Рішення

від 17.08.2020 по справі 904/2537/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2537/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гра-Холдинг", м. Кривий Ріг

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 221 093,99 грн., пені у розмірі 3405,90 грн., 3% річних у розмірі 1 843,25 грн. та інфляційної складової у розмірі 3 726,58 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гра-Холдинг" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 177 067,93 грн., пені у розмірі 3 405,90 грн., 3% річних у розмірі 507,98 грн. та інфляційної складової у розмірі 1 416,54 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/2537/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду, 06.08.2020 надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 221 093,99 грн., пеню у розмірі 3 405,90 грн., 3% річних у розмірі 1 843,25 грн. та інфляційну складову у розмірі 3 726,58 грн.

Подана заява відповідає вимогам чинного законодавства України. За таких обставин, суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гра-Холдинг" (надалі - споживач) було укладено договір на постачання природного газу № 41ЕР497-664-19 від 01.02.2019 (надалі - договір).

Відповідно до п. 11.1 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 01.12.2019), цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.02.2019 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 01.12.2019) передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 - 2020 роках природний газ (надалі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, у період з 01.02.2020 по 30.04.2020 поставив відповідачу природний газ на загальну суму 221 093,99 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Згідно п. 4.2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 01.02.2020), оплата а розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Позивач зазначає, що, з урахуванням наведених положень договору, строк виконання відповідачем зобов`язань зі сплати вартості наданих послуг є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив отриманий газ у встановлені строки.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гра-Холдинг" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" зі сплати суми основного боргу у розмірі 221 093,99 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором на постачання природного газу № 41ЕР497-664-19 від 01.02.2019 у розмірі 221 093,99 грн., пені у розмірі 3405,90 грн., 3% річних у розмірі 1 843,25 грн. та інфляційної складової у розмірі 3 726,58 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (у якому обсязі відповідачу був поставлений природний газ; в які строки і якому розмірі поставлений газ мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем отриманий газ у повному розмірі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гра-Холдинг" (надалі - споживач) було укладено договір на постачання природного газу № 41ЕР497-664-19 від 01.02.2019 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 11.1 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 01.12.2019), цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.02.2019 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 01.12.2019) передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 - 2020 роках природний газ (надалі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, у період з 01.02.2020 по 30.04.2020 поставив відповідачу природний газ на загальну суму 221 093,99 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (том 1 а.с. 24, 80, 81).

Згідно п. 4.2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 01.02.2020), оплата а розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

З урахуванням наведених положень договору, строк виконання відповідачем зобов`язань зі сплати вартості наданих послуг є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив отриманий газ у встановлені строки.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гра-Холдинг" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" зі сплати суми основного боргу у розмірі 221 093,99 грн.

А отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення суми основного боргу у розмірі 221 093,99 грн. є обґрунтованими.

Пунктом 6.2.1 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 6.2.1 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 11.03.2020 по 14.04.2020 у загальному розмірі 3405,90 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача та пені у розмірі 3405,90 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 1 843,25 грн. за загальний період з 11.03.2020 по 15.07.2020 та інфляційну складову у розмірі 3 726,58 грн. за загальний період з березня 2020 по 23.04.2020.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача та 3% річних у розмірі 1 843,25 грн. та інфляційної складової у розмірі 3 726,58 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 41ЕР497-664-19 від 01.02.2019 з додатками та додатковими угодами (том 1 а.с. 9 - 19, 69), актами приймання - передачі природного газу (том 1 а.с. 24, 80, 81).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 451,03 грн. слід покласти на відповідача.

Слід додатково зазначити, що при поданні цього позову позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3 451,03 грн. Разом з цим, відповідно до платіжних доручень № 137 від 28.04.2020, № 221 від 06.05.2020 та № 338 від 24.07.2020, позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3 465,37 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом .

За таких обставин, надмірно сплачений позивачем при поданні даного позову судовий збір у розмірі 14,34 грн. може бути повернутий позивачу за відповідним клопотанням.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гра-Холдинг" (ідентифікаційний код: 41405175, місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (ідентифікаційний код: 39572642; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ А-2) суму основної заборгованості у розмірі 221 093,99 грн., пеню у розмірі 3405,90 грн., 3% річних у розмірі 1 843,25 грн., інфляційну складову у розмірі 3 726,58 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 451,03 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 17.08.2020.

Суддя М.О. Ніколенко