Рішення

від 18.08.2020 по справі 904/2583/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2583/20

За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг

до Веселівського житлово-комунального підприємства, с. Веселе, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 412 469,10 грн., пені у розмірі 33847,42 грн., 3% річних у розмірі 3 925,42 грн. та інфляційної складової у розмірі 2976,57 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.

Представники:

від позивача: Мамалига З.І. довіреність № 5 від 02.01.2020;

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Веселівського житлово-комунального підприємства про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 412 469,10 грн., пені у розмірі 33847,42 грн., 3% річних у розмірі 3 925,42 грн. та інфляційної складової у розмірі 2 976,57 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/2583/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 22.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Веселівського житлово-комунального підприємства про перехід до розгляду справи № 904/2583/20 за правилами загального позовного провадження.

Справу № 904/2583/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 18.08.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (надалі - виробник) та Веселівським житлово-комунальним підприємством (надалі - споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання № 858 від 16.10.2018 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що виробник зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, у період з 01.07.2019 по 31.03.2020 надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання на загальну суму 492 469,10 грн., що підтверджується актами приймання - передачі послуг.

Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг.

Згідно п. 3.2 договору, оплата виставлених виробником рахунків здійснюється споживачем протягом 3 календарних днів з моменту його (рахунку) пред`явлення.

З урахуванням наведених положень договору, позивач зазначив, що строк виконання відповідачем зобов`язань зі сплати вартості наданих послуг є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив спожиті послуги у встановлені строки. Загалом з 20.08.2018 по 18.11.2019 відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у загальному розмірі 80000 грн.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Веселівського житлово-комунального підприємства утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" зі сплати суми основного боргу у розмірі 412 469,10 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до сплати пеню у розмірі 33847,42 грн., 3% річних у розмірі 3 925,42 грн. та інфляційну складову у розмірі 2976,57 грн.

Щодо твердження відповідача про те, по послуги у березні 2020 були надані не на виконання договору № 858 від 16.10.2018, позивач зазначив, що строк дії спірного договору був автоматично продовжений в силу ч. 3 ст. 13 ЗУ Про житлово-комунальні послуги .

Позивач звернув увагу, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідач, в свою чергу, не надав доказів того, що у березні 2020 року між сторонами діяв інший договір про надання житлово-комунальних послуг.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач вважає неправомірним нарахування позивачем заборгованості за березень 2020 року в сумі 32 473,68 грн. за договором № 858 від 16.10.2018, оскільки строк дії такого договору, відповідно до додаткової угоди № 1 від 20.12.2019, сплив 29.02.2020.

Також відповідач зазначив, що при здійсненні розрахунку пені позивачем було порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені, заявленого до стягнення, на 90%. В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на скрутне матеріальне становище підприємства, арешт рахунків відповідача, відсутність у позивача збитків внаслідок дій відповідача.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 858 від 16.10.2018 у розмірі 412 469,10 грн., пені у розмірі 33847,42 грн., 3% річних у розмірі 3 925,42 грн. та інфляційної складової у розмірі 2976,57 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами (чи були послуги за березень 2020 року надані позивачем саме на виконання умов договору № 858 від 16.10.2018), які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (у якому обсязі відповідачу були надані послуги; в які строки і якому розмірі надані послуги мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачені відповідачем отримані послуги у повному розмірі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи наявні підстави для зменшення нарахованої пені).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (надалі - виробник) та Веселівським житлово-комунальним підприємством (надалі - споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання № 858 від 16.10.2018 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Оскільки господарські відносини між сторонами виникли в процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, до цих відносин мають застосовуватися також вимоги Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Пунктом 1.1 договору передбачено, що виробник зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, у період з 01.07.2019 по 31.03.2020 надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання на загальну суму 492 469,10 грн., що підтверджується актами приймання - передачі послуг (том 1 а.с. 19 - 27).

Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг.

Згідно п. 3.2 договору, оплата виставлених виробником рахунків здійснюється споживачем протягом 3 календарних днів з моменту його (рахунку) пред`явлення.

Так, рахунок за липень 2019 року представник відповідача отримав 31.07.2019;

- рахунок за серпень 2019 року - 26.08.2019;

- рахунок за вересень 2019 року - 24.09.2019;

- рахунок за жовтень 2019 року - 31.10.2019;

- рахунок за листопад 2019 року - 20.12.2019;

- рахунок за грудень 2019 року - 20.12.2019;

- рахунок за січень 2020 року - 20.02.2020;

- рахунок за лютий 2020 року - 20.03.2020;

- рахунок за березень 2020 року - 30.03.2020.

З урахуванням наведених положень договору, строк виконання відповідачем зобов`язань зі сплати вартості наданих послуг є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив спожиті послуги у встановлені строки. Загалом з 20.08.2018 по 18.11.2019 відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у загальному розмірі 80 000 грн.

За таких обставин, у Веселівського житлово-комунального підприємства утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" зі сплати суми основного боргу у розмірі 412 469,10 грн.

Щодо твердження відповідача про те, по послуги у березні 2020 були надані не на виконання договору № 858 від 16.10.2018, слід зазначити про таке.

Згідно з п. 8.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.12.2019), цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання до 29.02.2020, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. На підставі ст. 631 ЦК України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги , надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 3. ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги , договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів того, що будь-яка із сторін повідомляла іншу про відмову від договору. Навпаки, відповідач продовжив споживання послуг, що свідчить про наявність волевиявлення останнього про продовження взаємовідносин сторін за договором № 858 від 16.10.2018.

А отже, договір № 858 від 16.10.2018 є продовженим на черговий однорічний строк.

А отже, позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення суми основного боргу у розмірі 412 469,10 грн. є обґрунтованими.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату виставлених виробником рахунків у термін, визначений п. 3.1, 3.2 цього договору, споживач зобов`язаний сплатити виробникові пеню в розмірі 0,1відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пені.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 5.3 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 04.08.2019 по 23.04.2020 у загальному розмірі 33 847,42 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було дотримано вимог:

- ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;

- ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також у наданому розрахунку позивача наявні арифметичні помилки.

Судом було здійснено перерахунок сум пені. При цьому слід зазначити, що частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, при перерахунку суд не виходив за межі строків нарахування та сум заборгованостей, заявлених самим позивачем.

За розрахунком суду:

- пеня на суму боргу 45 990 грн. (липень 2019) за період з 06.08.2019 по 19.08.2019 становить 599,76 грн.;

- пеня на суму боргу 30 990 грн. (липень 2019) за період з 21.08.2019 по 28.08.2019 становить 230,94 грн.;

- пеня на суму боргу 10 990 грн. (липень 2019) за період з 30.08.2019 по 03.02.2020 становить 1 440,01 грн.;

- пеня на суму боргу 36 866 грн. (серпень 2019) за період з 30.08.2019 по 27.02.2020 становить 5 362,34 грн.;

- пеня на суму боргу 44 019 грн. (вересень 2019) за період з 28.09.2019 по 24.10.2019 становить 1 074,55 грн.;

- пеня на суму боргу 39 019 грн. (вересень 2019) за період з 26.10.2019 по 27.10.2019 становить 66,28 грн.;

- пеня на суму боргу 24 019 грн. (вересень 2019) за період 29.10.2019 становить 20,40 грн.;

- пеня на суму боргу 19 019 грн. (вересень 2019) за період з 31.10.2019 по 27.03.2020 становить 2 018,85 грн.;

- пеня на суму боргу 58 035 грн. (жовтень 2019) за період з 05.11.2019 по 17.11.2019 становить 640,77 грн.;

- пеня на суму боргу 48 035 грн. (жовтень 2019) за період з 19.11.2019 по 23.04.2020 становить 5 032,45 грн.;

- пеня на суму боргу 36 091,20 грн. (листопад 2019) за період з 24.12.2019 по 23.04.2020 становить 2 751,80 грн.;

- пеня на суму боргу 154 614 грн. (грудень 2019) за період з 24.12.2019 по 23.04.2020 становить 11 788,65 грн.;

- пеня на суму боргу 39 288,60 грн. (січень 2020) за період з 25.02.2020 по 23.04.2020 становить 1 303,18 грн.;

- пеня на суму боргу 35 091,62 грн. (лютий 2020) за період з 24.03.2020 по 23.04.2020 становить 594,45 грн.;

- пеня на суму боргу 32 473,68 грн. (березень 2020) за період з 03.04.2020 по 23.04.2020 становить 372,65 грн.

Всього: 33 297,08 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 33 297,08 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 3 925,42 грн. за загальний період з 04.08.2019 по 23.04.2020 та інфляційну складову у розмірі 2976,57 грн. за загальний період з 04.08.2019 по 23.04.2020.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було дотримано вимог ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Також у наданому розрахунку позивача наявні арифметичні помилки.

За розрахунком суду:

- 3% річних на суму боргу 10 990 грн. за період з 06.08.2019 по 03.02.2020 становлять 164,31 грн.;

- 3% річних на суму боргу 36 866 грн. за період з 30.08.2019 по 27.02.2020 становлять 550,99 грн.;

- 3% річних на суму боргу 19 019 грн. за період з 28.09.2019 по 29.03.2020 становлять 287,25 грн.;

- 3% річних на суму боргу 48 035 грн. за період з 05.11.2019 по 23.04.2020 становлять 673,89 грн.;

- 3% річних на суму боргу 36 091,20 грн. за період з 24.12.2019 по 23.04.2020 становлять 360,98 грн.;

- 3% річних на суму боргу 154 614 грн. за період з 24.12.2019 по 23.04.2020 становлять 1 546,42 грн.;

- 3% річних на суму боргу 39 288,60 грн. за період з 25.02.2020 по 23.04.2020 становлять 190 грн.;

- 3% річних на суму боргу 35 091,62 грн. за період з 24.03.2020 по 23.04.2020 становлять 89,17 грн.;

- 3% річних на суму боргу 32 473,68 грн. за період з 03.04.2020 по 23.04.2020 становлять 55,90 грн.;

Всього: 3 918,91 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення 3% річних є обґрунтованими у розмірі 3 918,91 грн.

Розрахунок інфляційної складової, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було враховано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

В листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Всупереч наведеним вимогам чинного законодавства, позивачем здійснюється нарахування інфляційної складової не в середньому на місяць, а за окремими датами.

За розрахунком суду:

- інфляційна складова на суму боргу 10 990 грн. за період з серпня 2019 по січень 2020 = 132,03 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 36 866 грн. за період з вересня 2019 по лютий 2020 = 442,90 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 19 019 грн. за період з жовтня 2019 по березень 2020 = 247,60 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 48 035 грн. за період з листопада 2019 по квітень 2020 = 673,68 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 36 091,20 грн. за період з січня 2020 по квітень 2020 = 542,88 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 154 614 грн. за період з січня 2020 по квітень 2020 = 2 325,68 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 39 288,60 грн. за період з березня 2020 по квітень 2020 = 631,13 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 35 091,62 грн. за період квітень 2020 = 280,73 грн.

Всього: 5 276,90 грн. Тобто інфляційна складова за порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання становить суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Як зазначено вище, частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення інфляційної складової слід задовольнити в заявленому розмірі - 2976,57 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 858 від 16.10.2018 (том 1 а.с. 11 - 13), актами приймання-передачі послуг (том 1 а.с. 19 - 27), рахунками на оплату разом з доказами отримання (том 1, а.с. 28 - 38), актом звірки взаєморозрахунків (том 1, а.с. 40), вимогою про оплату (том 1 а.с. 41), актом обстеження (том 1 а.с. 42), приписом (том 1 а.с. 43).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться додатковою угодою № 1 (том. 1 а.с. 63).

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.

Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені, заявленого до стягнення, на 90%. В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на скрутне матеріальне становище підприємства, арешт рахунків відповідача, відсутність у позивача збитків внаслідок дій відповідача.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій, судом, зокрема, враховано, що відповідач під час виконання умов договору намагався діяти добросовісно, здійснював часткові оплати заборгованості, маючи на меті виконання умов договору та задоволення потреб позивача; позивач не поніс збитків внаслідок дій відповідача.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені з 33 297,08 грн. до 17 000 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 412 469,10 грн., пені у розмірі 17 000 грн., 3% річних у розмірі 3 918,91 грн. та інфляційної складової у розмірі 2 976,57 грн.

Зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, з 33 297,08 грн. до 17 000 грн.

У задоволенні вимог позивача про стягнення пені у розмірі 550,34 грн. та 3% річних у розмірі 6,51 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

Разом з тим, судові витрати у частині зменшення судом розміру штрафних санкцій покладаються на відповідача повністю, без урахування відповідного зменшення.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, з 33 297,08 грн. до 17 000 грн.

Стягнути з Веселівського житлово-комунального підприємства (ідентифікаційний код: 31250909, місцезнаходження: 53080, Дніпропетровська область, село Веселе, вул. Центральна, буд. 1) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (ідентифікаційний код: 03341316; місцезнаходження: 50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6а) суму основної заборгованості у розмірі 412 469,10 грн., пеню у розмірі 17 000 грн., 3% річних у розмірі 3 918,91 грн., інфляційну складову у розмірі 2 976,57 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 789,93 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 550,34 грн. та 3% річних у розмірі 6,51 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 18.08.2020.

Суддя М.О. Ніколенко