами узгоджено, що станом на 03.05.2019 року загальна сума заборгованості за кредитним договором № 800002699-И від 22.11.2007 року становить 82837,50 доларів США

Пунктом 3 вказаної угоди зазначено, що сторони домовилися, що з дати укладення додаткової угоди позичальник здійснює повернення заборгованості за кредитним договором № 800002699-И від 22.11.2007 року в розмірі 22 000 доларів США.

Апелянт вказані обставини не заперечує та також посилається на вказану Додаткову угоду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що розмір заборгованості стягнутий оскаржуваним рішенням не перевищує розмір заборгованості, визначений Додатковою угодою від 03.05.2019 року.

Доказів на спростовування розміру заборгованості, яка стягнута за рішення суду відповідачем не надано, особистого розрахунку відповідачем суду не пред`явлено.

Представник позивача не заперечує факт підписання додаткової угоди до кредитного договору, між тим така додаткова угода не є мировою угодою у цій справі та не свідчить про відсутність предмету спору.

Сторони не позбавлені можливості укласти мирову угоду та на стадії виконання рішення суду.

Колегією суддів не встановлено порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати відповідача по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2010 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Н.П.Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

О.В. Маміна