Рішення

від 11.08.2020 по справі 922/919/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.2020 Справа № 922/919/20

Суддя - Говорун О.В.

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС Полімер".

Представники учасників справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС Полімер" (далі - відповідач) про стягнення 112960,55 грн пені та штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18253 від 03.10.2018 в частині порушення термінів надання послуг, що стало підставою для нарахування пені та штрафу.

11.06.2020 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС Полімер" надійшов відзив на позов у якому просить суд відмовити в задоволенні позову, у зв`язку з пропуском позовної давності

Ухвалою суду від 21.05.2020 вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Просив розглянути справу за відсутності його представника.

Суд, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

03.10.2018 між Філією "Центр з ремонту та експлуатації колізійних машин" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕС Полімер" (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18253 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого, виконавець зобов`язується надати послуги з капітального ремонту ножиць гільйотинних МК3318Г та пусконалагоджувальні роботи після надання послуг, а замовник прийняти і оплатити такі послуги (а.с.11-17).

Відповідно до п.1.3 договору, обсяги послуг, що надаються, зазначені у переліку послуг з капітального ремонту ножиць гільйотинних МК3318Г (додаток №2 до договору) та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Ціна договору на виконання послуг, згідно калькуляції, складає 179988,14 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% 35997,63 грн., загальна сума 215985,77 грн. з ПДВ (п.3.1 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, замовник передає ножиці протягом 10 робочих днів з дня отримання від виконавця письмового повідомлення про готовність прийняти ножиці для проведення послуг.

Виконавець виконує послуги та пусконалагоджувальні роботи після надання послуг протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі (п.5.2 договору).

Згідно з п.7.1 договору, приймання послуг здійснюється за актом наданих послуг протягом 5 календарних днів з дня письмового повідомлення виконавцем замовника про готовність ножиць до приймання.

Відповідно до п.7.4 договору, при завершенні надання послуг виконавець передає замовнику акт передачі-приймання наданих послуг. Замовник протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання акту наданих послуг зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт та провести оплату за надані послуги відповідно до розділу 4 договору або направити мотивовану відповідь від приймання послуг.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.12.1 договору).

07.11.2018 на підставі акту приймання-передачі обладнання в ремонт відповідно до умов договору від 03.10.2018, замовник передав, а виконавець прийняв до виконання ремонту ножиці гільйотинні МК3318Г (а.с.18).

02.01.2019 позивачем був складений акт огляду ножиць гільйотинних МК3318Г від 02.01.2019, відповідно до якого, ремонт ножиць гільйотинних МК3318Г не було проведено у повному обсязі (а.с.19).

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію про сплату штрафних санкцій за невиконання відповідачем послуг з капітального ремонту ножиць гільйотинних МК3318Г та пусконалагоджувальних робіт у розмірі 6263,59 грн, нарахованих на підставі п.9.1 договору (а.с.20-21).

31.01.2019 відповідачем була надана відповідь на претензію, за змістом якої відповідач визнав та погодився відшкодувати суму, яка вказана в претензії та зобов`язався надати послуги з капітального ремонту обладнання в строк до 18.03.2019 (а.с.22).

В той же час, доказів повторної передачі позивачем відповідачу обладнання для ремонту суду надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Як встановлено ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Статтею 903 ЦК України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановленими в договорі.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, відповідач виконує послуги та пусконалагоджувальні роботи після надання послуг протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі (п.5.2 договору).

На підставі акту приймання - передачі, ножиць гільйотинних МК3318Г було передано позивачем та прийнято відповідачем для виконання ремонту 07.11.2018.

Таким чином, строк виконання відповідачем робіт з ремонту до 07.12.2018.

Згідно з п.9.1 договору, за порушення термінів надання послуг відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаних в строк послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми невиконаних в строк послуг.

В передбачений договором строк відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у позивача, на підставі п.9.1 договору, виникло право на нарахування пені з 08.12.2018.

В той же час, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування позивачем штрафу за прострочення терміну надання послуг понад 30 календарних днів у розмірі 7% від суми договору, оскільки відповідач передав, а позивач прийняв ножиці 02.01.2019, тобто до спливу 30 денного строку з дня прострочення виконання зобов`язання (до 08.01.2019, з урахуванням вихідних та святкових днів), що унеможливило виконання відповідачем зобов`язання з ремонту ножиць до спливу цього строку.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За таких обставин, враховуючи наданий позивачем розрахунок пені, до стягнення належить пеня за період з 08.12.2018 по 08.06.2019 в сумі 39525,40 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.

За приписами ч.1 ст.260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом ч.ч.1,3 статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Суд вважає відповідь відповідача від 31.01.2019 (а.с.22) на претензію позивача визнанням боргу, а отже обставиною з якою пов`язане переривання перебігу позовної давності.

Таким чином, позовна давність за вимогами позивача про стягнення пені спливає 01.02.2020.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду 20.03.2020 (згідно штампу на поштовому конверті).

Отже, позовна давність за вимогами позивача про стягнення пені сплила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення пені.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Судові витрати, за приписами ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.08.2020.

Суддя О.В. Говорун