Рішення

від 17.08.2020 по справі 904/2010/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2010/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми "Аленаудит", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-Енергетика", с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 43 359 грн. 23 коп. за договором про надання аудиторських послуг від 05.04.2017 № 3-2017-ПП

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Аленаудит" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" з позовом від 13.04.2020 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"ДАК-Енергетика" заборгованість в сумі 43 359 грн. 23 коп., з яких: 33 500 грн. 00 коп. - основний борг, 2 783 грн. 71 коп. - 3% річних, 7 075 грн. 52 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору про надання аудиторських послуг від 05.04.2017 № 3-2017-ПП.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.

Крім того, згідно із п. 11 Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (редакція п. 4 розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України до 17.07.2020).

У подальшому строк дії карантину продовжувався з 03.04.2020 до 24.04.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239), з 24.04.2020 до 11.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291), з 11.05.2020 до 22.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343), з 22.05.2020 до 22.06.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392), з 22.06.2020 по 31.07.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500), з 31.07.2020 до 31.08.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641).

23.04.2020 через систему "Електронний суд" позивач, на вимогу суду, надав докази на підтвердження направлення на адресу відповідача вимоги від 30.03.2020 № 2020-3-7.

Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 24.04.2020 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до поштового повідомлення № 4930011844806, що повернулося до суду 09.06.2020, відповідачем ухвалу суду від 24.04.2020 отримано 02. 06.2020.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, який набув чинності 17.07.2020, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Відповідно до п. 2 розділу ІІ вказаного Закону від 18.06.2020 № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Господарський суд зазначає, що відзив на позовну заяву або клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, до суду не надходили.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але останній не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю аудиторською фірмою "Аленаудит" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАК-Енергетика" (замовник) укладено договір про надання аудиторських послуг № 3-2017-ПП (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати аудиторські послуги (виконати роботи), а саме здійснити виконання погоджених процедур за переліком, зазначеним у додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору. Замовник доручає виконавцю самостійно обирати методологічний підхід для виконання погоджених процедур. Погоджені процедури не є аудитом або оглядом, впевненість не висловлюється.

Мета погоджених процедур: надання замовнику інформації щодо відповідності даних бухгалтерського та податкового обліку замовника станом на 31.03.2017 року вимогам чинного законодавства, прийнятої облікової політики, методології бухгалтерського обліку (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.4 визначено початок робіт: 17.04.2017, закінчення - 26.05.2017.

Сторони результатом робіт визначають інформацію (у формі звіту) про наявність або відсутність в обліку замовника суттєвих невідповідностей/відхилень від вимог чинного законодавства та вимог до бухгалтерського/податкового обліку господарських операцій в Україні. У звіті виконавець зазначає повний перелік зауважень щодо обліку замовника стосовно питань, зазначених у додатку 1 (п. 1.5 договору).

Пунктом 1.7 договору визначений термін надання звіту: 29.05.2017.

Відповідно до п. 2.1 договору за виконання робіт за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 67 000,00 грн. без ПДВ.

Оплата здійснюється виключно у національній валюті України та в безготівковій формі (п. 2.2. договору).

У п. 2.3 договору сторони погодили, що розрахунки за надані за цим договором послуги провадяться у наступному порядку:

-50% - протягом 10 робочих днів від дати підписання цього договору;

-50% - протягом десяти робочих днів з дати, з якої аудиторські послуги за цим договором вважаються повністю виконаними, належним чином оформленими, результати - прийнятими замовником.

Згідно з п. 2.4 договору оплата роботи виконавця здійснюється замовником незалежно від результату робіт за цим договором (наявності виявлених суттєвих невідповідностей/відхилень або їх відсутності/невиявлення) у відповідності до умов п. 2.1-2.3 цього договору.

По закінченню строку аудиторських робіт, вказаного у п. 1.4 договору, виконавець надає замовнику аудиторський звіт у термін, вказаний у п. 1.7 цього договору. Звіт є конфіденційним. Він передається замовнику у друкованому виді в одному екземплярі. Одночасно, на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт прийому-передачі послуг (п. 3.1 договору).

Згідно із п. 3.4 договору дата підписання акту здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) замовником є датою, з якої перевірка за цим договором вважається повністю виконаною, належним чином оформленою, а її результати - прийняті замовником.

За змістом п.п. 4.2.5 п. 4.2 договору замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та сплатити роботу виконавця за цим договором відповідно до його умов.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

У додатку № 1 до договору сторони узгодили перелік погоджених процедур.

Як зазначає позивач, на виконання умов п. 2.3 договору відповідач сплатив на його користь 50% винагороди у сумі 33 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.04.2017 № № 39, 41 (а.с. 10, 11).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі наданих послуг від 26.06.2017 (а.с. 12).

В порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач решту вартості наданих послуг (50%, що складають суму 33 500 грн. 00 коп.) у визначені договором строки не оплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у зазначеній сумі.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 08.10.2019 № 2019-3-15, в якій вимагав у термін до 31.10.2019 сплатити заборгованість у сумі 33 500 грн. 00 коп. (а.с. 13-15).

30.03.2020 позивач направив на адресу відповідача вимогу від 30.03.2020 № 2020-3-7, в якій вимагав у строк до 10.04.2020 сплатити борг за спірним договором у розмірі 33 500 грн. 00 коп. та нараховані позивачем 3% річних і інфляційні збитки (а.с. 16-17, 28).

Відповіді відповідача на вказані звернення позивача матеріали справи не містять.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 7 075 грн. 52 коп. за період з 08.07.2017 по 31.03.2010та 3% річних в сумі 2 783 грн. 71 коп. за період з 08.07.2017 по 13.04.2020.

Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг, строк оплати послуг, наявність часткової оплати послуг, строк дії договору, наявність прострочення оплати послуг.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору надання аудиторських послуг, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на загальну суму 67 000 грн. 00 коп., які оплачені відповідачем частково у розмірі 33 500 грн. 00 коп., у зв`язку із чим заборгованість відповідача складає 33 500 грн. 00 коп.

З урахуванням умов п. 2.3 договору строк оплати 50% вартості наданих послуг після їх прийняття відповідачем, згідно із актом приймання-передачі наданих послуг від 26.06.2017, є таким, що настав 11.07.2017.

Оскільки відповідачем своєчасно не сплачено у повному обсязі вартість наданих позивачем послуг, суд вважає позовну вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 33 500 грн. 00 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду нарахування. Як вище встановлено судом строк оплати 50% вартості наданих послуг після їх прийняття відповідачем, згідно із актом приймання-передачі наданих послуг від 26.06.2017, є таким, що настав 11.07.2017 (10 робочих дні з дати прийняття послуг - 26.06.2017). Проте, позивач нараховує 3% річних з 08.07.2017.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 12.07.2017 по 13.04.2020 становить 2 771 грн. 92 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 7 075 грн. 52 коп. за період з 08.07.2017 по 31.03.2020 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Викладене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18).

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, виконаного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем не було враховано вищевказаних вимог, а саме: до періоду нарахування включено місяць, в якому мав бути здійснений розрахунок.

Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, та доданий до матеріалів справи, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з серпня 2017 по березень 2020 становить 6 994 грн. 53 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 500 грн. 00 коп. основного боргу, 2 771 грн. 92 коп. 3% річних, 6 994 грн. 53 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-Енергетика" (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Степова, буд. 2А, 2Б, код ЄДРПОУ 33165522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми "Аленаудит" (49000, м. Дніпро, пр.. Дмитра Яворницького, буд. 34, прим. 33, код ЄДРПОУ 35281710) 33 500 грн. 00 коп. (тридцять три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) основного боргу, 2 771 грн. 92 коп. (дві тисячі сімсот сімдесят одну грн. 92 коп.) 3% річних, 6 994 грн. 53 коп. (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 53 коп.) інфляційних втрат, 2 097 грн. 50 коп. (дві тисячі дев`яносто дві грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 17.08.2020

Суддя І.А. Рудь